Встановлено, що фазова залежність блиску астероїда 190 Ismene для всіх BVRI-смуг не показує нелінійного зростання блиску в області опозиційного ефекту (ОЕ). Одержано фазову залежність блиску у стандартних смугах V і R для астероїда 2867 Steins - об'єкта Європейської космічної місії Rosetta. Зазначено, що характер фазової залежності блиску вказує на належність даного астероїда до рідкісного Е-типу. Виділено три групи астероїдів за характерним для них ходом блиску в області опозиційного ефекту. Встановлено, що приблизно у 20 % із них нелінійне зростання блиску практично відсутнє або не перевищує похибок спостережень. Знайдено значиму кореляцію амплітуди опозиційного ефекту й альбедо поверхні темних астероїдів. Присутність даної кореляції доводить, що у формування опозиційного ефекту низькоальбедних астероїдів, крім тіньового механізму, значний внесок робить також механізм когерентного підсилення зворотного розсіяння світла. Показано, що амплітуда ОЕ низькоальбедних астероїдів у межах точності вимірювань практично не залежить від довжини хвилі у спектральному діапазоні 0.36 - 0.8 мкм.

  Скачати повний текст

Вперше на основі частотного аналізу тісних рядів спостережень виявлено свідчення наявності одного та декількох дрібних супутників в А33 1 620 Географ. Одержано підтвердження подвійності великих астероїдів головного поясу 87 Сільвія та 423 Діотіма. Уточнено періоди їх процесії на основі оригінальних спостережень із залученням результатів інших дослідників. Виділено сімейство подвійного астероїда 423 Діотіма. Розглянуто зв'язки відомих подвійних астероїдів з сімействами в контексті будови головного поясу астероїдів. Наведено оцінку процентного вмісту складних супутникових систем в різних областях Сонячної системи.

  Скачати повний текст

Уперше впроваджено регулярні спостереження астероїдів, що наближаються до Землі (АНЗ) з використанням сучасного ПЗЗ-фотоприймача. Розроблено методику, створено програмне забезпечення та запропоновано алгоритм фотометричних вимірювань швидкорухомих астероїдів для проведення спостережень з ПЗЗ-камерою. За результатами фотометричних спостережень за 90 АНЗ протягом 350 ночей одержано криві блиску АНЗ, яких зведено до банку даних, що містить програмне забезпечення для їх побудови й аналізу. Уперше визначено, а також істотно уточнено періоди осьового обертання 40 АНЗ. На підставі аналізу відомих періодів обертання АНЗ виділено чотири групи об'єктів, які можуть різнитись за своїм походженням. Уперше для АНЗ одержано фазові залежності блиску до межово малих фазових кутів (менше <$E1 symbol Р>) астероїдів 433 Ерос, 4179 Таутатіс і 6489 Голєвка, що дало змогу точно визначити обсолютний блиск цих об'єктів. Виявлено чотири АНЗ з двоперіодичними кривими блиску та показано, що вони можуть бути подвійними системами. Зроблено оцінки параметрів подвійних систем. З метою розв'язання проблеми астероїдної небезпеки зроблено фотометричні оцінки діаметрів і форми для 53-х АНЗ, а також виміряно близько 400 астрометричних положень понад 100 АНЗ.

  Скачати повний текст