Одержано структурні та термодинамічні параметри асоціації молекул і їх комплексоутворення з ДНК. Показано внесок різноманітних фізичних взаємодій у стабілізацію комплексів. Запропоновано новий підхід для аналізу багатокомпонентних розчинів ароматичних БАС з урахуванням всіх можливих міжмолекулярних взаємодій компонентів суміші. Створено фізичну модель спільного зв'язування різноманітних ароматичних БАС з ядерною ДНК, на підставі якої проведено аналіз спільного зв'язування різноманітних комбінацій ароматичних БАС у групах Кофеїн-БАС-ДНК, Вітамін-БАС-ДНК та Антибіотик-Антибіотик-ДНК. Для досліджуваних груп продемонстровано потенційну можливість регулювання біологічної активності у комбінації ароматичних сполук і кількісної оцінки очікуваного біологічного ефекту.

  Скачати повний текст

Доведено, що слабкі кислотно-основні властивості кармоазіну обумовлюють його хімічну інертність в реакціях комплексоутворення з більшістю іонів металів за донорно-акцепторним механізмом. Встановлено, що взаємне окислення-відновлення у системах "М-КАН" характерно лише для іонів металів у вищих ступенях окиснення згідно величини окисно-відновного потенціалу їх редокс-пар. Показано, що основним чинником підвищення селективності в редокс-системах такого типу є величина окисно-відновного потенціалу редокс-пари визначеного іону металу у кисневмісній формі та кислотність середовища.

  Скачати повний текст

Досліджено властивості О-похідних п-трет-бутилкалікс[4]аренів. Застосовано "азидний" метод для синтезу амідних і амінокислотних похідних калікс[4]арену. Вивчено вплив умов проведення реакцій алкілування й ацилювання на склад і структуру продуктів даних процесів. Показано можливість селективного синтезу біс-, трис- і тетракіс-похідних п-трет-бутилкалікс[4]арену за допомогою методів міжфазного каталізу за участю поліетилен-, поліпропіленгліколів. Показано можливість застосування похідних п-трет-бутилкалікс[4]арену як каталізаторів у реакціях міжфазного переносу. Отримано комплекси п-трет-бутилкалікс[4]арена та його похідних з катіонами лантанідів, комплекси тетраметилокси- і тетрагідразидозаміщених каліксаренів. Вивчено переважні конформації отриманих сполук за допомогою методу спектроскопії ПМР.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливості застосування даних реакцій для синтезу органічних барвників і люмінофорів. Встановлено імовірність виникнення формілювання та утворення 1,2,3,4-тетрагідрохіназолін-3-ієвих солей в результаті реакції Вільсмайєра - Хаака, спрямованої в орто-положення до діалкіламіногрупи. Виявлено можливість гідролізування 1,2,3,4-тетрагідрохіназолін-3-ієвих солей у лужному середовищі з елімінуванням атома вуглецю C(2) і розщепленням гетероциклу. З використанням квантово-хімічних розрахунків досліджено механізм циклізації.Досліджено спектрально-люмінесцентні властивості синтезованих сполук і можливості їх практичного застосування.

  Скачати повний текст

Розроблено зручні методи синтезу тозилімінів 5,8-хінолінхінону. Досліждено вплив локалізації та кількості тозиліміногруп, а також модифікації гетероциклічного атома нітрогену на стабільність, реакційну здатність і значення окисно-відновного потенціалу (ОВП) цих хіноїдних систем. Виявлено, що у випадку тозилмоноімінів 5,8-хінолінхінону будова продуктів реакцій нуклеофільного приєднання визначається головним чином локалізацією тозиліміногрупи, а не ендоциклічним атомом нітрогену. Відзначено, шо наявність у структурах тозилмоноімінів 5,8-хінолінхінону електроноакцепторного хіноїдного кільця й електронодонорного піридинового фрагмента є причиною нестійкості цього ряду сполук. За значеннями стандартних ОВП тозиліміни 5,8-хінолінхінону є сполуками з вираженими електроноакцепторними властивостями хіноїдного кільця, що обумовлює їх високу реакційну здатність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Уперше синтезовано нові високореакційні "будівельні блоки" - 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксополіфторалкан-2-они та досліджено хімічні властивості, зокрема реакції з 1,3-дієнами й олефінами. Показано, що реакції [2+4] - циклопоєднання цих сполук з 1,3-дієнами - відбуваються за участі тільки C = S зв'язку з утворенням дигідротіїнів. Установлено основні закономірності реакції 1-арил(алкіл)сульфоніл-1-тіоксо-поліфторалкан-2-онів з олефінами. У випадку взаємодії з олефінами аліфатичного ряду (1-гептеном, циклогексеном) одержано продукти єн-реакції C = S зв'язку. Виявлено вплив поліфторалкільного замісника і ступеня окиснення сірки на хімічну стабільність дигідротіїнів та дигідро-1,4 оксатіїнів. За результатами вивчення хімічних властивостей одержаних поліфторовмісних дигідротіїнів і дигідро-1,4-оксатіїнів, зокрема реакцій їх десульфонілювання, показано, що дигідротіїни відщеплюють арилсульфогрупу під дією на них метанолу. У випадку дигідро-1,4-оксатіїнів арилсульфогрупа легко заміщується на трибутилоловогрупу за дії на них трибутилоловогідриду за присутності азобіс(ізобутиронітрилу) як ініціатора радикалів.

  Скачати повний текст

Розроблено нові методи регіо- та стереоселективного введення функціональних груп до каліксаренового макроциклу, які використано для синтезу внутрішньохіральних калікс[4]аренів. Досліджено вплив внутрішньомолекулярних водневих зв'язків на перебіг реакцій за умов постадійної функціоналізації макроциклу. Вивчено фізико-хімічні властивості нових синтезованих сполук, серед яких виявлено речовини, здатні впливати на біологічні процеси. На підставі аналізу структур теоретично можливих стереоізомерів калікс[4]аренів із різнофункціоналізованими бензольними кільцями запропоновано два підходи щодо синтезу внутрішньохіральних калікс[4]аренів. Розроблено нові методи регіоселективної функціоналізації калікс[4]аренів - алкілування, сульфонілювання та карбамоїлювання, які використано для синтезу внутішньохіральних сполук. На основі ди- та тетраамінокаліксаренів одержано ряд макроциклічних сполук, функціоналізованих циклічними й ациклічними азотвмісними фармакофорними групами (амідними, карбомідними, амідиновими, імінними, холіновими, тетразольними, хіназоліноновими, амінофосфоновими). Вивчено біологічну дію деяких з одержаних сполук і виявлено, що каліксарени з сульфоніламідиновими, амідними й амінофосфоновими групами селективно впливають на дію кальцієвих і натрієвих помп гладеньком'язових клітин і є перспективними сполуками для дизайну речовин, здатних ефективно й селективно впливати на активність деяких білків.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод синтезу арилперфтороалкілсульфідів на базі відкритої реакції ароматичних, аліфатичних і гетероциклічних тіолів з перфтороалкілгалогенідами

  Скачати повний текст

Реакцією арил- і бензотіазоліл-2-трифторосульфуранів з амідами ароматичних карбонових кислот і ареносульфокислот одержано фтороангідриди N-ароїл і N-(арилсульфоніл)сульфінімідових кислот. Виявлено суттєву відмінність хімічних властивостей фтороангідридів сульфінімідових кислот в реакціях з S-триметилсилілтіофенолом і трифенілфосфіном. Показано, що відмінність хімічних властивостей зумовлена позитивованим характером атома хлору в хлорангідридах сульфінімідових кислот. Установлено, що результат взаємодії фторангідридів арил-(N-арилсульфоніл)сульфінімідових кислот з трифенілфосфіном суттєво залежить від порядку змішування реагентів. Якщо фторангідриди додавати до трифенілфосфіну утворюються: трифеніл-дифторофосфоран, N-(n-толілсульфоніл)-P,P,P-трифенілфосфінімід і діарилдисульфіди.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив зміни конформації молекули у збудженому стані на спектральні властивості кристалічного та склоподібного ортобромбензофенону. Проведено квантово-хімічний розрахунок вільної молекули ортобромбензофенону. Уперше визначено кристалічну структуру ортобромбензофенону. Виміряно температурну залежність інтегральних і час-розділених спектрів фосфоресценції кристала ортобромбензофенону. В області температур від 1,6 К до 130 К виявлено дві серії мономірних смуг світіння з різних конформаційних станів збудженої молекули. В інтервалі температур 95 - 300 К зафіксовано триплетне ексимерне світіння. Виміряно інтегральні та час-розділені спектри фосфоресценції склоподібного ортобромбензофенону залежно від температури. Доведено, що, на відміну від кристала, триплетний ексимер утвориться у склі навіть за найнижчої температури. З'ясовано, що мономерне світіння у склі містить тільки одну серію коливальних смуг C = 0 групи, що відповідає переходу з глобального енергетичного мінімуму.

  Скачати повний текст

Показано, що реакція ізомерних амінотолуолів з озоном перебігає з високою швидкістю за аміногрупою з утворенням полімерних азосполук. Визначено, що ацилювання аміногрупи веде до зміни напряму реакції. Досліджено кінетику та схему реакцій озону з ізомерними ацетамінотолуолами в оцтовій кислоті та визначено, що озон витрачається за двома напрямами. З'ясовано, що в присутності ацетату кобальту (II) селективність окиснення ізомерних ацетамінотолуолів озоном за метильною групою дещо збільшується, але основним напрямом реакції залишається озоноліз ароматичного кільця. Вивчено кінетику основних стадій каталітичного циклу. Запропоновано схему окиснювально-відновного каталізу та знайдено оптимальні умови синтезу амінобензойних кислот. Одержані дані складають теоретичні основи процесу окиснення амінотолуолів та їх ацильованих похідних і дозволяють здійснювати цілеспрямований підбір каталізаторів та перебігу реакції.

  Скачати повний текст

Розроблено зручні методи синтезу гетероциклічних хінонімінів на основі похідних дибензо[с,е][1,2]тіазин-5,5-діоксиду, 1,8-нафтсультаму та дослідженню впливу безпосереднього зв'язку замісника, біля атома нітрогену, з хіноїдним циклом на їх реакційну здатність і величину окиснювально-відновного потенціалу. На прикладі деяких 2-амінофенілсульфоніланілідів із замісником в анілідному кільці показано можливість утворення суміші двох ізомерних продуктів циклізації за умов реакції Ульмана та Гроса. Виявлено, що включення імінного атому нітрогену в цикл змінює напрямок реакцій хінонімінів з нуклеофілами, що вказує на відсутність прямих аналогій з нециклічними структурами.

  Скачати повний текст

Розглянуто гомогенно-каталітичний синтез бісфенолів на основі 2,6-ди-трет-бутилфенолу та основні кінетичні характеристики реакції конденсації 2,6-ди-трет-бутилфенолу з формальдегідом. Визначено оптимальні умови одержання метиленбісфенолів. Виявлено, що реакція конденсації 2,6-ди-трет-бутилфенолу з формальдегідом у разі каталізу основами має загальний другий порядок. Встановлено залежність швидкості реакції від температури та розраховано енергію активації (40,8 кДжл/моль).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено адсорбційно-каталітичні властивості бентоніту Кудринського родовища (АР Крим). Досліджено кінетичні закономірності процесів окиснення фенолу у гетерогенних системах з бентонітом та перекисом водню, що моделюють природні водойми з низьким рівнем мінералізації. Встановлено повну ємність обміну бентоніту. Природу та кількість адсорбційних і каталітичних центрів визначено методом потенціометричного титрування суспензії мінералу. Показано, що наявність значної кількості кислотно-основних центрів на поверхні бентоніту та слабозв'язаних іонів заліза у його структурі обумовлюють його каталітичну активність у розчинах перекису водню та можливість реалізації двох різновидів каталізу. Виявлено, що сорбція фенолів на бентоніті за стандартних умов є граничною та незворотною, а її швидкість залежить від полярності фенолів. На підставі дослідження кінетики окиснення фенолів у системах, які моделюють природні водоймища з низьким рівнем мінералізації, встановлено, що перебіг незворотної адсорбції та наявність іонів металів змінного ступеня окиснення значно підвищує швидкість і ступінь конверсії фенолів у них. Створено математичні моделі, які дозволяють прогнозувати інтенсивність процесів окиснення й розраховувати швидкості накопичення продуктів окиснення фенолу у водних системах, і можуть бути використані для прогнозування стану забруднення фенолами в екологічному моніторингу. З урахуванням визначених адсорбційних і каталітичних властивостей бентоніту запропоновано використовувати його у якості універсального матеріалу-носія у схемах очищення різноманітних водних систем.

  Скачати повний текст

На основі вивчення процесів озонування нітротолуолів у розчині оцтової кислоти доведено, що введення в ароматичне кільце молекули толуолу електроноакцепторних замісників хоча і підвищує його стійкість до електрофільної атаки озоном, але переважною залишається реакція деструктивної оксидації. Досліджено, що введення у систему нітротолуол - озон - оцтова кислота діацетату кобальту дозволяє практично повністю запобігти озонолізу ароматичного кільця та спрямувати реакцію у бік оксидації метильної групи з утворенням відповідних нітробензойних кислот. Установлено, що використання кобальтбромідного каталізатора сприяє підвищенню швидкості селективної оксидації та зменшенню концентрації каталізатора у системі.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання розробки основ технології рідкофазного окиснення толуолу озоновмісними газами з метою одержання бензилового спирту (БС) та бензальдегіду (БА), які є важливими для органічного синтезу. Вивчено кінетичні закономірності та механізм рідкофазних реакцій озону з толуолом і його оксигенвмісними похідними. Розглянуто вплив ацетатів перехідних металів та їх сумішей з калій бромідом на селективність і склад продуктів окиснення толуолу озоноповітряною сумішшю. Досліджено вплив параметрів даного процесу (складу каталізатора, концентрацій реагуючих речовин, температури, природи розчинника) на селективність і вихід продуктів реакцій. Наведено пропозиції щодо промислової реалізації процесу синтезу БС і БА.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію ароматичних і аліфатичних амінів з 1,4-бензохіноном. Виявлено та сформульовано основні закономірності перебігу даних процесів. Показано, що перебіг реакції приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону у водному або спиртовому середовищі за присутності етанової кислоти призводить до утворення моно- та діамінозаміщених в ядро хінонів. Результати процесу утворення продуктів зумовлені їх різною розчинністю у використованому розчиннику. Показано, що взаємодія 2,5-ді(алкіл)аміно-1,4-бензохінону з N-(п-толіл)-1,4-бензохіноном призводить до 1,6-діоксо-2,5-діалкіламіно-8-N-(п-толіламіно)-1H,4H,9H-карбазолів та 2,8-ді(п-толіламіно)-5,11-діалкіламіно-6,12-діоксоіндоло[3,2 b]карбазолів. Установлено, що окиснення 2,5-ді(п-толіламіно)-1,4-бензохінону тетрацетатом свинцю дає змогу одержати продукт циклізації за участі п-толіламіно групи, що знаходиться у положенні 2, а не у положенні 5, хіноїдного циклу. Досліджено кінетику реакції приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону. Показано, що механізм приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону відрізняється від механізму приєднання хлористого водню до хінонімінів. Установлено, що за умов зростання pH збільшується швидкість приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону, за цього етанова кислота необхідна як розчинник ароматичного аміну. Лімітувальною стадією реакції є взаємодія хінону з непротонованою формою аміну. Розраховано ефективні константи швидкості реакцій приєднання ароматичних амінів до 1,4-бензохінону.

  Скачати повний текст

На основі антрахінону, ацетофону, бензофенону та фталевого ангідриду досліджено будову та фотохімічні властивості азидів з метою використання їх в процесах полімеризації та модифікації полімерів. Вивчено кінетику фотолізу модельних азидів та одержано дані, порівняні з теоретичними (квантохімічними). Встановлено можливість використання деяких азидів для фотоініціювання радикальної полімеризації метилметакрилату. Встановлено можливість проведення цього процесу в темряві після попереднього опромінення зразка. З використанням методу ІЧ-спектроскопії доведено можливість фотохімічної модифікації поверхні полімерних плівок з ацетату целюлози, поліетилентерефталату, полівінілхлориду та поліетилену за допомогою азидів антрахінону, ацетофенону та бензофенону. Описано властивості поверхні плівок визначенням змочування, критичного поверхневого натягу та вільної енергії поверхні. Еліпсометричним методом виконано вимірювання кутів змочування для трьох рідин різної полярності (води, формаміду та дійодометану).

  Скачати повний текст