Досліджено взаємодію лантаноїдних зсувальних реагентів (ЛЗР) з похідними флавоноїдів, за якої виникають різні аномалії, а саме: розширення сигналів, зумовлені обмінними процесами; незвичний вплив введення замісників; зміна основної конформації молекули за впливу ЛЗР; нестандартний напрямок магнітної осі комплексу. Завдяки цьому для конформаційного та конфігураційного дослідження слід застосовувати зсуваючі реагенти на основі ітербію, а для вивчення асоціативної динаміки молекул - ЛЗР на основі європію. За умов взаємодії різних ЛЗР з тозилатами хромон-3-ілтіазолію утворюються ізоструктурні комплекси, що свідчить про відсутність ефекту хелатування. Установлено будову адукту, знайдено переважну конформацію хромонового фрагмента відносно тіазольного кільця та показано можливість вивчення атропоізомерії у сполуках такого типу.

  Скачати повний текст

На підставі дослідження спектральних характеристик смуг поглинання та випромінення, а також квантово-хімічного аналізу електронних переходів виявлено, що залежно від замісників довгохвильові смуги поглинання дифлавонолів обумовлені переходами, локалізованими на піронохромоновому фрагменті або переходами з міжфрагментним перенесенням заряду. За допомогою експериментальних і теоретичних методів встановлено, що молекули дифлавонолів мають симетричну електронну будову в основному та асиметричну у збудженому станах. Доведено, що зміни кислотно-основних властивостей дифлавонолів у разі збудження призводять до фотопереносу тільки одного з протонів та утворення тільки однієї з двох можливих фототаутомерних форм. На підставі квантово-хімічних розрахунків та аналізу спектральних характеристик комплексів зроблено припущення щодо їх вірогідної структури та запропоновано механізми комплексоутворення.

  Скачати повний текст

Досліджено протолітичні та фотофізичні властивості аміно- та гідроксисантенових індикаторів, а також динітрофенолів в організованих розчинах. Протолітичні та фотофізичні властивості певних родамінових барвників досліджено в міцелярних розчинах іонних і неіонних поверхнево-активних речовин (ПАР), прямих мікроемульсіях у змішаних (аніон-неіонних) міцелах. Визначено константи зв'язування динітрофенолів міцелярними розчинами катіонної та цвітеріонної ПАР за допомогою концентраційних залежностей "уявних" констант іонізації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено синтезу модифікованих аналогів природних 3-феноксихромонів та 4-фенілкумаринів з резорциновою, флороглюциновою, пірогалольною та орциновою орієнтацією гідроксигруп. З метою отримання нових фізіологічно активних сполук на основі 3-феноксихромонів та неофлавонів, вивчення їх хімічних властивостей було проведено реакції ацилювання, алкілювання та арилювання за фенольним гідроксилом, електрофільного заміщення в ядро (реакція Манніха), реакції за участю карбонільної групи хромонового циклу, добудови дигідрооксазинового та фуранового циклу за відповідним положенням кумаринової системи, а також синтезовано різноманітні за будовою амінокислотні і пептидні похідні 3-фенокси-хромонів та неофлавонів.

  Скачати повний текст

Синтезовано нові високоефективні та малотоксичні похідні 7-бензилксантинів та їх 8-заміщених з потенційною діуретичною, антиоксидантною, анальгетичною та протизапальною активністю, встановлено закономірності зв'язку між їх хімічною будовою та біологічною дією. Виділено сполуки з найвищою біологічною активністю для подальших поглиблених доклінічних випробувань. Запропоновано препаративні методики синтезу й одержано ряд нових 8-аміно(гідразино-, іліденгідразино-, алкілокси-, арилкарбонілокси-, карбоксиалкіламіно, тіо-)-7бензилксантинів. Для підтвердження будови та чистоти використано елементний, ІЧ-, ПМР і мас-спектральні методи аналізу. На підставі результатів фармакологічного скринінгу встановлено, що синтезовані сполуки відносяться до IV класу токсичності та виявляють значну антиоксидантну, діуретичну, анальгетичну, протизапальну та кардіопротекторну дію. На підставі проведених досліджень біологічних властивостей похідних 7-бензилксантинів виявлено сполуку-лідер - 3-метил-7-n-хлорбензил-8-n-хлорбензиліденгідразиноксантин, який має значну діуретичну, антиоксидантну та кардіопротекторну активність, наведено рекомендації щодо його використання для подальших поглиблених доклінічних випробувань.

  Скачати повний текст