Скачати повний текст

Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на основі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блоку стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. Показано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

  Скачати повний текст

Досліджено структурно-морфологічні особливості та теплові переходи в сегментованих поліуретанах (ПУ) з карбоксильними та Li-, Na-, K-карбоксильними групами у складі гнучкого поліефірного (полі(тетраметиленгліколь)) сегмента та різною довжиною жорсткого сегмента, а також діелектричну релаксацію та йонну провідність в даних системах. Проведено систематичне дослідження ряду відповідних модельних ПУ з застосуванням методик широко- та малокутового розсіювання рентгенівських променів, диференціальної скануючої калориметрії, широкополюсної діелектричної релаксаційної спектроскопії. Показано, що нейтралізація карбоксильних груп призводить до пригнічення процесів кристалізації поліетерних блоків. Визначено, що в даних ПУ йономерах, поряд з наявністю типової для сегментованих ПУ мікрофазово розшарованої структури, відбувається формування агрегатів йонних груп, яке супроводжується збільшенням ступеня сегрегації блоків різної природи та зниженням йонної провідності майже на порядок; йонна та протонна провідність досліджуваних ПУ зростає за умов зменшення довжини жорстколанцюгових сегментів. Часи релаксації провідності є суттєво більшими за часи релаксації сегментальної рухливості поліефірних ланцюгів. Встановлено, що даний ефект збільшується у разі переходу від кислотної до йонної форми ПУ.

  Скачати повний текст

Розроблено нові кополімери та їх композити на основі 9-вініл карбазолу, а також методи їх модифікування. На базі синтезованих кополімерів 9-вінілкарбазолу з алкілметакрилатами виявлено пластифікувальну дію ланок останніх. Показано, що у таких системах наявний ефект "внутрішньої" пластифікації полівінілкарбазолу (ПВК) ланками комономерів. Розроблено нову методику синтезу свинецьвмісних мономерів та на їх основі синтезовано свинецьвмісні кополімери на базі 9-вінілкарбазолу та 3-йод-9-вінілкарбазолу. Шляхом радикальної кополімеризації одержано нові полімери, що містять фрагменти антрацену та карбазолу. Показано перспективність їх використання за різних способів запису інформації. Досліджено сенсибілізувальну здатність 25-ти телурорганічних сполук (ТОС). Доведено, що процес сенсибілізації полівінілкарбазолу за допомогою ТОС зумовлений утворенням молекулярних комплексів. Показано перспективність цього класу сенсибілізаторів. На підставі результатів спектральних досліджень установлено, що ефективність фотогенерації носії заряду у композитах кополімерів 9-вінілкарбазолу з алкілметакрилатами та поліметиновим барвником значною мірою залежить від молекулярної структури карбазольних кополімерів. Показано, що композити можуть бути використані під час розробки пластичних конвекторів сонячного випромінення. Результати дослідження дають змогу здійснювати розробку енергоощадних фотонапівпровідникових матеріалів, чутливих до видимого, інфрачервоного, рентгенівського випромінювання, а також зовнішнього електричного поля.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему синтезу сегментованих поліуретанів (ПУ) з аніоноактивною функцією у гнучкому сегменті. Встановлено зв'язок між їх хімічною будовою та структурою. Вивчено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу двох типів карбоксиловмісних олігоалкіленоксидів, що відрізняються природою кінцевих груп, кількістю карбоксильних груп та їх розташуванням у ланцюзі олігомеру. Відзначено, що реологічні, поверхнево-активні та іонопровідні властивості отриманих карбоксиловмісних олігоалкіленоксидів регулюють шляхом зміни кількості та місцрозташування карбоксиловмісних груп. Розроблено два методи синтезу нового типу ПУ іономерів. Характерною особливістю їх будови визначено наявність карбоксильних груп у складі гнучкого сегмента різної довжини у разі змінної кількості, різної довжини жорстких сегментів. Визначено, що для даних ПУ поряд із звичайною для сегментованих ПУ мікрофазовою жорстко доменною структурою сформовано мультиплетно-кластерну морфологію іонних агрегатів. Доведено, що синтезовані сполуки перспективні для створення полімерних матриць і твердих електролітів з одноіонним механізмом провідності - протонною та металкатіонною.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено дослідженню проблеми регулювання структури і властивостей сітчастих поліефірів і поліуретанів за допомогою малих добавок нереакційноздатних поверхнево-активних речовин (ПАР). На поліуретанових та поліефірних системах доведено, що вирішення даної проблеми зумовлене здатністю деяких ПАР в об'ємі реакційноздатних олігомеріви формувати упорядковані структури. З таких ПАР були вибрані блок-кополімери поліорганосилоксану і поліоксиалкілену, а також оксиетиловані ефіри алканолу та алкілфенолу. Визначено: ці ПАР здатні до специфічних взаємодій із функціональними групами олігомерів, що забезпечує умови для побудови полімерної сітки відповідно упорядкованим структурам ПАР. Розглянуто можливість напрямленого регулювання властивостей сітчастих поліефірів і поліуретанів малими добавками подібних ПАР. Одержано полімерні матеріали із високими фізико-механічними характеристиками. З використанням композицій даного типу розроблено екологічно чисті однокомпонентні еластичні клеї з високими показниками міцності і водостійкості для з'єднання металів, пластмас, гуми та інших неметалевих матеріалів.

  Скачати повний текст

На основі використання методів УФ- та видимої спектроскопії встановлено взаємодію в розчинах полівінілпіролідону (ПВПД) з оксіазо- та ксантеновими барвниками, визначено хіміко-аналітичні властивості одержаних адуктів. Зазначено, що їх утворення супроводжувалося батохромним зсувом смуг поглинання розчинів та зсувом дисоціації барвників у кисле середовище. Вперше виявлено суттєвий вплив молекулярної маси ПВПД на спектроскопічні властивості його адукту з азобарвником брильянтовим жовтим у водному середовищі. Для прямого іонометричного визначення полвінілпіролідону запропоновано та виготовлено мембранний іон-селективний електрод з використанням адуктів ПВПД з барвниками азо- та трифенілметанового ряду. Досліджено вплив ПВПД на процеси комплексоутворення органічних реагентів (ряду азобарвників та триоксіфлуоронів) з іонами металів та встановлено взаємодію в трикомпонентних системах іон металу - барвник - ПВПД. Виявлено, що модифікація органічних реагентів шляхом введення ПВПД за рахунок утворення гідрофобних та водневих зв'язків сприяє підвищенню чутливості і контрастності реакцій з іонами металів, у деяких випадках - підвищенню селективності реакції.

  Скачати повний текст