Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено вплив фізичних взаємодій між компонентами на процеси структуроутворення у композитах на основі поліуретанів різної хімічної будови й ацетобутирату целюлози, а також вплив на їх структуру та властивості постійних електричного та магнітного полів. За результатами досліджень питомої теплоємності, надмолекулярної структури та діелектричних властивостей композитів показано високу модифікувальну здатність ацетобутирату целюлози щодо структури та властивостей поліуретанів. Уперше досліджено вплив постійного електричного поля на процеси структуроутворення у композитах аморфного поліуретану й ацетобутирату. Установлено, що внаслідок поляризації відбуваються зміни у надмолекулярній структурі композитів, що відображається на їх діелектричних і термоелектричних властивостях. Уперше досліджено вплив постійного магнітного поля на формування структури поліуретанів на основі простої або складноефірної складової. Показано, що поле не сприяє формуванню далекого впорядкування в аморфному полімері.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено фазову морфологію та властивості поліуретановмісних взаємопроникних полімерних сіток (ВПС). Відзначено, що обернення фаз у ВПС і напів-ВПС, яке проходить зі зміною складу, у першому наближенні розглядається як процес перколяції. Доведено, що дисперсний наповнювач, введений у напів-ВПС, які синтезовані з термодинамічно сумісних полімерів, спричиняє мікрофазовий поділ, а введений у напів-ВПС на основі термодинамічно несумісних компонентів посилює даний процес. Описано імітаційну модель формування градієнтних ВПС, за допомогоою якої змінюється час набухання та випаровування мономера, одержано градієнтні концентраційні профілі різної геометрії: параболічний, гіперболічний. Визначено кореляційні функції властивості та складу, які допомагають перейти від градієнтних концентраційних профілів до профілів розподілу в градієнтних ВПС-показників, що характеризують в'язкопружні властивості. Показано, що введення в структуру компонентів фазоворозділених напів-ВПС протилежно заряджених іонних груп значно розширює область обернення фаз. Встановлено, що синергізм адгезійних властивостей напів-ВПС має дуалістичну природу, зокрема, обумовлений передперехідним станом системи та впливом невеликих домішок одного з компонентів.

  Скачати повний текст

Створено полімерні системи на основі іономірних поліуретанів (ІПУ) і природних сполук (моно-, ди- і полісахаридів), здатних деградувати під впливом факторів довкілля. Запропоновано новий спосіб одержання Кр-вмісних водних дисперсій ІПУ шляхом введення водного розчину Кр у розчин іономірного олігоуретану за суміщення стадії подовження ланцюга та процесу диспергування, що принципово відрізняється від відомого способу одержання механічних сумішей ІПУ + Кр і проявляється у високій агрегативній стабільності дисперсій та здатності утворювати монолітні плівки, на відміну від механічних сумішей. Одержання таких дисперсій не обмежується використанням лише Кр, але й будь-якого іншого полісахариду, що містить гідроксильні групи. Вперше синтезовано нові ІПУ, що містять у своєму складі одночасно фрагменти моно-(ди-) та полісахариду, введених на різних стадіях синтезу. Встановлено, що концентрація природного компонента та його будова відіграють вирішальну роль у формуванні структури та властивостей, а, отже, й здатності до (біо)деградації одержаних матеріалів. Шляхом введення природних сполук різної будови до складу базового ІПУ вдалося не тільки підвищити здатність до деградації за умов довкілля, але і певною мірою покращити фізико-механічні властивості ІПУ, низькі показники яких є його суттєвим недоліком.

  Скачати повний текст

Створено нові полімерні матеріали з пролонгованою антинаркотичною та протизапальною дією. Проведено хімічну модифікацію поліуретанової матриці кополімером N-вінілпіролідону з вініловим спиртом і синтезовано новий біосумісний гідрофільний блок-кополіуретан як полімерний носій лікарських речовин. Вперше проведено іммобілізацію протизапального лікарського препарату "Амізон" на поліуретановому носії за рахунок хімічних та фізичних зв'язків. Наведено результати фізико-хімічних, фізико-механічних та біологічних досліджень одержаних полімерних матеріалів, модифікованих лікарським препаратом "Амізон". Визначено вплив вмісту кополімеру N-вінілпіролідону з вініловим спиртом на динаміку вивільнення лікарських речовин і процеси біодеструкції in vitro. З'ясовано, що поєднання фізико-хімічних властивостей полімерного носія та способу іммобілізації амізону дає можливість регулювати швидкість виходу лікарського препарату до навколишнього водного середовища. Виявлено, що збільшення гідрофільності полімерної матриці за рахунок введення блоків кополімеру N-вінілпіролідону з вініловим спиртом у структуру поліуретанової матриці обумовлює більш повний вихід лікарського препарату до модельного середовища. На підставі результатів гістологічних досліджень встановлено біосумісність одержаних полімерних матеріалів з іммобілізованим амізоном, показано перспективи їх використання в медичній практиці. Створено нові гідрофільні поліуретанові композиції шляхом модифікації полімерної матриці полівінілпіролідоном та антинаркотичним препаратом антаксоном. Здійснено токсикологічні досліження нових біологічно активних полімерних матеріалів антинаркотичної дії, наведено рекомендації щодо їх подальших клінічних випробувань та використання як імплантатів для лікування наркотичної залежності.

  Скачати повний текст

Створено стійкі до біокорозії, індукованої мікроорганізмами поліуретани шляхом фізичної та структурно-хімічної модифікації. Фізичне модифікування лінійних, розгалужених і піно/поліуретанів проведено за участі активних модифікувальних домішок неорганічного (хлоридів олова та цинку), синтетичного [металоорганічних комплексів: цинку (II), міді (II) й олова (IV); гетероциклічних: похідних оксихіноліну, імідазолілметану та четвертинних амонієвих солей] та природного походження (рослинних ефірних олій чайного дерева, евкаліпта, грейпфрута). Фізичною модифікацією гідразинвмісних поліуретанів лінійної (різних складів) та розгалуженої структур і пінополіуретанів створено полімери з пролонгованою біологічною активністю різного терміну дії. На підставі результатів досліджень токсикології та надмолекулярної структури одержаних полімерних систем показано, що за фізичного модифікування поліуретанів неорганічними смолами металів і металоорганічними комплексами відбувається хімічне зв'язування модифікатора полімерною матрицею, що обумовлюють відсутність загальнотоксичної дії полімерів. Структурно-хімічне модифікування монофункціональними та біфункціональними біологічно активними сполуками зумовлює біологічну активність постійної дії. Висока біологічна активність поліамідоуретанів зумовлена підвищеною концентрацією металовмісних фрагментів на поверхні полімеру. Всі поліамідоуретани є аморфно-кристалічними зі статичним розподілом мікрообластей в об'ємі полімеру за відсутності суттєвої взаємодії ацетилацетонів металів з гнучкими сегментами макроланцюга.

  Скачати повний текст

Методами електронного парамагнітного резонансу й електронної спектроскопії досліджено процеси комплексоутворення в лінійних поліуретанах (ЛПУ), одержаних in situ за пристуності 1 % мас. моно- та біметалевих поліядерних комплексів, в яких центрами структуроутворення є координаційні сполуки металів. Встановлено, що в аморфній матриці ЛПУ, сформованих за пристуності 1 % мас. beta-дикетонатів металів (Co(III) і Eu(III)), має місце утворення мікрообластей, збагачених металовмісною сполукою. Показано залежність характеру мікрогетерогенної будови та функціональних властивостей модифікованих ЛПУ від симетрії металовмісної складової та кількості йонних центрів модифікатора. Зокрема, виявлено підвищення рівня провідності ЛПУ, модифікованих beta-дикетонатами металів, на один - два порядки та полігетероядерним металокомплексом на три порядки у порівнянні з безметальним ЛПУ. Показано іонний характер провідності металовмісних ЛПУ. Встановлено, що вплив beta-дикетонату міді на механічні, електричні та теплофізичні властивості більш суттєвий для модифікованого ЛПУ з більшою масовою часткою жорсткого блока (40 % мас.).

  Скачати повний текст

Показано, що введення похідної целлюлози в уретановмісні полімери, завдяки хімічній та фізичній взаємодії компонентів, призводить до гомогенізації системи, ступінь якої залежить від її складу. Установлено, у разі малого та помірного (до 15 мас. %) вмісту похідної целюлози відбувається оптимальна сумісність компонентів. Водночас, композити, які містять більшу кількість похідної целюлози, є системами з явно вираженою мікрогетерогенністю, що пояснюється міжструктурною пластифікацією. Виявлено, що природа гнучколанцюгової олігоефірної складової уретановмісного полімеру суттєво впливає на властивості та процеси структуроутворення у досліджуваних композитах. Проведені дослідження структури сумішей поліуретанового аніономера гетероблочної будови та похідних целюлози показали, що ліпша сумісність їх компонентів спостерігається за умов вмісту останньої до 25 мас. % у системі. Зроблено висновок, що одержані результати досліджень є науковим підгрунтям для створення біодеградабельних уретановмісних композитів з використанням природновідновлюваної сировини.

  Скачати повний текст