На підставі власних досліджень і аналізу існуючих у вітчизняній і світовій практиці розробок доведено про можливість, ефективність і доцільність застосування біологічних методів вивчення умов формування і стану підземних і пов'язаних з ними поверхневих вод, а також інших компонентів геологічного середовища за різних природних чи техногенно змінених гідрогеологічних умов України і деяких країн СНД. Доведено адекватність, експресність, оперативність, інтегральність, дешевизну, доступність обраного автором методу біотестування за допомогою приладу "Біотестер-2". Надано рекомендації щодо адаптації методів біотестування та використання їх наслідків для еколого-гідрогеологічного картування та моніторингу геологічного середовища з урахуванням гідрогеологічних умов. Обгрунтовано засоби застосування біотестування у комплексі з традиційними методами, а в окремих випадках - для коректування та об'єктивної інтерпретації наслідків останніх.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено теоретико-методологічні та методичні основи конструктивно-географічних досліджень лімносистем (галузевих лімнологічних, комплексних ландшафтознавчих, конструктивно-географічних та інтегративних еколого-лімнологічних досліджень). Установлено закономірності лімногенезу й особливості природних, а також антропогенно та техногенно активізованих процесів у водоймах регіону та їх басейнах з урахуванням зональної та регіональної специфіки. Розглянуто історичні аспекти дослідження водойм. Проаналізовано існуючі їх галузеві класифікації як наукову базу геологічних досліджень і синтезу лімнолого-географічних знань. Виявлено природні умови та чинники формування станів і функціонування лімносистем, закономірності поширення природних і штучних водойм. Проведено просторово-часовий лімнолого-географічний аналіз водойм і типізацію, які вивчено як середовища осадонагромадження й акумуляції донних відкладів. Установлено геохімічні індикатори станів лімносистем. Здійснено конструктивно-географічний синтез знань про водойми, інтегративне регіональне оцінювання найважливіших природних ресурсів. Обгрунтовано напрямки їх раціонального використання в різних галузях економіки. Проаналізовано масштаби антропогенного впливу на лімносистеми. Виявлено техногенні трансформаційні процеси у водоймах. Розроблено конструктивно-лімнологічні засади раціонального використання й охорони водойм. Запропоновано шляхи оптимізації природокористування на водоймах. Обгрунтовано наукові засади, методи відновлення (оздоровлення) лімносистем регіону.

  Скачати повний текст

Проведено еколого-географічний аналіз болотних геокомплексів Волинської області. З'ясовано їх сучасний екологічний стан і закономірності просторового розподілу. Досліджено просторово-часову динаміку та наведено оцінку природних ресурсів болотних геокомплексів регіону. Обгрунтовано напрямки раціонального використання, планування, моніторингу та організації ефективної охорони ландшатів. На підставі результатів комплексних географічних досліджень та аналізу багаторічних даних охарактеризовано сучасний стан, особливості динаміки та закономірності трансформації болотних геокомплексів за умов антропогенного впливу, здійснено їх кількісну та якісну оцінку. Створено Довідник боліт, заболочених ділянок та торфовищ, укладено серію тематичних карт. Виявлено внутрішньотипову та просторову диференціацію боліт та явище повторного заболочування. Науково обгрунтовано пропозиції щодо раціонального використання, збереження, реабілітації та охорони болотних ландшафтів.

  Скачати повний текст

Одержано формули вертикальних профілів осереднених швидкостей за глибиною потоку, що заріс гнучкою водною рослинністю. Розроблено двошарову модель для розрахунку пропускної спроможності широких відкритих водотоків (каналів та малих рік), в якій враховано вплив гнучкої рослинності на гідравлічні та динамічні характеристики водотоку. Запропоновано метод інженерного розрахунку роботи зарослих водотоків. Достовірність теоретичних досліджень перевірено шляхом зіставлення їх з натурними даними.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу сучасної нормативної бази запропоновано варіант формули максимального стоку об'ємного типу та реалізовано її на об'єктах річок басейну р.Сіверський Донець. Удосконалено науково-методичну базу СНіП 2.01.14-83 для проектування розрахункових гідрографів стоку весняного водопілля в басейні р. Сіверський Донець (в частині розрахунку максимальних витрат води, визначення коефіцієнтів несиметричності гідрографів стоку, тривалості підйому водопіль та перехідних коефіцієнтів від миттєвих витрат води до їх середньодобових значень), визначенні потенційних максимальних модулів стоку весняного водопілля в басейні р. Сіверський Донець 1 %-ої ймовірності перевищення.

  Скачати повний текст

Вирішено завдання розрахунків гідрографів та ймовірних витрат паводків для річок сахельської зони республіки Нігер на базі просторової моделі типу "опади - стік", параметри якої оптимізувалися за даними виміряних опадів і витрат на річках басейну Середнього Нігеру. Статистична обробка рядів пікових витрат, обчислених за змодельованими опадами і виміряними витратами, довела задовільну збіжність їх кривих забезпеченості у межах амплітуди виміряних витрат. Ефект використання моделі виявлено під час обчислення витрат рідкої повторюваності. Модель запропоновано для розрахунків паводків на басейнах річок сахельської зони Республіки Нігер. Розроблений метод обчислень і подовження рядів паводкових витрат на просторовій моделі можна використовувати у практичних розрахунках імовірних паводкових витрат на річках регіону.

  Скачати повний текст

Проведено числове моделювання динамічних процесів, які генеруються атмосферними циклонами на північно-західному шельфі Чорного моря. Вперше для даного регіону за штормових умов вивчено структуру нестаціонарних течій, оцінено їх вплив на розповсюдження забруднення та формувнаня полів концентрації завислих дрібнодисперсних донних відкладів. Наукове дослідження проведено з використанням дво- та тривимірних числових моделей, адаптованих до Чорноморського регіону. У межах двовимірної моделі встановлено залежності напрямків переносу областей забруднень і швидкостей розсіювання домішки від траєкторій рухів циклонів. На підставі тривимірної баротропної моделі розглянуто еволюцію полів швидкостей нестаціонарних течій і рівня моря з високим просторовим розділенням з використанням процедури вкладених сіток. Розглянуто залежності напрямку переносу, глибини проникнення та часу розсіювання забруднення від інтенсивності турбулентної дифузії та локальних особливостей поля течій у місцях розташування миттєвих або тривало діючих джерел. Виявлено райони ерозії дна під час проходження атмосферних збурень, а також районі седиментації завислих донних відкладів. Встановлено зв'язок структури полів концентарції завислої речовини з місцезнаходженням районів ерозії.

  Скачати повний текст

Прибережно-морські території й акваторії України розглянуто як прибережно-морські геосистеми (ПМГ), які включають орогідрографічні системи суші, системи шельфу з похованими палеорічковими долинами, системи континентального схилу та його каньйонів з конусами виносу продуктів кінцевої акумуляції матеріалів твердого стоку. ПМГ належать до відкритих геосистем, що характеризуються обміном речовини й енергії з довкіллям. Основною одиницею диференціації ПМГ є "прибережно-морський район" (ПМР) - суміщений район суші та моря, що об'єднує великі ділянки водозбірного басейну певної водної артерії на суші та прилеглої ділянки акваторії з незалежними від інших районів режимом функціонування та балансом наносів. Вдосконалено методику геоекологічного районування з виділенням провінцій, підпровінцій, областей, районів і підрайонів. Проведено регіональне оцінювання природних умов ПМР як підстави щодо раціонального природокористування.

  Скачати повний текст

Розроблено новий метод оцінювання якості поверхневих вод, який відрізняється від існуючих використанням геостатистичних методів інтерполяції даних моніторингу й удосконаленим методом обробки даних про якість за класами і категоріями, що дозволяє покращити ведення екологічного моніторингу поверхневих вод. Виявлено закономірності зміни якості поверхневих вод у всьому басейну р. Сіверський Донець, зокрема, визначено місця підвищеної концентрації речовин, які впливають на екологічний стан басейну річки.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу сучасних масивів гідрологічних і супутникових даних досліджено середній стан і сезонну мінливість циркуляції вод і великомасштабних фронтів у Південній Атлантиці (ПівдА). Досліджено їх взаємозв'язок з мінливістю поля вітру. Установлено основні механізми, що контролюють сезонну мінливість циркуляції та фронтів. Показано, що реакція верхнього шару океану на сезонні варіації великомасштабного поля вітру має прояв у мінливості системи Південний субтропічний антициклічний кругообіг (ПівдСАК) - Південний тропічний циклонічний кругообіг (ПівдТЦК). У першу половину року, коли південно-східний пасат ослаблений, спостерігається розширення зональних меж і збільшення площі ПівдСАК, а площа ПівдТЦК зменшується. За даними альтиметрії встановлено поширення сезонного сигналу у течіях ПівдА з заходу на схід, за цього максимальне фазове запізнювання протягом 6-ти місяців спостерігається у Північній гілці Антарктичної циркумполярної течії. Досліджено кліматичні фронти ПівдА у полях температури та солоності, уточнено критерії їх визначення, закономірності сезонної мінливості. Установлено, що фронтальна система Атлантики у тропіках асиметрична щодо екватора. Виділено неописані раніше у літературі Південні гілки Південних тропічного та субекваторіального фронтів, Фронт Північної гілки Південної пасатної течії. Досліджено сезонну мінливість водних мас ПівдА. З'ясовано взаємозв'язок між сезонною динамікою антициклічних кругообігів, фронтів і площ поверхневих вод, що проявляється у протифазній мінливості площ субтропічних водних мас та їх модових модифікацій. Проаналізовано структуру фронтів, характеристики геострофічної циркуляції, характеристики водних мас у західній частині моря Скотія та протоці Брансфілда за результатами спостережень в Українських антарктичних експедиціях.

  Скачати повний текст

Визначено знаходження хлороформрозчинних речовин і нафтових вуглеводнів у зливовий стік і стік талої води з атмосфери та грунтів. Досліджено процес впливу трьох неорганізованих зливових стоків на хімічні та бактеріологічні показники акваторії бухти Козачої та виявлено зміни, що відбуваються у морському середовищі під час надходження зливових стоків. У зоні змішування таких стоків і морської води відзначено в цілому незначну зміну концентрації забруднювальних речових у морському середовищі. Встановлено, що бактеріальна кількість у морській воді протягом доби спочатку зростала, а потім - знижувалась. Вплив зливового стоку на акваторію бухти Козачої в районі досліджень тривав протягом доби. Виключною була ситуація, пов'язана з аварійним розливом нафтопродуктів на березі, коли вплив зливового стоку на акваторію тривав кілька місяців. Установлено незначну залежність між хімічними та бактеріологічними показниками у грунтах берега, у морській воді та донних осадах, що доводить наявність у них хімічних сполук, які важко трансформуються. Розраховано обсяг забруднень, що надходить з атмосферними та зливовими стоками в акваторію бухти Козачої в районі досліджень. На підставі результатів проведених досліжень підтверджено, що організовані зливові стоки є суттєвим джерелом нафтового забруднення морської берегової зони. Відзначено, що результати досліджень можуть бути використані для проведення екологічного моніторингу під час організації служби екологічного забезпечення ВМС України, під час розробки комплексу для покращання якості прибережних вод Севастополя.

  Скачати повний текст

Досліджено будову, формування та функціонування річкової мережі Подільської височини. Визначено основні морфометричні характеристики стародавніх водотоків, що протікали на Подільській височині. Запропоновано сценарій формування гідрографічної мережі. Проведено детальне вивчення рисунків річкової системи. Визначено тектонічні процеси, що відбуваються на дослідженій території. Обгрунтовано використання методу А.Н. Шталера - І.Н. Гарцмана для ідентифікації річкових систем. Розраховано топологічні параметри, а саме: коефіцієнти біфуркації, довжини, площі, ухилів і кутів злиття. Проаналізовано трансформацію гідрографічної мережі у часі за допомогою коефіцієнтів біфуркації та довжини. Визначено основні фонові характеристики річкової мережі - гідро-, геоморфологічний коефіцієнти та коефіцієнт структури. Вперше для річок Подільської височини одержано залежності коефіцієнта структури з показниками гідрографії та середньобагаторічними, мінімальними та максимальними витратами води. Проведено розрахунок максимального стоку весняної повені для річок Подільської височини на базі формул редукційної та операторної структур. Запропоновано варіанти заміни площі водозбору річок в редукційних формулах на коефіцієнт структури.

  Скачати повний текст

Запропоновано методику розрахунку характеристик весняного стоку у басейні р.Нямунас. У процесі побудови розрахункової схеми використано теоретичну модель А.М.Бефані (в модифікації Є.Д.Гопченка), визначену як формулу сталої інтенсивності. На відміну від дещо формального підходу до застосування у розрахункових схемах сталої інтенсивності редукційних кривих опадів у запропонованій методиці введено поняття редукційних кривих середньої інтенсивності припливу води зі схилів до руслової мережі. Для реалізації розрахункової схеми використано методи математичної статистики, числового визначення деяких невідомих і фактично невимірюваних параметрів (коефіцієнтів русло-заплавного регулювання, розрахункової тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі), а також географічне узагальнення (максимальних запасів води у снігу до початку весняного водопілля, тривалості припливу води зі схилів до руслової мережі та коефіцієнтів стоку за період весняного водопілля).

  Скачати повний текст

Виявлено регіональні особливості термохалинної та гідролого-акустичної структури Чорного моря на основі нового статистично забезпеченого кліматичного масиву температури та солоності. Запропоновано схему сезонного циклу геострофічної циркуляції, модифіковано схему підрозподілу водних мас на базі об'ємного T,S-аналізу, визначено кількісні показники відносного внеску регіональних джерел утворення вод холодного проміжного шару та кліматичні характеристики звукових каналів, проведено районування гідролого-акустичної структури Чорного моря. Встановлено співвідношення основних видів часової мінливості термохалинної структури. Розроблено програмне забезпечення для роботи з океанологічними та гідрометеорологічними даними.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання впливу гірничо-видобувних робіт на літологію та геологічну будову сучасних донних осадків рівнинних річок. Репрезентативними об'єктами дослідження типу "рівнинна річка - відкритий лиман" обрано р. Інгулець, пониззя Дніпра та Дніпровсько-Бузький лиман. Визначено літологічні характеристики, за якими диференцюються сучасні донні осадки: результати гранулометричного аналізу, питома щільність, вологоємність, загальний вміст магнітного продукту, вміст водорозчинних солей, мінералого-петрографічний склад і вміст важких металів. Установлено, що у верхній і нижній течіях річки літологічні характеристики донних осадків досить однорідні та суттєво відрізняються від зони техногенезу (середня течія ріки, ділянка завдовжки 20 - 25 км). У зоні техногенезу річковий осадок набуває ономальних властивостей, що зумовлено присутністю техногенної складової - шламових частинок залізистих кварцитів розміром 0,15 - 0,074 мм. Це дозволило поділити зазначені зони на природно-антропогену, техногенну та техноплагенну. Розроблено методику відбору проб сучасних донних осадів, яка використовується для моніторингу літології субаквальних осадків у геологічному середовищі антропогенних екосистем.

  Скачати повний текст

На основі багаторічних даних досліджень (1948 - 2000 рр.) гирлової області Дунаю встановлено етапи евтрофування його вод. Показано, що на сучасному етапі в стоці біогенних речовин Дунаю співвідношення головних біогенних елементів - азоту та фосфору, встановлені для збалансованих водних екосистем, дуже порушені зростанням органічних сполук азоту антропогенного походження. На основі даних гідроекологічного моніторингу встановлено, що плавні дельти, незважаючи на різку антропогенну дію, ще продовжують виконувати функції природного біофільтра. Описано процеси, що протікають в зоні змішання річкових та морських вод на гідрогеологічній межі "річка - море" в гирловій зоні Дунаю. Встановлено, що опосередковано через розвиток продукційних процесів стік біогенних речовин Дунаю став причиною формування на узмор'ї донних відкладень, які в даний час є істотним додатковим джерелом евтрофування вод північно-західної частини моря. Оцінено сучасне надходження сполук азоту й фосфору з природних і антропогенних джерел у північно-західну частину Чорного моря - стоків річок (Дунай, Дніпро і Дністер), з атмосферними опадами, а також донних відкладень та комунальних стоків міст. Вказано, що стік біогенних речовин та сполук азоту річки Дунай є їх головним постачальником в північно-західну частину Чорного моря.

  Скачати повний текст

Досліджено гідрологічні умови формування хімічного складу річкових вод. Проаналізовано динаміку водного стоку річок за багаторічний період та річний розподіл водного стоку. Оцінено вплив водного стоку на формування концентрацій хімічних речовин. Визначено відповідність якості річкових вод екологічним нормативам, проведено порівняння методологій оцінювання якості поверхневих вод і нормативів забруднювальних речовин згідно з українським і європейським законодавством. Встановлено хімічний статус поверхневих вод басейнів Західного Бугу та Дністра згідно з ВРД ЄС. Розроблено рекомендації для використання результатів дослідження у практичній діяльності водоохоронних організацій.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано карти розподілу за території середніх багаторічних снігозапасів на відкритій місцевості перед початком весняного водопілля, встановлено зв'язок між максимумами снігозапасів у полі та на залісених територіях. Наведено методику для нормування кількості опадів від дати формування максимуму снігозапасів до завершення водопілля. Обчисленно розрахункові характеристики гідрографів схилового припливу під час весняного водопілля, встановлено залежності між тривалістю схилового припливу та залісеністю і заболоченістю водозборів, виконано їх просторове узагальнення з урахуванням зональних, а також азональних (карст) факторів. Обчислено та узагальнено по теорії коефіцієнти стоку весняного водопілля з урахуванням впливу зональних факторів (заболоченості та залісеності). Розроблено варіант прогностичної методики для оцінювання максимальних витрат води високих (вищих за норму) водопіль, який базується на розрахунковій схемі.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід до класифікації водних ресурсів у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) за розробленими інтегральними показниками якості та здійснено системний аналіз стану на прикладі басейну р. Прип'ять, як основної водної артерії ЧЗВ. На підставі застосування інтегральних показників якості визначено ієрархію чинників забруднення водних ресурсів у ЧЗВ, вдосконалено моніторинг їх екологічного стану. Проведено порівняльний аналіз водного законодавства України, Росії та Європейського Союзу. Наведено рекомендації щодо подальшого розвитку законотворчого процесу та впорядкування правозастосування у даній сфері.

  Скачати повний текст