Дисертацію присвячено питанням прогнозу нафтогазоносності в перспективних на нафту і газ карбонатних відкладах Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції шляхом якісного виділення порід-покришок. В дисертації розроблено методику виділення покришок за пластовими тисками. За результатами інтерпретації промислово-геофізичних даних побудовані карти покрівлі та товщини екрануючої товщі у відкладах верхньої крейди Причорноморсько-Кримської нафтогазоносної провінції. Складено карту перспектив нафтогазоносності карбонатних відкладів верхньої крейди в залежності від товщини виділеної покришки. Запропоновано алгоритм моделювання умов збереження та розформування покладу вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим для України узагальнюючим дослідженням, присвяченим вивченню викопних діатомових водоростей, закономірностей розподілу їх решток у товщі морських осадочних відкладів та детальному аналізу їх еволюції протягом значного відрізку геологічного часу. Визначено послідовність зональних діатомових підрозділів, встановлені біостратиграфічні репери і на цій основі розроблено першу для території України зональну біостратиграфічну діатомову шкалу кайнозойських відкладів. Встановлено найважливіші корелятивні рівні для зпівставлення розробленої шкали з діатомовими шкалами інших регіонів світу та Світового океану та можливості її використання для розчленування та кореляції кайнозойських утворень. Визначені рубежі еволюційних змін та обгрунтовано еволюційну етапність у розвитку відділу Bacillariophyta у регіоні, простежені шляхи еволюції стратиграфічно важливих таксонів. Екологічні структури викопних діатомових ценозів стали підгрунтям для інтерпретації палеоекологічних умов існування діатомових та визначення палеогідрологічних характеристик басейнів протягом їх кайнозойської історії. Розроблено комп'ютерну базу даних та створено атлас викопних діатомових водоростей України, що є складовою частиною банку даних по викопним організмам країни. Результати роботи знайшли впровадження при побудові Національним Стратиграфічним комітетом "Стратиграфических схем фанерозоя и докембрия України" (1993).

  Скачати повний текст

На основі великого фактичного матеріалу отримано реперні оцінки параметрів анізотропії магнітної сприйнятливості. Визначено характерні риси магнітної текстури різних за генезисом та структурно-тектонічним положенням гранітоїдів. Запропоновано класифікацію порід за групами анізотропії. Виділено інформативні характеристики магнітної анізотропії. Проаналізовано анізотропію теоретичної феро-парамагнітної моделі гірської породи. Детально проаналізовано параметри анізотропії та просторову орієнтацію магнітної текстури гранітоїдів та метаморфічних утворень Середньопридніпровського блока.

  Скачати повний текст

Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням стратиграфічного розчленування та кореляції давньоевксинських відкладів північно-західного Причорномор'я з використанням викопної фауни дрібних ссавців. Вперше для вирішення цих задач застосована детальна морфологічна характеристика будови жувальної поверхні перших нижніх кутніх зубів польовкових (морфометричний аналіз, розподіл морфотипів, диференціація емалі). Виділено фауністичні комплекси та теріоасоціації. На основі цих даних проведено стратифікацію відкладів з давньоевксинським типом фауни молюсків і виділено три етапи розвитку басейну. Здійснено кореляцію давньоевксинських відкладів з осадками різних генетичних типів більш ніж 80 місцезнаходжень Європи.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню ролі електричних полів на різних етапах формування залізорудних формацій докембрію (ЗФД). Розрахунки показали, що під час розвитку п'єзоефекту у кварцвміщуючих гірських породах виникають електричні поля, здатні ініціювати фізико-хімічні процеси. В результаті експериментальних досліджень з термоелектричної обробки мінералів і гірських порід відкрито невідоме раніше явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових мінеральних фаз, які утворюють мікросмугастість, аналогічну текстурам залізистих кварцитів. Виділено четвертий чинник метаморфізму ЗФД - електричні поля й розкрита їх роль у формуванні родовищ ЗФД на Українському щиті.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

У дорифейській геологічній історії України виділено шість металогенічних епох (МЕ), кожна з яких має власний характерний набір рудних формацій та вміщуючих порід. Найдавніші з них - ранньоархейська (3,8 - 3,4 млрд р.) та середньоархейська (3,4 - 3,1 млрд р.) металогенічні епохи. У даний час утворені незначні залізорудні родовища та рудопрояви. Пізньоархейську МЕ (3,1 - 2,6 млрд р.) широко представлено родовищами та рудопроявами заліза та золота. Утворення ранньопротерозойської МЕ (2,6 - 2,1 млрд р.) проявлені локально; з нею пов'язані основні родовища заліза України (Кривий Ріг). Створено шкалу металогенічних епох рудоутворення, що грунтується на комплексних дослідженнях з використанням численних ізохронних датувань. Проведено порівняння даних епох з металогенічними епохами інших щитів світу. Визначено найсприятливіші епохи й етапи для утворення різноманітних типів рудних родовищ. Відзначено, що утворення родовищ заліза, урану та золота мало циклічний характер у докембрійській історії Землі. Різні металогенічні епохи були сприятливими для накопичення певних рудних елементів. Отримано результати та теоретичні узагальнення для металогенічного вивчення докембрію України, які мають велике значення для прогнозної оцінки ресурсів усіх твердих корисних копалин.

  Скачати повний текст

Виявлено фактори, які впливають на тріщинуватість порід родовищ докембрійських залізисто-кременистих формацій. Розвинуто новий напрямок у практичній мінералогії, який базується на використанні топомінералогічного картування для прогнозу тріщинуватих зон родовищ. Розглянуто вплив мінерального, хімічного складів гірських порід і термодинамічних умов їх утворення на ступінь тріщинуватості. Виділено ряди мінералів і хімічних елементів.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні та практичні положення щодо вирішення важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів у геологічних розрізах, які містять породи поліміктового типу. Розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів поліміктового типу в розрізах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На базі теоретико-експериментальних даних вивчення колекторів такого типу розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень у свердловинах з урахуванням гамма-спектрометричних досліджень, встановлено ряд петрофізичних залежностей для порід-колекторів поліміктового типу кам'яновугільних та пермських відкладів центральної частини ДДЗ.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості геологічної будови, складу, умов осадконакопичення та закономірностей нафтогазоносності візейських карбонатних відкладів центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На підставі літолого-фаціального аналізу карбонатного комплексу візейського ярусу встановлено наявність у ньому повного набору фацій, характерних для диференційованих рифогенних формацій. За результатами досліджень для двох основних рівнів карбонатної седиментації в нижньому візе (ХІІІ і ХІV мікрофауністичном горизонтам ДДЗ) побудовано великомасштабні карти фацій і потужностей нового покоління. Проведено комплексне вивчення органогенних споруд і за умовами утворення, особливостями внутрішньої будови, морфології, розмірами виділено шість основних типів споруд, що акумулюють і зберігають промислові скупчення ВВ, пошук і розвідка яких має характерні особливості. Проаналізовано стратиграфічні резерви та неузгодження в розрізі нижнього карбону западини та показано масштаби їх розвитку, просторове розповсюдження та вплив на формування складних за побудовою резервуарів у карбонатних і теригенних відкладах. Виділено та описано типи карбонатних колекторів і встановлено фактори, що впливають на їх формування. Запропоновано напрямки пошуків покладів нафти та газу в рифогенно-карбонатних комплексах візейського ярусу в центральній частині Дніпровсько-Донецької западини.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень зроблено висновок, що базитові дайки північно-західної частини Українського щита відносяться до трьох формаційних типів та утворюють п'ять різновікові комплексів порід: дайки діабаз-лампрофірової формації; дайки формації континентальних толеїтових базальтів; дайки формації сублужних олівінових базальтів, що утворюють три різновікові комплекси порід (коростенський, посткоростенський, постврученський). Дайки вивчених комплексів утворюють закономірні структурні парагенезиси зсувного типу в зонах регіональних розломів. Геохімічна та металогенічна спеціаліація дайок зумовлена сингенетичними і епігенетичними процесами. Найбільш значимі рудні концентрації в дайках (Ni, Cu, Ti, Fe, P), пов'язані з сингенетичними рудоутворними процесами.

  Скачати повний текст

На основі використання фауни молюсків відтворено природні (кліматичні, ландшафтні) умови верхньоплейстоценового лісонагромадження території Волино-Поділля. На підставі проведеного аналізу доведено, що для досліджуваного проміжку часу, включаючи епохи інтерстадіалів, сформувались малакоценози, домінуючими у складі яких були убіквісти та холодолюбні (аркто-бореально-альпійські) форми.

  Скачати повний текст

Розглянуто геологічне положення, вік, речовинний склад, петрологію та рудоносність мезопротерозойських трапів Північно-Західного регіону Українського щита. Встановлено, що до складу асоціації входять три формації - габродолеритова, перидотит-габро-анортозитова та сублужна олівін-габрова, які розрізняються за особливостями геологічного положення та речовинного складу. Проведено моделювання процесів формування та подальшої еволюції магматичних розплавів, визначено різницю в петрогенезі формацій, яка обумовлює відмінності у їх речовинному складі. Досліджено співвідношення асоціації з іншими основними утвореннями регіону близького віку. Висвітлено питання перспективності базитів регіону щодо сульфідних мідно-нікелевих руд. На підставі отриманих результатів запропоновано зміни до чинної стратиграфічної схеми магматичних утворень Північно-Західного блоку Українського щита.

  Скачати повний текст

Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40 місцнезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

  Скачати повний текст

Розроблено новий напрямок у геолого-економічній оцінці родовищ, який грунтується на концепції оптимізації геологічної інформації. Удосконалено теоретичні засади геологічного картування залізорудних родовищ із застосуванням геоінформаційних технологій та урахуванням імовірнісної природи геологічних показників. Теоретично обгрунтовано кількісну оцінку складності геологічної будови родовищ. Емпірично доведено функціональні та статистичні залежності між геологічними параметрами докембрійських залізорудних родовищ і економічними показниками їх промислових запасів. Теоретично обгрунтовано принципи економічно-доцільного ступеня геологічної вивченості залізорудних родовищ. Виявлено та теоретично доведено залежності між параметрами кондицій та геолого-економічними показниками залізодобувних підприємств.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності розподілу рідкісних елементів, визначено геологічні та фізико-хімічні умови кристалізації, джерела речовин і генезис рідкісноземельного зруденіння в лужних породах і карбонатитах докембрію Приазовського блоку Українського щита (УЩ). На підставі комплексного дослідження речовинного складу порід мінералів, ізотопно-геохронологічних та ізотопно-геохімічних досліджень встановлено певні закономірності розподілу рідкісних елементів у лужних породах і карбонатитах Приазовського блоку УЩ. Встановлено, що в деяких лужних породах і карбонатитах мінерали-концентратори рідкісних елементів концентруються в підвищених або породоутворювальних кількостях, утворюють прояви та родовища (Азовське, Балка Мазурова). Перспективними щодо виявлення таких родовищ визначено масиви Малотерснянський та Дмитріївський. Доведено, що формування родовищ азовського типу відбувається в диференційованих (розшарованих) інтрузіях сієнтів, які мають геохімічну спеціалізацію щодо цирконію та лантаноїдів, збагачені леткими компонентами - фтором і водою, нагромадженими в процесі кристалізаційної диференціації розплаву. Зроблено висновок, що ізотопні дані про лужні породи та карбонатити Приазов'я свідчать про їх мантійне походження. Зазначено, що окремі ділянки мантії дещо відрізняються своєю неоднорідністю, зумовленою різними геодинамічними обстановками.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано концептуальні підходи до вивчення організації басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем. Розроблено методику їх дослідження з урахуванням геолого-геоморфологічних та палеогеоморфологічних умов пінічного та центрального Волино-Поділля. Складено спеціальні карти та розрізи басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем території дослідження. Проаналізовано будову, структуру, функціональну та еволюційну динаміку, зовнішні та внутрішні чинники розвитку, загальні та індивідуальні риси басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем даного регіону. Наведено рекомендації щодо прогнозу родовищ різних видів корисних копалин території, а також поширення техногенних забруднень в районах експлуатації Рівненської та Хмельницької атомних електростанцій.

  Скачати повний текст