На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

Уперше визначено просторові та часові геологічні, гідрогеологічні, геоморфологічні та геофізичні фактори карстопровальних процесів. До наукового обігу введено поняття факторних характеристик як числової кількісної міри дії даних чинників. Встановлено закономірності розподілу визначених факторних характеристик, розкрито особливості їх прояву для просторових і часових факторів. Для просторових факторів дані характеристики проявляються у підпорядкованості цих ознак статистичним законам розподілу, а для часових - у наявності узгодження ритмічностей в їх рядах. Уперше для кількісного оцінювання провально-просадкових проявів карсту запропоновано використовувати інтегральні показники карстопровальної небезпеки, які визначаються за еталонними характеристиками статистичних розподілів просторово-часових карстоініціюючих факторів і закономірно відображають їх комплексний вплив. Запропононовано методики розрахунку інтегральних показників і визначення ймовірності карстопровальної небезпеки як прогнозного критерію. Уперше виконано довгостроковий прогноз активізації розвитку провально-просадкових проявів сульфатно-карбонатного карсту для обраної експериментальної території у межах Передкарпаття на Львівщині. У процесі побудови прогнозної карти та прогнозних рядів використано інтегральні показники, а також результати вивчення можливості активізації карстопровальних процесів у часі та просторі на кількісному й імовірнісному рівнях.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст