Розроблено апаратурно-методичне та програмно-алгоритмічне забезпечення морських геофізичних робіт на базі комплексування геотермічних, гравімагнітометричних і сейсмоакустичних досліджень. Наведено результати комплексних геофізичних досліджень вивчення глибинної будови північної частини континентального схилу та зони переходу до глибоководної Чорноморської западини. Запропоновано геодинамічну модель формування Чорноморської мегазападини та структури її обрамлення у межах єдиної концепції походження та розвитку Середземноморського складчастого поясу. Вперше для мегазападини визначено дві стадії її формування: прогресивну, у процесі якої сформувалися два палеосклепіння, пов'язані з підйомом Східного та Західного мантійних діапірів; регресивна стадія пов'язана з різким (за механізмом планж-принципу) зануренням палеосклепінь у внутрішні галузі мантійних діапірів, що ознаменувалося відповідною екстракцією їх магматичного матеріалу по зоні глибинного Циркумчорноморського розлому. Вперше досліджено взаємозв'язок між геодинамічною, азимутальною анізотропією теплопровідності та геотермічним режимом верхньої мантії, що є яскравим прикладом структурної самоорганізації процесів у надрах Землі.

  Скачати повний текст

Визначено та оцінено вклад природних і техногенних критеріїв, що впливають на сучасний седиментогенез. Досліджено елементне наповнення осадків, води та бентосу. Встановлено особливості диференціації техногенних радіоактивних ізотопів в осадках, як трасерів процесів сучасного седиментогенезу. Визначено якісний та кількісний склад домінуючого органічного та органо-мінерального забруднення компонентів басейну осадконагромадження - води, осадків і бентосних організмів. Виявлено причинно-наслідкові зв'язки сучасних умов осадконагромадження з екологічним станом біотичної складової морського довкілля. Запропоновано методику та технологію моніторингу геологічного середовища придунайського шельфу.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню характеристик підводних грунтових масивів, процесів руйнування грунту і визначенню експлуатаційного донного фону при функціонуванні землерийних машин. Встановлено взаємозв'язки між опором грунтів, їх деформаційно-міцнісними властивостями, параметрами динамічного навантаження, геоакустичного зондування і фотопрофілювання морського дна. Розроблено основи теорії гравітаційного зондування і теорії різання підводних грунтів. Створено нові методи і технічні засоби, призначені для ідентифікації робочих процесів глибоководних грунторозробних машин. Впровадження результатів дослідження у виробництво дозволяє скоротити термін створення і підвищити ефективність застосування машин шляхом забезпечення відповідності їх параметрів реальним умовам експлуатації.

  Скачати повний текст

За результатами вивчення літолого-мінералогічних особливостей донних відкладів охарактеризовано процеси розсипоутворення на Північно-Західному шельфі Чорного моря. Досліджено літологію та мінеральний склад різних літологічних і генетичних типів верхньоплейстоцен-голоценових відкладів, складено літологічні карти на підставі даних шліхового випробування новоевксинських і чорноморських відкладів для окремих ділянок Чорного моря. Визначено роль теригенного і біогенного факторів у формуванні відкладів і розсипоутворення. Виділено два типи розсипоутворення на шельфі з різними гідродинамічними характеристиками (перший - з титан-цирконієвою спеціалізацією, другий - з накопиченням тонкого золота). Встановлено межові глибини моря, на яких можливі розсипопрояви першого та другого типів. Запропоновано перевипробування існуючих титан-цирконієвих розсипів з урахуванням дрібних і тонких розмірних класів мінералів.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему створення регіональної мережі геологічного моніторингу просторово-часової мінливості структурно-тектонічних зон у межах північно-західного шельфу Чорного моря з використанням сейсмоакустичного методу моніторингу з урахуванням особливостей поширення пружних хвиль у шаруватому геологічному середовищі. Розроблено теоретичні та методичні засади моніторингу геодинамічних зон шельфу Чорного моря у межах зони з'єднання Східно-Європейської платформи та Скіфської плити. Визначено спряженість структурно-тектонічних полів дослідженого регіону з геодинамічною системою. Наведено принципи побудови системи моніторингу динаміки інтегральних градієнтів геологічного об'єкта даного регіону та сформовано геодинамічну модель для північно-західного шельфу Чорного моря з використанням принципів допустимої однорідності геологічного середовища. Побудовану модель обгрунтовано даними про геологічну будову регіону, його структурно-тектонічний і геодинамічний розвиток, а також визначеними геофізичними та фізико-механічними параметрами гірських порід. Модельні шари обрано максимально однорідними за своїми геологічними, геофізичними, інженерно-геологічними й іншими параметрами. Фізичними параметрами є швидкість проходження хвиль, коефіцієнти їх загасання та поглинання, а також щільність гірських порід. Метод інтегрального обчислення визначено як математичну модель вивчення динамічних характеристик напруженого стану у структурних полях. Доведено необхідність створення системи моніторингу для реєстрації та прогнозу землетрусів, дослідження глибинної будови земної кори, детального вивчення динаміки сучасних відкладів.

  Скачати повний текст

Вперше вивчено реологічні та фрактальні характеристики пелагічних осадів Чорного моря та показано суттєвий вплив на їх структурні властивості ультрадисперсних глинистих мінералів у складі таких осадів. Вперше встановлено, що структурно-адсорбційні характеристики нативних пелагічних осадів значно поступаються структурно-адсорбційним характеристикам тих самих зразків після термічного висушування. Показано, що структурно-механічні характеристики водних дисперсій глинистих мінералів, як головних компонентів пелагічних осадів, зменшуються під час обробки в кислотному середовищі за рахунок зменшення контактної зони поверхні мінералів, задіяної в міжчастинкових зв'язках. Встановлено, що наночастинки мінералів як у нативних пелагічних осадах, так і в модельних системах з глинистих мінералів та органічних домішок є головним чинником формування розвиненої нанопористості структури в термічно оброблених зразках. Показано, що розроблені на основі одержаних результатів і захищені двома патентами України способи одержання наноматеріалів і наносорбентів, можуть знайти практичне застосування у лікуванні гемофілії, в очищенні від фталатів виноматеріалів, а також у технологіях переробки залізних руд для видалення миш'яку та ванадію.

  Скачати повний текст

Вперше узагальнено процеси голоценового осадконакопичення на північно-західному шельфі Чорного моря з використанням методів палеогеографічних і геоморфологічних реконструкцій, фаціального аналізу. На регіональному рівні зроблено нові висновки про поширення та літологічний склад фацій і субфацій континентальних і морських донних відкладень бугазьких, вітязевських, каламітських і джеметинських верств голоцену. Відновлено положення палеоберегових ліній відповідних часових інтервалів. Встановлено домінування біогенного над теригенним привносом осадового матеріалу, розширено дані про гідродинамічні умови формування донних відкладів. Побудовано літологічні та фаціальні карти, схеми потужностей давно- та новочорноморських відкладів, що дозволило встановити взаємозв'язок між особливостями рельєфу, який затоплювався, та літо-фаціальним складом і потужностями таких відкладень в районі досліджень. Набуло подальшого розвитку уявлення про історико-геологічну еволюцію чорноморських трансгресій. Зазначено, що аналіз будови голоценових донних відкладень вказує на накопичення їх за умов трансгресувального моря з ознаками зупинок трангресії та регресивних фаз.

  Скачати повний текст

Наведено результати детального вивчення речовинного складу, просторової локалізації та потужностей верхньоплейстоцен-голоценових відкладів шельфу, континентального схилу та прилягаючої глибоководної частини на північному заході Чорного моря з застосуванням сучасних методик. Виділено літофації новоевксинських, нижньочорноморських і верхньочорноморських відкладів та побудовано схеми відповідних стратиграфічних підрозділів. Речовинний склад осадків, поширення та просторово-часова суперпозиція літофацій, а також розподіл їх потужностей надали можливості для реконструкції обстановок осадконакопичення й історії геологічного розвитку. Запропоновано схеми умов осадконакопичення у пізньому плейстоцені та голоцені. Установлено, що накопичення новоевксинських відкладів відбувалося за умов регресивного басейну. Нагромаджені раніше на шельфі донні осадки інтенсивно розмивалися та перевідкладалися в глибоководній частині моря, про що свідчать потужні конуса виносу. Трансгресія Чорноморського басейну голоцені здійснила значний вплив на умови осадконакопичення. У формуванні та просторовій локалізації двох геохімічних асоціацій елементів у верхньоплейстоцен-голоценових відкладах установлено ведучу роль біогенного та гідродинамічного факторів.

  Скачати повний текст