З'ясовано питання біостратиграфічного розчленування осадових утворень, регіональної та міжрегіональної кореляції нижньокрейдових (НК) відкладів Рівнинного Криму, палеоекології та палеогеографії морського басейну території досліджень. Монографічно описано 64 види, що належать до 33-х родів і 15-ти родин. Вперше для території України описано 24 види, для території досліджень - 54 види. Виконано біостратиграфічне розчленування відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з виділенням дев'яти біостратонів за форамініферами - три зони та шість верств з фауною, які характеризують відповідні стратиграфічні рівні НК розрізу. Проведено зіставлення відкладів нижньої крейди Рівнинного Криму з одновіковими утвореннями прилеглих територій Тетисної області, Атлантичного та Тихого океанів. Простежено глобальне поширення стратонів нижньої крейди та зміна повноти стратиграфічної колонки розрізів, зв'язки між басейнами седиментації, деталізовано місцеві шкали. Удосконалено чинну схему стратиграфічного поділу НК відкладів Рівнинного Криму.

  Скачати повний текст

Наведено комплексну петрофізичну характеристику гранітоїдів району Східного Приазов'я, встановлено залежності розподілу їх фізичних властивостей від основних петроречовинних і петроструктурних чинників. Побудовано алгоритми одержання інформації генетичного спрямування щодо фізичних властивостей гранітоїдів, визначено петрофізичні типи порід. З'ясовано закономірності просторового розподілу петрофізичних типів, з урахуванням яких реконструйовано умови утворення гранітоїдів Східного Приазов'я. Обгрунтовано доцільність використання петрофізичних типів порід як геологічних об'єктів з металогенічною спеціалізацією. Визначено характерні особливості морфології магнітного поля, що утворюється над площами поширення петрофізичних типів порід досліджуваного району.

  Скачати повний текст

Вперше для основних типів грунтів Середньоруського лісостепу у межах центральної частини Північного борту Дніпровсько-Донецької западини визначено особливості розподілу Eh та pH з глибиною. Встановлено аномальну вертикальну зональність Eh, зумовлену підтоком глибинних вуглеводнів. Для елементарних ландшафтів нафтогазоносних та безперспективних ділянок, а також для зон впливу тектонічних порушень, виділено специфічні асоціації мікроелементів та набори геохімічних бар'єрів. Виявлено особливості розподілу та перетворень мінералів глинистої фракції у грунтових розрізах над нафтогазоносними та непродуктивними структурами та тектонічними порушеннями, які мають індикаторне значення.

  Скачати повний текст

Уперше для родовища Сауляк та головних рудопроявів Рахівського золоторудного району (РЗР) виявлено визначальні риси фізико-хімічних режимів формування різновікових мінеральних комплексів. Розроблено зведену температурно-парагенетичну схему процесів мінералоутворення. Досліджено оптимальні умови відкладання самородного золота. Виявлено закономірності просторового поширення допродуктивних, продуктивних (на золото) та післяпродуктивних мінеральних асоціацій в межах різних структурних блоків. Розкрито головні особливості структурно-тектонічної позиції золотого зруднення стосовно елементів радіально-кільцевих структур РЗР. Уперше на даних об'єктах РЗР виявлено різновікові морфогенетичні ряди ціриту, габітусні форми та типоморфні властивості яких у межах окремих генерацій закономірно змінюються від ранніх зароджень до пізніх. Розроблено комплекс пошуково-оцінювальних ознак та критеріїв щодо золотого зруднення. Визначено перспективні структурні блоки РЗР і ділянки першочергових пошуків.

  Скачати повний текст

Сформульовано основні положення та напрямки створення фізико-геологічної моделі для колекторів складної будови з використанням петрофізичної та геофізичної інформації. Обгрунтовано фізико-геологічну модель вимірювання інтенсивності природної радіоактивності гірських порід зі складною мінералогічною та структурною будовою, базуючись на адекватності процесу вимірювання розподілу радіоактивних ізотопів за лабораторних і свердловинних умов. Теоретично обгрунтовано та практично доведено необхідність дослідження динамічних параметрів зміни потенціалів самочинної поляризації. Запропоновано уніфіковану схему використання динамічних моделей формування цих потенціалів для виділення продуктивних інтервалів за характером флюїдонасичення колектора. Розроблено методику визначення типу неоднорідності порід-колекторів складної будови, що дає змогу врахувати мінеральну неоднорідність матриці породи. Створено фізико-геологічну модель порід-колекторів складної будови з використанням критеріїв петрогустинної неоднорідності. Науково обгрунтовано ефективність результатів методу густинного гамма-гамма каротажу для визначення ємнісних параметрів складнопобудованих геологічних розрізів.

  Скачати повний текст

Розглянуто вікові етапи формування зеленокам'яних поясів Приазовського мегаблоку. Визначено час формування магматичних порід комплексу Салтичанського антиклинорію та кислих магматичних порід у Сорокинській зеленокам'яній структурі (ЗС). Встановлено східну межу поширення плагіогранітоїдів шевченківського комплексу. Проведено геохронологічну кореляцію зеленокам'яних поясів Приазовського та Середньопридніпровського мегаблоків.

  Скачати повний текст

Розглянуто локалізацію гіпергенних мінералів і мінеральних комплексів продуктивної товщі Інгулецького родовища. Охарактеризовано мінералогічну зональність кори вивітрювання залізистих і сланцевих горизонтов саксаганської світи, наведено їх топомінералогічні схеми. Надано детальні характеристики рудо-, породоутворювальних і другорядних мінералів, їх генетичну класифікацію. Показано високу ефективність використання топомінералогічних даних для розв'язання прикладних мінералогічних і геологічних задач - уточнення стратиграфічної схеми родовища та визначення особливостей поширення сульфідів у межах покладів бідних гематитових руд.

  Скачати повний текст

Продуктивну товщу Ганнівського родовища Криворізького басейну представлено п'ятим і шостим залізистими горизонтами саксаганської світи, які складені покладами бідних магнетитових руд різного походження. Зазначено, що кількісно переважають метаморфічні руди, другорядне значення мають продукти натрієвого метасоматозу, контактово-метасоматичних, гіпергенних змін. Для всіх рудних покладів характерна мінералогічна зональність - аутигенно-метаморфогенна для розрізів п'ятого і шостого залізистих горизонтів, а метасоматична - для тіл натрієвих метасоматитів. Відповідно до мінералогічної зональності закономірно змінюються морфологічні показники індивідів і агрегатів рудотвірних мінералів, їх хімічний склад і фізичні властивості. Це обумовлює відповідні зміни технологічних показників магнетитових руд. Результати топомінералогічних і технологічних досліджень використано як основу для розробки мінералогічної та технологічної карт родовища, що використовуються за оперативного та перспективного планування гірничодобувних робіт, для складання схем оптимального усереднення залізних руд перед подачею їх на збагачувальні фабрики з метою підвищення якості залізорудного концентрату та зменшення втрат заліза у відходах збагачення.

  Скачати повний текст

Узагальнено результати мікрозондових аналізів головних оксидних елементів та оригінальних протонномікрозондових аналізів елементів-домішків у мінералах-супутниках алмазу з кімберлітових трубок Приазов'я. Виявлено типохімічні особливості складу хромпіропу, хромшпінеліду, пікроільменіту і хромдіопсиду, що полягають у певному кількісному та якісному розподілі Ni, Cr, Zr, Nb, Y, Tr та інших елементів. Одержано дані про наступні процеси метасоматичних змін типоморфних мінералів з кімберлітів Приазов'я. Зроблено оіцнку алмазоносності вивчених кімберлітів, яка базується на інтерпретації отриманої інформації, з урахуванням даних про потенційну алмазоносність мантії регіону та шкідливий вплив на збереження індикаторних мінералів з кімберлітів (у тому числі алмазів) наступних магматичних і метасоматичних процесів. Встановлено значну схожість між кімберлітами Приазов'я та з алмазоносними кімберлітовими породами Якутії, Південної Африки, Китаю, Канади, Австралії, у їх мінералого-петрографічних, петрохімічних і геохімічних особливостях. У сполученні зі структурно-тектонічними та загальногеологічними даними Приазовський блок Українського щита вважається алмазоносною областю Східно-Європейської кімберлітової провінції.

  Скачати повний текст

З'ясовано особливості локалізації егірину й егіринових метасоматитів у розрізах продуктивних товщ родовищ Криворізького басейну та прилеглих залізорудних районів. Доведено залежність морфології егірину від складу первинних порід та встановлено закономірності зміни морфології індивідів і агрегатів прихованокристалічного егірину у взаємозв'язку з їх епігенетичною перекристалізацією. Виявлено мінералогічну спрямованість гіпогенних і гіпергенних вторинних змін егірину, а також стадійність цих процесів, досліджено парагенетичні асоціації вторинних мінералів. Визначено закономірності еволюції хімічного складу та фізичних властивостей егірину залежно від складу первинних залізистих кварцитів, інтенсивності процесу та особливостей епігенетичних перетворень мінералу. Виявлено характер впливу егіринізації на технологічні показники егіринових метасоматитів як бідних залізних руд, що потребують збагачення. Визначено рідкісноземельність егірину різних морфологічних відмін й уточнено якісні показники даних метасоматитів як рідкіснометальних руд.

  Скачати повний текст

У межах кристалічного фундаменту досліджуваної частини Приазовського блоку виділено дислокаційні структури: катазони, що мають північно-східне простягання, сформовані на етапі-0 - 1 в палеоархеї; катазони меридіонального простягання, сформовані на етапі-2 в палеоархеї; субкатазони, які мають північно-західне простягання і формувались на етапі-3 в мезо-неоархеї; мезозони, які формувались на етапі-4 у палеопротерозої; епізони-1, що сформувались на етапі-5 у фанерозої; вторинної мезозони, які сформувались на етапі-6 у фанерозої та епізони-2, що сформовані на етапі-7 й за віком є близькими до сучасних. Відзначено, що така послідовність дислокаційних перетворень відбувалась на фоні регресивної зміни Р-Т значень і реологічних властивостей середовища та відповідних їм дислокаційних механізмів, а також напрямків дії палеонапружень. Установлено, що дислокаційні структури відрізняються за морфологічними формами прояву, речовинно-структурними парагенезисами і тектоноформаціями та просторовою орієнтацією. Обгрунтовано, що дислокаційні перетворення кожного наступного етапу на ділянках накладення призводили до поглиблення структурної та речовинної переробки субстрату. Показано, що гібридні, складні макроструктури послідовно у часі та просторі, формуючись та накладаючись одна на одну, створюють еволюційний речовинно-структурний макроряд, або гібридний дислокаційно-речовинний комплекс. Зазначено, що такий ряд чи комплекс є результатом дислокаційних трансформацій докембрійського субстрату протягом усієї докембрійської та фанерозойської тектонічної історії приазовської частини Українського щита.

  Скачати повний текст

Розглянуто локалізацію, морфологію покладів гранатвмісних сланців, їх мінералогічну зональність, морфологію й анатомію кристалів граната, особливості поведінки граната та інших породотвірних мінералів у процесі збагачення гранатвмісних сланців. Виділено два типи гранатвмісних сланців - невивітрені та вивітрені. Доведено, що за мінералогічними показниками оптимальною для збагачення невивітрених гранатвмісних сланців є комбінована магнітно-гравітаційна технологія, вивітрених - гравітаційна. За результатами мінералого-технологічних експериментів показано, що за тріщинуватістю, вмістом граната, гранулометричним складом та іншими параметрами гранатовий концентрат Ганнівського родовища відповідає вимогам світового ринку.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості геологічної будови зони гіпергенних змін порід залізисто-кременистої формації родовища. За потужністю кори вивітрювання визначено основною сировинною базою бідних гематитових руд товщу п'ятого та шостого залізистих горизонтів. Охарактеризовано вертикальну та горизонтальну мінералогічну зональність кори вивітрювання цих стратиграфічних горизонтів. Показано, що за основними мінералогічними характеристиками гіпергенна зональність наслідує аутогенно-метаморфогенну мінералогічну зональність залізистих і сланцевих горизонтів. Наведено дані про мінеральний склад, структуру і текстуру гематитових кварцитів як характеристики, які визначають їх фізичні, технічні показники та збагачуваність як бідних гематитових руд. Показано, що з підвищенням інтенсивності гіпергенних змін спостерігається зростання середніх значень пористості руд і питомої продуктивності млину за новоутвореним класом, а також поступове зменшення дійсної та об'ємної щільності та міцності порід. За результатами вивчення збагачуваності бідних залізних руд визначено, що їх мінералогічні показники обумовлюють більшу ефективність гравітаційної технології збагачення (якість концентрату 67 мас. %) у порівнянні з магнітною (60 - 62 %).

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин по площі Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості з метою узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів із ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

  Скачати повний текст

Досліджено геодинамічну модель зони зчленування Східно-Європейської платформи та Карпат у межах України. Змодельовано вигин літосфери заходу України для виявлення процесів і сил, що призвели до формування Передкарпатського прогину як регіональної структури першого порядку. Здійснено числові дослідження опускання фундаменту Передкарпатського прогину для детального опису історії опускання, осадонагромадження міоценових відкладів. Наведено результати мезоструктурного аналізу, зокрема тріщинуватості, мезоструктур, для виявлення еволюції полів палеонапружень, що призвели до виникнення структурних форм нижчих порядків.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень сучасних водно-хемогенних утворень грязьових вулканів Керченського півострова. Виявлено особливості поширення, форми виділення й основні закономірності седиментаційного мінералоутворення в субаеральних умовах. Визначено основні форми новоутворень: кірки, гроно- та квіткоподібні агрегати, дендрити, землисті маси, що формуються вздовж шляхів розвантаження сопкових вод. Показано, що водно-хемогенні утворення грязьових вулканів є полімінеральними. В їх складі встановлено численні мінерали класу боратів (бура, тинкалконіт, пробертит), карбонатів (кальцит, доломіт, трона, нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт), сульфатів (гіпс, епсоміт, гексагідрит, пентагідрит, тенардит, мірабіліт, астрахініт, сандерит), нітратів (нітратин), хлоридів (галіт). Зазначено, що такі мінеральні види, як нортупіт, гейлюсит, пірсоніт, несквегоніт, сандерит для території України встановлено вперше. Доведено, що водно-хемогенні мінерали формуються за рахунок солей сопкових вод в процесі їх інтенсивного випаровування в літній період і мають сезонний характер. Послідовність кристалізації мінералів контролюється ступенем мінералізації сопкових вод, температурою і вологістю повітря, розчинністю солей. Під час випадіння осадків полімінеральні агрегати переходять в розчин, який проникає в грунти та спричиняє їх засолонення й утворення в них нових мінералів - боронатрокальциту, люнебургіту, кальциту, гіпсу, ярозиту.

  Скачати повний текст

На підставі методології геологічних досліджень розроблено принципи проведення сублокального геологічного прогнозу нафтогазоперспективних об'єктів. Визначено місце геологічного прогнозу сублокального рівня в системі прогнозів нафтогазоносності. Встановлено відповідність сублокального рівня контролю та прогнозу нафтогазоносності наявним геологічним об'єктам - пасткам вуглеводнів (ВВ) різного типу. На підставі оцінки, деталізації й інтеграції наявних (структурного картування, палеотектонічних методів, зонального та локального прогнозів нафтогазоносності) напрямків геологічних досліджень щодо вивчення пасток ВВ і нових принципів виділення нафтогазоперспективних об'єктів сублокального рівня розроблено комплекс методів їх геологічного вивчення. Зокрема, сформульовано принципи виділення та ранжування багаторівневих геологічних об'єктів на підставі ідентичного вивчення горизонтальної та вертикальної структурних складових їх геологічної будови; прогнозу об'єктів сублокального рівня за допомогою відмітних точок і у межах резервуару; побудови карт візуальних фреймів для формування системних уявлень про геологічну будову багаторівневих нафтогазоперспективних об'єктів. Вперше обгрунтовано принципи та побудовано візуальний фрейм вивченої частини візейських карбонатних відкладів Талалаївського виступу Дніпровсько-Донецької западини, що суттєво розширюють можливості використання елементів ГІС у прогнозних геологічних дослідженнях на нафту та газ. Показано, що нафтогазова геологія є наука, яка спроможна прогнозувати геологічну будову не лише об'єктів локального, а й безпосередньо сублокального рівня.

  Скачати повний текст

Вперше на території північно-західного шельфу Чорного моря та Переддобрудзького прогину визначено напрямки регіональних розломів-здвигів як структуротвірних. Встановлено успадкований характер розломної мережі фундаменту й осадочного чохла північно-західного шельфу Чорного моря та Переддобрудзького прогину. Визначено просторову позицію вторинних розломів щодо основних регіональних структуротвірних розломів-здвигів, в перспективній на вуглеводні товщі середнього девону зовнішнього крила Переддобрудзького прогину (Білоліський блок). Виділено просторово-латеральну позицію фрагментів розломів з компонентою розтягу, які за своїми просторово-кінематичними тектонофізичними властивостями прогнозуються як перспективні для міграції/локалізації вуглеводнів. Визначено ділянки з комплексом сприятливих регіональних та локальних структурно-тектонічних факторів нафтогазоносності в межах перспективної товщі середнього девону Білоліського блоку.

  Скачати повний текст

Проаналізовано особливості рельєфу кристалічного фундаменту за запропонованою методикою, структурні особливості девонського та нижньокам'яновугільного комплексів, взаємозв'язок родовищ нафти та газу з рель'єфом фундаменту та текточнічними розломами. На підставі детальних стратиграфічних досліджень даних відкладів надано оцінку перспективності окремих ділянок Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) і частин розрізу. Досліджено розподіл величин відкритої пористості та газопроникності на структурах південної, північної та приосьової зон регіону та виділено численні зони розтягання та стиснення у палеозойському розрізі, доведено його шарувато-зональну будову. Обгрунтовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів та їх вплив на закономірності розподілу покладів нафти та газу, пульсаційність (неодноразовість) надходження вуглеводнів в осадочний чохол западини. За даними геохімічних досліджень установлено тип і концентрацію органічної речовини у глибокозанурених відкладах, надано оцінку їх перспектив. З'ясовано, що розподіл палеотемператур у розрізі та за площиною був неоднорідним. Уточнено та деталізовано початкові етапи розвитку регіону. Висвітлено питання взаємозв'язку розташування родовищ нафти та газу з рельєфом фундаменту та тектонічними розломами. Оцінено перспективи нафтогазоносності девону та нижнього карбону на підставі детальної стратиграфії та літології цих комплексів. З'ясовано провідну роль карбонатних товщ у генерації вуглеводнів і закономірностях розташування родовищ нафти та газу. Відкрито шарувато-зональну будову осадочного чохла. Установлено пульсаційне (неодноразове) надходження вуглеводнів в осадочний чохол. Визначено типи й особливості розподілу органічної речовини у глибокозанурених відкладах, зафіксовано наявність палеотемпературних аномалій. Запропоновано напрями вирішення певних геологічних проблем та подальшого розвитку пошуково-розвідувального процесу з прирощенням запасів нафти та газу.

  Скачати повний текст