Містяться результати досліджень гіпсометричного розподілу покладів вуглеводнів (ВВ) та основні принципи їх пошуків і розвідки в розрізі фанерозойського комплексу порід Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). Наведені результати започаткованого нового науково-практичного напрямку досліджень нафтогазоносності ДДЗ. Його основою є аналіз гіпсометричного розподілу, величини запасів і продуктивних площ покладів ВВ з установленими відмітками абсолютних глибин нафтоводяних і газоводяних контактів. Виявлені особливості і типи нафтогазоносних об'єктів, пасток та їх заповнення ВВ. Установлені гіпсометричні загальні і регіональні поверхи нафтогазоносності, особливості розподілу покладів в їх межах, періодичність повторення продуктивних гіпсометричних рівнів, прогнозуються нові інтервали нафтогазоносності, обгрунтовані моделі будови основних типів родовищ, розроблена принципова багатофакторна схема пошуків і розвідки покладів ВВ. Основні результати досліджень впроваджуються при пошуково-розвідувальних роботах і сприяють виявленню нових покладів нафти і газу, отриманню приросту запасів ВВ промислових категорій.

  Скачати повний текст

На основі великого фактичного матеріалу отримано реперні оцінки параметрів анізотропії магнітної сприйнятливості. Визначено характерні риси магнітної текстури різних за генезисом та структурно-тектонічним положенням гранітоїдів. Запропоновано класифікацію порід за групами анізотропії. Виділено інформативні характеристики магнітної анізотропії. Проаналізовано анізотропію теоретичної феро-парамагнітної моделі гірської породи. Детально проаналізовано параметри анізотропії та просторову орієнтацію магнітної текстури гранітоїдів та метаморфічних утворень Середньопридніпровського блока.

  Скачати повний текст

Дисертація є першим для України узагальнюючим дослідженням, присвяченим вивченню викопних діатомових водоростей, закономірностей розподілу їх решток у товщі морських осадочних відкладів та детальному аналізу їх еволюції протягом значного відрізку геологічного часу. Визначено послідовність зональних діатомових підрозділів, встановлені біостратиграфічні репери і на цій основі розроблено першу для території України зональну біостратиграфічну діатомову шкалу кайнозойських відкладів. Встановлено найважливіші корелятивні рівні для зпівставлення розробленої шкали з діатомовими шкалами інших регіонів світу та Світового океану та можливості її використання для розчленування та кореляції кайнозойських утворень. Визначені рубежі еволюційних змін та обгрунтовано еволюційну етапність у розвитку відділу Bacillariophyta у регіоні, простежені шляхи еволюції стратиграфічно важливих таксонів. Екологічні структури викопних діатомових ценозів стали підгрунтям для інтерпретації палеоекологічних умов існування діатомових та визначення палеогідрологічних характеристик басейнів протягом їх кайнозойської історії. Розроблено комп'ютерну базу даних та створено атлас викопних діатомових водоростей України, що є складовою частиною банку даних по викопним організмам країни. Результати роботи знайшли впровадження при побудові Національним Стратиграфічним комітетом "Стратиграфических схем фанерозоя и докембрия України" (1993).

  Скачати повний текст

Доведено, що типоморфні властивості породоутворюючих та акцесорних мінералів еволюціонують під впливом більш пізніх накладених процесів. Це дозволяє намітити послідовність проявлення минулих геологічних подій, що досить важливо при відтворенні історії геологічного розвитку великих регіонів. Зроблені теоретичні узагальнення і розроблена еволюційно-формаційна модель геологічного розвитку Волинського мегаблоку в докембрії. Згідно запропонованої моделі в межах північно-західної частини Українського щита проявились чотири мегаетапа розвитку земної кори континентального типу: архейський прогеосинклінальний, протерозойський головний геосинклінальний, орогенний, платформенний.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці проблемних питань геодинамічного розвитку складчасто-покривної структури Карпат, Передкарпатського і Закарпатського прогинів і Волино-Поділля, а також нафтогазоносності, її перспективам і визначенню подальших напрямів геологорозвідувальних робіт у цих регіонах. Виходячи з тектоніки літосферних плит показано, що в межах Закарпатського прогину є зона колізії Євразійської плити з Панонською мікроплитою, а формування дугоподібної системи Карпат пов'язано з рухом ряду плит і мікроплит під Панонську і Трансільванську западини. У Волино-Подільському регіоні уточнено положення границі між Східно- і Західно-Європейською платформами, пояснено формування тут взаємно перпендикулярної складчастості правостороннім зсувом Східно-Європейської мікроплити. З'ясовані закономірності розміщення та умови формування родовищ вуглеводнів. Висвітлено нові відкриття останніх років як у досліджених районах України, так і на прилеглих територіях зарубіжних країн. Уточнено відомі і запропоновано нові напрями геологорозвідувальних робіт на нафту і газ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено геохімічним асоціаціям та закономірностям розподілу токсичних елементів, прогнозуванню їх вмісту в гірничій масі, які розрізняються за часом попередження: короткострокове - для діючих забоїв, середньострокове - для дільниць, що плануються до видобутку. Запропоновано методику прогнозування вмісту елементів в продуктах збагачення (теоретичний баланс) вугілля з урахуванням генетичних зв'язків цих елементів з органічною та мінеральною частинами вугілля. Методи моделювання вмісту дозволяють передбачити виконання технологічних заходів до зниження вмісту цих елементів в гірничій масі та продуктах збагачення вугілля менше норм гранично допустимої концентрації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено встановленню ролі електричних полів на різних етапах формування залізорудних формацій докембрію (ЗФД). Розрахунки показали, що під час розвитку п'єзоефекту у кварцвміщуючих гірських породах виникають електричні поля, здатні ініціювати фізико-хімічні процеси. В результаті експериментальних досліджень з термоелектричної обробки мінералів і гірських порід відкрито невідоме раніше явище стрибкоподібного росту електричної провідності, пов'язане з формуванням нових мінеральних фаз, які утворюють мікросмугастість, аналогічну текстурам залізистих кварцитів. Виділено четвертий чинник метаморфізму ЗФД - електричні поля й розкрита їх роль у формуванні родовищ ЗФД на Українському щиті.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні і практичні положення по вирішенню важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів в тонкошарових геологічних розрізах. З цією метою розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів в тонкошарових розрізах Карпатської нафтогазоносної провінції. На основі теоретико-експериментальних даних вивчення такого типу колекторів розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень в свердловинах, створено петрофізичну основу для розрахунку запасів газу на родовищах Передкарпаття.

  Скачати повний текст

Показано, що основною причиною сезонних вертикальних зрушень і нахилів земної поверхні є періодичні варіації запасів вологи грунту. Розглянуто дію окремих складових цього фактора на вертикальні зміщення. Встановлено залежність величини вертикальних деформацій від глибини від поверхні землі і нахилу місцевості. На основі територіального розподілу грунтів за їх механічним складом зроблено якісну оцінку можливих сезонних вертикальних зрушень різних регіонів України. Розглянуто вплив гідротермічних факторів на результати геометричного нівелювання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням стратиграфічного розчленування та кореляції давньоевксинських відкладів північно-західного Причорномор'я з використанням викопної фауни дрібних ссавців. Вперше для вирішення цих задач застосована детальна морфологічна характеристика будови жувальної поверхні перших нижніх кутніх зубів польовкових (морфометричний аналіз, розподіл морфотипів, диференціація емалі). Виділено фауністичні комплекси та теріоасоціації. На основі цих даних проведено стратифікацію відкладів з давньоевксинським типом фауни молюсків і виділено три етапи розвитку басейну. Здійснено кореляцію давньоевксинських відкладів з осадками різних генетичних типів більш ніж 80 місцезнаходжень Європи.

  Скачати повний текст

На підставі знахідок планктонних форамініфер зони N 8 Globigerinatella insueta - Globigerinoides підтверджено ранньоміоценовий вік спіріалісових глин Рівнинного Криму, їх належність до тарханського регіоярусу та здійснено міжрегіональну кореляцію останнього. Уточнено обсяги тарханського, чокрацького, караганського, конкського, меотичного регіоярусів. Проведено детальне розчленування сарматських відкладів по форамініферам з виділенням верств. З'ясовано походження, шляхи міграції та етапи розвитку міоценових форамініфер Рівнинного Криму. Проведено палеобіогеографічне районування тарханського, конкського, меотичного басейнів, а також побудована для Рівнинного Криму детальна схема стратиграфії міоценових відкладів за форамініферами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто геологію срібної мінералізації і геохімічних властивостей поведінки срібла в архейській Білозерській зеленокам'яній структурі. Встановлено середній вміст срібла за типами порід, визначено місцевий геохімічний фон, виявлено велику кількість аномалій та рудопроявів срібла. Висвітлено два різновікових, але просторово сполучених типи мінералізації срібла - комплексний (срібло з домішкою золота і платиноїдів) та золото-срібний з провідною роллю срібла. Показано, що комплексний тип є близьким до малосульфідної золото-сульфідно-кварцевої рудної формації та характеризується гідротермально-метасоматичним способом відкладення речовини. Золото-срібний тип віднесено до золото-срібло-сульфідної рудної формації з гідротермально-секреційним способом відкладення речовини. Визначено геологічні особливості та передумови виявлення двох рудно-формаційних типів срібловмісних руд, відмічено необхідність детальних пошуків у межах аномальних зон.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості мінералізації рудних зон золоторудних об'єктів Саврансько-Синицівської площі Дністерсько-Бузького геоблока Українського щита. Визначено послідовність метаморфічних і постметафорфічних процесів, місце зруденіння в даній послідовності. Наведено схему розвитку постметаморфічних парагенезисів, вивчено фізико-хімічні властивості мінералів рудних зон. Виявлено залежність складу постметаморфічної мінералізації від особливостей сладу вмісних порід. Описано склад рудної асоціації, причини осадження золота з розчинів і динаміку формування продуктивних ділянок. Розроблено нові пошукові критерії золотого зруденіння для родовищ у ретроградних чарнокіт-гранулітових комплексах.

  Скачати повний текст

Побудовано єдині для України та Росії структурно-тектонічну та нафтогазогеологічну карти з поздовжньою (пізньопалеозойською) та поперечною (докембрійською) зональністю. Виділено 10 структурно-тектонічних зон, 10 структурно-тектонічних підзон концентрації нафтогазоперспективних об'єктів і 33 структурні смуги складок. Досліджено нафтогазоносну субобласть Північного борту, а також поздовжні нафтогазоносні та перспективні зони. У субобласті (в Україні) відкрито 37 родовищ вуглеводнів. Поряд із продуктивними горизонтами у чохлі вперше в Україні одержано промислові припливи вуглеводнів із кристалічних порід фундаменту. Здійснено рейтинг 30 підготовлених і 33 виявлених нафтогазоперспективних об'єктів, з яких 22 першочергових (відповідно 17 і 5). Запропоновано напрямки подальших робіт в основних продуктивних комплексах з метою швидкого та ефективного освоєння нафтогазового потенціалу субобласті (368 млн т умовного палива). Встановлено, що дані розробки направлено на вирішення нагальної проблеми України - збільшення власного видобутку вуглеводнів.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано геологічні фактори утворення комплексу корисних копалин, супутніх родовищам залізних руд у межах Білозерської зеленокам'яної структури. Виділено геологічні формації білозерської серії та визначено їх роль як індикаторів сингенетичної та вміщуючого середовища епігенетичних рудних формацій. Уперше відкрито формації середньо- та низькотемпературних метасоматитів у межах михайлівської світи білозерської серії. Встановлено провідну роль дислокаційного метаморфізму в епігенетичному рудоутворенні. Розроблено генетичну класифікацію комплексу корисних копалин стратотипу білозерської серії.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження жильного виповнення тріщин у гранітоїдах Українського щита. Отримано велику петрографічну, мінералогічну інформацію, яка має важливе значення щодо оцінки проникності гранітоїдних масивів та міграції флюїдів через них внаслідок низькотемпературних гідротермальних процесів. Виділено три основні типи жил, які виповнюють тріщини у гранітоїдах та різняться за складом та відносним віком. Утворення жильного комплексу у гранітоїдах пов'язано з інфільтрацією глибинних гідротерм та з фільтрацією метеорних вод. Більш давні кварцові та анкеритові жилки заліковані. Більш пізні та сучасні кальцитгідрослюдисті та гематитові спостерігаються як заліковані, так і напівзаліковані. Встановлено, що у разі проблеми захоронення радіоактивних відходів (РАВ) особливо важливі сучасні відкриті та напіввідкриті тріщинні зони. Доведено, що гранітоїди Криворізького району значно водопроникливі і не є сприятливим середовищем щодо захоронення РАВ. З'ясовано, що граніти Коростенського району стійкі до радіоактивного впливу, малопроникливі (особливо на глибині 350-450 м) і можуть використовуватись для захоронення РАВ.

  Скачати повний текст

Встановлено домінуючі типи тріщин у регіоні та удосконалено існуючу класифікацію тектонічних тріщин у крейдово-палеогенових відкладах. Вивчено просторовий розподіл густоти тектонічних тріщин по площі Внутрішньої зони Передкарпатського передового прогину, а також проаналізовано особливості розподілу тектонічної тріщинуватості гірських порід у межах окремих локальних структур. Розроблено методику комп'ютерної обробки даних польових вимірів тектонічної тріщинуватості з метою узагальнення польового матеріалу за камеральних умов. Розглянуто взаємозв'язок відкритих родовищ вуглеводнів із ділянками підвищеної тріщинуватості порід для подальшого його використання під час прогнозування нафтогазоносності надр.

  Скачати повний текст

Висвітлено основні теоретичні, експериментальні та практичні положення щодо вирішення важливої актуальної проблеми - підвищення геолого-геофізичної інформативності діагностики порід-колекторів у геологічних розрізах, які містять породи поліміктового типу. Розроблено схему комплексного підходу до вивчення порід-колекторів поліміктового типу в розрізах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ). На базі теоретико-експериментальних даних вивчення колекторів такого типу розроблено блок методик інтерпретації отриманих результатів геолого-геофізичних досліджень у свердловинах з урахуванням гамма-спектрометричних досліджень, встановлено ряд петрофізичних залежностей для порід-колекторів поліміктового типу кам'яновугільних та пермських відкладів центральної частини ДДЗ.

  Скачати повний текст

Досліджено геологічну будову золоторудного родовища "Майське". Розкрито його геолого-структурну позицію, структуру, речовинний склад рудовмісних порід, розповсюдження та внутрішню будову рудних зон. Подано петрографічну та петрохімічну характеристику суперкрустальних, плутоно-метаморфічних і плутонічних утворень. Наведено результати мінералогічних і мінералого-фізичних досліджень рудних мінералів, визначено їх співвідношення. Проаналізовано рудовмісні метасоматити та навколорудні зміни. Розроблено комплекс прогнозно-пошукових критеріїв та ознак золотого зруденіння.

  Скачати повний текст