Встановлено, що у порівнянні з кларковими значеннями, грунти збагачені Pb і Cd (2 - 3 рази), збіднені Fe, Zn (2 - 4 рази), Cu (5 - 13 разів) Mn (20 - 50 разів). Середній вміст Cu, Zn, Mn, Fe у рослинному покриві знаходиться на рівні кларкових значень для рослинності суші. Має місце перевищення над кларковими значеннями (на порядок величини та більше) вмісту Cd і Pb. Вміст макро- та мікроелементів у сніговому покриві не перевищує значень, характерних для найменш антропогенно змінених фонових районів Землі. Концентрації металів у мохах і лишайниках Чореногори є вищими, ніж середні значення для фонових екосистем Європи. Зазначено, що аналіз гербарних зразків мохів початку XX ст. часових трендів нагромадження важких металів не виявив, встановлено, що у гербарних і сучасних зразках трапляються концентрації металів, вищі за середні значення у Європі останнього десятиліття. Виявлено тісні кореляційні зв'язки між елементами у рослинних об'єктах, важливу роль у формуванні мікроелементного складу яких відіграє атмосферне живлення.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано оптимальне територіальне планування української частини міжнародного біосферного резервата (МБР) "Східні Карпати" на засадах ландшафтного й екологічного підходів. Проаналізовано розвиток уявлень про фукнціональне призначення біосферного резерванта (БР); встановлено основні закономірності територіально-функціональної організації гірських БР, розташованих у біомі "широколистяних лісів і рідколісся" помірного поясу Європи, з'ясовано функціональну роль МБР "Східні Карпати" у екомережах Карпат і Полонинсько-Бексидського біогеографічного округу. Розроблено алгоритм зонування гірських БР на ландшафтно-екологічних засадах; охарактеризовано ландашафтну та басейнову структуру, біоекологічні особливості української частини МБР і обгрунтовано схему її функціонального зонування на підставі оцінки геосистем за параметрами позиційно-динамічної автомномності, антропогенної модифікації лісового покриву, екосистемної та раритетної репрезентативності. Показано, що проведене модельне режимне зонування ключових ділянок БР дозволяє рекомендувати як пріоритетні в природоохоронному ядрі - заповідний режим, у буферній зоні - заказний, а у транзитній - режим раціонального використання природних ресурсів. Показано, що режимне зонування виступає підставою виділення функціональних зон Ужанського національного та Надсянського ландшафтного парків як складових МБР.

  Скачати повний текст

У ландшафтно-екологічному аспекті охарактеризовано територію Рівного. Обгрунтовано видовий склад рослинності дослідженої території. Проаналізовано рівні та динаміку забруднювачів міста пересувними та стаціонарними джерелами та їх вплив на стан здоров'я населення даного міста. За концентрацією розсіювання CO виявлено зони найбільшого забруднення атмосферного повітря міста. На підставі результатів регресійного аналізу з'ясовано, що переважна більшість поширення хвороб мешканців Рівного корелює з обсягами викидів від стаціонарних, пересувних джерел забруднення й описується математичними залежностями, які мають вид параболи другого порядку, степеневий і прямолінійний. Проаналізовано дані, одержані внаслідок проведеного загального оцінювання екологічного стану Рівного за тестом "Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів". Відзначено, що категорія еколгічної безпеки міста помірно небезпечна з конфліктним і загрозливим станом біоіндикаторів і середнім рівнем їх ушкодженості. Проаналізовано екологічний стан міста за тест-системою кульбаба лікарська (Taraxacum officinalis Webb.) і тестом "Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів". За результатами проведених досліджень зроблено висновок, що категорія екологічної безпеки міста за тестом "Стерильність пилку рослин-біоіндикаторів" помірно небезпечна з конфліктним і загрозливим станом біоіндикаторів і середнім рівнем їх ушкодженості.

  Скачати повний текст

Вперше обгрунтовано та доповнено науково-методичні підходи визначення стану соціально-економічного розвитку регіону. Встановлено доцільність агроекологічного районування для визначення найсприятливіших територіальних зон для вирошування продукції рослинництва на екологічно стабільних територіях. Підтверджено значення екологічної свідомості сільського населення у формуванні збалансованого розвитку агросистем. Удосконалено методику оцінювання рівня екологічної свідомості населення аграрного сектору за модифікованою шкалою. Виявлено, що 34 % респондентів мають досить низький рівень екологічної свідомості, що дало змогу визначити напрям у реформі екоосвіти з використанням формальних і неформальних підходів.

  Скачати повний текст