Досліджено біологічні властивості ізоляторів фагів, поширених в агроценозах України. Встановлено динаміку чисельності конкуруючих бактеріофагів у природному агроценозі, а також динаміку декількох популяцій фагів антагоністичних до різних бактерій, що одночасно зустрічаються в оточуючому середовищі. У складі білків фагів виявлено загальні антигенні детермінанти, досліджено їх поліпептидний склад. Встановлено, що геноми фагів представлені двонитковою ДНК, яка характеризується відсутністю фрагментованості в структурі. Запропоновано модифікований метод виділення ДНК, який дозволяє швидко та ефективно з отриманих ізоляторів виділяти нуклеїнові кислоти одночасно для великої кількості проб без застосування фенолу. Створено лабораторну колекцію ізоляторів фагів (понад 400 зразків), виділених з агроценозів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто можливість формування поверхневих компонентів у вірусів Коксакі В та їх дисоціантів за рахунок клітинних структур та з'ясовано їх вплив на біологічні властивості віріонів. Визначено структурно-морфологічні особливості бентонітових варіантів вірусів Каксакі В. З'ясовано можливості асоціації даних вірусів та їх бентонітових варіантів з клітинними компонентами. Проведено порівняльне дослідження вливу органічних розчинників на ступінь нейтралізації типоспецифічними діагностичними сироватками вірусів Коксакі В. Досліджено динаміку інфекційних бентонітових варіантів цих вірусів під час процесу їх збереження за різних температурних режимів та встановлено можливий вплив на даний процес інших фізико-хімічних факторів. Вивчено вплив умов ліофілізації щодо збереження інфекційності вірусів Коксакі В.

  Скачати повний текст

Розроблено новий підхід до визначення вірусів безпосередньо в клітинних гомогенатах за допомогою специфічних антитіл методом поверхневого плазмонного резонансу (ППР). Запропоновано нову модифікацію поверхні сенсора для визначення вірусів шляхом формування на його поверхні мономолекулярного шару з ефективним негативним зарядом, що запобігає денатурації білків і забезпечує їх орієнтовану іммобілізацію. Розроблено та випробувано на прикладі вірусу тютюнової мозаїки (ВТМ) загальний підхід до виявлення та кількісного визначення вірусів методом ППР за допомогою специфічних антитіл, іммобілізованих на модифікованій KNCS і білком A. St. aureus поверхні сенсора. На прикладі культури зеленої водорості Bracteacoccus minor, інфікованої ВТМ на стадії зооспор, показано, що така модифікація поверхні сенсора дозволяє адекватно визначати вірус у клітинних гомогенатах, що підтверджено методами ІФА і світлової мікроскопії. На прикладі моделі структурного білка Х-вірусу картоплі і гексону аденовірусу типу 2 встановлено можливість використання такого підходу для визначення вірусних білків. Запропоновано нову оригінальну процедуру кількісного визначення вірусу шляхом іммобілізації комплексу специфічні IgG-вірус на модифіковану тіоціанатом і білком A поверхню сенсора. На прикладі Nicotiana tabacum за допомогою даного підходу досліджено розвиток вірусної інфекції у рослинах. Одержано узгодження між даними ППР та ІФА.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему специфічності локалізації та експресії ендогенних ретровірусів у геномі птахів. Вперше досліджено розподіл семи груп ендогенних ретровірусів геному курки (ALV-родинні, HERV-I-родинні, EAV-HP, EAV-0, E-33, E-51, ART-CH) залежно від композиційного складу (варіювання ГЦ-вмісту) геному хазяїна. Встановлено, що локалізація провірусів є ізопікнічною, тобто ГЦ-склад провірусу близький до такого, інтегрованого у ділянку геному хазяїна. Виявлено, що частина ретровірусів групи E-33/E-51, а також ретровірус EAV-HP мають додаткові піки у неізопікнічних ділянках. Показано, що експресія ендогенних ретровірусів геному курки є тканиноспецифічною, яка може впливати на картину провірусної локалізації внаслідок реінтеграції. Вперше встановлено, що у геномі курки присутні не лише ретровіруси, споріднені з вірусом лейкозу птахів, а й такі, що споріднені з ендогенним ретровірусом людини типу I (HERV-I).

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

  Скачати повний текст

Виявлено закономірності поширення РНК-геномних фітовірусів різних таксономічних груп (Tobamovirus - ВТМ; Cucumovirus - ВОМ; Potyvirus - УВК, ВМБ; Potexvirus - ХВК; Luteovirus - ВСПБ, ВЖКЯ, Hordeivirus - ВШМЯ та ін.) на території України за різних екологічних умов за допомогою комп'ютерного моделювання. Розроблено підходи до прогнозування розвитку вірусних захворювань в агроценозах. Створено методику прогнозування динаміки розвитку фітовірусних інфекцій в агроценозах за допомогою оригінальних статистично-аналітичних методик, реалізованих у системі обробки даних, з урахуванням біологічних властивостей патогенів. Показано залежність фітовірусів від чинників абіотичної (типу грунту, вмісту важких металів, агротехнічних заходів та інших...) та біотичної (видового складу рослин, комах) природи в досліджених сільськогосподарських рослинах, бур'янах та грунті в чотирьох регіонах України. Показано, що спектр вірусів та динаміка вірусної інфекції прямо залежить від змін у часі видового складу рослин ценозу. Досліджено сумісну циркуляцію вірусів груп Tobamovirus - ВТМ; Cucumovirus - ВОМ; Potyvirus - УВК, ВМБ; Potexvirus - ХВК; Luteovirus - ВСПБ, ВЖКЯ, Hordeivirus - ВШМЯ в агроценозах з використанням статистично-модельного підходу.

  Скачати повний текст

Вивчено здатність препарати з антивірусною дією індукувати утворення інтерферону та можливість безпосередньо пригнічувати репродукцію вірусу. Предметом дослідження були молекулярні комплекси одноланцюгової РНК з тилороном. Визначено параметри токсичності препаратів молекулярних комплексів дріжджова РНК - тилорон гідрохлорид. Вказані препарати повністю нетоксичні в діапазоні доз від 2,5 до 250 мкг/мл. Розроблено способи збільшення продукції інтерферону шляхом праймінгу. Молекулярні комплекси мають чітку антивірусну дію: пригнічують репродукцію вірусів в культурі клітин у ході профілактичного та терапевтичного використання. ХТІ досліджених препаратів складає 10. Антивірусна дія вивчених препаратів зумовлена, в основному, дією власне МК і тільки незначною мірою індукованим ним інтерфероном. Визначене дозволяє розглядати молекулярний комплекс дріжджова РНК - тилорон як перспективний противірусний препарат.

  Скачати повний текст

Виділено ізоляти з Канівського природного заповідника, вивчено їх біологічні властивості та фізичні показники. Проаналізовано тонку структуру синьо-зеленої люмінесценції протопластів тютюну, встановлено чутливість її компонент до вірусу тютюнової мозаїки. Виявлено збільшення функціональної активності макрофагів селезінки та перитонсального ексудату білих мишей після введення їм ВТМ, встановлено зростання їх фагоцитарної активності під час введення вірусу грипу та ВТМ окремо та за умов його попереднього введення тваринам. Встановлено, що під час трасформації клітин ссавців епітеліального та лімфоїдного походження РНК ВТМ, з використанням ДЕАЕ-декстранового методу в інфікованих клітинах виявлено антигени ВТМ, що призводять до морфологічних змін клітин. Показано прояву інфекційності гомегенату з інфікованих клітин на рослинах-індикаторах Ch.amaranticolor, Ch.album та D.stramonium.

  Скачати повний текст

Уперше встановлено ранній етап взаємодії коронавірусу та ротавірусу з ентероцитом кишечника свиней: пошкодження структури мікроворсинок цих клітин, що відбувається до момента адсорбції на специфічних рецепторах клітинної мембрани. Визначено структуру популяції ротавірусу свиней та її зміни за довготривалої адаптації (протягом 85-ти пасажів) до чутливих систем культивування. З'ясовано гетерогенність популяції збудника (за S-ознакою та методом електронної мікроскопії), у якій постійно присутня стабільна мікропопуляція патогену. Уперше встановлено генотоксичну дію патогенних РНК-вмісних вірусів, збудників інфекційних хвороб тварин. Виявлено та порівняно мутагенний ефект патогенних РНК-вмісних вірусів свиней за моно- й асоційованих інфекцій (у випадку сукупного та роздільного інфікування епізоотичними штамами рота- та коронавірусу свиней) за умов in vivo. Установлено пошкодження хромосомного апарата у клітин свиней (in vivo та in vitro) з застосуванням живих вакцинних противірусних препаратів. Виявлено, що одночасний вплив двох РНК-вмісних вірусів підсилює генотоксичний ефект у клітинах свиней у порівнянні з дією одного патогену. Відзначено щодо відмінності впливу вакцинних штамів вірусу класичної чуми свиней (живого) й інактивованого) на хромосомний апарат клітин цих груп. Визначено зміни інфекційної активності коронавірусу та ротавірусу свиней (інгібіцію та підвищення) під дією настою кореня женшеню, одержаного з калусної культури, що можна використовувати у виробництві інактивованих і живих вакцин. Визначено можливість зниження мутагенного впливу РНК-вмісних вірусів тварин за допомогою фітопрепаратів.

  Скачати повний текст

Досліджено конформаційну рухливість протеази ВІЛ-1 за різних умов, зокрема фізіологічних, і сформовано уявлення про конформаційний простір протеази ВІЛ-1 у наносекундному часовому інтервалі. На основі розрахунку та аналізу молекулярної динаміки (МД) резистентних дистальних мутантів та порівняння з МД нативної протеази ВІЛ-1 зроблено висновок про існування двох механізмів впливу резистентних мутацій шляхом перерозподілу амплітуди узгоджених рухів та зміни доступних конформаційних рухів. Розроблено методику порівняння колективних конформаційних рухів між двома системами (карта різниць - динамічна крос-кореляційна матриця).

  Скачати повний текст

Досліджено властивості вірусів, що уражують лікарські рослини, які вирощуються в Україні. За методом візуального діагностування виявлено чотири лікарські культури, що мали найвищий відсоток вірусного ураження, а саме: женшень справжній (Panax ginseng C.A. Meyer), подорожник великий (Plantago major L.), валеріана лікарська (Valeriana officinalis L.) та ураженості різних рослин, різноманітність симптомів захворювання та наявність домінуючих симптомів на певних культурах. Експериментально підібрано й опрацьовано оптимальні методики для виділення збудників, за якими вперше одержано високоочищені та концентровані препарати вірусів і встановлено локалізацію патогенів у рослинах. Вивчено біологічні, морфологічні та фізико-хімічні властивості виявлених вірусів. Установлено молекулярну масу вірусних структурних білків. Показано, що геноми вірусів, які інфікують рослини Panax ginseng, Plantago major та Valeriana officinals, представлені одноланцюговою РНК. З використанням методу імуноферментного аналізу (ІФА) й електронної мікроскопії доведено, що вірусна хвороба рослин Echinacea purpurea спричинена вірусом огіркової мозаїки. Встановлено негативний вплив вірусної інфекції на метаболізм у рослині та кількісний вміст основних біологічно активних речовин у рослинах Panax ginseng та Echinacea purpurea. Вперше одержано поліклональні кролячі антисироватки до вірусів, виділених з Valeriana officinalis та Panax ginseg, які можуть використовуватися для діагностування вірусів за методом ІФА.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано антифітовірусну дію синтетичних металовмісних і неметаловмісних порфіринів-тритозилатів, тетратозилатів і порфіринів-хлоридів. Виявлено найбільш активні препарати, що проявляють антивірусну активність щодо вірусу мозаїки турнепсу (ВТМ). Встановлено, що за дії на віріони, порфірини зумовлюють агрегацію віріонів між собою та не впливають на електрофоретичну рухливість білка оболонки вірусу. Створено векторну конструкцію для генетичної трансформації рослин. Одержано трансгенні рослини тютюну з високим рівнем стійкості до потівірусу, трансформовані векторною конструкцією, що містить консервативну ділянку гена реплікази ВТМ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено структурні компоненти нового фітопатогеного вірусу - вірусу плямистості аїру (ВПА), який виявлено вперше на рослинах аїру в Київській області. Встановлено, що ВПА має бациловидну форму. Показано, що серед структурних білків ВПА є лектини. Вивчено якісний і кількісний склад ліпідів і вуглеводів ВПА. Доведено, що структурний білок ВПА з молекулярною вагою 43 кДа є антигеноспорідненим до небезпечних рабдовірусів людини та тварин - вірусу везикулярного стоматиту та вірусу сказу, а імуноглобуліни до рослинного рабдовірусу ВПА in vitro здатні нейтралізувати інфекційну активність ВВС. Виявлено антигенну спорідненість поліцукрів - манана і глюкана та структурних вуглеводів фіторабдовіруса ВПА й рабдовірусів людини і тварин ВВС та ВС. Встановлено, що вірус уражає рослин з 13-ти родин. Його розглянуто як модель для вивчення особливостей реалізації генетичної інформації фіторабдовірусів та використання для порівняльного аналізу білків, ліпідів і вуглеводів рослинних і тваринних рабдовірусів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що зовнішнє використання коротких одноланцюгових фрагментів ДНК вірусу обумовлює достовірне підвищення смертності гусениць непарного шовкопряда. Знайдено генетичну відмінність особин непарного шовкопряда, що пов'язана з інтенсивністю розвитку вірусної інфекції. Зазначено, що генетичні маркери стійкості та чутливості особин непарного шовкопряда до вірусного та бактеріального препаратів, що були знайдені за допомогою RAPD-PCR-аналізу й алозимного аналізу, створюють можливість планувати лісозахисні заходи диференційовано залежно від того, які генотипи переважають у популяції - чутливі до вірусного чи чутливі до бактерійного препарату.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-біологічні та фізико-хімічні властивості іридовірусу, виділеного з личинок комара Aedes flavescens, виловлених у природних водоймах Київщини. Встановлено можливість репродукції іридовірусу за умов in vitro на культурі клітин A.aegypti Mos 20А та in vivo в личинках великої вощинної молі G.mellonella. Досліджено морфологічні особливості й ультраструктуру вірусних частинок. Зазначено, що іридовірус має гексагональну форму, діаметр віріонів становить 200 нм. Розроблено ПЛР-метод діагностики іридовірусу комара A.flavescens, який збільшує точність виявлення вірусної інфекції втричі. Даний метод дозволяє індентифікувати іридовірус у личинках комарів у разі сублетальної інфекції, без прояву характерних зовнішніх ознак захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено структурні компоненти рабдовірусів. Встановлено антигенну спорідненість між рослинним вірусом кучерявої карликової картоплі (ВККК) і рабдовірусами, що уражають людину та тварин - вірус сказу (ВС) і вірус везикулярного стоматиту (ВВС). Виявлено здатність антитіл до фіторабдовірусу ВККК і зоопатогенного рабдовірусу ВС нейтралізувати інфекційну активність ВВС у культурі перещеплюваних клітин тварин. Показано можливість використання рабдовірусу ВККК для індикації антитіл, специфічних до ВС, на основі непрямого варіанту імуноферментного аналізу. Проведено порівняльне вивчення біохімічного складу рабдовірусів тварин і рослин. Визначено жирнокислотний і моносахаридний склад рабдовірусів ВККК і ВВС. Знайдено унікальні та загальні жирні кислоти та моносахариди в кожному із них.

  Скачати повний текст