Досліджено молекулярно-біологічні та фізико-хімічні властивості іридовірусу, виділеного з личинок комара Aedes flavescens, виловлених у природних водоймах Київщини. Встановлено можливість репродукції іридовірусу за умов in vitro на культурі клітин A.aegypti Mos 20А та in vivo в личинках великої вощинної молі G.mellonella. Досліджено морфологічні особливості й ультраструктуру вірусних частинок. Зазначено, що іридовірус має гексагональну форму, діаметр віріонів становить 200 нм. Розроблено ПЛР-метод діагностики іридовірусу комара A.flavescens, який збільшує точність виявлення вірусної інфекції втричі. Даний метод дозволяє індентифікувати іридовірус у личинках комарів у разі сублетальної інфекції, без прояву характерних зовнішніх ознак захворювання.

  Скачати повний текст

Досліджено дію молекулярного комплексу дріжджова РНК - тилорон (молекулярний комплекс (МК)) на перебіг інфекції, зумовленої вірусом простого герпесу I типу (ВПГ-I) за умов in vitro та in vivo. За умов in vitro на культурі клітин Vero виявлено протигерпетичну дію МК, не пов'язану з активацією системи інтерферонів (ІФН), за якої хіміотерапевтичний індекс МК на культурі клітин Vero, інфікованій ВПГ-I, становив 324, що дозволяє розглядати цей комплекс як перспективний протигерпетичний препарат. За результатами досліджень МК за умов in vivo у разі експериментального менінгоенцефаліту виявлено суттєвий противірусний ефект даної сполуки. Установлено, що за умов застосування МК знижувався рівень летальності інфікованих тварин на 80 % у порівнянні з контролем. Величина кратності захисту МК у разі експериментального герпесвірсного менінгоенцефаліту становила 5, а індекс ефективності досяг величини 80. Виявлено здатність МК впливати на показники цитокінового статусу тварин, інфікованих ВПГ-I. З'ясовано, що використання МК призводить до підвищення рівнів різних типів інтерферонів: сироваткового ІФН до 3 200 од. акт./мл, спонтанного ІФН - до 320 од. акт./мл, alpha-ІФН - до 640 од. акт./мл. Величини рівнів gamma-ІФН збільшувалися до значень 640 і 320 од. акт./мл у крові та спленоцитах відповідно. За цього рівні фактора некрозу пухлин зменшувались до рівня інтактних тварин (38 і 29 % у крові та спленоцитах відповідно). Показано, що у разі застосування МК за умов експериментального герпетичного менінгоенцефаліту відбувається активація макрофагальної ланки імунітету: зростає кількість фагоцитарних макрофагів (ФІ = 87 %), їх поглинальна здатність (ФЧ = 18), загальна фагоцитарна активність (ФА = 15), а також покращуються бактерицидні функції макрофагів (нітросинього тетразолію (НСТ) - спонтанного - на 64 %, НСТ - стимульованого - на 82 %, функціонального бактерицидного резерву - на 18 %).

  Скачати повний текст