Визначено генетичні, екологічні, цитологічні та морфологічні особливості індукції андрогенезу у культурі пиляків різних генотипів кукурудзи, охарактеризовано процеси калусогенезу та регенерації у культурі пилкових ембріоїдів та особливості рослин-регенерантів андрогенетичного походження. Доведено, що здатність до індукції андрогенезу у культурі пиляків кукурудзи визначається різним співвідношенням адитивних і домінантних ефектів, а також взаємодією неалельних генів, причому умови зовнішнього середовища здатні впливати на наявність та силу прояву генних ефектів. Вперше проаналізовано вплив генотипу та віку незрілих зародків кукурудзи на проростання за умов in vitro. Створено біологічні технології одержання андрогенних рослин кукурудзи у культурі пиляків in vitro та додаткових генерацій рослин протягом року за рахунок використання ембріокультури in vitro.

  Скачати повний текст

Вперше показано,що відходи пивоварного й спиртодріжджового виробництва, асоціації мікроорганізмів можуть використовуватись як джерела фітогормонів-стимуляторів та інших фізіологічно активних речовин для створення препаратів регуляторів росту рослин. Розроблено універсальний спосіб одержання фітогормональних препаратів з різних видів природної сировини. На підставі аналізу лабораторних та польових дослідів оцінено біологічну ефективність одержаних препаратів регуляторів росту рослин, зменшення фітотоксичного впливу пестицидів, їх антимутагенну, генопроекторну дію та індукцію системної стійкості рослин до несприятливих факторів довкілля. Встановлено, що застосування регуляторів росту з природної сировини, завдяки широкому прояву їх фізіологічних властивостей, сприяє підвищенню продуктивності або зменшенню втрат урожаю сільськогосподарських культур за дії несприятливих умов довкілля.

  Скачати повний текст

Із використанням методів клітинної селекції отримано новий високопродуктивний штам АЕ-3 з культивованих клітин арнебії барвної. Він накопичує під час вирощування як суспензійної культури до 8 % шиконіну у сухій тканині, вихід якої становить 16 - 18 г/л за 14 днів росту, або до 1,12 г шиконіну з 1 л суспензії за пасаж. У разі вирощування в рідкому живильному середовищі штам перевищує за накопиченням шиконіну вихідний штам АЕ-2 в 2,5 - 3,5 рази. Дослідження мінливості ознаки "вміст шиконіну" в сухій біомасі у клітинному штамі АЕ-2 та отриманому від нього штамі АЕ-3 показало її варіювання у широких межах. Встановлено, що фенотипова гетерогенність штаму АЕ-2 зумовлена, головним чином, спадковою гетерогенністю (коефіцієнт успадкування h² = +0,82), відселектованого від нього штаму АЕ-3 - переважно паратипічною мінливістю (h² = +0,07). Проведено порівняльний аналіз динаміки клітинних популяцій за параметрами росту, накопичення шиконіну, розмірів клітин і клітинних ядер і пошук можливих кореляцій між параметрами продуктивності та структурою клітинних популяцій у ході вирощування їх у суспензійній і калюсній культурах. Встановлено, що умови калюсної культури сприяють більш повній експресії ознаки "вміст шиконіну", ускладнюють характер експресії ознаки "накопичення біомаси", виявляють кореляцію показників продуктивності та динаміки кількості клітин і ядер великих розмірів. Такі ознаки, як характер похідних від кривої накопичення шиконіну, а також негативна кореляція між кривими накопичення біомаси і динамікою середніх за розмірами клітин і ядер, мало залежать від умов (способу) вирощування ізольованих клітин арнебії барвної. Вони, вірогідно, більшою мірою визначаються спадковими факторами. Ростові та біосинтетичні характеристики нового штаму АЕ-3 дозволяють рекомендувати його як об'єкт для біотехнологічного отримання шиконіну.

  Скачати повний текст

З'ясовано, що дія гібереліну та його інгібіторів модифікується світлом: відсутність світла та гіберелін посилюють ростові процеси й атрагувальну активність проростків на гетеротрофному етапі живлення. Застосування ретардантів і вплив світла в цей період діють протилежно - зменшують інтенсивність ростових процесів і, відповідно, акцепторну активність проростків. Суттєве збільшення інтенсивності дихання у фотоморфних рослин за дії ретардантів виступає як альтернативний ріст акцептора, в якому "спалюється" надлишок резервних метаболітів. У фотоморфних рослин гарбуза, за зміни типу обміну з гетеро- на автотрофний, обробка гібереліном зменшувала інтенсивність дихання, внаслідок чого збільшувалася частка асиміляційних процесів у загальному вуглекислотному обміні проростків. Встановлено, що як резервна речовина поряд з крохмалем, резервною олією й азотовмісними сполуками використовуються пентозани клітинних стінок і відбувається зміна конформації та часткове збільшення молекулярної маси пектинів за рахунок процесів етерифікації карбоксильних груп цих полісахаридів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що регулятори росту (РР) "Етамон", "Триман 1", гумат калію та особливо "Дімекс" і "Гарт" за низьких концентрацій значно підсилюють проникність мембран клітин. Досліджено відповідність фізіологічної активності РР за дією на мембрани клітин з їх впливом на цілі рослини. Обробка насіння пшениці даними РР підвищувала стійкість проростків до короткочасної дії екстремальних температур. З'ясовано, що обробка насіння або рослин цукрових буряків РР "Етамон" і "Гарт" підвищує фотосинтез листків завдяки зниженню опорів дифузії та дихальних витрат і підвищенню вмісту хлорофілу, призводить до зростання співвідношення фотогормонів (ІОК + ЦК)/АБК. За польових умов спостережено значне підвищення врожайності цукрових буряків внаслідок обробки насіння або рослин зазначеними РР і врожайності ярого ячменю під дією гумату кальцію.

  Скачати повний текст

Теоретично визначено й експериментально підтверджено характер токсичної дії регуляторів росту рослин (РРР) - похідних N-оксид піридину за умов гострих і хронічних інтоксикацій, встановлено залежність "доза-час-ефект" та критеріальну значущість виявлених ефектів для оцінки їх шкідливої дії. З'ясовано, що досліджені РРР - метильні похідні N-оксид піридину, їх комплекси з органічними кислотами та солями є помірно- або малотоксичними сполуками для щурів, мишей та інфузорій зі слабовираженими кумулятивними властивостями. Виявлено суттєвий кумулятивний вплив на інфузорії речовин, що мають у своїй структурі Zn. Доведено, що за умов хронічної дії івін, триман, тетран, ди(N-оксид-2-метилпіридин)цинк(II) йодид та N-оксид-2-метилпіридин чинять переважно інгібуючий вплив на ріст популяції інфузорій, а ди(N-оксид-2-метилпіридин)бурштинат - індукуючий. Встановлено, що виявлені ефекти мають різну спрямованість і не залежать від концентрації, часу дії та фази розвитку інфузорій. Доведено, що залежність токсичного ефекту від концентрації має моно-, бі- або полімодальний характер. З'ясовано, що специфічною особливістю досліджених РРР є прояв мембранотропної та мітотичної активності, зміни білок-синтетичних процесів за умов низького рівня доз. Доведено, що зміни стану мембран та білок-синтетичних процесів пов'язані з адаптивними реакціями, мають моно- або бімодальний характер та є лімітуючими показниками для оцінки їх шкідливої дії. Запропоновано регресійні рівняння для прогнозування гострої токсичності похідних піридину та N-оксид піридину. Удосконалено метод визначення гострої токсичності ксенобіотиків на інфузоріях та екстраполяції даних на тваринах.

  Скачати повний текст