Встановлено можливість використання певних структурних параметрів ценопопуляцій ранньовесняних ефемероїдів (Galanthus navalis і Corydalis solida) для індикації стану фагетальних біогеоценозів за різних умов їх функціонування (заповідання, ведення лісового та сільського господарства, постескцизійні зміни). Доведено, що параметри ценопопуляцій G. nivalis є інформативними індикаторами стану фагетальних біогеоценозів за таких умов їх функціонування, як заповідання, ведення лісового та сільського господарства, постексцизійні зміни, а параметри ценопопуляцій C. solida - за умов нерегульованого навантаження, оскільки вони зберігаються навіть за значних ступенів рекреаційної дигресії фітоценозів. Установлено, що, здійснюючи моніторинг стану модельних ценопопуляцій, можна одержати інформацію не тільки щодо стану досліджуваного виду, а й щодо зміни "мозаїки" ценопопуляційного різноманіття локальної популяції, що свідчить про антропогенну трансформацію біогеоценотичного покриву регіону та дозволяє планувати регуляторні втручання з метою відновлення різноманіття цієї "мозаїки".

  Скачати повний текст

Вивчено популяційну структуру семи ценозотвірних видів лучних злаків: Dactylis glomerata L., Festuca pratensis Huds., Phleum pratense L., Deschampsia cespitosa L. P. Beauv., Alopecurus pratensis L., Elytrigia repens (L.) Nevski., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub. за умов пасовищної, фенісиціальної та рекреаційної дигресії. Дослідження здійснено у регіоні р. Сули на Сумщині. Виявлено 286 видів трав'янистих судинних рослин 50-ти родин, з 15-ти - мають статус рідкісних і тих, що потребують охорони. На підставі результатів фенологічних спостережень показано, що у досліджених видів злаків за градієнтами антропогенної трансформації лучних фітоценозів відбувалось зміщення термінів проходження фенофаз. На фоні пасквального та фенісиціального градієнтів описано закономірності сезонної динаміки надземної зеленої фітомаси, загальної кущистості та площі листкової поверхні. З'ясовано, що досліджені злаки певною мірою змінювали вікову структуру популяцій за пасквальних та меншою - фенісиціальних навантажень, за цього їх вікові спектри стійко зберігали свої особливості. Установлено, що віталітетна структура популяцій статистично достовірно змінювалась за пасквальним, фенісиціальним і рекреаційним градієнтами. Визначено, що стосовно всіх досліджених рослин, крім D. cespitosa, категорії популяцій змінювалися, зокрема процвітаючих - на рівноважні і депресивні, з відповідним зниженням індексу якості Q. Відзначено, що в цілому реакція різних видів злаків (у межах їх дослідженої групи) на різні форми користування лучними угрупованнями була суто індивідуальною. Розроблено пропозиції щодо охорони заплавних лук р. Сули та оптимізації системи їх господарського використання.

  Скачати повний текст