Встановлено, що інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів та окислювальної модифікації білків, вміст відновленого глютатіону та активності ферментів глютатіонової системи у печінці щурів значною мірою визначаються функціональним станом епіфізу, змодельованим режимом освітлення за співвідношенням періодів світла та темряви. Виявлено у тварин з токсичним гепатитом ресинхронізацію ритмів показників глютатіонової системи, що виявлялося в часовому зміщенні максимального та мінімального значень показників і зменшенні амплітуди їх ритмів. З'ясовано, що за п'ятиденного внутрішньошлункового введення мелатоніну відбувається покращання функціонування глютатіонової системи печінки, що підсилюється за одночасного введення настоянки ехінацеї пурпурової та супроводжується підвищенням вмісту відновленого глютатіону, зменшенням рівня малонового диальдегіду й альдегід- і кетондинітрофенілгідразонів у гомогенаті печінки.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вивчено вплив антидіурестичного гормону на жовчоутворювальну функцію печінки. Вперше виявлено, що під впливом пептиду змінюються процеси синтезу, гідроксилювання та кон'югації жовчних кислот.

  Скачати повний текст

З використанням методів імуноблот-аналізу та Нозерн-блот гібридизації показано, що тривале низькоінтенсивне gamma-випромінювання за малих доз спричиняє зменшення вмісту цитохрому P450 2E1 та рівня мРНК Cyp2e1. Встановлено, що дія гострого високоінтенсивного gamma-випромінювання через добу після опромінення за невеликих доз призводить до збільшення, а у разі великих - до зменшення вмісту білка Cyp2e1, за цього рівень відповідної мРНК суттєво знижується за всіх застосованих доз. З'ясовано, що хронічна дія етанолу призводить до підвищення вмісту білка Cyp2e1 і не впливає на рівень відповідної мНК. У разі спільної тривалої дії двох стресорів виявлено початкове зростання вмісту ферменту, що є проявом стабілізувальної дії етанолу. Зі збільшенням тривалості експозиції вміст білка Cyp2e1 зменшується, що зумовлено дією gamma-випромінювання, яке призводить до зниження рівня мРНК Cyp2e1. Зроблено припущення, що інгибування експресії гена цитохрому P450 2E1 за дії gamma-випромінювання відбувається внаслідок загального пероксидного ураження, але може бути певною адаптивною відповіддю клітини у разі оксидативного стресу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено проблему підвищення ступеня збереженості ізольованої печінки щурів під час гіпотермічного зберігання (ГЗ) і подальшої нормотермічної реперфузії (НР) шляхом підтримки енергетичного метаболізму та прооксидантно-антиоксидантного статусу за допомогою попередньої обробки тварин цитозолем фатальних тканини (ЦФТ) і модифікації консервувального розчину. Встановлено, що попереднє уведення тваринам ЦФТ запобігає зниженню вмісту АТФ і стимулює обмін вуглеводів у цитоплазмі клітин печінки, що проявляється у нагромадженні субстратів і збільшенні швидкості їх окиснення у дихальному ланцюзі мітохондрій після ГЗ органа. Показано, що модифікація сахарозо-вмісного розчину шляхом заміни альбуміну на поліетиленгліколь-8000 дозволяє тією ж мірою зберігати енергетичний і прооксидантно-антиоксидантий стан печінки щурів за ГЗ/НР, а заміна трис-HCl буфера на фосфатний не впливає на збереженість органа. Виявлено, що зворотне роз'єднання окиснювального фосфорилювання за ГЗ ізольованої печінки щурів за рахунок уведення до складу консервуючого розчину 2,4-динітрофенолу (ДНФ) запобігає порушенню прооксидантно-антиоксидантного стану печінки, що дозволяє зберегти рівень АТФ за НР. Доведено, що комбіноване використання попередньої обробки тварин ЦФТ і доповнення консервувального розчину ДНФ обумовлює адитивний ефект, проявом якого є нормалізація прооксидантно-антиоксидантної рівноваги та покращання показників енергетичного стану печінки після ГЗ/НР.

  Скачати повний текст

Досліджено функціонування локальної стрес-лімітувальної системи печінки білих щурів за дисгомеостазу, викликаного введенням різних доз ацетату свинцю й у разі його поєднання із соціальним стресом. Виявлено активацію процесів ліпопероксидації у гомогенаті печінки за умов ізольованої дії різних доз ацетату свинцю. У діапазоні досліджуваних доз (3,45 мг/кг, 34,5 мг/кг, 345 мг/кг) ацетату свинцю встановлено, що збільшення вмісту малонового диальдегіду в гомогенаті печінки залежить від дози ацетату свинцю та не залежить від тривалості інтоксикації. З'ясовано, що вміст малонового диальдегіду в крові зростає пропорційно тривалості введення ацетату свинцю. Доведено, що трансформація перекисного окиснення ліпідів супроводжується змінами активності ферментів антиоксидантного захисту в тканині печінки та крові. Встановлено, що порушення прооксидантно-антиоксидантної рівноваги в тканині печінки у змодельованих експериментальних дослідженнях супроводжуються різними порушеннями функціонально метаболічного стану печінки та зміною активності ферментів печінкового походження залежно від дози та тривалості введення ацетату свинцю.

  Скачати повний текст

З'ясовано механізми скоротливих реакцій венозних судин печінки (ворітних і печінкових вен), зумовлених ацетилхоліном (АХ). Дослідження виконано на білих лабораторних щурах, наркотизованих шляхом внутрішньочеревинного введення розчину уретану (1 г/кг). Установлено, що АХ спричиняє звуження ворітних судин печінки і зменшення кровонаповнення цього органа. Показано можливість усунення судинозвужувальних впливів АХ на ємнісні судини печінки через блокаду M-холіно- та alpha-адренорецепторів. Установлено, що ворітні вени не беруть участі у реакціях. АХ спричиняє тонічне скорочення ізольованих препаратів ворітної вени, яке опосередковується активуванням M-холінорецепторів, ймовірно, з подальшим залученням посередника (норадреналіну), який активує alpha-адренорецептори на гладеньком'язових клітинах цих вен і зумовлює їх звуження. Показано, що H-холіно- й ендотелінові рецептори A-типу також частково опосередковують ці реакції. Досліджено систему печінкоих вен (ПВ), які знаходяться на виході з печінки. Установлено, що сфінктерна ділянка ПВ реагує на дію АХ розслабленням.

  Скачати повний текст

Досліджено механізми виникнення біохімічних порушень за умов окремої та комбінованої (разової або хронічної) дії на організм іонізуючого випромінювання (у сумарній дозі 1,0 Гр), кадмію або карбендазиму (у сумарних дозах 1 мг/кг та 750 мг/кг маси тварин). Виявлено гепатотоксичний ефект карбендазиму та кадмію (за умов хронічного надходження), який посилюється у комбінації з дією іонізуючого випромінювання. Встановлено дисліпопротеїнемію крові та зниження вмісту холестеролу, тріацилгліцеролів і фосфоліпідів у препаратах печінки та тонкої кишки, що найбільше проявляється за умов іонізуючого опромінення, а також за комбінованої дії радіації та кадмію. Доведено, що зниження ліпопротеїнів дуже низької щільності крові поряд зі зменшенням вмісту тріацилгліцеролів свідчить про порушення обміну тріацилгліцеролів за умов іонізуючого опромінення. Виявлено зміни у вмісті холестеролу та ліпопротеїнів низької щільності за умов хронічного досліду. Доведено, що дисліпопротеїнемія крові за хронічного надходження кадмію переважно обумовлено змінами в обміні холестеролу. Виявлено відмінності у перерозподілі ліпопротеїнів сироватки крові та зміни у співвідношеннях різних фракцій ліпопротеїнів залежно від характеру зовнішнього впливу. Обгрунтовано можливість використання даних показників для оцінювання дії зовнішніх чинників на організм. Встановлено порушення прооксидантно-антиокисного гомеостазу за умов окремої та комбінованої дії усіх досліджуваних чинників. Методом факторного аналізу вивчено біохімічні показники крові та різні прояви реакції організму. Запропоновано їх групування (як відповіді організму на разову окрему дію опромінення та кадмію; на хронічну окрему дію кадмію й опромінення або окрему дію карбендазиму; на комбіновану дію кадмію й опромінення або карбендазиму й опромінення). Виділено групи показників крові, що відзначаються універсальністю й обумовлюють реакцію та характеризують дію зовнішнішніх чинників на людський організм.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження вікових особливостей обміну ліпідів і стану зовнішньосекреторної функції печінки щурів лінії Вістар, а також корекції вікових і експериментальних змін функціонального стану печінки за допомогою флавоноїдів. Установлено підвищення рівня холестеролу та церамідів, а також зниження вмісту фосфатидилхоліну у печінці 24-місячних щурів лінії Вістар у порівнянні з 3-місячними. Флавоноїди модулюють змінений з віком рівень ліпідів у печінці старих тварин і підсилюють жовчовиділення та біліарну екскрецію жовчних кислот у молодих і старих щурів. За умов моделювання стеатозу під впливом флавоноїдів відбувається суттєве поліпшення функціонального стану печінки тварин і нормалізація обміну сфінголіпідів шляхом інгібування сфінгомієліназної активності та запобігання накопиченню церамідів.

  Скачати повний текст

Досліджено вікові особливості перебігу кисень-залежних процесів (АДФ-стимульованого дихання мітохондрій печінки та міокарда, стану системи антиоксидантного захисту (АОЗ) і процесів ліпопероксидації) у щурів за активації NO-ергічної регуляторної системи. Це має фундаментальне та прикладне значення для з'ясування шляхів корекції процесів мітохондріального функціонування та продукції активних кисневих метаболітів на різних етапах індивідуального розвитку. З використанням сучасних електрофізіологічних і біохімічних методів одержано дані про вікові особливості впливу модуляторів NO на прооксидантні й антиоксидантні властивості тканин. За цього установлено високі значення показників мітохондріального дихання у печінці та міокарді молодих щурів, а енергозабезпечення - у статево незрілих. Досліджено вікову динаміку функціонування трансаміназних шляхів, виявлено переважання окиснення пірувату у статево незрілому та малату - у молодому та старому віці. З'ясовано, що інтенсивність ліпопероксидації у печінці та крові з віком знижується, а у міокарді - зростає. Основну роль у антиоксидантному захисті тканин і крові старих щурів відіграють ферменти глутатіон-залежної ланки АОЗ. Вплив L-аргініну та L-NNA на показники мітохондріального функціонування характеризується субстратною залежністю. Активація системи L-аргінін-оксид азоту сприяє інтенсивному перебігу ліпопероксидації у тканинах щурів різного віку за рахунок зниження споживання кисню, що характерно для статево незрілих і молодих тварин або зміни активності ферментів АОЗ, що властиво старим тваринам.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонізуючої радіації у малих дозах і солей важких металів на печінку щурів за умови ізольованої дії цих чинників та їх комбінації. Морфофункціональні зміни печінки досліджено за допомогою світлової мікроскопії з морфометрією препаратів, електронної мікроскопії та хіміко-аналітичного аналізу. Встановлено, що іонізуюче випромінювання у дозах 0,1 Гр, 0,2 Гр і 0,3 Гр та навантаження тварин солями важких металів призводить до судинних розладів, розвитку жирової та зернистої дистрофії у печінкових клітинах з наступною деструкцією клітинних органел, зміни хімічного складу печінки. Виявлено, що ступінь і вираженість даних перетворень залежить від дози радіації та терміну навантаження солями важких металів. Показано, що застосування антиоксиданта мексидолу зменшує негативний вплив радіації та солей важких металів за умови їх ізольованої дії на печінку. Встановлено, що протекторні властивості препарату знижуються у разі застосування комбінації даних екологічних чинників. Результати наукового дослідження впроваджено у навчальний процес кафедр анатомії людини медичних вузів України.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості функціонального стану системи антиоксидантного захисту печінки перепела у віковому аспекті за умов впливу нітрату натрію та у разі додавання у комбікорм зерна амаранту. Показано, що високий рівень продуктів пероксидного окиснення ліпідів у печінці добових перепелят у періоди інтенсивного росту (до 14-ї доби), статевого диморфізму та становлення процесів яйцекладки зумовлює компенсаторне зростання активності антиоксидантних ферментів. Показано, що вміст каротину та жиророзчинних вітамінів (A, E) у печінці 49-70-добових перепелів знижується, що пов'язано з мобілізацією вітамінів з депо на формування складових компонентів яйця. Встановлено, що нітрат натрію у дозі 0,5 г/кг за NO_{3 ^-} сприяє інтенсифікації пероксидного окиснення ліпідів, обумовлює зміни функціональної активності антиоксидантних ферментів та зниження вмісту вітамінів A, E та каротину у печінці перепела. Показано, що використання домішки зерна амаранту у комбікормі запобігає розвитку гемічної гіпоксії, виявлено її протекторний вплив щодо негативної дії нітратів. Встановлено, що використання домішки зерна амаранту у комбікормі сприяє стабілізації процесів ліпопероксидації за рахунок підвищення антиокидантного статусу печінки перепела.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості модифікувального впливу лазерного випромінення на радіогенні зміни у печінці у найближчі (1 доба) та віддалені (10, 20, 30 діб) терміни після опромінння. Досліджено зміни біохімічних і морфологічних показників печінки щурів за умов дії фракціонованого рентгенівського випромінення у дозах 0,3; 0,6; 0,8 і 1,2 Гр упродовж 30-ти діб; опромінення гелій-неоновим лазером упродовж 10, 20 і 30 діб у найближчі (1 доба) та віддалені (10, 20, 30 діб) терміни після дії. Опромінення щурів у зазначених дозах призводить до зростання протеолітичної активності печінки, збільшення вмісту відновленого глутатіону та рівня продуктів окиснювально модифікованих білків з одночасним зниженням активності ферментативної ланки антиоксидантного захисту та сумарної фібринолітичної активності, спричинює неспецифічні морфологічні зміни дистрофічного характеру. Лазерне опромінення призводило до зростання фібринолітичної та протеолітичної активності печінки щурів і збільшення рівня продуктів окисної модифікації білків на фоні зниження активності ферментативної ланки. Доведено, що лазерне випромінення модифікує дію рентгенівського, зменшуючи наслідки його впливу стосовно показників, що вивчались за попереднього рентгенівського опромінення. Адитивність спостережено для окиснювальної модифікації білків (ОМБ), СОД, протеолітичної активності, а стосовно інших досліджених показників виявлено антагонізм. Дія попереднього випромінення проявлялась як адитивна для ОМБ і антагоністична стосовно всіх інших показників, що вивчались.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив кріопротекторів гліцерину (ГЛ), диметилсульфоксиду (ДМСО) та 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), низьких температур та озону на стабільність білків і ліпідного бішару, а також на активність процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) мікросомальних мембран печінки щурів. Встановлено, що за присутності досліджених кріопротекторів відбуваються зміни конформації білків мікросомальних мембран, змінюється мікрооточення білків, доступність білків розчинникові, підвищується гетерогенність їх структури. З'ясовано, що ПОЛ в мікросомальних мембранах прискорюється за умов додавання 30 - 40 мас. % ДМСО, 1,2-ПД і ГЛ і уповільнюється після низькотемпературного впливу за умов додавання 10 - 15 мас. % ГЛ. Показано, що озон в дозах 0,08 - 3,8 мг/л впливає на структурний стан білків і ліпідного бішару мікросом. Зростання дози озону викликає зниження термостабільності мікросомальних білків та посилення активності процесів ПОЛ в мікросомах.

  Скачати повний текст

Експериментально встановлено наявність прямої кореляційної залежності між збільшенням активності фермента-маркера CYP 2E1 - n-нітрофенолгідроксилази й критеріальними показниками гепатотоксичності за дії ізоніазиду. На прикладі дисульфіраму показано здатність інгібіторів CYЗ 2E1 запобігати розвитку ушкоджень печінки щурів. Установлено властивість полівітамінної композиції метаболічної дії "MB" знижувати ступінь індукції CYO 2E1, проявлячи за цього гепатопротекторні властивості за умов ушкодження печінки ізоніазидом в експерименті.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив іонізуючого випромінювання та аліментарних факторів на активність NADH-залежної монооксигеназної системи мікросом печінки. Розглянуто структурний стан мембран мікросом печінки щурів у разі дії гамма-опромінення та сумісної дії опромінення та різного складу дієти, а також харчової домішки аронії чорноплідної. Встановлено, що аронія чорноплідна за умов in vivo нормалізує інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів, структурні зміни і NADH-феррицианід редуктазну активність мікросом печінки опромінених тварин. Показано, що гамма-опромінення тварин, які одержували збалансований раціон харчування, призводить до збільшення активності ферментів монооксигеназної системи.

  Скачати повний текст