Проведено експериментальні дослідження, в яких обгрунтовано застосування декаметоксину та препаратів з плаценти людини - амніоцену і біоглобіну за новим призначенням як імуностимуляторів. Протимікробний препарат декаметоксин у дозах від 10 до 20 мг/кг, протизапальні препарати "Амніоцен" і "Біоглобін" є імунологічно безпечними, мають селективну здатність впливати на клітинну ланку імунної системи, а також чинять виразну стимулювальну дію на антитілогенез, що зумовлює доцільність їх використання як імуномодулюючих засобів. Показано протективну роль інтактних та активованих амніоценом та біоглобіном імуноцитів у разі синьогнійної інфекції. Обгрунтовано ефективність використання декаметоксину, амніоцену та біоглобіну у разі експериментальної синьогнійної інфекції.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни структурних елементів піднижньощелепних лімфатичних вузлів у разі підшкірної трансплантації кріоконсервованої плаценти. Встановлено компенсаторно-відновні процеси в регіональних лімфатичних вузлах за умов корекції гострого асептичного запалення слизової оболонки порожнини рота підшкірною трансплантацією кріоконсервованої плаценти. Одержано комплексну характеристику будови піднижньощелепних лімфатичних вузлів у разі введення кріоконсервованої плаценти у ранні та віддалені терміни після трансплантації кріоконсервованої плаценти. Уточнено роль регіонарної лімфоїдної тканини у реалізації відповіді організму на трансплантацію біологічно активних тканин. Розвинуто концепцію про доцільність використання кріоконсервованої плаценти перебігу запальних процесів і стимуляції імунної системи з метою активізації захисних механізмів організму.

  Скачати повний текст

Визначено особливості структурних змін брижових лімфатичних вузлів (БЛВ) у разі парентерального введення ксеногенної спинномозкової рідини (СМР). Наукове дослідження проведено на 144-х білих лабораторних щурах лінії Вістар з використанням морфологічних (описової макроскопії, органометричних методів, гісто- та цитоморфометрії, електронномікроскопічного методу) методів і способів статистичної обробки одержаних результатів, зокрема, методу дисперсійного двофакторного аналізу. Встановлено, що парентеральне введення СМР викликає значні морфологічні зміни на гістологічному та цитологічному рівнях БЛВ щурів, ступінь вираженості яких залежить від тривалості онтогенетичного періоду тварин-реципієнтів і кратності введення СМР. З'ясовано, що дані зміни відбуваються у лімфоїдному компоненті лімфатичних вузлів (специфічні зміни) та стромальних структурах і синусних просторах (неспецифічні зміни). Виявлено, що морфологічні зміни БЛВ у разі парентерального введення ксеногенної СМР тваринам раннього постнатального періоду характеризуються ознаками імунологічної супресії з активацією адаптаційних процесів. Зроблено висновок, що подібні зміни лімфатичних вузлів тварин періоду статевої зрілості свідчать про підвищення реактивності лімфатичного вузла як органу імуногенезу.

  Скачати повний текст