Розроблено засоби для проектування соціальних інтелектуальних інтерфейсних засобів. Досліджено програмне забезпечення для навчання в роботі з персональним комп'ютером С-користувачів. Спроектовано ігрові сценарії для сліпих. Визначено параметри інтерфейсних засобів програм для даної категорії користувачів, різних систем формування, надано підказування та довідкову інформацію. Основну увагу приділено питанню вбудовування інтелектуальних агентів у програмний інтерфейс з метою надання попереджувального підказування користувачеві, індивідуалізації інтерфейсу шляхом автоматичного настроювання параметрів з урахуванням користувача. Описано інструмент, на базі якого будуються інтелектуальні агенти - Просторово Розріджена Пам'ять (SDM). Наведено алгоритми швидкого перенавчання SDM і відповідні його оцінки ефективності, модифікації SDM, які дозволили підвищити інтелектуальність інтерфейсів користувача. Зокрема, розроблено модифікацію для надання попереджувального підказування С-користувачеві та модифікацію для автоматизації процесу отримання результатів числового прогнозування з урахуванням подібності зразків на різних сеансах прогнозування. Досліджено програмні продукти, що реалізують указані підходи та інструменти - комплекс програмних засобів, орієнтованих на С-користувачів (ігрові програми, текстовий редактор RED1, тренажер клавіатури TRKSL, навчально-вимірювальний комплекс для оцінки параметрів взаємодії С-користувач-комп'ютер) і пакети числового прогнозування Forecasting ToolPack і PREDICTOR for Excel.

  Скачати повний текст

Проведено теоретичне узагальнення та розробку нового рішення важливої для теорії та практики систем і засобів штучного інтелекту наукової проблеми візуалізації багатовимірної інформації в інтелектуальних системах під час взаємодії з факторами стохастичної природи. Розроблено моделі перетворення інформації у разі позаштатних ситуацій у трактах синтезу зорових образів. Створено нові засоби інтелектуалізації комп'ютерних інтерфейсів складних людино-машинних систем. Розроблено моделі системного коригування психофізіологічного стану людини-оператора за умов невизначеного інформаційного стану, а також методи, моделі та технічні засоби ідентифікації та візуалізації позаштатних ситуацій у складних системах під час створення засобів інтелектуалізації комп'ютерних інтерфейсів і систем комп'ютерного аналізу та синтезу зорових образів.

  Скачати повний текст

Запропоновано новий підхід щодо синтезу структур когнітивних процесів у вигляді об'єктно-орієнтованих формалізованих специфікацій в нотації уніфікованої мови моделювання UML (Unifed Modeling Language). Розроблено об'єктно-орієнтовану модель структури сприйняття. Обгрунтовано гіпотезу сприйняття та детектування підозрілих сенсорних подій. Створено об'єктно-орієнтовані моделі сфокусованої уваги, що базуються на перемиканні сенсорних подій та їх ослабленні. За допомогою даних моделей підтверджено результати деяких експериментальних даних. Розроблено ресурсну об'єктно-орієнтовану модель уваги. Запропоновано концепцію трактування уваги у вигляді тернарного відношення між класами ментальних задач, релевантних схем довготривалої пам'яті та сенсорних подій. Розроблено циклічні моделі сприйняття - увага на базі моделей сфокусованої уваги та з використанням її ресурсної моделі. Досліджено сенсорну подію в контексті еротематичного діалогового процесу та запропоновано структуру полімодальної сенсорної події. Створено об'єктно-орієнтовані моделі еротематичного діалогового процесу двох агентів і штучного агента діалогу.

  Скачати повний текст

Уперше розроблено комплексну нейромережеву модель поведінки користувачів комп'ютерних систем, що базується на нейромережевому підході та містить компоненти: інтерактивну (прогнозну) складову, що відображає динаміку поведінки користувачів, сеансову (статистичну) складову, що враховує статистичні властивості поведінки користувача та модуль аналізу трендів для виявлення можливих змін у поведінці користувачів. Здійснено структурну та параметричну ідентифікацію комплексної моделі їх поведінки. Розроблено генеративну модель, що забезпечує репрезентативні набори даних для верифікації та ідентифікації комплексної моделі. Створено архітектуру мультиагентної системи комплексного аналізу поведінки користувачів, що описує взаємодію всіх складових комплексної моделі. Уперше запропоновано об'єктно-орієнтовану модель агентів, що реалізують нейромережеві моделі поведінки користувачів.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання розробки адаптивних інтерфейсів комп'ютеризованих систем шляхом створення інтелектуальної системи підтримки інтерфейсу, що грунтується на знаннях про процес взаємодії з користувачем. Запропоновано концепцію інтелектуальної системи підтримки адаптивного інтерфейсу (ІСПАІ), відмінною рисою якої є модель користувача (МК). Розроблено методику формалізації знань про взаємодію користувача з ЕОМ, призначену для застосування в об'єктно-орієнтованих, подійно-керованих графічних інтерфейсах. В якості теоретичної бази для створеної методики використано комбіноване модальне логічне обчислення. Побудовано формальну модель процесу взаємодії, яка не є жорстко детермінованою та дозволяє уявити невизначеності зв'язків між метою, ситуаціями та діями користувача. Розглянуто питання формування МК і планування цілеспрямованої діяльності. Вперше використано метод оцінки невизначеності дій користувача на основі математичного апарату теорії наближених множин. Запропоновано методи оцінки якості та ефективності функціонування адаптивного інтерфейсу, створеного в межах концепції ІСПАІ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено методологію реінженерії керованих подіями програмних застосувань з графічним інтерфейсом користувача, яка грунтується на побудові мобільних графічних інтерфейсів на базі розподілених компонентів, досліджено проблеми її реалізації. Наведено концепцію, формальні основи та структуру методології. Виконано декомпозицію технологічних процесів реінженерії розробленого підходу на етапи життєвого циклу. У межах побудованої методології запропоновано компонентну модель зі змінною топологією та динамічною фільтрацією, методи та засоби трасування та моніторингу розподілених застосувань. Розроблено схеми реалізації початкового зв'язування та синхронізації компонентів, організації розподіленої черги обробки подій, повторного використання потоку управління подіями для обробки рекурентних викликів у межах однієї трансакції. Проаналізовано шляхи підвищення продуктивності графічного інтерфейсу модифікованої системи.

  Скачати повний текст

Розроблено та досліджено методи, моделі та засоби задач взаємодії користувач - комп'ютеризована система. Зазначено, що вирішення даних задач можливе тільки завдяки використанню користувальницьких інтерфейсів. Встановлено, що ефективний адаптивний інтерфейс користувач - комп'ютеризована система може бути побудований на основі моделі користувача, вбудованої в інтерфейс. Запропоновано формалізований опис процесів взаємодії кінцевого користувача з інтерфейсом. Наведено та обгрунтовано методи підвищення ефективності оперативного навчання кінцевого користувача. Розроблено методи формування моделі користувача. Систематизовано методи взаємодії адаптації: користувача до комп'ютеризованої системи та навпаки. Проаналізовано методи та засоби оцінки користувальницьких інтерфейсів і запропоновано узагальнений критерій оцінки адаптивних інтерфейсів, який враховує три компоненти: програмне та апаратне забезпечення, а також людський фактор.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці моделей і методів взаємодії кінцевого користувача з комп'ютерною системою, що забезпечують підвищення ефективності функціонування інтерфейсів. Досліджені моделі взаємодії користувача та ЕОМ, модель взаємодії кінцевого користувача на основі набору характеристик. Розроблена концепція адаптивного інтерфейсу, в основу побудови якого покладена модель користувача. Досліджені та розроблені математичні та лінгвістичні засоби підтримки адаптивного інтерфейсу. Представлено адаптивний інтерфейс автоматизованого робочого місця диспетчера системи електромереж.

  Скачати повний текст

Досліджено принципи побудови теорії розробки методів і засобів моделювання інтелектуальної діяльності людини-оператора як системи опрацювання зображень на базі концепції розкриття індивідуальних залежностей "вхід - стан" і "вхід - стан - вихід" шляхом розвитку її за напрямками: побудови апріорних моделей інтелектуальної діяльності, розробки способів і засобів градуювання розпізнавальної складності спеціалізованих тестових зображень, розробки методу формального визначення функціонального стану людини-оператора, створення критеріїв оцінювання індивідуальних показників оперативності та функціональної ефективності цієї людини. Розвинуто теорію шуму з об'єктами уваги на зображеннях та створення спеціалізованих тестових зображень з заданою складністю їх розпізнавання. Запропоновано означення малорозмірного зображення об'єкта та досліджено його властивості стосовно його використання у тестових зображеннях. Розроблено математичну модель тренду часового ряду значень тривалостей розпізнавання зображень наданої послідовності та спосіб об'єктивного визначення функціонального стану оператора, що дозволило визначати фази його стану та рівні працездатності, а також побудувати моделі його перебування за екстремальних ситуацій, виходу з них та накопичення втоми. Запроваджено коректний метод визначення параметрів розподілу значень часу розпізнавання зображень на підставі кумуляти, побудованої за частістю кожної варіанти вибірки, що дозволило вдосконалити та доповнити систему індивідуальних показників оперативності. Розроблено критерії оцінювання функціональної ефективності інтелектуальної діяльності, що враховує розпізнавальну складність опрацьованих зображень, функціональний стан людини-оператора й імовірність допущення ним помилки.

  Скачати повний текст

Створено комплекс моделей, методів і засобів синтезу діалогових агентів, що забезпечують цілеспрямований еротематичний діалоговий процес в інтелектуальних системах, орієнтованих на розв'язання задач, що погано формалізуються. Розроблено когнітивну модель еротематичного діалогового процесу на базі фундаментального циклу сприйняття Нейсера, з використанням якої створено модель діалогового методу доступу до пам'яті питань активного агента діалогу. Запропоновано логічну та даталогічну моделі пари питання - відповідь, на підставі яких розроблено модель діалогової бази знань. Досліджено дедуктивні властивості діалогової бази знань та еквівалентність процесу логічного висновку та еротематичного діалогового процесу. Визначено здатність діалогової бази знань зберігати процедурні знання експерта та пристосованість еротематичного діалогу для розв'язання задач, що погано формалізуються в різноманітних прикладних системах штучного інтелекту. Запропоновано архітектуру діалогового розв'язання задач.

  Скачати повний текст

Висвітлено процедуру визначення та використання базисних функцій користувача в методах інтерполяції, середньо-квадратичного наближення та сплайн-інтерполяції. Розроблено методику адаптації інтерфейсів користувача програмного забезпечення наближення експериментальних даних, яка базується на нетрадиційній для даної предметної області компонентній архітектурі інтерфейсу. Запропоновано множину програмних інтерфейсів, достатню для організації взаємодії між підсистемами формування інтерфейсу користувача. Розглянуто інструментальний засіб візуалізації результатів наближення експериментальних даних на основі вказаної архітектури та методів формування інтерфейсу користувача.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальні питання об'єктно-орієнтованого проектування: динамічні етапи життєвого циклу програмного продукту (ЖЦПП) та інтелектуалізації інтерфейсу користувача. Запропоновано та досліджено спеціальну форму специфікації об'єктно-орієнтованої моделі предметної області (МПрО), що дозволило інтегрувати відображення предметних областей (ПрО) і проведення етапів ЖЦПП. Розроблено математичний апарат дослідження широкого класу МПрО й аналізу їх модифікацій з урахуванням евристичних вимог до якості. Обгрунтовано можливість використання запропонованих специфікації та алгоритмів для впровадження агентів на базі transducer(перетворювач)-підходу. Висвітлено використання SDM-моделі асоціативної пам'яті як когнітивного чинника інтелектуального агента. Розроблено LSDM-модифікацію SDM для задач спектрального аналізу.

  Скачати повний текст

Запропоновано модель взаємодії між системами розпізнавання та інтерпретації природної мови, що дозволяє сумістити процеси задання вхідної мови системи та її інтерпретації, новий підхід до інтерпретації фраз природної мови, що базується на ізоморфізмі алгебри скінченних автоматів та алгебри Кліні. Розроблено мережевий підхід до інтерпретації природно-мовних команд, що дозволяє задавати вхідну мову будь-якою контекстно-вільною граматикою. Запропоновано новий підхід до проектування діалогових природно-мовних систем, розглянуто логіко-граматичний формалізм і некласичну логіку, а саме, опціональну логіку.

  Скачати повний текст