Досліджено міжфазну взаємодію розплавів на основі цирконію та алюмінію з вогнетривкими матеріалами. Розроблено технологію плавки сплавів та їх одержання за ливарними методами в аморфному стані. Установлено, що збільшення температури та часу витримки призводить до покращання змочування і зростання роботи адгезії для всіх вивчених систем. Визначено, що найбільш стійкими до розплаву на основі цирконію матеріалами є плавлений оксид ітрію (до температури 1 383 К) і кварцове скло (до 1 293 К), а до розплаву на основі алюмінію - оксид алюмінію та кварцове скло (до 1523 К). Одержано температурні залежності їх рідкоплинності. Розроблено технологію плавки одержання цих сплавів у аморфному стані за ливарними методами. Створено установки для одержання аморфних заготовок з використанням методів вакуумного всмоктування та стопорної заливки. Установлено, що збільшення температури від 683 К до 729 К і витримка (протягом 20 хв) призводять до утворення в аморфній матриці нанокристалічної фази, що є причиною збільшення міцності та твердості зразків.

  Скачати повний текст

Вивчено мікронеоднорідність металевих рідин евтектичних систем на основі нікелю та заліза, її вплив на реакційну сроможність одержуваних з них металевих стекол. Показано, що структурна та хімічна мікронеоднорідності метелевих розплавів і одержуваних з них склоподібних фаз можна описати в рамках єдиної квазіполікристалічної моделі звичайних і засклованих рідин. Встановлено, що все різноманіття специфічних властивостей металевих стекол необхідно аналізувати, насамперед, з урахуванням особливостей структурної та хімічної неоднорідностей тих розплавів, з яких їх отримано. Підверджено, що стуктурне модифікування рідкої фази дозволяє одержувати у вихідному стані розплави з різноманітним видом структурних складових і співвідношенням їх відносних часток, дозволяє значно змінювати реакційну спроможність одержуваних з них металевих стекол. Зроблено висновок, що реакційна спроможність структурних складових досліджуваних металевих стекол істотно неоднакова - вона мінімальна для кластерів і максимальна для розупорядкованої зони.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено вплив швидкості зміни катодної перенапруги на близький порядок, структуру та термічну стійкість сплавів перехідних металів (ПМ), одержаних методом електроімпульсного осадження (ЕІО). Вперше одержано аморфні сплави за мінімальних концентрацій гіпофосфіту натрію у розчинах електролітів. Обгрунтовано можливість одержання аморфних сплавів Ni-P, Fe-P і Co-P (ПМ-Р) за 260 В/с і 154 В/с відповідно. Встановлено, що за імпульсних режимів електроосадження найбільша кількість фосфору у сплавах, одержаних з розчинів з гіпофосфітом натрію, не перевищує 18 ат. %, а аморфний стан досягається за концентрацій фосфору на 1,5 - 2 ат. % менше, ніж у сплавах, одержаних осадженням за допомогою постійного струму. З метою визначення механізму утворення аморфного та мікрокристалічного стану у сплавах ПМ-Р використано експериментальні рентгеноструктурні дані та проведено моделювання близького порядку за запропонованою методикою апроксимації профілю головного піку структурного фактора. Встановлено, що близький порядок аморфних сплавів ПМ-Р складається з областей впорядкованого розміщення атомів (ОВРА), структура яких близька до багатогранників найбільш щільних кристалічних структур. Виявлено, що ОВРА аморфних сплавів Ni-P формуються у близькі до гранецентрованої кубічної (ГЦК) структури, які складаються переважно з октаедрів; в аморфних сплавах Fe-P ОВРА формуються у структури, близькі до об'ємоцентрованої кубічної (ОЦК) та подібні до кубооктаедрів; в аморфних сплавах Co-P можливе одночасне утворення ОВРА зі структурами, подібними до ГЦК і гексогональної щільноупакованої (ГЩУ) структур, які мають суміш багатогранників, близьких до тетраедрів та октаедрів.

  Скачати повний текст