Досліджено сталі різних класів після тривалої експлуатації в різних корозійно активних середовищах на виробництвах нафтопереробної та хімічної галузей. Встановлено механічні характеристики, які здатні адекватно відтворювати процес деградації у часі. Визначено характерні особливості структурних перетворень металу з часом залежно від хімічного складу металу. Встановлено характерні особливості змін електрохімічних характеристик деградованих сталей у порівнянні зі сталями, що не були в експлуатації. Показано, що для експлуатованих низьколегованих і вуглецевих сталей у порівнянні зі сталями, що не були в експлуатації, характерним є зміщення потенціалу корозії в бік від'ємніших значень і зростання швидкості корозії в декілька разів в основному за рахунок збільшення швидкості анодних процесів. Тривала експлуатація нержавних сталей аустенітного класу знижує швидкість їх розчинення в насипному стані в 2 - 9 разів та зміщує потенціали пітінгоутворення, репасивації в бік додатніших значень відповідно на 0,06 - 0,17 В та 0 - 0, 075 В, що пов'язано з покращенням захисних властивостей пасивувальних плівок за рахунок утворення з часом більш рівноважної структури металу й його селективного розчинення. Розроблено теоретичні засади нового електрохімічного методу визначення корозійно-механічних пошкоджень, який полягає в порівнянні за певний відрізок часу кількості генерованих електричних імпульсів циклічних навантажень та імпульсів, що свідчать про розвиток втомних тріщин в структурі металу. Запропоновано новий електрохімічний метод визначення залишкового ресурсу обладнання, що працює за механічних навантажень в середовищі електролітів.

  Скачати повний текст