Синтезовано ряд високоефективних цеолітних каталізаторів карбоній-іонних перетворень вуглеводнів. Одержані зразки досліджено в алкілуванні ізопарафінових та ароматичних вуглеводнів олефінами, крекінзі різних класів вуглеводнів, ізомеризації й ароматизації н-парафінів за умов, що максимально забезпечують утворення первинних продуктів конверсії, на підставі розподілу яких сформовано концепцію механізмів карбоній-іонних реакцій з визначальною роллю первинних карбокатіонів, стабілізованих негативно зарядженими позиціями цеолітної гратки, на початкових та завершальних стадіях перетворень за провідної ролі вторинних і третинних карбокатіонів у внутрішньомолекулярних перегрупуваннях. Обгрунтовано трактування коливальних явищ, які супроводжують карбоній-іонні перетворення вуглеводнів. Запропоновано термодинамічне трактування природи адсорбційно-десорбційних гістерезисів.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності синтезу каталізатора на основі цеолітвмісної мікросфери, приготованої in situ з вітчизняного каоліну. Розроблено експрес-метод стабілізації зразків термопарообробкою. Виявлено, що каталізатори, отримані in situ, мають вищу термовологостійкість, ніж каталізатори змішування, завдяки більш ефективній стабілізувальній дії матриці. Оптимізовано кислотний спектр каталізатора модифікацією цирконієм через вилучення центрів олігометризації олефінів. Знайдено термовологостабілізувальну дію цирконію. Запропоновано новий механізм активації кумолу протонуванням у фенільне ядро з локалізацією позитивного заряду в орто-положенні або у місці відгалуження ізопропільної групи, а також суперкислотним протонуванням по третинному атому вуглецю.

  Скачати повний текст

Показано, що такі смоли характеризуються утричі вищою молекулярною масою, ніж у відомих НПС, і високою ненасиченістю. Обгрунтовано можливість введення НПС до складу бітумів. Вивчено кінетику водопоглинання та встановлено взаємозв'язок між водостійкістю нафтобітумної композиції і вмістом у ній смол.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності синтезу функціоналізованих карбоксилвмісних нафтополімерних смол (НПС) з ангідридними, карбоксильними та естерними групами. Визначено залежність виходу та фізико-хімічних характеристик карбоксилвмісних НПС від температури та тривалості процесу, а також природи та концентрації комономеру. На підставі математичної моделі реакції розроблено процеси синтезу смол. Обрано найефективніші модифікатори, які дозволяють отримувати функціоналізовані НПС з найкращими фізико-хімічними показниками. Проведено порівняльну оцінку існуючих методів одержання карбоксилвмісних НПС. Досліджено вплив сировини на вихід та якісні показники синтезованих смол. Запропоновано технологічні схеми виробництва карбоксилвмісних НПС як хімічною модифікацією готових НПС, так і коолігомеризацією вуглеводних фракцій рідких продуктів піролізу з комономером. Визначено шляхи подальшого використання та побічні продукти, що отримують при їх виробництві.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За методом математичного планування експерименту підтверджено достовірність одержаних експериментальних результатів. Запропоновано принципову технологічну схему установки для виробництва НПСЕ. Розв'язано питання стосовно раціонального використання побічних продуктів. Показано можливість застосування одержаних нафтополімерних смол з епоксидними групами як компонентів захисних покриттів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що на хід процесу оксидаційної очистки впливають: температура проведення процесу, витрата оксиданту, інтенсивність перемішування реакційного середовища, співвідношення вода:сировина та тривалість процесу оксидаційної очистки. Вивчено вплив даних чинників на перебіг процесу, якісні та кількісні показники отримуваних продуктів. Враховано оптимальні умови проведення процесу оксидаційної очистки. Досліджено властивості побічних продуктів, що утворюються в процесі очистки, визначено напрямки їх використання. Запропоновано схему оксидаційної очистки прямогонних гасових фракцій.

  Скачати повний текст

Уточнено наукові засади аерозольного нанокаталізу у віброзрідженому шарі AnCVB. Виявлено деякі нові властивості каталітичної системи. Встановлено, що адгезійна ємність скляних кульок, які є компонентом каталітичної системи, щодо каталізатора змінює швидкість хімічної реакції до 3-х разів. З'ясовано, що коагуляція наночастинок впливає на активність каталізатора.Показано, що даний метод дозволяє виключити з технологічної схеми стадію регенерації та рециркуляції каталізатора, що суттєво зменшує матеріалоємність схеми та собівартість продукту.

  Скачати повний текст

Встановлено залежність між фізико-хімічними та каталітичними властивостями вивчених каталізаторів. Визначено активні фази оптимального каталізатора та показано динаміку їх формування під дією реакційного середовища в часі. Визначено кінетичні закономірності процесу на кращому каталізаторі. Запропоновано кінетичну модель реакції в присутності кращого каталізатора, на базі якої виконано оптимізацію процесу, а також принципову технологічну схему процесу.

  Скачати повний текст

Показано, що деградація корпусних сталей за сумісного впливу високої температури та наводнювального середовища як за експлуатаційних, так і за лабораторних умов виявляється на мікроструктурному рівні перерозподілом карбідів шляхом їх коагуляції та передислокації на межі субзерен і зерен. Встановлено, що газоподібний водень сприяє локальній пластифікації металу та підвищує швидкість усталеної повзучості (ШУП) сталі корпусу реактора гідрокрекінгу нафти у вихідному стані та після деградації за експлуатаційних умов. Визначено ефект інтенсифікації ШУП сталі 2,25Cr-1Mo корпусу реактора гідрокрекінгу нафти, спричинений деградацією металу за експлуатаційних умов. Розкрито відмінності у механізмах руйнування за умов повзучості у водні, зумовлені деградацією корпусних сталей. Зазначено, що тривала експлуатація корпусних сталей у наводнювальному середовищі спричиняє мікропошкодженість у вигляді глибоких ямок діаметром до 120 мкм, які виникли внаслідок декогезії неметалевих включень з матрицею.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Установлено залежність кількісних та фізико-хімічних характеристик одержаних НПС від природи та концентрації ініціатора, температури та тривалості процесу, складу сировини. Визначено оптимальні умови процесу. З'ясовано, що одержані НПС є стирол-циклопентадієн-вінілтолуольними олігомерами, які містять фрагменти пероксидних груп. Проведено порівняльну оцінку кількісних та якісних показників цих НПС з показниками смоли, одержаної за присутності промислового ініціатора - пероксиду ди-трет-бутилу. Вибрано найефективніший ініціатор процесу одержання НПС - три-трет-бутилпероксивінілсилан. Побудовано математичну модель процесу. Показано можливість перебігу конденсації між ненасиченими вуглеводнями сировини. Запропоновано принципові технологічні схеми процесу виробництва НПС. Показано можливість практичного використання одержаних НПС.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розвинуто концепцію стосовно врахування багатофакторності характеристик відходів нафтогазового комплексу та багатоваріантності напрямків мінімізації об'ємів їх утворення та нагромадження. Удосконалено метод вибору варіанта природоохоронних заходів щодо цих відходів, який передбачає визначення та використання області еколого-економічного оптимуму впровадження природоохоронних заходів з урахуванням об'ємів нагромаджених відходів. Розроблено структуру систему, яка дозволяє здійснити комплексне оцінювання природоохоронних заходів і вибрати оптимальний для виробничих умов підприємства варіант зменшення об'ємів утворення та нагромадження відходів. Запропоновано метод переробки нафтошламів з метою одержання мінерального порошку для дорожного будівництва, який передбачає використання ефекту механічної активації речовини, що забезпечує можливість регулювання фізико-хімічних властивостей компонентів мінерального порошку.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено антиокиснювальну дію N-фенілангранілатів лужноземельних металів. Встановлено механізм каталітичного обриву ланцюгів окиснення органічних сполук даними речовинами. Вивчено залежність антиокиснювальної ефективності даних комплексів за стабілізації окиснення індивідуальних органічних сполук, нафтопродуктів та альтернативних моторних біопалив від природи центрального атому й електронних властивостей замісників у ліганді. Показано, що дані комплекси лужноземельних металів каталітично обривають ланцюги окиснення за реакціями NН-груп ліганду з гідропероксильними радикалами. Висвітлено, що N-фенілантранілати неперехідних металів є поліфункціональними екологічно безпечними присадками до нафтопродуктів і моторних біопалив, які покращують антиокислювальні, протизношувальні та біоцидні властивості. Зазначено, що фенілантранілати можуть бути засновані для синтезу та спрямованого підбору металокомплексних стабілізаторів окиснення органічних матеріалів.

  Скачати повний текст