Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на основі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блоку стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. Показано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

  Скачати повний текст

Уперше установлено, що поетапне внесення карбаміду разом з аеросилом марки А-175 як регулятором pH у нестабілізовану реакційноздатну смолу у процесі синтезу карбамідоформальдегідних смол (КФС) безперервним способом зменшує вміст залишкового формальдегіду в КФС завдяки забезпеченню процесу доконденсації смоли з утворенням метиленових похідних КФС. Досліджено модифікації КФС, їх синтез одноатомними насиченими спиртами у невеликій кількості (4 %) з метою одержання недорогих, стабільних за умов довгострокового зберігання (5 місяців) КФС. Установлено вплив модифікаторів на характеристики одержаних КФС на їх стабільність. Визначено, що найефективнішими модифікаторами є етиловий і бутиловий спирти.

  Скачати повний текст

Встановлено закономірності перебігу термоініційованої полімеризації метилметакрилату (ММА) залежно від хімічної будови, йонного характеру поліметинових барвників, природи розчинника, концентрації, температури. Виявлено, що поліметинові барвники залежно від хімічної будови можуть ініціювати й інгібувати термополімеризацію ММА за радикальним механізмом навіть за відсутності стандартного ініціатора. Показано, що для утворення вільного радикалу необхідно, щоб вища заповнена молекулярна орбіталь (ВЗМО) барвника мала нижчу енергію, ніж аналогічна орбіталь ММА. Встановлено, що енергія ВЗМО катіонних поліметинів зростає у випадках подовження поліметинового ланцюга, відхилення електронодонорності термінальних груп від середньої та підсилення електронної асиметрії. Це зумовлює послаблення ініціювальної здатності катіонних барвників за таких змін їх хімічної будови. Зазначено, що в аніонних і внутрішньоіонних мероціанінових з позитивною і негативною сольватохромією барвників енергія ВЗМО значно вища, ніж у катіонних барвників, і перевищує енергію ВЗМО ММА, тому вони не ініціюють радикальну полімеризацію ММА. Доведено, що внутрішньоіонні скварилієві та бородипірометенові барвники є слабкими ініціаторами полімеризації ММА у відсутності та присутності ініціатора, незважаючи на те, що мають вищі енергії ВЗМО ніж ММА. Обгрунтовано припущення, що в даному випадку можуть утворюватись бірадикали за рахунок переносу електрона від акцепторної до донорної частини молекули.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності поведінки за умов термо- та фотоініційованої радикальної полімеризації нових біфункціональних мономерів з тетрагідрофталімідними та малеїмідними фотоактивними фрагментами. Виявлено, що за умов термоініційованого процесу паралельно з полімеризацією метакрилатного подвійного зв'язку відбувається температурна активація імідних фрагментів з утворенням зшитих продуктів. У разі фотоініційованої полімеризації за кімнатної температури та низьких інтенсивностях опромінення полімеризація проходить виключно за метакрилоїльним зв'язком, залишаючи вільними подвійні зв'язки імідних циклів у бічних ланцюгах. Синтезовано та досліджено полімеризаційну здатність за умов термо- та фотоініційованої радикальної полімеризації нових рядів мономерів - тетрагідрофталімідо- та малеїмідоарил(мет)акрилатів, установлено вплив типу замісника та типу ароматичної системи на полімеризаційну здатність та фотохімічні властивості синтезованих мономерів та відповідних полімерних матеріалів. Вивчено кополімеризацію нових мономерів з мономерами різної активності та полярності, а саме, стиролом, метилметакрилатом, N-фенілмалеїмідом і його похідними, N-вінілпіролідоном та запропоновано перспективи застосування досліджених мономерів для створення світлочутливих композицій для фоторезистних технологій.

  Скачати повний текст

Досліджено процес модифікації поліціануратів (ПЦ) реакційноздатними олігомерами та полімерами, а також роль природи модифікатора та характеру модифікації стосовно структури та властивостей полімерного матеріалу. Уперше для модифікації ПЦ використано каучуки з гідразидними, ацилгідразонними та ізоціанатними кінцевими групами. З використанням модельних органічних сполук вивчено механізм вбудовування таких каучуків до ПЦ сітки. Здійснено модифікацію ПЦ олігобутиленглікольадипінатом, зберігаючи високі термічні характеристики і поліпшуючи механічні властивості. Досліджено термоокисну стабільність послідовних взаємопроникних полімерних сіток (ВПС) на основі ПЦ і сітчастого поліуретану з підвищеною сумісністю компонентів завдяки хімічному щепленню між ними. Синтезовано in situ послідовні поліціанурат-поліуретанові ВПС і розглянуто відмінності в їх структурі та властивостях у порівнянні з послідовними ВПС. Виявлено, що in situ послідовні ВПС мають більшу густину та температуру склування.

  Скачати повний текст

Досліджено питання синтезу метакрилових азополімерів. Вивчено процеси фотоперетворень у їх плівках за умов дії ультрафіолетового світла, а також явище фотоіндукованої оптичної анізотропії у плівках полімерів, які відрізняються природою замісників в азобензольному фрагменті, наявністю та довжиною алкільного спейсера, до фрагментів яких входить гетероциклічне тіазольне ядро. Установлено, що найкращі показники двопроменезаломлення та стабільну фотоіндуковану оптичну анізотропію проявляють азополімери, до складу азофрагментів яких входить сильний акцепторний замісник, а також алкільний спейсер. Відзначено, що проведені експерименальні дослідження швидкості фотодеструкції поліметакрилів з бічними азофрагментами різного складу узгоджуються з уявленнями про вплив структури азохромофорів та фотопереніс електронів з ароматичних фрагментів на азогрупу та взаємопов'язані з уявленнями щодо впливу структури азохромофорів на фотопереніс електронів з ароматичних фрагментів та пов'язані з цим механізми фотодеградації азосполук. На підставі результатів досліджень запропоновано полімерні системи з ковалентно приєднаним азохромофором, що проявляють анізотропні властивості у поєднанні з підвищеною світлостійкістю, використовувати як матеріали для нелінійної оптики, запису та збереження інформації, орієнтанти для рідких кристалів.

  Скачати повний текст

Доведено, що у системі епоксид/метакрилова кислота (МАК) або монометакриловий естер етиленгліголю (МЕГ) за присутності трифенілсульфонійгексафторфосфата одночасно відбуваються три основні процеси: полімеризація епоксидних груп за катіонним механізмом, гомополімеризація акрилатних груп за радикальним механізмом та реація епоксидних груп з карбоксильними або гідроксильними групами акрилатних мономерів. Результатом цих процесів є утворення поліепоксиакрилатів (ПЕА) сітчастої будови. Установлено кінетичні закономірності проходження фотохімічно ініційованих процесів радикальної та катіонної полімеризації та естерифікації або етерифікації. Показано можливість суттєвого впливу на загальну швидкість одностадійного утворення ПЕА та на індивідуальні швидкості кожного з процесів, що відбуваються в системі зміною співвідношень концентрацій співреагентів, їх хімічної будови та режиму опромінювання або введення в систему інгібіторів. Це дає змогу змінювати напрямок і ступінь завершення хімічних реакцій, які відбуваються в реакційній суміші та варіювати структурні й фізико-механічні властивості одержаних полімерів. Виявлено, що за середніх мольних концентрацій вихідних речовин одержані матеріали характеризуються наявністю процесів мікрофазового поділу.

  Скачати повний текст

Розглянуто технологію одержання стиролу окиснювальним дегідруванням (ОД) етилбензолу. Встановлено залежність між фізико-хімічними та каталітичними властивостями даних каталізаторів. Визначено активні фази оптимального каталізатора і досліджено динаміку їх формування під дією реакційного середовища у часі. Встановлено кінетичні закономірності процесу на кращому каталізаторі. Запропоновано кінетичну модель для реакції у присутності кращого каталізатора, на базі якої проведено оптимізацію процесу ОД етилбензолу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації методів отримання полістирольних композицій як сцинтиляторів у детекторах іонізуючого випромінювання. Досліджено радіолюмінісцентні полістирольні композиції, виготовлені згідно методам полімеризації у масі та лиття під тиском. Визначено вплив технологічних режимів отримання полістирольних композицій на їх сцинтиляційні характеристики. За допомогою методу прискорених випробувань проаналізовано вплив термо- і радіаційного старіння на характеристики композицій. Встановлено оптимальні умови використання полістирольних композицій: прогнозний термін використання, допустиму дозу і потужність дози опромінення. Запропоновано оптимальні технологічні режими виготовлення полістирольних композицій з високими сцинтиляційними характеристиками. Розроблено оптимальні режими виготовлення композицій полімеризацією у масі та литтям під тиском, які дозволили виготовити сцинтилятори, що перевищують за основними характеристиками кращі закордонні аналоги.

  Скачати повний текст

Розроблено технологічні основи одержання гранульних (ко)полімерів на основі (мет)акрилатів, які можуть бути придатними для застосування як полімерні носії біологічно-активних сполук і систем контрольованого вивільнення ліків. Встановлено основні закономірності гранульної гомополімеризації оксиетиленметакрилату та його кополімеризації на полімерній матриці полівінілпіролідону, а також дисперсійної (ко)полімеризації метакрилових мономерів у присутності феромагнітного наповнювача. Виявлено можливості впливу умов синтезу на гранулометричний склад, структуру та властивості полімерних частинок та одержання сферичних матеріалів з потрібним розміром частинок. Досліджено сорбційно-десорбційні властивості гранульних полімерів відносно модельних сполук і конкретних лікарських форм. Наведено можливі напрямки практичного застосування синтезованих полімерів.

  Скачати повний текст

Уперше синтезовано й охарактеризовано три нових бензолсульфонамідів, чотири нових азидобензолсульфонамідів, чотири нових метакрилових мономерів на основі бензолсульфонамідів, всього синтезовано 20 модельних сполук, з використанням спектральних методів підтверджено їх будову. Досліджено кінетику фотолізу азидів у розчинах. Установлено кінетичні закономірності радикальної термоініційованої полімеризації метакриламідів бензолсульфонамідів за дилатометричним методом. Відзначено, що одержані результати дозволяють здійснювати фотохімічну модифікацію поверхні полімерних матеріалів азидами на основі бензолсульфонамідів, що передбачає їх застосування як біостабілізаторів пластичних мас.

  Скачати повний текст

Дисератція присвячена питанню розробки технології одержання акрилових монометрів з beta-лактонів. Розроблено ефективний спосіб одержання beta-пропіолактону реакцією взаємодії кетену з формальдегідом в присутності каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Досліджено кінетичні закономірності гідролізу beta-пропіолактону. Приведені експериментальні дані про кінетичні закономірності етерифікації 3-метилкротонової кислоти спиртами в умовах гомогенного каталізу. Синтезовано 12 нових похідних 3-метилкротонової кислоти та визначені їх фізико-хімічні характеристики. Розроблені основи технології одержання beta-пропіолактону та складних ефірів 3-метилкротонової кислоти.

  Скачати повний текст

Запропоновано узагальнену модель об'єкта контролю - комплексного показника якості полівінілхлориду K, яка передбачає врахування особливостей процесу полімеризації ПВХ-Е, що дає змогу визначити клас задач контролю як подій за умов невизначеності. Установлено взаємозв'язок комплексного показника якості K з активною потужністю електродвигуна приводу реактора полімеризації, зумовленою зміною якості латексу та розроблено метод неперервного контролю процесу полімеризації. Запропоновано інформаційну модель показника якості K за активною потужністю приводу мішалки, базуючись на якій установлено межі зміни K, що дало змогу підвищити вірогідність методу контролю до 0,988 та його ефективність до 0,89. З використанням розробленого методу уперше запропоновано структуру пристрою контролю показника якості K, технічна реалізація якого дозволяє зменшити трудоємність операції контролю процесу полімеризації та здійснювати його неперервне коригування, підвищити його точність та одержувати неперервну інформацію про якість латексу.

  Скачати повний текст

Визначено способи структурної модифікації поліолефінів з використанням силанових суперконцентратів, світлостабілізаторів, домішок діатомітового кремнезему та просторово ускладнених фенолів. Вивчено основні відмінності у реологічних, молекулярних, фізико-механічних властивостях силанольнозшитих поліолефінів залежно від природи біфункціональних кремнійорганічних сполук, ініціатора, каталізатора, антиоксиданта, технологічної домішки та світлостабілізатора. Досліджено вплив основних технологічних параметрів на ступінь зшивання поліолефінів.

  Скачати повний текст

Розроблено модифіковані багатофункціональні поліметакрилатні присадки до олив. Як модифікувальний комономер запропоновано та синтезовано базовий мономер - дециметакрилат і модифікувальний комономер - тетраметиленсаліцилатметакрилат. Установлено основні закономірності синтезу модифікованих поліметакрилатних присадок й визначено оптимальні умови процесу їх одержання. Вивчено функціональні властивості модифікованих поліметакрилатних присадок з використанням модельних мастильних композицій на основі олив І-20А та ОБ-300. Досліджено реологічні, низько- та високотемпературні властивості загущених олив залежно від кількості присадок та вмісту модифікувальної домішки у їх складі. Установлено, що модифіковані моліметакрилатні присадки переважають немодифіковані за стійкістю до механічної та термічної деструкції. З'ясовано, що антиокиснювальна та депресорна дія присадки зростає зі збільшенням вмісту модифікувальної домішки. Запропоновано мастильну композицію з використанням модифікованої поліметакрилатної присадки. Розглянуто технологічні аспекти та запропоновано принципову технологічну схему виробництва модифікованої поліметакрилатної присадки. Зроблено розрахунок матеріальних балансів і проведено технологічний розрахунок. Розроблено товарну форму даних присадок.

  Скачати повний текст

Установлено вплив ступеня структурування, конформаційних змін макромолекул, складу кополімерів, властивостей сумішевих розчинників на взаємодію полі(мет)акрилатів з гідрофобними модифікувальними домішками та середовищем для створення наукових засад одержання біоцидних, забарвлених полімерів і поліметакрилатних присадок до нафтопродуктів. За результатами екстракції етанолом і спектральних досліджень показано, що ступінь структурування, склад кополімерів метилметакрилату та будова модифікувальних додатків впливає на їх взаємодію з макромолекулами та середовищем. На базі сумішевих розчинників і структурних перебудов макромолекул кополімерів бутилату-метилакрилату-метакрилової кислоти за зміни pH здійснено гомогенізування водних колоїдних полімерних систем з гідрофобними додатками.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Для більшості мономерів запропоновано технологічні схеми процесів їх одержання та здійснено випуск дослідних партій згідно з розробленими технічними умовами. Показано можливість практичного використання алкілакрилових мономерів як перспективних мономерів для одержання клеїв, удароміцних полімерних композиційних матеріалів, полімерних мембран з високою стійкістю до органічних розчинників, ефективних антисептичних засобів.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади технологій одержання функціонально активних гідрофільних кополімерів полівінілпіролідону з (мет)акриловими естерами у вигляді плівок, формових виробів і дрібнодисперсних частинок правильної форми. Наведено результати досліджень закономірностей синтезу кополімерів полівінілпіролідону з (мет)акриловими естерами за дії постійного магнітного поля, ультразвуку чи іонів металів змінного ступеня окиснення за методами суспензійної, блочної та полімеризації у розчині, виявлено вищу реакційну здатність полівінілпіролідонвмісних композицій у порівнянні з гомополімеризацією метакрилатів незалежно від способу полімеризації. Установлено взаємозв'язок способів і режимів синтезу, структури та властивостей (ко)полімерів. Запропоновано ефективні напрямки керованих виробництв. Розроблено технологію одержання (ко)полімерів полівінілпіролідону і виробів на їх основі, зокрема матеріалів для ультратонких коригувальних контактних лінз, гідрогелевих мембран для капсулювання ліків і дрібнодисперсних полімерних частинок для створення систем направленого та контрольованого вивільнення ліків, носіїв різного типу хроматографічних процесів, полімерних емульсій для капсулювання насіння, високоефективних дублювальних еластогелевих композитів для протезування у стоматології.

  Скачати повний текст