Вивчено питання розробки методів синтезу олігомерних азо- та поліазоініціаторів. Встановлено закономірності процесів формування блок-сополімерів заданої будови фотоініційованою радикальною полімеризацією з використанням одержаних олігомерних азоініціаторів, досліджено властивості синтезованих сполук. Розроблено методи синтезу азоацилгідразонів кетонів. Показано, що вони є ефективними фотоініціаторами радикальної полімеризації у синтезі олігомерів. Вперше синтезовано олігомерні азо- та поліазоініціатори радикальної полімеризації на основі азо-біс-ізобутирогідразону циклогексанону та бутадієн-ізопренового каучуку або олігопропіленгліколів. Методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням олігомерних азо- та поліазоініціаторів синтезовано три- та поліблочні сополімери з різною довжиною блоку стиролу. Доведено, що синтезовані методом фотоініційованої радикальної полімеризації блок-сополімери є двофазними системами. Показано, що за умов двостадійного синтезу блок-сополімерів співіснують дві хаотично взаємопроникні мікрофази, які складаються зі стирольних і дієнових блоків, а під час одностадійного синтезу блок-сополімерів утворюється добре упорядкована, тривимірна гратка ізольованих доменів стиролу всередині дієнової неперервної матриці. Показано, що методом фотоініційованої радикальної полімеризації з використанням поліазоініціаторів можна спростити процес синтезу блок-сополімерів до одностадійного.

  Скачати повний текст

Розглянуто технологію одержання стиролу окиснювальним дегідруванням (ОД) етилбензолу. Встановлено залежність між фізико-хімічними та каталітичними властивостями даних каталізаторів. Визначено активні фази оптимального каталізатора і досліджено динаміку їх формування під дією реакційного середовища у часі. Встановлено кінетичні закономірності процесу на кращому каталізаторі. Запропоновано кінетичну модель для реакції у присутності кращого каталізатора, на базі якої проведено оптимізацію процесу ОД етилбензолу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації методів отримання полістирольних композицій як сцинтиляторів у детекторах іонізуючого випромінювання. Досліджено радіолюмінісцентні полістирольні композиції, виготовлені згідно методам полімеризації у масі та лиття під тиском. Визначено вплив технологічних режимів отримання полістирольних композицій на їх сцинтиляційні характеристики. За допомогою методу прискорених випробувань проаналізовано вплив термо- і радіаційного старіння на характеристики композицій. Встановлено оптимальні умови використання полістирольних композицій: прогнозний термін використання, допустиму дозу і потужність дози опромінення. Запропоновано оптимальні технологічні режими виготовлення полістирольних композицій з високими сцинтиляційними характеристиками. Розроблено оптимальні режими виготовлення композицій полімеризацією у масі та литтям під тиском, які дозволили виготовити сцинтилятори, що перевищують за основними характеристиками кращі закордонні аналоги.

  Скачати повний текст

Визначено способи структурної модифікації поліолефінів з використанням силанових суперконцентратів, світлостабілізаторів, домішок діатомітового кремнезему та просторово ускладнених фенолів. Вивчено основні відмінності у реологічних, молекулярних, фізико-механічних властивостях силанольнозшитих поліолефінів залежно від природи біфункціональних кремнійорганічних сполук, ініціатора, каталізатора, антиоксиданта, технологічної домішки та світлостабілізатора. Досліджено вплив основних технологічних параметрів на ступінь зшивання поліолефінів.

  Скачати повний текст

Розроблено теоретичні засади технологій одержання функціонально активних гідрофільних кополімерів полівінілпіролідону з (мет)акриловими естерами у вигляді плівок, формових виробів і дрібнодисперсних частинок правильної форми. Наведено результати досліджень закономірностей синтезу кополімерів полівінілпіролідону з (мет)акриловими естерами за дії постійного магнітного поля, ультразвуку чи іонів металів змінного ступеня окиснення за методами суспензійної, блочної та полімеризації у розчині, виявлено вищу реакційну здатність полівінілпіролідонвмісних композицій у порівнянні з гомополімеризацією метакрилатів незалежно від способу полімеризації. Установлено взаємозв'язок способів і режимів синтезу, структури та властивостей (ко)полімерів. Запропоновано ефективні напрямки керованих виробництв. Розроблено технологію одержання (ко)полімерів полівінілпіролідону і виробів на їх основі, зокрема матеріалів для ультратонких коригувальних контактних лінз, гідрогелевих мембран для капсулювання ліків і дрібнодисперсних полімерних частинок для створення систем направленого та контрольованого вивільнення ліків, носіїв різного типу хроматографічних процесів, полімерних емульсій для капсулювання насіння, високоефективних дублювальних еластогелевих композитів для протезування у стоматології.

  Скачати повний текст

Вперше виконано систематичне дослідження кополімерів олефінів та оксиду вуглецю методом термоеластометрії, з поєднанням двох альтернативних режимів якого можна одержати термодинамічні властивості терполімерів та їх теплофізичні параметри. Вперше на підставі аналізу даних діелектричної релаксаційної спектроскопії показано, що дані терполімери належать до класу, так званих, гранично "крихких" склоподібних матеріалів; причому їх високу "крихкість" пояснено стеричними обмеженнями рухливості ланцюгових диполів залишками сітки нанокристалів. Встановлено, що механізмом утворення нанокристалів короткими Ет/Со послідовностями є їх бокова агрегація. Для зразка еластомерного поліпропілену методом диференціальної сканувальної калориметрії та на підставі реологічних вимірювань підтверджено припущення про бокову агрегацію стереорегулярних послідовностей у разі нанокристалізації, а також повільну її кінетику.

  Скачати повний текст

Досліджено стабілізувальну дію розробленого на кафедрі хімії ВМС нового класу легуючих мономерів - імідофеніл(мет)акрилатів за їх ковалентного введення в макромолекули полістиролу. Розглянуто можливий механізм цієї дії в інертній атмосфері. Показано, що на термостабільність модифікованого полістиролу (ПС) практично не впливає ізомерія мономеру (мета- або пара-похідна) та наявність акрилату або метакрилату. Виявлено, що оптимальною концентрацією введення імідофеніл(мет)акрилатів, що стабілізують ПС за його термодеструкції на повітрі є близько 5 % моль, а в інертній атмосфері - близько 1 % моль. Доведено, що процес деструкції ПС в інертній атмосфері інгібують або уповільнюють продукти розпаду імідного фрагмента додатку.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу результатів експериментальних досліджень установлено особливості механізму співполімеризації сірки з дициклопентадієном у розтопі. Установлено умови, за яких відбувається даний процес у кінетичній області. Досліджено ступінь впливу на кінетику співполімеризації температури, співвідношення мономерів, додавання активних центрів автокаталізу. Визначено оптимальні умови та методи подрібнення нерозчинної модифікації сірки. Проведено дослідження структури та ступеня кристалічності продукту співполімеризації. Розроблено математичну модель технології співполімеризації елементної сірки з дициклопентадієном та доведено її адекватність реальному процесу. Запропоновано принципову технологічну схему співполімеризації та виконано техніко-економічне оцінювання запропонованої технології співполімеризації елементної сірки з дициклопентадієном.

  Скачати повний текст

Встановлено вплив фізико-хімічних чинників на кінетичні закономірності емульсійної полімеризації гідрофобних вінілових мономерів в присутності полівінілпіролідону (ПВП) та властивості синтезованих прищеплених кополімерів. Виявлено, що на сорбційні властивості кополімерів ПВП мають вплив температура полімеризації, концентрація ініціатора та природа кополімеру. Визначено вплив умов синтезу полімерної матриці, природи комономеру та наповнювача на міцність клейового з'єднання, твердість, теплостійкість за Віка та хімічну стійкість матеріалів на основі кополімерів ПВП. Розроблено технологічні засади модифікації кополімером ПВП-пр-ПС полістиролу у в'язкотекучому стані. Встановлено вплив вмісту кополімеру ПВП-пр-ПС на міцнісні та теплофізичні властивості модифікованого полістиролу. Виявлено, що модифікований полістирол відзначається гідрофілізованою поверхнею й антистатичними властивостями. Розроблено принципову технологічну схему виробництва кополімерів ПВП і переробки модифікованих матеріалів на їх основі у в'язкотекучому стані, обгрунтовано основні стадії та технологічні параметри процесу, запропоновано рекомендації щодо практичного використання розроблених матеріалів.

  Скачати повний текст