Встановлено закономірності перебігу термоініційованої полімеризації метилметакрилату (ММА) залежно від хімічної будови, йонного характеру поліметинових барвників, природи розчинника, концентрації, температури. Виявлено, що поліметинові барвники залежно від хімічної будови можуть ініціювати й інгібувати термополімеризацію ММА за радикальним механізмом навіть за відсутності стандартного ініціатора. Показано, що для утворення вільного радикалу необхідно, щоб вища заповнена молекулярна орбіталь (ВЗМО) барвника мала нижчу енергію, ніж аналогічна орбіталь ММА. Встановлено, що енергія ВЗМО катіонних поліметинів зростає у випадках подовження поліметинового ланцюга, відхилення електронодонорності термінальних груп від середньої та підсилення електронної асиметрії. Це зумовлює послаблення ініціювальної здатності катіонних барвників за таких змін їх хімічної будови. Зазначено, що в аніонних і внутрішньоіонних мероціанінових з позитивною і негативною сольватохромією барвників енергія ВЗМО значно вища, ніж у катіонних барвників, і перевищує енергію ВЗМО ММА, тому вони не ініціюють радикальну полімеризацію ММА. Доведено, що внутрішньоіонні скварилієві та бородипірометенові барвники є слабкими ініціаторами полімеризації ММА у відсутності та присутності ініціатора, незважаючи на те, що мають вищі енергії ВЗМО ніж ММА. Обгрунтовано припущення, що в даному випадку можуть утворюватись бірадикали за рахунок переносу електрона від акцепторної до донорної частини молекули.

  Скачати повний текст

Досліджено закономірності поведінки за умов термо- та фотоініційованої радикальної полімеризації нових біфункціональних мономерів з тетрагідрофталімідними та малеїмідними фотоактивними фрагментами. Виявлено, що за умов термоініційованого процесу паралельно з полімеризацією метакрилатного подвійного зв'язку відбувається температурна активація імідних фрагментів з утворенням зшитих продуктів. У разі фотоініційованої полімеризації за кімнатної температури та низьких інтенсивностях опромінення полімеризація проходить виключно за метакрилоїльним зв'язком, залишаючи вільними подвійні зв'язки імідних циклів у бічних ланцюгах. Синтезовано та досліджено полімеризаційну здатність за умов термо- та фотоініційованої радикальної полімеризації нових рядів мономерів - тетрагідрофталімідо- та малеїмідоарил(мет)акрилатів, установлено вплив типу замісника та типу ароматичної системи на полімеризаційну здатність та фотохімічні властивості синтезованих мономерів та відповідних полімерних матеріалів. Вивчено кополімеризацію нових мономерів з мономерами різної активності та полярності, а саме, стиролом, метилметакрилатом, N-фенілмалеїмідом і його похідними, N-вінілпіролідоном та запропоновано перспективи застосування досліджених мономерів для створення світлочутливих композицій для фоторезистних технологій.

  Скачати повний текст

Доведено, що у системі епоксид/метакрилова кислота (МАК) або монометакриловий естер етиленгліголю (МЕГ) за присутності трифенілсульфонійгексафторфосфата одночасно відбуваються три основні процеси: полімеризація епоксидних груп за катіонним механізмом, гомополімеризація акрилатних груп за радикальним механізмом та реація епоксидних груп з карбоксильними або гідроксильними групами акрилатних мономерів. Результатом цих процесів є утворення поліепоксиакрилатів (ПЕА) сітчастої будови. Установлено кінетичні закономірності проходження фотохімічно ініційованих процесів радикальної та катіонної полімеризації та естерифікації або етерифікації. Показано можливість суттєвого впливу на загальну швидкість одностадійного утворення ПЕА та на індивідуальні швидкості кожного з процесів, що відбуваються в системі зміною співвідношень концентрацій співреагентів, їх хімічної будови та режиму опромінювання або введення в систему інгібіторів. Це дає змогу змінювати напрямок і ступінь завершення хімічних реакцій, які відбуваються в реакційній суміші та варіювати структурні й фізико-механічні властивості одержаних полімерів. Виявлено, що за середніх мольних концентрацій вихідних речовин одержані матеріали характеризуються наявністю процесів мікрофазового поділу.

  Скачати повний текст

Дисератція присвячена питанню розробки технології одержання акрилових монометрів з beta-лактонів. Розроблено ефективний спосіб одержання beta-пропіолактону реакцією взаємодії кетену з формальдегідом в присутності каталізаторів типу Фріделя-Крафтса. Досліджено кінетичні закономірності гідролізу beta-пропіолактону. Приведені експериментальні дані про кінетичні закономірності етерифікації 3-метилкротонової кислоти спиртами в умовах гомогенного каталізу. Синтезовано 12 нових похідних 3-метилкротонової кислоти та визначені їх фізико-хімічні характеристики. Розроблені основи технології одержання beta-пропіолактону та складних ефірів 3-метилкротонової кислоти.

  Скачати повний текст

Розроблено модифіковані багатофункціональні поліметакрилатні присадки до олив. Як модифікувальний комономер запропоновано та синтезовано базовий мономер - дециметакрилат і модифікувальний комономер - тетраметиленсаліцилатметакрилат. Установлено основні закономірності синтезу модифікованих поліметакрилатних присадок й визначено оптимальні умови процесу їх одержання. Вивчено функціональні властивості модифікованих поліметакрилатних присадок з використанням модельних мастильних композицій на основі олив І-20А та ОБ-300. Досліджено реологічні, низько- та високотемпературні властивості загущених олив залежно від кількості присадок та вмісту модифікувальної домішки у їх складі. Установлено, що модифіковані моліметакрилатні присадки переважають немодифіковані за стійкістю до механічної та термічної деструкції. З'ясовано, що антиокиснювальна та депресорна дія присадки зростає зі збільшенням вмісту модифікувальної домішки. Запропоновано мастильну композицію з використанням модифікованої поліметакрилатної присадки. Розглянуто технологічні аспекти та запропоновано принципову технологічну схему виробництва модифікованої поліметакрилатної присадки. Зроблено розрахунок матеріальних балансів і проведено технологічний розрахунок. Розроблено товарну форму даних присадок.

  Скачати повний текст

Установлено вплив ступеня структурування, конформаційних змін макромолекул, складу кополімерів, властивостей сумішевих розчинників на взаємодію полі(мет)акрилатів з гідрофобними модифікувальними домішками та середовищем для створення наукових засад одержання біоцидних, забарвлених полімерів і поліметакрилатних присадок до нафтопродуктів. За результатами екстракції етанолом і спектральних досліджень показано, що ступінь структурування, склад кополімерів метилметакрилату та будова модифікувальних додатків впливає на їх взаємодію з макромолекулами та середовищем. На базі сумішевих розчинників і структурних перебудов макромолекул кополімерів бутилату-метилакрилату-метакрилової кислоти за зміни pH здійснено гомогенізування водних колоїдних полімерних систем з гідрофобними додатками.

  Скачати повний текст

Для більшості мономерів запропоновано технологічні схеми процесів їх одержання та здійснено випуск дослідних партій згідно з розробленими технічними умовами. Показано можливість практичного використання алкілакрилових мономерів як перспективних мономерів для одержання клеїв, удароміцних полімерних композиційних матеріалів, полімерних мембран з високою стійкістю до органічних розчинників, ефективних антисептичних засобів.

  Скачати повний текст