Розроблено основи технології модифікації пінополістирольних відходів полівінілпіролідоном (ПВП) завдяки його сорбції з рідинних середовищ з вивільненням газової фази, а також одержання сумішей ущільнених модифікованих матеріалів з полікапроамідом, придатних до переробки у в'язкоплинному стані за неускладненими технологіями для виготовлення виробів загально-, електротехнічного та конструкційного призначення. Встановлено кінетичні закономірності вивільнення газової фази за умов сегментальної рухливості полістиролу в рідинних середовищах залежно від природи середовища, температури та певних технологічних характеристик, а саме: уявної густини та ступеня подрібнення. Виявлено, що на закономірності сорбції макромолекул ПВП пінеполістиролом (ППС) впливає природа середовища, температура, концентрація та молекулярна маса ПВП. Досліджено реологічні властивості сумішей полікапроаміду з модифікованим ППС за умов деформації зсуву за різних температур. Установлено вплив кількості та природи додатку на технологічні властивості модифікованих матеріалів, характер надмолекулярних структур, фізико-механічні, теплофізичні та сорбційні властивості одержаних матеріалів. На підставі результатів проведених досліджень розроблено технологічну схему процесу модифікації ППС під час його дегазації. Розроблено основні технологічні етапи й обгрунтовано технологічні параметри процесу виготовлення литтям під тиском виробів різного призначення з сумішей полікапроаміду з модифікованим ППС.

  Скачати повний текст

Проведено аналіз літературних джерел з питання одержання полімерних піноматеріалів і досліджено сучасні методи їх утворення на основі карбамідоформальдегідної смоли (КФС). Створено нові каталітичні системи на базі використання онієвих сполук фосфорної кислоти для отвердження піноматеріалів на основі КФС і проведено фізико-хімічний і спектральний аналіз для підтвердження їх будови. Досліджено дію нових видів каталітичних систем на час формування пін та їх затвердіння. З'ясовано вплив виду газоутворювачів на швидкість піноутворення та властивості пін, виявлено дію домішок поверхнево-активних речовин і сполук полімерного типу на якість і властивості пін. Встановлено залежність міцності піни від домішок неорганічних сполук (наповнювачів). На основі результатів експериментальних досліджень розроблено рецептури композицій для одержання формових піноматеріалів на основі карбамідоформальдегідної смоли, з використанням яких можливе одержання піноматеріалів з кратністю спінювання до десяти. Визначено оптимальні співвідношення компонентів для кожної з рецептур з метою утворення піноматеріалів з заданими властивостями.

  Скачати повний текст