Розроблено адаптивні системи управління багатозонними прохідними технологічними агрегатами (БПТА) з розділенням фракцій продукту в ході ведення технологічного процесу, яка забезпечує досягнення та підтримання максимально можливого рівня цільової функції. Синтезовано статичну теплофізичну модель БПТА, отримано динамічну модель і модель обчислювача коефіцієнта корисної дії (ККД), подано класифікацію стану БПТА у просторі двох інформаційних ознак: середнього значення ККД і середнього квадратичного відхилення процесу зміни ККД і часі. Розроблено структуру системи управління, алгоритм функціонування координатора, вимірювальні перетворювачі температури та вологості, необхідні засоби для ефективної роботи БПТА.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано шляхи підвищення вірогідності методів багатопараметричного експрес-контролю складу органічних сипких матеріалів за умов обмеження навчальних вибірок, зменшення часу контролю та лімітної кількості стандартних зразків, які відтворюють задані значення досліджуваних параметрів. Розроблено спрощену модель подання результатів вимірювань для кожного показника контролю, що відображає фізико-механічні властивості сипкого матеріалу. Запропоновано методи ранжування за зменшенням інформативності використаних показників контролю та формування підмножини показників, що забезпечують максимальне значення кількості вимірювальної інформації про рівні контрольованого параметра. Запропоновано метод статистичної дискримінації рівнів контрольованого параметра, що дозволило вперше усунути систематичні похибки вимірювань у заданих заздалегідь зонах допуску на рівні параметра контролю. Створено метод теплофізичного вимірювального перетворення, що дозволяє підвищити вірогідність контролю за рахунок одержання додаткової вимірювальної інформації про гранулометричний склад сипких матеріалів. На прикладі контролю якості та кількості вмісту клейковини зерна пшениці одержано підвищення вірогідності за рахунок застосування методу лінійної дискримінації рівнів кількості клейковини та теплофізичного перетворювача гранулометричного складу сипкого матеріалу.

  Скачати повний текст

Створено дисперсні системи на основі фосфатидів рослинних олій та встановлено колоїдно-хімічні важелі керування їх властивостями. Досліджено технологічну схему процесу очистки та рафінації соняшникової та ріпакової олій, визначено шляхи утворення, склад і колоїдно-хімічні властивості побічних продуктів - фузу, гідрофузу, кофосу. Уточнено уявлення про двошарову структуру фосфатидів у водних і вуглеводневих середовищах. Одержано дисперсні системи з регульованими структурно-реологічними й антикорозійними властивостями, густиною та стійкістю. Наведено рекомендації щодо їх використання як ефективних технологічних систем для буріння, очистки привибійної зони, глушіння й освоєння свердловин за умов аномальних пластових тисків.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Науково обгрунтовано нову технологію одержання висококонцентрованих фосфоліпідв соняшникової олії. Визначено кінетичні константи та одержано кінетичні рівняння, які описують залежність швидкості знежирення фосфатидного концентрату від технологічних факторів. З використанням тонкошарової та газорідинної хроматографії метилових ефірів жирних кислот визначено компонентний та жирнокислотний склад знежирених фосфоліпідів. Склад фосфоліпідів, в основному, представлено фосфатидилхоліном, фосфатидилетаноламіном, фосфатидилсерином і фосфатидними кислотами, а в жирнокислотному складі фосфоліпідів переважають лінолева (59 - 60 %), олеїнова (10,3 - 10,7 %), пальмітинова (18 - 19,1 %) кислоти. Досліджено вплив температури на процес знежирення фосфоліпідів і показано, що дана дія спрямована перш за все на угруповування ізольованих дієнів в ацилі лінолевої кислоти в фосфоліпідах. Вивчено кінетику накопичення та розпаду гідропероксидів за умов контакту знежирених фосфоліпідів з киснем повітря в процесі їх знежирення та зберігання, визначено енергію активації розпаду гідропероксидів. Розроблено й апробовано за дослідно-промислових умов технологію одержання висококонцентрованих фосфоліпідів соняшникової олії, запропоновано технологічну схему даного процесу. На підставі вивчення органолептичних і фізико-хімічних показників та даних мікробіологічних і токсикологічних досліджень знежирених фосфоліпідів встановлено, що висококонцентровані фосфоліпіди за своїми властивостями відповідають якості харчової домішки лецитин Е 322. За розробленою технологією на дослідно-промисловій установці одержано 147 кг висококонцентрованих фосфоліпідів.

  Скачати повний текст

Розроблено та впроваджено технологію очистки соняшникової олії адсорбентом. Створено методику одержання модифікованого адсорбенту шляхом обробки соняшникового лушпіння сірчаною кислотою та експериментально визначено технологічні параметри процесу. Доведено можливість використання нового адсорбенту для адсорбційної очистки соняшникової олії. За методами фізико-хімічних досліджень, а саме, мас-спектрокопії встановлено, що у процесі контакту соняшникової олії з адсорбентом жирно-кислотний склад її не змінюється, що доводить індиферентність адсорбенту стосовно ацилгліцеринів олії, а також виявлено пероксидні сполуки, зменшення кількості пігментних речовин, а також кількості фосфатидів та іонів металів. Зазначено, що технологія адсорбційного очищення соняшникової олії з застосуванням модифікованого адсорбенту може бути реалізована на діючому обладнанні рафінаційних цехів олієжирових комбінатів за стандартною технологічною схемою очистки. Розроблено ефективний метод вилучення із соапстоку жиру з покращеними властивостями модифікованим адсорбентом. Визначено шляхи розширення сфер застосування адсорбенту для очистки жировмістивних промивних вод. На підставі порівняльного аналізу ринкової вартості одержаного адсорбенту з його найбільш розповсюдженими аналогами, використовуючи економічні розрахунки показано, що вартість адсорбенту з соняшникового лушпиння у 10 разів менша, ніж активованого вугілля.

  Скачати повний текст

Базуючись на результатах систематичних досліджень впливу різних факторів на термін підготовки соняшникового насіння підвищеної вологості, запропоновано терміни відлежування соняшнику з урахуванням певних технологічних параметрів. Показано доцільність використання природних дисперсних мінералів українського походження для подовження терміну підготовки соняшнику підвищеної вологоті до переробки на олію та поліпшення його якості. Виявлено, що у процесі підготовки до переробки соняшнику підвищеної вологості з використанням домішок дисперсних мінералів подовжується термін зберігання та відбувається підвищення вмісту жиру в соняшниковому насінні. Запропоновано нову технологію підготовки соняшнику підвищеної вологості з додаванням дисперсних мінералів як домішок.

  Скачати повний текст

На підставі аналізу літературних даних показано актуальність отримання масляних екстрактів каротиноїдів з рослинної сировини. Набуті екстракти є джерелом жиророзчинних біологічно активних речовин (каротиноїдів, вітамінів А та Е). Вивчено вплив на процес екстракції тривалості, температури, швидкості обертання робочого органу мішалки, співвідношення компонентів і кількостей екстракції. Визначено раціональні режими екстракції каротиноїдів з моркви рослинною олією. Науково обгрунтовано технології виробництва рослинної олії та морквяно-жирового напівфабрикату, збагачених каротиноїдами моркви, а також продуктів харчування з його використанням. Досліджено фізико-хімічні, органолептичні, мікробіологічні показники рослинної олії, збагаченої каротиноїдами моркви. Наведено якісну характеристику харчових продуктів з її використанням у комплексі технологічних показників, обгрунтовано терміни й умови зберігання. Використання рослинної олії, збагаченої каротиноїдами моркви, отримані методом прямої екстракції, під час вирощування продуктів харчування дозволяє одержувати продукцію, що має імуномоделювальну дію.

  Скачати повний текст

Визначено умови підготовки ядра соняшнику до екстракції методом плющення, одержано математичні описи залежності залишкової олійності шроту та вмісту водорозчинних білків від основних параметрів плющення. Вивчено кінетику вичерпної та ступеневої екстракції олії з пелюстки гексаном, вплив гідромодуля та кількості ступенів на повноту екстракції, визначено коефіцієнт дифузії. Науково обгрунтовано та розроблено технологію комплексної переробки сирого ядра насіння соняшнику. Оцінено фізико-хімічні, органолептичні та структурні показники продуктів комплексної переробки насіння соняшнику та встановлено термін їх зберігання. Встановлено фракційний склад харчового шроту та швидкість осідання часток у водному середовищі, вивчено кінетику набрякання харчового шроту. Розроблено проект нормативно-технічної документації на новий вид продукту - шрог соняшниковий харчовий.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано методи удосконалення технології гідратації соняшникової олії. Розроблено новий спосіб одержання фосфатидного концентрату з поліпшеними функціональними властивостями. Встановлено ефективні умови дії ферментних препаратів Lecitase Novo та Lecitase Ultra під час модифікування фосфатидилхоліну та комплексу фосфоліпідів, вилучених з соняшникової олії. Виявлено, що препарат Lecitase Ultra має більшу каталітичну здатність щодо модифікування фосфоліпідів у порівнянні з Lecitase Novo. Встановлено поліпшення поверхнево-активних і пінотвірних властивостей одержаних модифікованих фосфоліпідів, вилучених з соняшникової олії. Показано ефективність їх використання у хлібопекарській промисловості та під час виробництва низькожирних майонезів. Визначено ефективні умови ферментативного процесу гідратації соняшникової олії та одержано його математичну модель з використанням фосфоліпазного препарату Lecitase Ultra. Запропоновано періодичну та безперервну технології ферментативної гідратації соняшникової олії. На підставі результатів промислових випробувань періодичної технології підтверджено можливість зниження кількості фосфоліпідів в олії до 0,06 % і зменшення відходів сировини. Встановлено, що економічний ефект у разі зміни способу рафінації соняшникової олії методом гідратації з використанням води (пари) на фізичну рафінацію з ферментативною гідратацією становить 70 грн. на 1 т готової продукції.

  Скачати повний текст

Вдосконалено технологію комплексної переробки насіння льону з використанням ферментних препаратів. Вивчено його біохімічний склад як потенційної сировини для одержання функціональних продуктів та інгредієнтів. Досліджено вплив ферментних препаратів на модифікацію біополімерів насіння льону. Експериментально встановлено співвідношення й концентрацію ферментних препаратів під час одержання льняної олії. Показано можливість використання екстрактів рослинних антиоксидантів для стабілізації й продовження сроку її зберігання. Обгрунтовано й доведено можливість виробництва функціональних харчових інградієнтів з насіння льону з використанням ферментних препаратів.

  Скачати повний текст

Запропоновано шляхи удосконалення технології первинної обробки та зберігання насіння гірчиці вітчизняних сортів, яка дозволяє знизити енерговитрати, зберегти якість насіння гірчиці як пряної культури у процесі обробки та гарантує його надійне зберігання. Наведено результати експериментального дослідження фізико-механічних, теплофізичних, гігроскопічних і фізіологічних властивостей гірчиці сарептської (Brassica juncea) та гірчиці білої (Sinapis alba) як об'єктів первинної обробки і зберігання. Обгрунтовано й удосконалено технологічну схему очищення насіння гірчиці на сепараторах типу БСХ, яка дозволяє підвищити ефективність очищення насіння. Встановлено закономірності залежності показників якості насіння гірчиці від режимів первинної обробки і зберігання. Досліджено вплив процесів активного вентилювання, сушіння і зберігання на жирнокислотний склад гірчичної і вміст алілгірчичної олії. Встановлено прямопропорційну залежність у процесі зберігання між інтенсивністю дихання, кількістю мікрофлори насіння і вмістом алілгірчичної олії. Визначено родовий склад і кінетику розвитку бактеріальної і грибної мікрофлори насіння гірчиці. Встановлено безпечні терміни її зберігання. Розроблено рекомендації щодо очищення, сушіння і зберігання насіння гірчиці.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень ефективності використання нової технології та обладнання інактивації антипоживних речовин у соєвому жмиху з метою покращення його якісних властивостей та збільшення терміну зберігання готового продукту. Проаналізовано сучасні технологічні підходи щодо обробки соєвої культури, визначено їх переваги та недоліки. Досліджено біохімічний склад та якісні характеристики соєвого жмиху. Запропоновано нову технологічну схему та промислове обладнання для обробки соєвого жмиху, сформульовано рівняння продуктивності екструдера у разі його термовологої обробки. Встановлено оптимальні параметри та технологічні режими процесу переробки соєвого жмиху, які дозволяють одержати продукт з необхідними якісними показниками. Здійснено промислове впровадження запропонованої технології та обладнання й підтверджено ефективність їх використання.

  Скачати повний текст