Проведено порівняльну оцінку кислотоутворювальної активності 15 штамів молочнокислих бактерій. Визначено умови їх культивування у середовищах різного походження. За результатами аналізу хімічного складу зернових мучок доведено можливість застосування їх у якості вуглеводного субстрату для біосинтезу молочної кислоти лактобацилами. Наголошено на доцільності використання суміші ячмінної та пшеничної мучок, яка більш збалансована за цукрами та вітамінами групи B, у порівнянні з вихідними мучками. Вивчено процес ферментативної біоконверсії полісахаридів крохмалю зернових мучок та їх сумішей власними ферментними системами й амілазами: амілосубтиліном Г10Х, амілоризином П10Х та ячмінним солодом. Досліджено динаміку накопичення лактату кальцію та клітин молочнокислих бактерій на ферментолізатах зернових мучок. Розроблено й оптимізовано живильне середовище для молочнокислих бактерій на основі ферментолізатів зернових мучок. Наведено технологічні та процесорно-апаратурні схеми виробництва молочної кислоти та лактатів кальцію, заліза, магнію, цинку та досліджено фізико-хімічні властивості лактатів. Висвітлено застосування отриманих продуктів у харчовій промисловості. Проведено промислову апробацію розроблених технологій на "Одеському підприємстві з виробництва бактерійних препаратів".

  Скачати повний текст

Розроблено конкурентоспроможний та екологічно безпечний спосіб одержання хітиновмісних комплексів з міцеліальних відходів біотехнологічного виробництва лимонної кислоти - біомаси гриба Aspergillus niger та досліджено їх фізико-хімічні властивості. Вивчено вплив лужної обробки міцеліальних відходів на кількісний вихід та морфологічну структуру хітиновмісних комплексів. Установлено, що запропонований спосіб дає змогу одержувати комплекси зі стабільним складом за умов використання різної за якістю біомаси. Проведено порівняльний аналіз сорбційних та фізико-хімічних властивостей комплексів, одержаних за різними методиками. Запропоновано нові дані стосовно процесів сорбції іонів міді, цинку, хрому, кадмію, свинцю з водних розчинів на хітин- та хітозановмісних комплексах. Показано можливість використання хітиновмісних комплексів для сорбції нафтопродуктів та барвників.

  Скачати повний текст