Встановлено закономірності формування акустичного стану житлових приміщень від зовнішніх і внутрішніх джерел і внесок окремих компонентів у його формування. Удосконалено критерії гігієнічної оцінки акустичного стану житлових приміщень та прилеглих до житлових будинків територій, встановлено причини масових порушень гігієнічних вимог до їх акустичного стану та рекомендовано заходи з усунення цих порушень. Встановлено, що основними причинами скарг населення на акустичні умови в житлі є: недостатні санітарні розриви від зовнішніх джерел, високі рівні звуку на фасадах житлових будинків (більше 55 дБА у денний та більше 45 дБА у нічний час доби), широке застосування за цього в будівництві не шумозахисних вікон (двокамерних склопакетів), які мають недостатню звукоізолюючу спроможність при закритому стані та в режимах вентиляції тощо.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оцінки ефективності звукоізоляції житлових будинків від повітряних шумів як найбільш розповсюджених. Розроблено нову методику, яка враховує енергетичний та інформаційний зміст очікуваного загального шумового режиму об'єктів, оцінює технічні, соціальні та економічні ефекти звукоізоляції. Встановлено, що традиційна методика, яка базується на системі норм, не відповідає сучасним методологічним концепціям, тому що передбачає тільки неподільні оцінки фрагментарних технічних ефектів шумозахисту. Запропоновано розрахункові моделі для збору інформації про джерела шуму, оцінки статистичних параметрів і критеріїв оцінки загального шумового режиму, розрахунку технічних, соціальних та економічних ефектів шумозахисного комплексу, а також для оцінки очікуваного рівня акустичної комфортності об'єктів.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив внутрішніх джерел шуму високоповерхових будинків на виникнення негативних реакцій мешканців. Апробовано метод оцінювання ризику виникнення негативних реакцій населення за дії внутрішнього шуму низьких рівнів. Проведено санітарно-гігієнічне оцінювання внутрішньо-житлового середовища високоповерхових будинків і встановлено особливості їх акустичного режиму. Доведено, що встановлені гранично допустимі рівні для житлового шуму не задовольняють потреби мешканців високоповерхових будинків у акустичному комфорті, оскільки такі будівлі насичені великою кількістю інженерно-технічного обладнання. Обгрунтовано необхідність удосконалення існуючих підходів до оцінювання житлового шуму та впровадження у практику гігієнічного нормування нового критерію, заснованого на оцінюванні суб'єктивних реакцій.

  Скачати повний текст