Встановлено закономірності самоорганізації росту клітин способом поділу і розтягнення у рослин кукурудзи (Zea mays L.) та пшениці (Triticum aestivum L.) за дії посухи та високих температур. З'ясовано, що у рослин з односпрямованим типом росту функціонують ефективні механізми саморегуляції проліферації та збільшення розмірів клітин, які за критичних рівнів дефіциту води та високих температур гальмують їх поділ та розтягнення для підвищення стійкості. Встановлено критичні рівні обводнення меристем пшениці та кукурудзи для переходу клітин до розтягнення. Доведено, що лімітуючим чинником для проліферації клітин листкових меристем пшениці та кукурудзи до прориву першим листком колеоптиля є вміст води у меристемі, а для рослин з фотосинтезуючими листками - водний дефіцит листкових пластинок. Зазначено, що водозатримуюча здатність клітин меристем пагона пшениці до прориву колеоптиля листком корелює з фізіологічною посухостійкістю сорту та життєздатністю рослин після дії посухи. Визначено, що відносний лінійний приріст листків і коренів пшениці та кукурудзи є чутливим інтегральним критерієм для характеристики росту за дії водного стресу та високих температур. Виявлено три типи ростової реакції на водний стрес: спустошення меристеми і припинення росту за сублетальних і летальних значень водного дефіциту, монотонне відновлення даного процесу за середніх значень водного стресу та виведення системи з рівноваги без суттєвого пошкодження за слабкого впливу даного фактору. Встановлено, що високі температури гальмують проліферативні процеси і менше впливають на розтягнення клітин. З'ясовано, що кінетика ростових процесів у рослин пшениці та кукурудзи після дії високотемпературного стресу обумовлена тимчасовою або постійною інактивацією проліферативної складової росту клітин. Під час прогріву рослин пшениці за субкритичних високих температур відзначено адаптацію проліферативних процесів і підтримання їх на стабільному рівні протягом певного періоду. Виявлено припинення руху клітин за мітотичним циклом і відновлення його у післястресовий період під дією критичних температур. Обгрунтовано синергічність дії високої температури та синтетичного ауксину 2,4-Д на інтегральний лінійний ріст листків і коренів пшениці. Встановлено, що допосівне замочування насіння у водних розчинах синтетичних ауксинів, цитокінінів, комплексних регуляторів росту зменшує негативну дію дефіциту води та високих температур і сприяє відновленню ростових процесів пшениці та кукурудзи у післястроковий період.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена розробці теоретичних основ та практичних методів одержання, дослідження та використання кореневих екзометаболітів проростаючого насіння пшениці у рослинництві. На основі комплексного дослідження кореневих екзометаболітів розроблена технологія одержання біологічно активної, поліфункціональної та технологічної речовини Алелостим. На різних біологічних об'єктах (насінні, мікроорганізмах, рослинах) показана поліфункціональність дії, ефективність та перспективність використання кореневих екзометаболітів у рослинництві та інших галузях.

  Скачати повний текст

Проаналізовано взаємозв'язки між якісним та кількісним вмістом каротиноїдів, ліпідів та інтенсивністю процесів їх пероксидного окиснення в листках і хлоропластах різних за рівнем стійкості до посухи сортів озимої пшениці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліджено роль NO-сигнальної системи та значення транспорту води аквапориновими водними каналами у реалізації продуктивності пшениці за дії природної посухи. На прикладі ряду сортів ярої й озимої пшениці вперше показано, що NO регулює водний статус рослин. Вперше продемонстровано, що ендогенна регуляторна дія NO зменшує деструктивну дію природної посухи на хлоропласти клітин листкового мезафілу. Виявлено, що інгібітор хлорид ртуті спричиняє диструкцію хлоропластів листків пшениці, змінює форму зовнішньої оболонки, локалізацію та розміри крохмальних зерен. Показано, що високотемпературний стрес підвищує активність антиоксидантних ферментів пероксидази та каталази, а достресова обробка рослин пшениці донором NO знижує рівень оксидного струсу, що зменшує активність сумарних пероксидаз. Вперше розкрито морфогенетичну дію NO на рослини пшениці, яка проявилась у збільшенні розмірів прапорцевого листка, кількості зерен у колосі, маси 1 000 зерен, підвищенні врожаю рослин ярої й озимої пшениці за польових умов.

  Скачати повний текст

На основі дослідження складу і співвідношення головних класів ліпідів фотосинтетичних тканин озимої пшениці за умови штучно створеного свинцевого навантаження виявлено динаміку вмісту гліколіпідів залежно від концентрації, тривалості впливу та способу внесення свинцю в середовище. На основі порівняльного аналізу стійкості сортів пшениці різного екологічного походження до дії іонів свинцю встановлено, що основною спрямованістю змін у рослин стійкого сорту є швидка стабілізація рівня пероксидного окиснення ліпідів (ПОЛ), зростання вмісту МГДГ, СХДГ та підтримання стабільного рівня стеринів. Обгрунтовано, що трансформації ліпід-пігментних компонентів фотосинтетичного апарату пов'язані з адаптивними процесами, прояв яких залежить від рівня генетичної детермінованості рослин, а також концентрації, способу надходження та тривалості впливу даного стресового чинника.

  Скачати повний текст