Розглянуто питання екології мікробного ценозу ризосфери озимої пшениці, вирощуваної в чорноземі за різних видів антропогенного навантаження. Проаналізовано співвідношення чисельності основних еколого-трофічних груп грунтових мікроорганізмів під час використання різних доз, видів і форм добрив, описано структуру мікробного угруповання. Визначено сумарний показник біологічної активності і токсичність грунту, висвітлено результати антропогенного впливу. Доведено, що вирощування озимої пшениці в сівозміні з використанням органічних та органо-мінеральних добрив сприяло зниженню рівня токсичності і підвищенню показників біологічної активності грунту. Виділено домінуючі бактерії з ризосфери озимої пшениці, досліджено їх біоценотичну діяльність, найбільш активні стимулятори росту та розвитку озимої пшениці. Виявлено штами бактерій видів Pseudomonas putida та Pseudomonas fluorescens.

  Скачати повний текст

На підставі результатів комплексних досліджень установлено, щ найхарактерніші зміни мікробіологічних процесів під впливом інокуляції насіння мікробними препаратами й удобрення пшениці озимої різними видами органічних добрив відбуваються у фазу кущення, а саме: підвищується загальний вміст мікробної маси у грунті, збільшується кількість мікроорганізмів, що здійснюють кругообіг азоту, зростає целюлозоруйнівна й антифунгальна активність грунту, знижується різноманітність мікроміцетів, що сприяє зниженню розвитку кореневих гнилей на 15,2 - 20,0 %. Внаслідок цього підвищується врожайність пшениці озимої на 16,8 - 25,1 % за врожаю на контролі 4,68 т/га і вміст клейковини у зерні - на 1,2 - 4,7 % залежно від виду застосованих органічних добрив. Розроблено метод визначення антимікробної активності грунту, який дав змогу встановити набування фунгістатичної або антибактеріальної активності грунтом кореневої зони пшениці озимої за різних систем удобрення та захисту рослин. Виділено нові штами бактерій, які є антагоністами широкого спектра фітопатогенних мікроміцетів. Найактивніший штам Pseudomonas sp. 118 знижує розвиток кореневих гнилей на 18,9 % за спонтанного ураження рослин, на 27,5 % - на штучно створеному фоні гельмінтоспоріозної та на 13 % - фузаріозної гнилей.

  Скачати повний текст

Досліджено взаємодію штамів діазотрофів, відібраних за спорідненістю до кореневих ексудатів озимої пшениці, з рослинами та мікробним угрупованням їх кореневої зони. Визначено конкретну топографію популяцій інтродукованих штамів діазотрофів у ризоплані, ризо- та едафосфері. Виявлено, що колонізація ними кореневої зони ініціює певні перебудови таксономічної та функціональної структури мікробних угруповань ризоплани та ризосфери. Встановлено, що висока азотфіксувальна активність штамів, продукція речовин фітогормональної та антибіотичної дії, засвоєння важкорозчинних фосфатів обумовлюють підвищення активності азотфіксації, руйнування целюлози та антифунгального потенціалу ризосферного грунту, що підвищує продуктивність озимої пшениці. На підставі селекційних діазотрофів розроблено оригінальні технології одержання вермикулітних та гельних препаратів, а також елементи технології застосування біопрепаратів для підвищення продуктивності озимої пшениці. Доведено безпеку потрапляння препаратів у навколишнє середовище.

  Скачати повний текст