За результатами досліджень взаємодії трансгенних рослин картоплі, створених на основі перспективних сортів вітчизняної селекції, з грунтовими мікроорганізмами показано виникнення екологічних ризиків, пов'язаних з можливим неконтрольованим процесом горизонтального перенесення генів генетичної конструкції, від бактеріальних клітин рекомбінантних форм A. tumefactiens GV2260 до клітин інших грунтових мікроорганізмів, зокрема - P. fluorescens 7769. Оцінено швидкість розкладання рослинних решток і деградації ДНК у трансгенних рослинах картоплі під впливом целюлозоруйнівних мікроорганізмів дерново-середньопідзолистого грунту. Показано, що майже 90 % генів nptII, 35S у ДНК рослинних решток трансгенних рослин картоплі сорту Радич деградує на 30-ту добу. Установлено диференціацію трансгенних клонів картоплі за впливом на накопичення інфекційних структур гриба F. oxysporum. Виявлено клони трансгенних рослин картоплі, здатних зменшувати та збільшувати чисельність популяцій фітопатогенного гриба на бульбах. Запропоновано використання розроблених методичних підходів агроекологічними службами та науково-дослідними установами для виявлення ризиків вирощування трансгенних рослин в агросистемах.

  Скачати повний текст

Подані результати досліджень по обгрунтуванню методів використання вихідного матеріалу, створеного на основі Solanum bulbocastanum та інших видів, в селекції на фітофторостійкість в комплексі з іншими господарсько-цінними ознаками. Зроблено висновок про залежність між польовою стійкістю проти фітофторозу листків із стійкістю бульб, урожайністю, крохмалистістю і іншими ознаками, та можливість поєднання їх високих показників в процесі селекції.

  Скачати повний текст

Оцінено набір співродичів культурних сортів за стійкістю проти збудників сухої фузаріозної гнилі (2938 сіянців, 152 зразки, 56 видів картоплі). Проведено гомозиготизацію цінних алелей контролю ознаки. Одержано оригінальні за резистентністю проти сухої фузаріозної гнилі первинні міжвидові гібриди. Здійснено інтрогресію цінних алелей контролю провідної властивості у вихідний селекційний матеріал. Визначено передачу агрономічних властивостей нащадкам, одержаним шляхом беккросування багатовидових гібридів. Доведено стійкість створеного матеріалу проти сухої фузаріозної гнилі, фітофторозу (листки та бульби), вірусних хвороб, чорної ніжки, картопляної нематоди.

  Скачати повний текст

За результатами досліджень, виконаних у 1993 - 1999 рр., доведено необхідність залучення диких фітофторостійких видів під час створення вихідного селекційного матеріалу. Проведено порівняння методів штучного зараження фітофторою матеріалу диких видів картоплі на різних ранніх фазах їх росту і розвитку за ефективністю та раціональністю. Серед співродичів культурних сортів визначено перспективні види для пошуку джерел стійкості проти фітофторозу за листками і бульбами. Виділено та створено джерела ознаки фітофторостійкості. Визначено генетичну природу контролю даної властивості. Здійснено інтрогресію цінних алелей у первинні та вторинні міжвидові гібриди (вихідний переселекційний матеріал) і беккроси багатовидових гібридів (вихідний селекційний матеріал). Для подолання міжвидової несхрещуваності успішно використано методи посередника і трансплантації, на підставі чого зроблено практичні рекомендації. Доведено можливість створення на основі міжвидової гібридизації беккросів з високою та дуже високою стійкістю проти фітофторозу листків і бульб, що у 7 - 8 разів перевищує вираження властивості у кращих за ознакою сортів-стандартів. На основі широкої генетичної бази створеного матеріалу виділено беккроси з групповою і навіть комплексною стійкістю проти 6 - 7 патогенів, а також комплексом інших агрономічних властивостей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень, на підставі яких показано доцільність виконання певних етапів селекційного процесу за умов Карпат, зокрема стосовно підвищення результативності гібридизації. З'ясовано, що у регіоні є можливим отримання ягід і насіння за всіх комбінацій бекросування міжвидових гібридів (у дозі Полісся вдалими були лише 87,5 %), збільшити кількість насіння у перерахунку на бутон в 1,48 разів (на висоті 650 м над рівнем моря) та у 1,38 разів за умов схрещування на висоті 1 330 м н.р.м. Зазначено, що щорічні епіфітотії фітофторозу (у зоні Полісся лише 5 разів за 10 років), рання поява хвороби (перша - друга декада липня, у фазу бутонізації - початку квітування картоплі), наявність високо агресивних і вірулентних рас гриба (у регіоні уражуються навіть високостійкі сорти) та сприятливого для розвитку хвороб метеорологічного комплексу дозволяє вважати зону Карпат особливо сприятливою для оцінки стійксті проти хвороби. Установлено високу кореляційну залежність (r = +0,94 - +0,97) між методами випробування та місця виконання досліджень (висота 650 м і 1 330 м н.р.м.). Виділено п'ять бекросів складних міжвидових гібридів, які не мали ознак ураження фітофторозом. На підставі виявленого показника стійкості та високого середньо популяційного балу резистентності матеріалу від тестсхрещування міжвидових гібридів зроблено висновок стосовно їх значного генетичного потенціалу (вище, ніж у кращого сорту-стандарту Воловецька - 6,3 бала). Виявлено значну селекційну цінність міжвидових гібридів за основними господарськими ознаками та високий адаптивний потенціал певних гібридів конкуренто-екологічного випробування за агрономічними властивостями.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано можливість одержання високоякісного насіннєвого матеріалу картоплі адаптивного до агрокліматичних зон країни. Досліджено та встановлено закономірності втрати сортами врожайних властивостей у процесі продукування, запропоновано заходи щодо подовження строків їх використання. Розроблено концепцію ведення насінництва картоплі в Україні на сучасному етапі його розвитку та на період до 2015 р. Обгрунтовано зональні технології вирощування насіннєвої картоплі, які дозволяють за використанням вітчизняних сортів підвищити її врожайність, валове виробництво та скоротити площі насаджень. Розроблено модель керування насінницькою галуззю за умов ринкової економіки, елементами якої є створення науково-виробничих структур - акціонерних формувань, завданням яких є реалізація насінницьких програм у регіонах.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно використання складних міжсортових і міжвидових гібридів, створених на основні філогенетично віддалених видів, нових вітчизняних і зарубіжних сортів картоплі для створення генетично різноманітного селекційного матеріалу. Доведено можливість і необхідність залучення даного вихідного матеріалу в селекції. Установлено особливості та способи підбору батьківських форм для гібридизації та характер прояву цінних ознак у потомстві. Виділено комбінації схрещувань, перспективні у селекції з метою одержання продуктивності. Науково обгрунтовано можливіть одержання високопродуктивного фітофторостійкого селекційного матеріалу у поєднанні з високою якістю ознак та вмістом крохмалю, сирого протеїну, білка, амінокислот, вітаміну С, низьким вмістом нітратів і редукувальних цукрів.

  Скачати повний текст

Вперше з використанням оригінального матеріалу, створеного за участю філогенетично віддалених видів і селекційних гібридів, виявлено особливості прояву в них стійкості проти дитиленхозу, парші звичайної, кільцевої гнилі, фітофторозу та залізистої плямистості бульб, а також інших господарсько-цінних ознак. Обгрунтовано стратегію і тактику подальших досліджень у даному напрямку. Залежно від спадковості опрацьованого матеріалу та специфічності зовнішніх умов встановлено особливість прояву в нього резистентності проти хвороб, які вивчали окремо та в комплексі. За часткою міжсортових і міжвидових гібридів, стійких проти хвороб, кількістю таких з них, що перевищують за даною ознакою кращі сорти-стандарти, а також з урахуванням показників адаптивності до дії комплексу зовнішніх факторів встановлено перевагу матеріалу, створеного з різних видів картоплі. Доведено перспективність бекросів міжвидових гібридів для одержання потомків, високостійких проти проникнення та поширення фітофторозу у бульбах.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в Україні встановлено норму реакції складових генофонду картоплі (сортів, міжвидових гібридів, дигаплоїдів) стосовно розвитку генеративних органів залежно від впливу зовнішніх факторів. Визначено перспективність для генеративного розмноження складових генофонду та його окремих форм. Встановлено, що такі метеорологічні фактори, як температура повітря, кількість опадів, ГТК найбільш суттєво впливають на розвиток генеративної сфери досліджуваних сортів картоплі. У сортів та міжвидових гібридів встановлено залежність між проявом квітування та ягодоутворення, яка є різна залежно від умов року. Визначено вплив біологічних особливостей досліджуваних сортів і міжвидових гібридів картоплі на схожість їх насіння залежно від терміну зберігання. Встановлено особливості прояву основних агрономічних ознак серед потомства від самозапилення сортів та міжвидових гібридів. На підставі одержаних результатів розроблено методику визначення цінності складових генофонду картоплі для генеративного розмноження культури.

  Скачати повний текст

Вперше за умов південної частини Полісся України встановлено особливості прояву агрономічних ознак у міжвидових гібридів картоплі у порівнянні з сортами, визначено селекційно-генетичну специфічність цього матеріалу. Розкрито особливості вирощування сіянців першого року з гібридного ботанічного насіння та одержаних в результаті самозапилення за участю міжвидових гібридів. Визначено особливості фенотипового вираження агрономічних ознак серед матеріалу першого та другого бульбових поколінь, з урахуванням яких виявлено комбінації та батьківські форми з ефективним їх генетичним контролем. Виявлено залежність між проявом ознак у сіянців першого року, першого та другого бульбових поколінь. Встановлено кореляцію між виявом агрономічних ознак компонентів схрещування, середнього батьків, потомства та виділенням трансгресивних форм. Визначено комбінаційну здатність і селекційну цінність міжвидових гібридів картоплі.

  Скачати повний текст

Визначено особливості успадкування потомством ознак продуктивності та показників якості картоплі упродовж трьох років. Запропоновано принципи раціонального підбору батьків за пластичністю вказаних ознак. Розроблено математичні моделі для прогнозування у потомства основних показників якості бульб з урахуванням вихідних батьківських форм і погодних умов. Проведено комплексну технологічну оцінку якості сировини перспективних сортів і гібридів, а також проаналізовано зв'язок між оцінкою якості сировини та показниками погоди під час селекції картоплі, придатної до переробки. Удосконалено методику відбору проб у разі визначення змісту редукуючих цукрів за експрес-методом, що дозволяє на ранніх етапах селекції оцінювати гібридні популяції у більш стислі строки, а також зберігати селекційний матеріал. Створено цінний селекційний матеріал і нові сорти картоплі - Ластівка, Ювіляр 6070, Слобожанка, які характеризуються високою продуктивністю та придатністю до переробки на більшість картоплепродуктів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо використання міжвидових сортів і гібридів з метою одержання селекційного матеріалу картоплі, що має показники високої врожайності, підвищеного та високого вмісту крохмалю, польвої стійкості проти фітофторозу. Виділено перспективні для селекції щодо скоростиглості комбінації схрещувань. Створено ранній та середньоранній селекційний матеріал, що має високу урожайність, підвищену та високу крохмалистість, польову стійкість проти фітофторозу, добрі смакові якості, а також чотири сорти картоплі: ранні - "Загадка" та "Дніпрянка", середньоранні - "Поляна" та "Немішаївська 100".

  Скачати повний текст

Для селекції картоплі на урожайність, крохмалистість та вміст сирого протеїну використано вихідний матеріал, переважно міжвидового походження. Батьківські форми та їх потомство за вказаними ознаками оцінені в трьох грунтово-кліматичних зонах України. Виявлено комбінації схрещувань, придатні для одержання нащадків з високими показниками урожайності, крохмалистості, вмісту сирого протеїну для різних грунтово-кліматичних зон. Проведено визначення пластичності і стабільності вказаних ознак у нащадків та їх батьківських форм. При використанні залученого в гібридизацію та самозапилення вихідного матеріалу встановлені особливості підбору батьківських форм для селекції на урожайність, крохмалистість, вміст сирого протеїну, їх пластичність і стабільність. Створено селекційний матеріал та сорти картоплі, які характеризуються комплексом господарсько-цінних ознак.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано напрями удосконалення методів звільнення картоплі від вірусної інфекції та прискореного розмноження оздоровленого матеріалу. Доведено ефективність застосування як альтернативного культурі меристем методу оздоровлення шляхом добору здорових рослин і культивування їх in vitro. Вперше розроблено метод одержання темнових мікробульб для нових вітчизняних сортів: Косень-95, Тирас, Загадка, Повінь, Серпанок, Забава, Обрій, Слов'янка. Встановлено відмінність в регенерації рослин in vitro картоплі залежно від різноякісності живців (апікальних, медіальних, базальних). Визначено ефективність застосування препарату ДГ-75 (похідної тетрагідротіофендіоксиду) під час регенерації рослин in vitro картоплі. Встановлено відсутність впливу різноякісності бульб картоплі за розміром на ефективність звільнення від вірусів методом культури меристем.

  Скачати повний текст

Вперше проведено всебічний аналіз прояву серед складних міжвидових гібридів, одрежаних за участю філогенетично віддалених видів, господарсько-цінних ознак: врожайності, велико- та багатобульбовості, вмісту крохмалю, продуктивності, нематодостійкості у поєднанні з іншими властивостями. На підставі вивчення генеалогії виділеного за певними ознаками матеріалу визначено генетичну цінність окремих форм. Встановлено найбільш перспективні методи одержання матеріалу з окремими ознаками: беккросування, самозапилення, схрещування беккросів між собою. Виявлено можливість поєднання серед оціненого матеріалу двох або декількох ознак, встановлено його потенціал у даному відношенні. Визначено комбінаційну здатність використаних у процесі схрещування форм за окремими господарськими ознаками та вплив батьківських компонентів на їх прояв серед потомства та ефективність добору цінних гібридів.

  Скачати повний текст

Відпрацьовано методи ініціації та культивування калусної та суспензійної культур картоплі, наведено результати індукції в них морфогенетичних процесів. Розроблено методику виділення фітотоксичних метаболітів Phytohpthora infestans, проведено оцінку їх активності за допомогою різних тест-систем. Показано, що глікопротеїд, виділений із білкової фракції патогена, може бути використаний як селективний чинник у селекції картоплі in vitro. На селективних середовищах одержано рослини-регенеранти різних сортів картоплі, проаналізовано їх стійкість щодо P. infestas за умов in vitro та in vivo. Виділено форми, які поєднують стійкість проти фітофторозу з високими господарськими показниками.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання створення селекційного матеріалу картоплі з підвищеним та високим вмістом в бульбах вітамінів С, К та провітаміну А в поєднанні з високими показниками врожайності, вмісту крохмалю, сирого протеїну, стійкості бульб проти фітофторозу. Проаналізовано особливості успадкування від батьківських пар вмісту вітамінів та інших корисних ознак, доведено поєднання їх високих показників у процесі селекції. Визначено комбінації схрещувань, перспективні для селекції на поєднання високих показників зазначених ознак. Створено новий селекційний матеріал та сорти картоплі з підвищеними і високими показниками вмісту вітамінів.

  Скачати повний текст