Висвітлено досвід селекції цукрових буряків щодо використання однонасінних цитоплазматичної чоловічої стерильності (ЦЧС) ліній, одержаних завдяки наявності властивості екзоплазми успадковувати фактори комбінаційної здатності. Визначено шляхи створення виробничо-цінного гібрида "Весто". За результатами досліджень доведено можливість створення комбінаційно-цінних ЦЧС матеріалів на базі екзоплазми цінних ЦЧС ліній. Вивчено аналоги закріплювачів стерильності, одержаних на основі екзоплазми ЦЧС компоненту гібриду "Весто"у процесі розмноження у кількох генераціях, що дає підстави стверджувати щодо можливості одержання стабільних компонентів для гібридизації з метою розробки гетерозисних гібридів. Показано перспективу доборів цінних вихідних матеріалів з продуктів розщеплення високопродуктивних гібридів.

  Скачати повний текст

Досліджено можливості використання багатонасінних популяцій для створення ліній-запилювачів. Виділено та оцінено специфічні комбінації схрещувань багатонасінних батьківських форм та цитоплазматичної чоловічої стерильності ліній, гібриди яких характеризуються поєднанням високої урожайності та вмісту цукру. На підставі проведених експериментальних випробувань у різних грунтово-кліматичних зонах зроблено оцінку екологічної пластичності та стабільності гібридів цукрових буряків, одержаних з використанням багатонасінних запилювачів Верхняцької дослідно-селекційної станції. Доведено значення позитивного взаємовпливу середовища та різних типів генних взаємодій як рівноцінної складової гетерозисного ефекту гібридів. На базі одержаних ліній-запилювачів створено й апробовано високопродуктивний гібрид, зареєстрований під назвою Весто.

  Скачати повний текст

На підставі результатів гістологічного аналізу показано, що регенераційні процеси в черешках листків цукрового буряка в культурі In vitro проходять за типом органогенезу. Запропоновано ефективний метод регенерації рослин з калюсу шляхом соматичного ембріогенезу, який використано для трансформації цукрового буряка за допомогою Agrobacterium tumefaciens і бомбардування мікрочастинками золота. Одержано вторинні ембріони буряка та оптимізовано умови підтримки їх у культурі in vitro без втрати регенераційної активності та здатності коренеутворення у регенерантів. Уперше отримано трансгенні калюсні лінії буряка зі зміненим біосинтезом вуглеводів. Виявлено стабільну експресію гена GUS у калюсі та листках з використанням A. tumefaciens, а також транзієнтну експресію цього гена, внесеного у клітини калюсу внаслідок бомбардування мікрочастинками золота. Одержано трансгенні рослини цукрового буряка зі стійкістю до PURSUIT за використання A. tumefaciens. Підібрано три лінії цукрового буряка (Beta vulgaris L.), що показали позитивний сигнал під час аналізу PCR і гібридизації за Саузерном.

  Скачати повний текст

Досліджено молекулярно-генетичні особливості фрагментації і метилування ДНК у разі запрограмованої загибелі клітин мезофілу листків вищих рослин. Проаналізовано закономірності деградації сумарної та ядерної ДНК. Наведено результати вказують на поступову фрагментацію сумарної та ядерної ДНК, характер перебігу якої відрізняється від апоптозу, для якого, в свою чергу, притаманна деградація за міжнуклеосомними спейсерами ДНК, що є кратними ~180 парам нуклеотидів. Експериментально обгрунтовано, що фрагментація ДНК супроводжується конформаційними змінами структури ДНК, які пов'язані з дестабілізацією її подвійної спіралі. Виявлено зменшення кількості ядер клітин мезофілу листків B. vulgaris під час старіння. Встановлено, що в вегетативних органах цукрового буряка відбувається варіабельне метилування в сайт-специфічних послідовностях ДНК. Відзначено, що ензиматична модифікація бере участь в генетичній регуляції процесів морфогенезу вегетативних органів Beta vulgaris L. Доведено, що протягом запрограмованої загибелі клітин мезофілу листків цукрового буряка змінюється характер метилування цитозину в сайт-специфічних послідовностях ДНК, здійснюється гіпо-, гіперметилування та підтримка незмінного рівня метилування залишків цитозину в специфічних паліндромних послідовностях ДНК.

  Скачати повний текст

Розроблено прийоми формування оптимальної густоти безвисадкових насінників упродовж онтогенезу. Встановлено оптимальні межі вихідної (восени) густоти безвисадкових насінників: нижня 10 - 12, верхня - 20 - 24 рослини на 1 м рядка. Визначено оптимальну густоту безвисадкових насінників після перезимівлі (навесні), яка становить 9 - 10 рослин на 1 м рядка, допустимі 5 - 6 (нижня), 13 - 15 (верхня). Вперше доведено можливість сівби на кінцеву (задану) густоту (перед збиранням) безвисадкових насінників, що регулюється нормою висіву насіння. Удосконалено процеси формування густоти безвисадкових насінників після перезімівлі (навесні).

  Скачати повний текст

Досліджено процес формування врожаю насіння цукрових буряків залежно від способів вирощування компонентів схрещування чоловічої стерильності (ЧС) гібридів. Теоретично обгрунтовано та розроблено прийоми формування врожаю гібридного насіння, якими є: чеканка насінників, площа живлення та додаткове запилення. Встановлено, що у процесі вирощування насіння диплоїдних гібридів більш ефективною є чеканка тільки насінників запилювача. На основі проведених досліджень удосконалено метод прискореного розмноження ЧС гібридів цукрових буряків. Встановлено, що технологія вирощування насінників компонентів схрещування ЧС гібридів з використанням результатів досліджень забезпечує врожайність насіння 15 - 18 ц/га, схожість 85 - 90 %, коефіцієнт розмноження 1:547 - 1 246.

  Скачати повний текст

Висвітлено питання залежності фізико-механічних і біологічних властивостей дражованого насіння цукрових буряків від енергії проростання та схожості насіння до дражування, розміру його фракцій і маси дражувальної оболонки. На підставі результатів досліджень розроблено категорію дражованого насіння, а саме: капсульоване, придатне дя сівби на скінченну густоту в усіх бурякосіювальних зонах України. Вперше визначено оптимальну масу оболонки драже за дражування різних за розмірами технологічних фракцій, які забезпечують одержання дражованого насіння з високою енергією проростання, схожістю та вирівняністю, що виключає його калібрування, зумовлює зменшення терміну підготовки дражованого насіння та його собівартості, а за польових умов для проростання такого насіння потреба у воді зменшується більше, ніж удвічі у порівнянні з дражованим насінням, підготовленим згідно з існуючими технологіями. Доведено, що маса дражувальної оболонки та форма дражованого насіння не впливають на рівномірність розміщення насіння під час його сівби з використанням пневматичних сівалок. Відзначено, що маса дражувальної оболонки суттєво не впливає на продуктивність цукрових буряків - врожайність коренеплодів, цукристість і збір цукру з одного гектара. Це дозволяє у процесі підготовки дражованого насіння за новою технологією зменшувати масу дражувальної оболонки від 100 - 110 % до 40 - 45 % від маси насіння до дражування без зниження його продуктивних властивостей.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Доведено ефективність вирощування вітчизняних ЧС гібридів цукрових буряків, які за однакової технології вирощування забезпечують продуктивність на рівні західноєвропейських країн. У післяреформений період аграрного сектору для великих сільськогосподарських і фермерських господарств вперше розроблено науково обгрунтовані міжтериторіальні зерно-бурякові сівозміни, що за територією об'єднують декілька сільських рад. Для ефективного використання технічних засобів і своєчасного виконання технологічних операцій на базі таких сівозмін створено машино-технологічні станції. Запропоновано методи балансування елементів живлення в грунті, для внесення добрив до встановлених норм меншими частками, що дозволить в структурі собівартості зменшити витрати на добрива на 30 - 40 %. Розроблено систему інтегрованого захисту цукрових буряків від бур'янів, шкідників і хвороб.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично реалізовано новий напрямок у насінництві кормових буряків шляхом оптимізації екологічних і агротехнічних чинників під час управління продуційним процесом формування насіння кормових буряків за умов західного регіону України. На підставі результатів досліджень визначено оптимальні параметри насіннєвих рослин першого та другого років життя щодо їх високої продуктивності. Розроблено основні елементи технології вирощування маточних кормових буряків і їх насінників, удосконалено прийоми їх зберігання. Розроблено технологію вирощування насіння кормових буряків нових сортів, яка забезпечує наявність коефіцієнту виходу садивних коренеплодів 5 - 10, врожайність насіння - 1,5 - 2,5 т/га, схожість - 85 - 90 %.

  Скачати повний текст

Уперше вивчено особливості росту, розвитку та продуційного процесу рослин насінників залежно від позакореневого внесення добрив. Визначено найбільш ефективні форми внесення макро- та мікродобрив окремо та в їх поєднанні. Встановлено оптимальні регламенти їх застосування як елемента технології вирощування насінників цукрових буряків висадковим способом, що забезпечує високу врожайність та якість насіння. Наведено економічну та біоенергетичну оцінку позакореневого використання макро- та мікродобрив.

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості реакції рослин цукрових буряків сучасних гібридів на агротехнічні прийоми вирощування й уточнено параметри їх впливу на врожайність та технологічні показники якості коренеплодів. Вивчено ріст і розвиток рослин цукрових буряків залежно від норм внесення добрив, густоти стояння та строків збирання коренеплодів, що зумовлюють формування високого рівня продуктивності з високими технологічними якостями коренеплодів. Установлено, що поряд з агротехнічними прийомами вирощування, які впливають на формування врожайності та технологічні якості коренеплодів, важливу роль відіграють сортові (біологічні) особливості гібридів. Проведено порівняльний аналіз продуктивності гібридів Білоцерківський ЧС 57, Іванівсько-Веселоподільський ЧС 84 та Ворскла залежно від агротехнічних чинників. Встановлено ефективність та визначено найбільш оптимальні: густота стояння рослин, норма внесення добрив, строки збирання під час вирощування цукрових буряків за умов недостатнього зволоження лівобережної частини Лісостепу України.

  Скачати повний текст

Вперше для умов нестійкого зволоження Лісостепу України встановлено закономірності росту, розвитку насінників цукрових буряків та їх продуктивності за різних заходів догляду за посівами. Встановлено залежність формування гібридного насіння, його врожайності й якості насіння від застосування агротехнічних і хімічних заходів. Вперше запропоновано комплекс гербіцидів нового покоління різної дії, а саме: грунтові та післясходові препарати, а також терміни та норми їх застосування з метою зниження забур'яненості посівів, підвищення продуктивності насінників цукрових буряків.

  Скачати повний текст

Проаналізовано історію зародження, становлення сільськогосподарської дослідної справи з селекції та насінництва цукрових буряків. Вивчено динаміку розвитку, методи роботи селекційних установ. Проаналізовано напрямки та результати науково-дослідної роботи вчених і організаторів дослідної справи, їх видавничу діяльність, яка сприяла поширенню наукових засад у селекції та насінництві. Простежено процес розвитку методів і способів селекції, тенденцій та чинників, що впливали на застосування нових технологій. З'ясовано історичну роль нарад, наукових товариств, з'їздів і внесок українських вчених у теорію та практику селекційного процесу в буряківництві.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу розчинів солей натрію та магнію на проростання насіння цукрових буряків як зволожувального фактора. Наведено результати вивчення вливу аерозольних позакореневих підживлень розчинами даних солей на ріст, розвиток, мінеральне живлення, продуктивність і накопичення цукрів рослинами цукрових буряків, склад і кількість поглинання катіонів чорноземом типовим. Визначено, що розчини солей натрію та магнію (<$Eroman {N sub 140 P sub 70 K sub 70 }>) мають позитивний вплив на життєздатність насіння цукрових буряків і відіграють роль зволожувального фактора у разі пророщування. Установлено, що розчини, які містять хлористий натрій, сприяють під час проведення аерозольних обробок вегетативних органів кращому росту та розвитку рослин цукрових буряків, підвищують вміст азоту у гичці. Завдяки використанню даних розчинів одержано значний приріст біологічного врожаю. Склад і кількість поглинених катіонів у грунті не змінюється. Доведено високу економічну ефективність застосування розчинів солей натрію та магнію у процесі вирощування цукрових буряків як позакореневих підживлень на чорноземі типовому.

  Скачати повний текст

Наведено методи удосконалення закріплювачів стерильності з використанням чоловічих стерильних форм (ЧС) як донорів комплексів генів господарськоцінних ознак, що забезпечує підвищення ефективності створення компонентів промисловоцінних гібридів цукрових буряків. Висвітлено оптимальні прийоми створення ЧС форм з відновленою фертильністю (ЧСВФ), які є фертильними, несуть значну частку генів вихідної ЧС-лінії та використовуються для передачі комплексів генів закріплювачам. Результати добору закріплювачів стерильності серед нащадків схрещування існуючих з ЧСВФ, показали високий вміст закріплювачів стерильності у такому вихідному матеріалі. Випробування ЧС-аналогів ряду створених закріплювачів стерильності за програмою "Бетаінтеркрос", в екологічному та Державному сортовипробуванні продемонструвало високу ефективність розробленої технології для створення промислово-цінних закріплювачів стерильності. Розроблено 7 патентоспроможних способів підвищення ефективності селекційного процесу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розкрито особливості генетичного контролю стійкості цукрових буряків до ураження вірусом некротичного пожовтіння жилок листків, збудника ризоманії. Установлено взаємозв'язок прояву генів стійкості до ризоманії з генами господарсько-цінних ознак у спільних генотипах. Розроблено схему інтрогресії гену Rz від інтродукованих ліній-донорів C-48 та C-50 у генотипи вітчизняних компонентів гетерозисних гібридів. Створені вихідні селекційні матеріали цукрових буряків стійкі до ризоманії та листових хвороб на базі вітчизняного генофонду.

  Скачати повний текст

Досліджено реакцію насінників цукрових буряків на гербіциди за показниками проходження фенологічних фаз, морфологічними ознаками, функціонування андроцею цієї культури, ембріонального розвитку насіння, урожайності та якості вирощеного насіння. Визначено норми застосування гербіцидів, безпечних для насінників і ефективних у боротьбі з бур'янами. Встановлено, що під час застосування низьких і середніх норм гербіцидів, рекомендованих для фабричних посівів, не знижується якість пилку та не затримуються процеси ембріонального розвитку насіння, а застосування максимальних рекомендованих норм гербіцидів призводить до погіршення якості утворюваного пилку та недостатнього запилення ЧС-компонента, що обумовлює нижчу продуктівність насінників і гіршу якість отриманого насіння.

  Скачати повний текст

Вперше за умов Західного Лісостепу України вивчено ефективність використання регуляторів росту рослин нового покоління Вермистим і Вермистим-К для вирощування різних гібридів буряків цукрових. Проаналізовано особливості формування густоти рослин, листової поверхні, урожаю та якості коренеплодів у різних гібридів буряків цукрових під впливом даних препаратів. Доведено, що передпосівна обробка насіння стимуляторами росту сприяє істотному підвищенню його польої схожості на 2,6 - 3,0 % у порівнянні з контролем. Виявлено, що використання насіння гібридів Український ЧС 70 та Льговсько-Верхняцький ЧС 31 дає високу польову схожість, що забезпечує достатню густоту рослин для одержання високого урожаю. Встановлено, що найбільш ефективними дозами та способами внесення регуляторів росту та розвитку рослин є дворазове обприскування рослин буряків цукрових Вермистимом-К у період вегетацієї у дозі 6 л/га у фазах змикання листків у рядках (перший раз) і міжряддях (другий раз). З'ясовано, що даний спосіб застосування нових препаратів забезпечує найвищий приріст енергоємності, найбільший енергетичний еквівалент, найнижчу собівартість і найвищу рентабельність вирощування цукрових буряків. Доведено, що обробка насіння біостимуляторами й обприскування рослин у період вегетації сприяє півищенню технологічних якостей вирощених коренеплодів - зменшенню вмісту альфа-змінного азоту та розчину золи (натію та калію).

  Скачати повний текст