Доведено можливість здійснення принципово нового напрямку в селекції люцерни посівної з використанням генів ознак від близькоспоріднених видів роду люцерна. Експериментально підтверджено генетичну природа контролю ознаки колір пелюсток квітки. Виявлено всі наявні гомозиготи за контролем кольору пелюсток квітки в природних і штучних гібридних популяціях. Вперше встановлено генетичну природу контролю форми бобу та числа спіралей у округлої форми, яка здійснюється одним локусом з двома алелями. Доведено можливість передачі генів контролю самофертильності від люцерни посівної іншим культурним видам люцерни та задовільне функціонування цих генів в зародковій плазмі гібридів.

  Скачати повний текст

Проведено вивчення спектру мінливості, кореляцій і повторюваності господарсько-цінних ознак у 18 сортозразків люцерни різного еколого-географічного походження в умовах центрального Лісостепу України. Автором запропоновано удосконалену методику індивідуально-групового добору рослин за комплексом ознак, яка базується на використанні показника фенотипової стабільності головних ознак в часі, оцінка якого проводиться по перевищенню середньопопуляційних показників цих ознак стандарту, вирощеного в тих же умовах. Створені три групи селекційних матеріалів по насіннєвій і кормовій продуктивності та скоростиглості.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень конкурентоспроможності чотирьох сортів люцерни щодо шести видів злакових культур суцільного та стрічкового способів сівби. З'ясовано, що існуючі злакові види, у тому числі нові сорти, як покривні культури, мають різну "агресивність" і ця ознака може бути чітко ідентифікована шляхом відповідного індексу, який розроблено у роботі. Встановлено: фактори "покривна культура", "сорт люцерни" та їх взаємодія займають провідне місце у визначенні рівня урожайності насіння люцерни. Вперше розглянуто залежність собівартості та рівня рентабельності виробництва насіння люцерни від конкурентоспроможності сорту люцерни та "агресивності" покривної культури, використаної під час посіву люцерни.

  Скачати повний текст

Містяться результати багаторічних досліджень. На їх базі розроблена адаптивна технологія вирощування люцерни на корм і насіння в північному Степу України. Встановлені диференційовані способи основного обробітку грунту, оптимальний строк сівби і норми висіву люцерни при безпокривному її вирощуванні. Вивчені і рекомендовані виробництву строки, способи та дози застосування добрив, мікроелементів, регуляторів росту, а також хімічні засоби захисту посівів. Визначено дію адаптаційних і компенсаторних механізмів рослин люцерни при різних умовах їх використання. Виявлені оптимальні параметри показників погодних факторів протягом вегетації при яких найбільш повно реалізується біологічний потенціал рослин люцерни. Вперше досліджені і визначені роль, значення і ступень впливу кожного із факторів зовнішнього середовища на формування адаптивної функції кореневої системи люцерни при неоднакових умовах вирощування. При цьому виявлена закономірність темпів стеблеутворення у рослин, що полягає не тільки у прискореному створенні асиміляційного апарату та нагромадженні запасних пластичних речовин, а й у перерозподілі їх між органами рослин при виникненні стресових погодних ситуацій.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та практично доведено можливість одержання сталих урожаїв насіння люцерни на незрошуваних землях. Розроблено ефективні заходи, спрямовані на підвищення насіннєвої продуктивності, зменшення енерговитрат на вирощування люцерни, збагачення грунту кореневими рештками культури та біологічним азотом. Встановлено кореляційні зв'язки між урожаєм насіння й основними факторами, які впливають на його формування. Розроблено екологічно безпечну ресурсозберігальну технологію удобрення люцерни на незрошуваних землях, розраховано баланс елементів живлення. Визначено ефективність позакореневого підживлення рослин азотом у фазу плодоутворення культури. Досліджено реакцію люцерни, зокрема, у формуванні кореневої системи, на способи основного обробітку грунту. Розраховано баланс гумусу та грошовий еквівалент підвищення грунтової родючості. Обгрунтовано доцільність застосування на насінниках люцерни регуляторів росту рослин з метою раціонального використання фотосинтетичної активної радіації та гідроресурсів, послаблення негативної дії несприятливих погодних умов. Визначено оптимальний строк сівби та запропоновано надійні заходи захисту люцерни від бур'янів. Проведено комплексне оцінювання сортового складу люцерни, якості урожаю надземної біомаси сортів культури, тривалості використання посівів на насіння.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена дослідженню ознаки "нектаропродуктивність рослини" люцерни посівної, її генетичної природи та можливостей використання в селекції на високу насіннєву продуктивність. Було встановлено високий рівень варіабельності ознаки, який дозволяє добір високо- та низьконектарних форм; генетична природу ознаки, яка включає переважно адитивні ефекти дії алелей в межах локуса з незначним наддомінуванням та деякою тенденцією до комплементарного епістазу. Враховуючи високу ступінь спорідненості в генетичній структурі ознак "нектаропродуктивність рослини", "рівень самофертильності", "кількість насінин на біб", "маса насіння рослини", встановлено можливість покращання цих ознак використанням однакових методів. Було встановлено істотне перевищення штучноствореної за нектаропродуктивністю популяції над сортом-стандартом за насіннєвою продуктивністю, що визначає можливість впровадження її у виробництво.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень популяційної мінливості рівня самонесумісності люцерни посівної. Ідентифіковано корелятивну мінливість даної ознаки з рівнем фертильності пилку та насіннєвою продуктивністю. Установлено характер успадкування гібридами люцерни першого покоління рівня самонесумісності. Показано, що даний рівень має експоненціальну форму популяційного розподілу, модальним класом є інтервал 90 - 100 %, який може становити від третини до половини всієї популяції. Частка рослин зі стабільним проявом даної ознаки становить 3,9 %. Виявлено існування корелятивної мінливості рівня самонесумісності з рівнем фертильності пилку, яка описується коефіцієнтом генеральної сукупності, що знаходиться у межах -0,434 - -0,481. Виявлено суттєвий вплив типу запилення на характер корелятивної мінливості кількості бобів на сто квіток залежно від рівня самонесумісності. Доведено, що самозапилення істотно зменшує кількість насіння на один біб у порівнянні з перехресним. На підставі генетичного аналізу встановлено, що коефіцієнт успадкування цього рівня люцерни гібридами <$Eroman F sub 1> за материнськими формами змінюється у межах 72 - 84 %. На підставі узагальнення результатів досліджень виділено форми з підвищеним рівнем самонесумісності для подальшого створення сортів-синтетиків.

  Скачати повний текст

З'ясовано природу мінливості рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі люцерни, а також суть корелятивної мінливості насіннєвої продуктивності залежно від рівня фертильності пилку та кількості насіннєвих зачатків у зав'язі. Ідентифіковано кореляційну залежність між насіннєвою продуктивністю люцерни та рівнем фертильності пилку й кількістю даних зачатків. Оцінено ступінь детермінації насіннєвої продуктивності люцерни рівнем фертильності пилку та кількістю насіннєвих зачатків у зав'язі.

  Скачати повний текст