Встановлено, що за умов Лісостепу України сіра гниль суниці у разі наявності сприятливих чинників для розвитку збудника захворювання Botrytis cinerea Pers. (опадів, підвищеної вологості повітря, оптимальної температури) завдає великої шкоди і сричиняє значні втрати урожаю. З метою створення біологічного препарату на основні штаму Bacillus subtilis 2/10 для захисту суниці від сірої гнилі вперше ізольовано з грунту та ідентифіковано штам-антагоніст. Показано високу антагоністичну активність штаму Bacillus subtilis 2/10 до збудника сірої гнилі суниці та інших фітопатогенів, вивчено його морфолого-культуральні та фізіолого-біохімічні властивості. На підставі генотипової ідентифікації встановлено відмінності від інших штамів роду Bacillus за фрагментом ДНК, який містить 650 пар нуклеотидів і може використовуватись як генетичний маркер штаму Bacillus subtilis 2/10. Відзначено, що характерною ознакою B.subtilis 2/10 є вибірковість дії на збудника сірої гнилі - Botrytis cinerea Pers. Встановлено позитивний вплив біопрепарату на основі штаму B.subtilis 2/10 на мікробіоценоз грунту та його самоочищення від умовно-патогенних видів мікроорганізмів. Обгрунтовано доцільність використання у складі біопрепарату штаму Bacillus subtilis 2/10, якому властивий високий рівень антагоністичної дії до широкого спектра фітопатогенів і нешкідливість для теплокровних, а також технологічність та специфічна активність.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень щодо оптимізації інтегрованої системи захисту помідорів, що ростуть на закритому грунті, від шкідливих організмівна підставі включення до даної системи багатоїдного хижого клопа макролофуса (Macrolophus nubilus (H.S.), Meridae, Heteroptera). Доведено, що хижий клоп за виробничих умов теплиць успішно розмножується і накопичується. У разі використання багатоїдного хижака для регулювання чисельності білокрилки та попелиці ефективні співвідношення "хижак : жертва" - 1 : 5 та 1 : 10, а тютюнового трипсу - 1 : 5. Для біологічного контролю розвитку павутинного кліща на помідорах доцільним є сумісне застосування макролофуса (10 особин на рослину) та фіносейулюса (способом "насичення"). У разі використання вказаних співвідношень і дотримання норм випуску створюються умови для функціонування саморегулювальної системи триотрофу "рослина - фітофаг - ентомофаг", яка діє впродовж 5 - 6 місяців. Встановлено, що використання макролофуса в системі захисту помідорів успішно поєднується з використанням фунгіцидів: байлетону, каратану, топазу, превікуру. Зроблено висновок: використання рекомендованої системи дозволяє замінити макролофусом щонайменше 5 вузькоспеціалізованих біоагентів і ряд інсектицидів, а також удвічі зменшити пестицидне навантаження під час вирощування помідорів.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень стосовно розробки біотехнологічних прийомів захисту рослинного матеріалу картоплі (Solanum tuberosum L.) від фітопатогенної мікрофлори у процесі клонального мікророзмноження цього матеріалу та товарного виробництва. Виділено ізоляти з комплексом біологічних характеристик, необхідних для фітопротектора. Установлено високу здатність штамів Pseudomonas sp. ІМБГ 163 і Pseudomonas sp. ІМБГ 287 колонізувати рослину, конкурентоздатність у змішаних бактеріальних консорціумах за умов колонізації кореневої системи рослин. Досліджено детермінанти, які можуть сприяти супресії патогенної мікрофлори. За мікробіологічними та молекулярними методами встановлено локалізацію бактерій під час інтродукції в модельні рослини та рослини картоплі за умов клонального мікророзмноження. Показано доцільність застосування бактерій Pseudomonas sp. ІБГ 163 і Pseudomonas sp. ІМБГ 287 для праймування рослин.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Показано, що селекційні штами Bacillus thuringiensis є активними продуцентами ентомотоксинів. Встановлено, що розвиток інфекційних процесів та їх інтенсивність перебувають у прямій залежності від вірулентності та контагіозності мікроба-патогена, а також від видових та індивідуальних особливостей макроорганізму. Вперше проведено філогенетичний аналіз сероваріантів ентомопатогенних бактерій Bacillus thuringiensis. Одержано візуально наочні фінгерпринти та підтверджено видову належність штамів і філогенетичні взаємозв'язки усередині виду. Розроблено науково-методичні підходи біотехнологічного одержання мікробних препаратів на базі перспективних штамів Bacillus thuringiensis з виробничо-цінними властивостями із врахуванням особливостей мікробів-продуцентів, а також цільових призначень. Висвітлено новий методичний напрям і запропоновано методи оцінки формування можливої популяційної ентоморезистентності щодо бактерій Bacillus thuringiensis і препаратом, створеним на їх основі.

  Скачати повний текст