Наведено результати комплексного дослідження біохімічних показників, які характеризують активність клітинних і гуморальних факторів імунітету, імунобіологічну реактивність, активність ферментної та неферментної ланок антиоксидантної системи, а також деякі особливості процесу метаболізму білків і ліпідів в організмі телят і поросят на ранніх стадіях росту, у періоди вакцинації та одлучення від свиноматок. Проаналізовано вплив імунотропних засобів (типогену, левамізолу, антоксану, імукору, ліпогену) на дані показники. Виявлено стимулювальну дію імуномодулювальних препаратів тимоген і левамізол на формування імунобіологічної реактивності, активність неспецифічних факторів захисту й інтенсивність пероксидного окиснення ліпідів в оганізмі телят і поросят під час вакцинації. Розроблено склад і технологію одержання імуномодулювального препарата з антиоксидантною дією антоксан, показано його нормалізувальну дію за умов посилення вільнорадикального окиснення та формування повноцінної імунної відповіді у телят і поросят. Виявлено стимулювальний вплив нового препарату імукор на функцію імунної й антиоксиданої систем в організмі телят. Доведено високу ефективність застосування комплексного ліпосомального препрату Ліпоген з метою зменшення негативного впливу стресу у поросят у період вілучення від свиноматок, а також для підвищення резистентності телят у ранньому віці. На підставі результатів наукового дослідження поглиблено сучасні уявлення про біохімічні особливості становлення імунної системи та корекцію її порушень у телят і поросят раннього віку за умов імунодефіциту, вакцинації, а також у період відлучення поросят від свиноматок. Зроблено висновок, що метаболічна корекція вільнорадикальних процесів в організмі поросят і телят є новим перспективним напрямком підвищення імунного потенціалу молодняку.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень процесів перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) та антиоксидантного захисту (АОЗ) в тканинах свиноматок та їх плодів. Установлено окремі закономірності та особливості вмісту дієнових кон'югатів, малонового діальдегіду, відновленого глутатіону та активності ксантиноксидази, каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонтрансферази в печінці, ендометрії, міометрії свиноматок у період статевого спокою, охоти на 10, 15, 20, 30, 60, 90-у доби поросності, плодових оболонках, печінці, найдовшому м'язі спини 60-ти, 90-ти денних плодів і новонароджених поросят. Виявлено особливості диференціації вмісту даних компонентів у тканинах матки в місцях розташування плодів та між ними, установлено кореляційний зв'язок між рівнем показників ПОЛ-АОЗ у тканинах матері та плодів, а також їх масою.

  Скачати повний текст

Досліджено ефективність використання міновіту (нової біологічно активної кормової домішки) у раціоні годівлі молодняку свиней. Встановлено вплив міновіту на їх продуктивність і якість м'яса, стан органів травної й ендокринної систем та обмін речовин. Виявлено, що згодовування міновіту у дозах 2 - 8 г на 100 кг живої маси підвищує середньодобові прирости молодняку свиней у процесах вирощування та відгодівлі, збільшує забійну масу та масу туші, суттєво не впливає на зміну фізико-хімічних показників якості м'яса, знижує жировідкладення в тушах. Доведено, що споживання міновіту поліпшує обмін речовин, стимулює розвиток окремих структур шлунка, тонкого та товстого кишечнику свиней, вірогідно не впливає на каріометричні показники паренхіми печінки, підшлункової та щитовидної залоз, а також окремих функціональних зон коркової та мозкової речовин наднирників. Обгрунтовано доцільність використання міновіту у годівлі свиней різних вікових груп у дозі 4 г на 100 кг живої маси.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень вмісту тиреоїдних і стероїдних гормонів та біохімічного складу сироватки крові свиней різного віку, статі та фізіологічного стану. Охарактеризовано зміни вмісту досліджуваних компонентів у сироватці крові та встановлено кореляційний зв'язок між ними.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у процесі індивідуального розвитку свиней формується три типи автономної регуляції серцевого ритму: симпатотонічний (СТ), нормотонічний (НТ) та парасимпатотонічний (ПСТ). Тварини різних типів характеризуються вірогідно високими відмінностями у вагових (абсолютна та чиста маса) і лінійних показниках (висота, ширина, товщина, окружність) цілого серця та окремих його структурних частин (маси передсердь, лівого та правого шлуночків, розмірів клапанів, сосочкових м'язів, сухожилкових хорд). Дані показники позначаються на характерній для кожного типу автономної регуляції формі серця. Типологічні особливості автономних впливів виявляються у морфометричних показниках дрібних артеріальних судин. Визначено, що у тварин-СТ найбільш товста судинна стінка, а просвіт судин - найменший. У тварин-ПСТ судинна стінка найтонша, а просвіт судин - найбільший. У свиней-НТ значення цих показників є проміжними між СТ і ПСТ. Зі збільшенням діаметра судин поступово зростає відносна товщина їх стінки, співвідношення між оболонками якої залишається більш стабільним. Встановлено, що свині-ІСТ характеризуються більш високими значеннями маси і промірів тіла, на відміну від НТ, найменші значення зафіксовано у СТ.

  Скачати повний текст

Визначено оптимальний імуномодулятор і дозу для його застосування. Досліджено вікову динаміку становлення імунної системи у період раннього постнатального онтогенезу. На підставі результатів дослідження встановлено, що кількість лейкоцитів, фагоцитарна активність нейтрофілів, кількість лімфоцитів та їх субпопуляцій, бласттрансформація лімфоцитів, активність глутатіонпероксидази зростає, а вміст продуктів перекисного окиснення знижується у разі застосування імуномодуляторів у порівнянні з контролем. Одержано нові дані про особливості формування клітинної ланки імунного захисту, зокрема, імунорегуляторну активність Т-лімфоцитів різних субпопуляцій у рецепторній та проліферативній фазах імунного процесу. Встановлено залежність імунобіологічного статусу та антиоксидантного захисту організму від імуномодулюючої дії окремих біологічно активних препаратів. Доведено, що дані результати розширюють уявлення про фізіологічні механізми становлення функцій імунної системи у поросят і корекцію їх порушень за допомогою імуномодуляторів і можуть використовуватися у подальших фундаментальних і прикладних дослідженнях даних питань, а також у практичній сфері народного господарства та у навчальному процесі.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості тканинних компонентів і лімфоїдних структур різних частин оболонок стінки шлунка, внутрішньоорганних лімфатичних судин і шлункових лімфатичних вузлів у поросят віком 1 доба з різною масою тіла, а також у тварих віком 5, 10 та 20 діб з використанням морфологічних, статистичних і зоотехнічних методів дослідження. Виявлено високі та щільно розміщені складки слизової оболонки (СО) шлунка у тварин віком 1 доба з масою тіла, що відповідає показникам, притаманним породі досліджених поросят, або вищою від них. З'ясовано, що особливості тканинних компонентів стінки різних частин шлунка поросят віком 1 доба характеризуються індивідуальною варіабельністю залозистих і лімфоїдних структур, що зумовлено неоднаковим пренатальним розвитком їх організму. Найменшу товщину СО у всіх частинах шлунка, як і кількість парієтальних клітин, виявлено у поросят з масою тіла, нижчою від породних показників, що доводить про подовження процесу диференціювання їх залозистого апарата у період після народження. З віком у поросят відбувається збільшення висоти епітелію, товщини оболонок шлунка, а також кількості парієтальних клітин на тлі асинхронної динаміки корелятивних взаємозв'язків між тканинними компонентами. Установлено, що імунні структури утворені інтраепітеліальними лімфоцитами, дифузною лімфоїдною тканиною, лімфоїдними вузликами, внутрішньоорганними лімфатичними судинами та регіонарними лімфатичними вузлами. Лімфоїдні вузлики зі світлими центрами є у шлунку поросят віком 1 доба. У цих поросят лімфоїдні вузлики локалізуються у підслизовій основі, у поросят віком 20 діб - і в залозистому шарі СО. Доведено локальні особливості та вікову динаміку лімфангіонів внутрішньоорганних лімфатичних судин шлунка поросят. Вивлено закономірності адаптивної трансформації паренхіматозних і стромальних структур шлункових лімфатичних вузлів у поросят періоду після народження.

  Скачати повний текст

Досліджено онтогенетичні особливості обміну ліпідів і поліненасичених жирних кислот у різних органах і тканинах свиней, впливу жирових домішок до раціону поросят після відлучення, відгодівельних свиней, поросних і лактуючих свиноматок на обмін ліпідів у їх організмі та продуктивність. Установлено зв'язок між змінами загального вмісту ліпідів і співвідношенням окремих класів ліпідів у печінці, слизовій тонкого кишечника, скелетних м'язах і жировій тканині свиней та інтенсивністю їх синтезу за умов in vitro. Вивчено вплив домішок ріпакової олії до раціону поросят після відлучення на синтетичні та енергетичні процеси у вказаних органах і тканинах на інтенсивність їх росту, досліджено вплив домішок ріпакової олії до раціону поросних свиноматок на живу масу новонароджених поросят і обмін речовин у їх організмі.

  Скачати повний текст

Досліджено пренатальний морфогенез органів універсального гемопоезу (стегнової кістки, 9-го грудного хребця) та лімфоцитопоезу (тимусу, селезінки, лімфатичних вузлів), а також їх адаптивних змін у неонатальний період у взаємозв'язку з організменним статусом поросят. З виконанням методів зоотехнічних, морфологічних та статистичних методик доведено взаємозалежність структури паренхіматозних і стромальних компонентів органів універсального гемопоезу та лімфоцитопоезу з організменним статусом новонароджених поросят. Визначено закономірності адаптивної трансформації остеобластичного, червоного та жовтого кісткового мозку, а також структур їх мікрооточення - кісткової та хрящової тканин у кісткових органах, кіркової та мозкової зон - у тимусі, білої пульпи - в селезінці, кіркової та мозкової зон та їх структур - у лімфатичних вузлах новонароджених та поросят неонатального періоду. Досліджено корелятивний зв'язок між тканинними компонентами органів гемопоезу, а також між абсолютною масою та масою тіла поросят.

  Скачати повний текст

Комплексно вивчено ріст, розвиток, структурно-функціональні особливості статевих органів кнурців у порівняльному породному та віковому аспектах, відтворювальної здатності кнурів великої білої породи зарубіжної селекції ВБ (ЗС), червоної білопоясної породи (ЧБПП) та внутрішньопородного типу свиней породи дюрок української селекції "Степовий" (ДУСС). Вивчено показники росту та розвитку кнурців, досліджено морфологічні та біохімічні показники крові, морфогістологічні показники сім'яників. Проаналізовано формування репродуктивних органів і становлення статевої функції кнурців досліджених порід. Оцінено спермопродуктивність кнурів. Проведено морфометрію сперміїв кнурів різних генотипів. Вивчено відтворювальну здатність кнурів-плідників залежно від породи за вітворювальними якостями запліднених свиноматок. Установлено, що цілоспрямоване вирощування та раннє привчання кнурців до фантому з тримісячного віку сприяє одержанню сперми у віці 4 - 5 міс. та дозволяє їх оцінити за спермопродукцією, що уможливлює у віці 6 міс. одержати комплексну оцінку кнурів-плідників за розвитком і продуктивністю. Відзначено, що прибуток у розрахунку на одного реалізованого племінного кнурця становить ВБ (ЗС) 644 грн, ЧБПП - 742 грн, ДУСС - 810 грн.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив тривалого малоінтенсивного внутрішнього та зовнішнього опромінення на сім'яники бугаїв і кнурів, вирощених у II і III зонах радіоактивного забруднення. Установлено, що вміст цезію-137 і стронцію-90 у сім'яниках тварин, вирощених у III зоні радіаційного забруднення, був статистично вірогідно вищими, ніж у сім'яниках тварин контрольних груп. У II зоні радіаційного забруднення їх вміст був статистично вірогідно вищим у порівнянні з тваринами контрольних груп та з III зони. Однак в усіх випадках вміст цих радіозіотопів був набагато нижчим за їх максимально допустимі рівні. Показано, що в бугаїв і кнурів, вирощених у II і III зонах радіоактивного збруднення, наявні помітні морфологічні зміни, незважаючи на те, що вміст радіоізотопів у сім'яниках був набагато нижчим за їх максимально допустимі рівні. Вони характеризуються набряком білкової оболонки й інтерстицію, розростанням в останньому волокнистої сполучної тканини, зернистою дистрофією, лізисом, коагуляційним некрозом клітин Лейдіга, а у канальцях - набряком і фрагментацією власної оболонки, субепітеліальним набряком, дископлексацією, руйнуванням і некрозом клітин сперматогенного епітелію.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що інтенсифікація перекисного окиснення ліпідів у тканинах новонароджених поросят викликає зміни біохімічних і біофізичних характеристик мембран еритроцитів, швидке старіння клітин червоної крові та гепатоцитів, пошкодження їх ультраструктури та руйнування. Одержано нові дані щодо регуляторного впливу екзогенного тироксину, кортизолу та інсуліну на інтенсивність перекисного окиснення та активність ключових антиоксидантних ферментів. З'ясовано вплив сульфату цинку, цинкметіону та селеніту натрію на метаболізм, співвідношення популяцій еритроцитів і гепатоцитів, інтенсивність вільнорадикального окиснення, активність системи антиоксидантного захисту у тканинах поросят-сисунів. Виявлено взаємозв'язок між живою масою новонароджених поросят, процесами перекисного окиснення, буферною ємністю системи антиоксидантного захисту та метаболізмом, а також залежність інтенсивності росту поросят-сисунів від рівня метаболічної енергії та селену в їх раціоні.

  Скачати повний текст

Наведено результати експериментальних досліджень і теоретично обгрунтовано нове вирішення проблеми підвищення репродуктивної здатності свиноматок. Установлено фізіологічні особливості та закономірності взаємозв'язку між стадіями відтворювального циклу свиноматки та динамікою вмісту макроелементів у системі мати - плід. З'ясовано, що на інтенсивність мінерального метаболізму на різних ділянках ендометрія та міометрія здійснюють активний вплив ембріони ранніх стадій розвитку та плодів. Доведено, що у критичні періоди імплантації, плацентації та надшвидкого росту плодів материнський організм потребує підвищеного макроелементного живлення.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст