Створено уніфіковану систему розрахунку праймерних послідовностей на основі пошуку таргетних генів, їх аналізу щодо консервативних ділянок, біоінформаційного виявлення праймерів та оцінки їх якості за теоретичним мікро- та макроаналізом. Ефективність вказаної системи доведена на моделі РНК- та ДНК-матриць вірусів тварин з п'яти родин, завдяки чому розроблено дві векторні системи, дев'ять методик з індикації, ідентифікації та генотипування вірусів грипу птиці (тип A, підтипи H5, N1), ньюкаслської хвороби, інфекційного ринотрахеїту великої рогатої худоби (ВРХ), хвороби Ауєскі, інфекційного ларинготрахеїту птиці, цирковірусної інфекції свиней та діареї ВРХ. Вперше проведено молекулярно-епізоотологічні та філогенетичні дослідження українських ізолятів вірусів грипу птиці (2005 - 2008 рр.), цирковірусів свиней (2006 - 2008 рр.), вірусів ньюкаслської хвороби (1967 - 2008 рр.) та діареї ВРХ (2006 - 2008 рр.), на підставі чого визначено генотипи збудників, їх зв'язки з іншими генетично подібними популяціями та висунуто ряд гіпотез щодо ймовірних джерел їх потрапляння та видозмінення у популяції сільськогосподарських тварин і птиці в Україні. Обгрунтовано застосування методів ПЛР, секвенування та ПДРФ у системі молекулярної діагностики хвороб тварин, контролю біотехнологічної сировини, продукції та генетичних ресурсів тварин. Розроблено, випробувано та зареєстровано в Україні шість молекулярно-генетичних тест-систем для виявлення ДНК і РНК вірусів тварин.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження вітчизняного противірусного препарату "Ізатізон" щодо можливості його впливу на імунну систему за умов in vivo та in vitro. З'ясовано, що основною причиною розширення спектру біологічної активності ізатізону є конформаційно-лабільна структура його головного діючого компонента - молекули метисазону, яка залежить від властивостей розчинника та мікрооточення. Виявлено основні закономірності впливу ізатізону на основні ланки імунної системи. Встановлено, що під дією препарату збільшується кількість клітин, які експресують антиген CD 69, відбувається індукція проліферації T- і B-лімфоцитів, посилення диференціювання пре-T-лімфоцитів, підвищення функціональної активності T-лімфоцитів, зокрема їх здатності до утворення лімфокінів. Доведено, що ізатізон значно посилює продукцію ІЛ-2 лімфоцитами, стимулює активність природних кілерів, метаболічну та фагоцитарну активність макрофагів, синтез ними ІЛ-1, підвищує бактерицидність сироватки крові, тобто сприяє посиленню неспецифічних факторів імунної системи. Зроблено припущення, що ізатізон має тімозиноподібну дію, активуючи переважно клітинний імунітет, що особливо суттєво для клітин, які приймають участь у процесах імунологічного захисту за наявності вірусних інфекцій. Закономірності та біологічна інтерпретація дії препарату "Ізатізон" визначено вперше.

  Скачати повний текст