Теоретично визначено й експериментально підтверджено показники імунологічного й антиоксидантного статусу курчат кросу ISA BROWN та запропоновано нові підходи щодо їх корекції. Одержано нові дані про вікові особливості імунітету, інтенсивність процесів перекисного окиснення ліпідів та функціональну активність антиоксидантної системи у курей кросу ISA BROWN. Встановлено, що у сироватці крові курчат титр специфічних антитіл проти хвороби Гамборо знижується з 1-ї по 25-ту добу життя та зростає після проведених вакцинацій. Виявлено, що з тижневого віку формується сильна позитивна кореляційна залежність між вмістом гамма-глобулінової фракції сироватки крові та титром специфічних антитіл (r = +0,7 - +0,9). Встановлено, що з віком у курчат відбувається заміщення низькомолекулярних білків сироватки крові на високомолекулярні. Вперше визначено вплив препаратів "Вірон" та "Ізатізон" на імунологічні, біохімічні й антиоксидантні показники крові курчат кросу ISA BROWN. Показано, що дані препарати підвищують титр антитіл проти хвороби Гамборо, сприяють покращенню білкового обміну, активності антиоксидантної системи та знижують вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів. У курчат дослідних груп виявлено більш інтенсивний перебіг процесів обміну речовин, покращення резистентності та стану антиоксидантного захисту, що сприяє зростанню маси тіла (на 18 %) та збереженості птиці (на 3,5 %).

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу похідних імідазолонового ряду: левапізолону та його аналога ФІАНТ-2 на стан імунітету курчат у процесі щеплення їх вакцинами з імуносупресивною дією. На підставі дослідів зі застосуванням комплексу серологічних, гістоморфометричних і біохімічних досліджень розроблено й обгрунтовано нові схеми стимуляції імунітету під час вакцинації птиці проти інфекційної бурсальної та н'юкаслської хвороби. Встановлено, що левамізол (у дозі 2,5 - 4 мг/кг) та ФІАНТ-2 (у дозі 1 мг/кг) під час щеплення проти даних хвороб чинить імуностимульовану дію на стан гуморального імунітету та посилює продукцію лімфоїдних клітин бластів і пламацитів в імунокомпетентних органах, що проявляється активацією морфофункціонального стану відповідних гермінативних зон і збільшенням розмірів лімфоїдних структур. Експериментально доведено доцільність застосування імуностимуляторів з введенням їх через проміжки часу різної тривалості.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості виникнення та поширення такого маловідомого інфекційного захворювання, як нейсеріоз серед сільськогосподарської птиці (індиків, курей, качок). Наведено дані епізоотологічного моніторингу щодо нейсеріозу у птахівничих господарствах України. Встановлено, що захворювання поширене серед батьківських і промислових стад індиків, курей і качок у східних, північних і центральних регіонах країни, виявлено значні економічні збитки внаслідок вимушеного забракування дорослого поголів'я, низької заплідненості яєць та виводу молодняку. Від клінічно хворої птиці вперше ізольовано й ідентифіковано збудника захворювання, яким є мікроорганізм роду Neisseria. Вивчено його культурально-морфологічні, біохімічні та біологічні властивості, відповідно до яких ізольовано культури від індиків, курей і качок, які об'єднано у 5 штамів, депонованих до музею Державного науково-контрольного інституту біотехнології та штамів мікроорганізмів (Київ). Розроблено методи лабораторної діагностики захворювання й еритроцитарний діагностикум для реакції непрямої гемаглютинації у разі нейсеріозу птиці, за допомогою якого встановлено хронічну та латентну персистенцію. Виявлено, що збудник нейросеріозу передається статевим шляхом, через сперму та трансоваріально. Встановлено чутливість культур нейсерій до медикаментозних препаратів. Розроблено нормативну документацію на еритроцитарний діагностикум і лікувально-профілактичні засоби, які необхідно використовувати у разі виникнення нейсеріозу, здійснено їх практичне впровадження у птахогосподарствах України.

  Скачати повний текст

Вивчено патогенез, клінічні ознаки, а також розроблено засоби профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу у птиці. Проведено ретроспективний аналіз частоти виділення ешерихій в птахогосподарствах Сумщини, Харківщини, Чернігівщини, Київщини, що є неблагополучні стосовно зеараленонтоксикозу. Показано взаємодію токсинів ешерихій і зеараленону in vivo, їх вплив на живу масу, збереженість, несучість і репродуктивні якості птиці. Визначено негативний вплив перебігу ешихіозу на фоні зеараленонтоксикозу на якість і біологічну цінність м'яса птиці. З'ясовано негативний вплив на ссавців за умов вживання такої продукції в їжу. Розроблено та науково обгрунтовано за результатами економічної оцінки комплекс заходів щодо профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу. Відзначено, що застосування комплексу препаратів "Мікосорб", а також "Кормотокс" і "Біо-Мос" є ефективним для профілактики перебігу ешерихіозу на фоні зеараленонтоксикозу в птахогосподарствах.

  Скачати повний текст

Вивчено питання перебігу стафілококозу перепелів, бактеріального обсіменіння пташників, а також взаємозв'язку Staphylococcus aureus та її кількості з ензоотіями стафілококозу перепелів. Досліджено біологічні властивості Staphylococcus aureus, сприйнятливість перепелів до природного та штучного інфікування, чутливість до антибіотиків з метою використання кращих для лікування та профілактики стафілококозу перепелів. Установлено ступінь розповсюдження стафілококозу на 10-ти фермах різних областей України, відсоток кількості стафілококів у разі ензоотій хвороби, перебіг, динаміку загибелі перепелів від стафілококозу, що дозволяє вчасно діагностувати хворобу. Відзначено, що ізольований під час проведення дослідження від перепелів збудник Staphylococcus aureus мав характерні біологічні властивості для даного виду, був найчутливішим до байтрилу, левоміцетину, неоміцину та стрептоміцину. Запропоновано використання цих антибіотиків для здійснення лікувально-профілактичних заходів у разі стафілококозі перепелів.

  Скачати повний текст

Розроблено та удосконалено методи бактеріологічної діагностики кампілобактеріозу птиці й обгрунтовано заходи профілактики даного захворювання. Вивчено епізоотичну ситуацію щодо поширення досліджуваної патології у деяких птахогосподарствах Сумської, Чернігівської, Харківської та Київської областей. Ізольовано збудників інфекції, вивчено морфологічні, культуральні, біохімічні, антигенні, біологічні властивості кампілобактерій. Встановлено чутливість C.jejuni до антибактеріальних препаратів. За результатами порівняльного вивчення рістзабезпечуючих і селективних властивостей поживних середовищ, які викорстовувалися для індикації збудника кампілобактеріозу, здійснено модифікацію поживного середовища фірми "Himedia" М 994 для кампілобактерій. На моделі експериментально відтвореної кампілобактеріозної інфекції на курчатах-бройлерах вивчено динаміку колонізації кишок кампілобактеріями, клінічні та патологоанатомічні ознаки захворювання. Розроблено заходи профілактики кампілобактеріозу птиці та здійснено їх економічну оцінку.

  Скачати повний текст

Досліджено теоретичні та практичні питання боротьби з хворобою Марека курей шляхом удосконалення регламенту вакцинопрофілактики, опрацювання експрес-методу серологічної діагностики. Запропоновано ревакцинацію 50 - 55 денних курчат проти хвороби Марека курей внутрішньом'язовим способом, що дало можливість підвищити збереженість поголів'я птиці на 2,3 - 4,5 %. Доцільність ревакцинації визначено за допомогою серологічного контролю імунного статусу курчат в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) з еритроцитарним антигеном інституту експериментальної та клінічної ветеринарної медицини для діагностики хвороби Марека. Застосування РНГА для серологічної діагностики та оцінки напруженості імунітету до вірусу даної хвороби виявило, що даний експрес-метод - інформативний, специфічний та перевершує за чутливістю реакцію дифузної преципітації удвічі та більше.

  Скачати повний текст

Проведено широкі вірусологічні дослідження щодо розповсюдження вірусу хвороби Марека (ХМ) у птахогосподарствах України. Установлено циркуляцію серед курей трьох серотипів цього збудника. Експериментально у біопробі на курячих ембріонах і курчатах визначено патогенність штамів вірусу. Виявлено циркуляцію слабкопатогенних (m-патотипу), середньої (v-патотипу) та високої (vv-патотипу) патогенності штамів I серотипу, що теоретично обгрунтовано й експериментально підтверджено в діопробі та полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) виявленням у них послідовності гену онкопротеїну Meq. Розроблено нові тест-системи для діагностики ХМ у РДП та індикації патогенних штамів ВХМ першого серотипу в ПЛР.

  Скачати повний текст