1. |
Прус М.П. Бабезіоз собак (епізоотологія, патогенез та заходи боротьби): Автореф. дис... д-ра вет. наук: 16.00.11 / М.П. Прус ; Нац. аграр. ун-т. — К., 2006. — 39 с. — укp.Викладено матеріали щодо розповсюдження бабезіозу собак в Україні. Наведено дані динаміки захворювання цих тварин протягом року та їх сприйнятливості до збудника залежно від віку, статі та породи. Проведено морфологічні та біохімічні дослідження крові собак як у випадку спонтанного, так і експериментального бабезіозу, а також дослідження сечі хворих тварин. Доведено наявність морфофункціональних змін у печінці, підшлунковій залозі, нирках. З'ясовано, що порушення мінерального обміну в організмі тварин проявляються гіпонатріє-, каліє-, магніє- хлоремією. Показано, що у хворих на бабезіоз собак в перший період гострої фази хвороби розвивається імунодефіцитний стан як клітинної, так і гуморальної ланок імунітету. Вивчено білковий обмін у хворих на бабезіоз собак, що свідчить про розвиток диспротеїнемії та фоні гіпоальбумінемії. На базі патолого-морфологічних досліджень виявлено ураження серця, печінки, підшлункової залози, нирок. Доведено, що терапевтично ефективною та безпечною для тварин дозою диміназен ацетурату є 1,75 мг/кг маси тіла в 3,5 % водному розчині. Запропоновано спосіб комплексного лікування бабезіозу собак. Розроблено методику одержання гіперімунної протибабезіозної сироватки крові та доведено, що її профілактичне застосування запобігає розвитку гострого перебігу хвороби у собак. Скачати повний текст Індекс рубрикатора НБУВ: П873.611.3-953 + Шифр НБУВ: РА344284
Рубрики:
|
2. |
Ткачук І.Г. Бабезіозний увеїт собак: автореф. дис... канд. вет. наук: 16.00.05 / І.Г. Ткачук ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. — К., 2009. — 20 с. — укp.Вивчено увеїт, зумовлений бабезіозом у собак. З'ясовано, що бабезіозний увеїт собак виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8 %) і, рідко, у безпородних собак (16,7 %), найчастіше - собак після 12-місячного віку (58,8 %), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком. У разі слабкого прояву запалення війкового тіла виявлено міоз, світлобоязнь, сльозотечу та незначні зміни райдужки та рогівки, преципітати у передній камері ока, за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін'єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома. Вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатиніну та бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що доводить патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що кількість лейкоцитів, T- і B-лімфоцитів, T-хелперів, T-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст IgG, M у разі бабезіозу, ускладненого увеїтом, більші у порівнянні з цими показникамии за умов базіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла. Відзначено, що лікування бабезіозного увеїту раціональне у разі застосування на тлі базіозної терапії мідріатів (найчастіше 1 %-й розчину атропіну), нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема, диклофенаку за дози 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора та стимулятора фагоцитозу) за дози 5 - 20 мг/ кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука. Скачати повний текст Індекс рубрикатора НБУВ: П873.611.3-953-7 + Шифр НБУВ: РА364431
Рубрики:
|