Вивчено новий спосіб проведення оваріоектомії в сук та свинок з застосуванням лапароскопії. За результатами дослідження встановлено, що залежно від розміру яєчникової сумки торзування судин яєчника за лапароскопічної оваріоектомії в сук необхідно проводити за допомогою петлі Рьодера й ендокліпера (за слабкого ступеня її розвитку) або електрохіругічного генератора. Останній є найпростішим у виконанні, надійним щодо гемостазу та дає змогу використовувати цей спосіб у свинок. Доведено, що таке оперативне втручання відбувається за мінімального травмування черевної стінки, внаслідок чого післяопераційний період є коротшим і перебігає з менш вираженими змінами клінічних і біохімічних показників і морфологічного складу крові. Установлено, що ускладнення, які виникають під час проведення оваріоектомії та після неї, є несуттєвими, легко усуваються та не впливають на перебіг післяопераційного періоду.

  Скачати повний текст

Вивчено зміни системи судинно-тромбоцитарного гемостазу за абдомінальної хірургічної патології в собак і свиней, а також питання щодо її корекції після операцій на кишечнику та герніотомії. За результатами дослідження зазначеної системи та на підставі клінічного, ультрасонографічного, лапароскопічного оцінювання розроблено та патогенетично обгрунтовано ефективні схеми корекції запально-адгезивних процесів у травмованих серозних оболонках черевної порожнини. Доведено, що абдомінальна патологія в собак спричиняє гіперкоагуляційний синдром, зумовлений дефіцитом плазмових і тромбоцитарних факторів згортання крові з посиленням антифібринолітичних властивостей тромбоцитів. За цього піометра характеризується підгострою формою синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові (ДВЗ-синдрому) з адсорбцією фібриногену та його метаболітів на тромбоцитарних мембранах і пригніченням фібринолізу. З'ясовано, що у разі асциту та спленомегалії адсорбувальні властивості тромбоцитів знижуються на тлі розвитку дефіциту антитромбіну-III (АТ-III) і фібриностабілізувального фактора XIII (ФXIII). Кишкова непрохідність характеризується посиленням колаген- та АДФ-індукованої агрегації тромбоцитів, активізацією внутрішнього шляху гемостазу та пригніченням тканинного фібринолізу, що підвищує адгезію серозних оболонок органів черевної порожнини. За цього після оперативного лікування кишкової непрохідності в собак гіперкоагуляційний синдром посилюється на сьому добу з розвитком підгострої форми ДВЗ-синдрому. У свиней з невправними грижами зростає швидкість агрегації тромбоцитів і знижується активність макроциркуляційного фібринолізу, які після герніотомії посилюються до формування гіперкоагуляційного синдрому. Наведено клініко-експериментальне обгрунтування застосування ацелізину після грижорозтину, що забезпечує агрегацію тромбоцитів уже з першої доби, це зменшує інтенсивність гіперкоагуляційного процесу та сприяє посиленню в 6,2 раза фібринолізу, у 1,5 раза антитромбінової активності, що зумовлює помірну фібринозну ексудацію та прискорює в 1,3 раза загоєння операційних ран. Доведено, що у разі застосування собакам ацелізину після операцій на кишечнику знижується адгезивно-агрегаційні властивості тромбоцитів на третю добу, усуває гіперкоагуляційний синдром, посилюється загальний фібриноліз та його активність у ділянках кишкових анастомозів, що зменшує частоту утворення спайок сальника до черевної стінки на 38,5 %, а петель кишечнмку - на 23,1 %. Визначено, що додаткове внутрішньочеревне вливання метилцелюлози з вмістом тіотриазоліну (1 %), ацелізину (1 %), лівомецитину (0,5 %) зниижує агрегацію тромбоцитів і гіперкогауляцію вже з першої доби, що у 1,8 раза прискорює загоєння операційних ран та на 80 % зменшує частоту післяопераційного спайкоутворення.

  Скачати повний текст