Скачати повний текст

Розглядається роль лізосомальних ферментів нейтрофільних лейкоцитів у розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання (ДВЗ) крові. Висунуто припущення про те, що при формуванні ДВЗ-синдрому лізосомальні ферменти нейтрофілів беруть участь у порушенні гемостазу. Встановлено, що свій вплив на порушення гемостазу вони виявляють при надходженні у кров в умовах різко вираженої лейкоцитарної реакції і визначають розвиток глибокого гіпокоагуляційного стану. В експериментах з пригніченням гранулоцитопоезу показана зворотна корелятивна залежність між активністю лізосомальних ферментів і станом факторів згортаючої системи крові та пряма - з факторами фібринолітичної системи. Встановлені корелятивні зв'язки можуть бути використані для пояснення і корекції порушень гемостазу при ДВЗ-синдромі. Регулювання концентрації лізосомальних ферментів нейтрофілів у крові може запобігти розвитку глибоких гіпокоагуляційних зрушень гемостазу в ході розвитку синдрому ДВЗ.

  Скачати повний текст

Встановлено, що загальна кількість лейкоцитів, відносний і абсолютний вміст гранулоцитів в периферійній крові, поглинальна активність гранулоцитів і вміст в них мієлопероксидази знижені до 21-ї доби включно. Лейкоцити, що циркулюють в периферійній крові, бідні гранулами, вміст лужної фосфатази в них знижений, запаси глікогену і ліпідів вичерпані, осмотична резистентність знижена. Комбінована дія газоподібного формальдегіду та високої зовнішньої температури впливає на структуру гранулоцитів. Відзначається поява гранулоцитів з вакуолизованою цитоплазмою і порушенням цілісності клітинної мембрани, а також зморщених клітин з ущільненою осміофільною цитоплазмою, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в яких зсунуте в бік збільшення площі поверхні ядра. Токсичний вплив газоподібного формальдегіду на гранулоцити периферійної крові і кісткового мозку посилюється в умовах високої зовнішньої температури. Адаптаційні можливості лейкону при цьому значно знижуються.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню ролі латерального гіпоталамусу і префронтальної кори в організації й контролі автоматизованих їжодобувних рухів щурів. Використано методи відео- і фотореєстрації, деструкції структур мозку, реєстрації імпульсних реакцій нейронів при вільній поведінці. Латеральний гіпоталамус розглядається як мотиваційна ділянка, котра слугує джерелом для підвищення збудливості, а потім і забезпечення збудження структур, що є ланками системи керування їжодобувними рухами; він залучений також до системи, що забезпечує формування та завершення моторної програми. Призначення префронтальної кори пов'язується з програмуванням, запуском та контролюванням успішності виконання їжодобувних рухів. Розглядається місце латерального гіпоталамусу та префронтальної кори в ансамблі рухових центрів при організації довільних рухів.

  Скачати повний текст

В дисертації містяться дані про оксидантний (пероксидне окислення ліпідів) та антиоксидантний (вміст церулоплазміну, відновленого глутатіону, активність супероксиддисмутази, каталази, глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, глутатіонредуктази, глутатіонпероксидази та глутатіон-S-трансферази) стан організму щурів за умов оксидантного стресу: дії низьких доз радіації (одноразове опромінення в дозі 0,5 Гр), експериментального ерозивно-виразкового ураження гастродуоденальної зони, токсичного гепатиту та дії настоянки арніки гірської. За умов оксидантного стресу показано суттєві порушення оксидантно-антиоксидантного гомеостазу (посилення процесів пероксидного окислення ліпідів, порушення функціонування систем антиоксидантного захисту) та антиоксидантні властивості настоянки арніки гірської.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням ролі та участі моноксиду вуглецю та гіпертермії в механізмах розвитку клітинної загибелі. В результаті експериментальних досліджень виявлено нові шляхи взаємодії між молекулами моноксиду вуглецю, простагландинів та циклічних нуклеотидів в процесі регуляції клітинної смерті. Під впливом гіпертермії, моноксиду вуглецю та їх сумісної дії в легеневій та нирковій тканинах зростали тканинні концентрації простагландинів E2 та F2a. Продемонстрована відмінність в рівнях базального та стимульованого біосинтезу простагландинів та циклічних нуклеотидів між правою та лівою легенею. Встановлена динаміка змін нейрогормонів, адренокортикотропного гормону, ренінангіотензин-альдостеронової та кальцій-регулюючої гормональних систем в умовах виникнення клітинної смерті в легеневій тканині.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що субхронічна інтоксикація тварин хлористими солями кадмію, талію, свинцю та ртуті викликає порушення в системі регуляції агрегатного стану крові та тканинного фібринолізу з розвитком синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові. Порушення гемостазу при металотоксикозах починається з токсичного впливу на мембрани тромбоцитів, що призводить до збільшення їх адгезивної та агрегаційної активності, звільнення індукторів агрегації і вторинної активації коагуляційного гемостазу. Доведено, що препарат ММ-706, який є стабільним негалогенізованим аналогом простацикліну знижує індекс спонтанної агрегації тромбоцитів та зменшує відсоток адгезивних тромбоцитів за рахунок стабілізації їх мембран. У регіонах з техногенним забрудненням оточуючого середовища важкими металами пропонується проводити у населення щорічне обстеження стану системи гемостазу з метою попередження розвитку дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові. Обгрунтовано можливість використання з метою профілактики порушень гемостазу препаратів простациклінового ряду.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто вміст та склад, а також оксидативний статус ліпопротеїнів сироватки крові та цитозолю печінки щурів після введення хлориду кобальту або тетрамізолу. Вперше доведено: введення тваринам сублетальних доз есенційного мікроелементу - кобальту - викликає істотне і довгострокове підвищення в сироватці крові практично всіх ліпопротеїдних фракцій водночас зі зниженням у печінці фракцій, що там секретуються. Визначено: за даних умов відбувається активне окислення ліпопротеїнів, що виражено в істотному підвищенні вмісту первинних і вторинних продуктів ПОЛ та зниження вмісту антиоксидантів, до того ж alpha-ліпопротеїни найдовше з усіх фракцій залишаються в окисленому стані. Виявлено: введення інгібіторів синтезу білка істотно згладжує гіперліпопротеїнемію у разі оксидативного стресу, а іони кобальту здатні безпосередньо впливати на ліпопротеїни, що спричиняє їх деструкцію. Досліджено, що атерогенний характер оксидативного стресу має проявлення в оксидативних модифікаціях ліпопротеїнів та перерозподілі їх фракцій на користь атерогенних. Розкрито, що реакції відповіді на оксидативний стрес з боку транспорту ліпідів є в значній мірі неспецифічними та не залежать від стресуючого агенту.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Досліди на тваринах показали, що лізосомальний апарат нейтрофільних лейкоцитів приймає участь у формуванні адаптаційних реакцій систем гемостазу, зокрема, систем, залежних від фактору Хагемана - зсідання, фібринолізу, кініногенезу. Встановлено, що дефіцит інсуліну перешкоджує розвитку адаптаційних реакцій. Затримувався розвиток нейтрофільного лекоцитозу, який не обумовлений активацією мієлопоезу. Функціональна активність лізосомального апарату нейтрофілів крові не зростала і відповідно з цим активність лізосомальної кислої фосфатази не змінювалась. В умовах нестачі інсуліну після іммобілізації лізосомальні ферменти нейтрофілів крові не мали суттєвого впливу на функціональний стан процесів зсідання, фібринолізу та кініногенезу. Відмічалось разузгодження цих процесів з переважанням гіпокоагуляційних змін, що свідчить про те, що лізосомальні ферменти з чинника регуляції перетворюються в ланку патогенезу. В умовах надлишку інсуліну формування адаптаційних реакцій лізосомального апарату нейтрофілів крові супроводжувалося меншим напруженням та скороченням періоду відновлення в системах залежних від фактору Хагемана.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню нейрогуморальних та клітинномолекулярних механізмів стресу. Вперше досліджено загальні закономірності змін вмісту цинку в клітинах за умов одноразових і багаторазових фізичних навантажень, іммобілізації та алкоголізації. У випадку гострого стресу концентрація цинку в клітинах підвищується, хронічного стресу - знижується. Накопичення цинку в клітинах відбувається також за умов введення адреналіну та преднізалону, а пілокарпін, навпаки, знижує вміст цього металу. Зміна вмісту секреторних гранул в панкреатичних інсуліноцитах та клітинах Панета базальних відділів кишкових крипт у випадку екстремального впливу відповідає зміні в них концентрації досліджуваного металу. Зниження вмісту цинку в клітинах гіпокампу хронічно алкоголізованих тварин супроводжується розвитком у них алкогольної мотивації.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанню тривалого холодового (0 - 4) C зберігання ізольованих гепатоцитів та цілої печінки. Показано, що збереження морфологічних і метаболічних параметрів ізольованих гепатоцитів та печінки за умов гіпотермічного зберігання залежить від складу консервувального розчину. Встановлено, що сахарозомісткий розчин (СМР) забезпечує збереження життєздатності об'єму, енергетичного стану та процесів перекисного окислення ліпідів ізольованих гепатоцитів протягом 48 годин. Доведено, що під час гіпотермічного зберігання цілої печінки щурів у СМР досягається найменший вихід амінотрансфераз у перфузат у процесі холодової реперфузії органу в порівнянні з розчинами Маршал та UW. Встановлено, що в системі ізольованої печінки гепатоцити є більш чутливими до пошкоджуючих факторів за умов холодової ішемії. Показано, що через пригнічення набухання ізольованих клітин та органу виникають порушення в енергозабезпеченні клітин.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищення індивідуальної стійкості до емоційного стресу (ЕС) і низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання (ЕМВ) за умов використання фізичних навантажень (ФН) різної інтенсивності та тривалості. Індивідуально дозовані фізичні навантаження, що спричиняють відхилення ЧСС від початкового рівня на 35 - 40%, забезпечують підвищення стійкості до емоційного стресу та до ЕМВ. За умов їх використання відзначено збільшення сили кореляційних зв'язків між показниками, що досліджуються; значне підвищення ефективності поведінкового компонента адаптації; стабілізацію індексу сполучення і зменшення його відхилення від належного значення, підвищення ефективності адаптаційних механізмів до ФН. Індивідуальний підхід до дозування ФН з урахуванням генетично зумовлених особливостей організму сприяє підвищенню ефективності адаптаційних механізмів до дії чинників фізичної (ЕМВ) і стресорної природи, що може бути використано як засіб профілактики і підвищення стійкості до дії ЕС і ЕМВ.

  Скачати повний текст

Виявлено кореляційні взаємозв'язки між змінами вмісту N-ацетилнейрамінової кислоти, гексоз, загальних і пов'язаних із сульфатованими глікопротеїнами (ГП) шлункового слизу та інтенсивністю процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у слизовій оболонці шлунка (СОШ), стовбурі, проміжному, передньому мозку та активністю антиоксидантної системи. Встановлено зниження захисних властивостей слизового бар'єру шлунка на фоні емоційно-больового стресу та інтероцептивного подразнення 0,5% розчином HCl, яке спричинено інтенсифікацією процесів ПОЛ у СОШ та досліджуваних структурах мозку. Визначено роль механічного подразнення шлунка у підвищенні концентрації гексоз, загальних та пов'язаних із сульфатованими ГП у СОШ, тобто у підсиленні її резистентності до дії факторів агресії.

  Скачати повний текст

Доведено участь фітоперіодичних механізмів у регуляції негайної адаптації щурів до гострої гіпобаричної гіпоксії, а також визначено місце та роль шишкоподібного тіла у даних механізмах. Встановлено, що збільшення фотофази підвищує чутливість тварин до гострої гіпоксії, погіршує антиоксидантний захист макромолекул та збільшує реактивність стрес-реалізуючих нейроендокринних систем, а подовження скотофази посилює стійкість до гіпоксії та покращує антиоксидантний захист ліпідів, але погіршує захист білків. З'ясовано, що шишкоподібне тіло займає одне з важливих місць у всій системі антигіпоксичного захисту організму, здійснюючи такий захист відповідно до тривалості фотоперіоду за дії власних гормонів індольної (мелатонін) та пептидної (у складі препарату епіталаміну) природи.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст