Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено вплив попереднього періодичного помірного загального охолодження щурів-самців віком 3 та 6 місяців на формування і наслідки емоційно-больового стресу під час визначення функціонального стану церебральних механізмів регуляції загальної активності (за даними ЕЕГ, динаміки вмісту мікро- та макроелементів у структурах головного мозку, сироватці крові та деяких внутрішніх органах, морфологічних змін структур головного мозку та надниркових залоз). Отримані результати свідчать, що попереднє загальне охолодження знижує прояви неспецифічної реактивності та пом'якшує наслідки дії стресогенного фактора з високою вірогідністю у тварин пубертатного віку, що може бути обумовлено більшою пластичністю церебральних механізмів регуляції функцій.

  Скачати повний текст

Вперше для розробки адекватних засобів профілактики генетично обумовлених репродуктивних втрат враховано демографічні особливості субпопуляції. Встановлено закономірність динаміки генетично обумовлених репродуктивних втрат хромосомної та моногенної природи відповідно до періоду індивідуального онтогенезу. Створено концепцію первинної та вторинної профілактики на підставі генетичних особливостей сімей з репродуктивними втратами у регіоні, який вивчався, та проведено її апробацію у окремих регіонах України за допомогою програми "Реплікація". Вперше на рівні субпопуляції вивчено напрямки подальшого розвитку інтеграції генетики та медицини в Україні, запропановано до поширення кількості встановлених нозологічних форм спадкової патології за рахунок точного етіологічного діагнозу та впровадження диференційної діагностики генетично обумовлених репродуктивних втрат. Вперше досліджено та впроваджено у перинатологію зворотний скринінг "пробанд - батьки" на підставі ефекту антиципації спадкової патології. Проаналізовано динаміку та спектр природженої та спадкової патології у регіоні дослідження. Вперше розроблено індивідуальні схеми обстеження сімей з генетично обумовленими репродуктивними втратами, на підставі особливостей показань для генетичного консультування. Розроблено оригінальну експертну комп'ютерну програму для диференційної діагностики природженої та спадкової патології у супроводі каталогів на паперових носіях.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив антигенів головного комплексу гістосумісності у взаємодії з іншими факторами на схильність до формування анеуплоїдного потомства людини. На підставі імуногенетичного обстеження 231 людини доведено, що на формування анеуплоїдного потомства людини вагомий вплив мають: наявність у батьків А10, В40, В41, В51 антигенів І-го класу й алелі DQA1*0301 гена DQA1 ІІ-го класу HLA-системи; порушення функції щитовидної залози, зокрема, аутоімунний тиреоїдит; звичне невиношування вагітності в анамнезі. Встановлено, що антигени В40 і В51 одночасно є маркерами схильності до порушень функції щитовидної залози, а наявність антигена В51 і алелі DQA1*0301 може розглядатися як фактор ризику до аутоімунного тиреоїду. На підставі отриманих результатів розроблено підходи до формування груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології.

  Скачати повний текст

Вивчено молекулярно-генетичну природу фенілкетонурії (ФКУ) в Україні. Проаналізовано 140 різних мутацій гена фенілаланінгідроксилази (ФАГ). Ідентифіковано 11 різних мутацій та встановлено, що мажорною для популяції України є мутація R408W, частота зустрічальності якої у групі хворих на ФКУ становить 57 %. Інші 10 мутацій зустрічаються з частотою від 0,5 до 3,7 %. Доведено, що мутація R408W зчеплена з мінігаплотипом VNTR03 / STR238, що вказує на одноподійне виникнення та балто-слов'янське походження даної мутації в Україні. Показано асоціацію мажорної мутації різної природи гена ФАГ на формування клінічного фенотипу за умов ризвитку ФКУ. Розроблено стратегію використання прямого аналізу мутацій гена ФАГ, а також проаналізовано зчеплення мутантного гена з STR- та VNTR-поліморфними маркерами з метою пренатальної діагностики ФКУ.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано генетичний вантаж популяції Прикарпаття у вигляді моногенних та хромосомних синдромів, виявлено переважання аутосомно-рецесивної патології серед інших моногенних захворювань. Наведено частоти, нозологічний спектр, тенденції щодо природжених вад розвитку (ПВР) в дітей раннього віку на Івано-Франківщині за 11 років. Відзначено більшу сумарну частоту ПВР чотирьох модельних груп (природжені вади серця, множинні ПВР, аномалії центральної нервової системи, хвороба Дауна) в районах з найбільш несприятливими факторами зовнішнього середовища. Детально викладено клініко-генетичні характеристики найбільш актуальних і перспективних для вивчення моногенних захворювань муковісцидозу (МВ) та фенілкетонурії. Запропоновано схему діагностичного алгоритму для ранньої діагностики МВ, а також регіональну програму заходів щодо покращання медико-соціальної допомоги сім'ям, які мають хворих на природжені та спадкові захворювання.

  Скачати повний текст

Встановлено зворотню вікову гестанційну залежність вмісту в плазмі крові тироїдних гормонів у недоношених новонароджених з неонатальним гіпотиреозом. Зазначено, що зміни у системі регуляції агрегатного стану крові при цьому характеризуються активацією тромбоцитарно-судинного гемостазу, хронометричною гіперкоагуляцією, пригніченням протизгортальної активності крові та ферментативного фібринолізу, який супроводжується підвищенням інтенсивності пероксидного окиснення ліпідів. Встановлено, що у нащадків самок щурів, які під час вагітності та/або лактації отримували важкі метали, відбувається різке пригнічення ферментативного фібринолізу в тканинах серця, печінки та нирок. Зроблено висновок, що введення трийодтироніну з 5-ої по 30-ту добу життя щурятам, матері яких під час вагітності та/або лактації зазнавали інтоксикації малими дозами хлористих сполук кадмію, талію та свинцю, нормалізує коагуляційний і тромбоцитарно-судинний гемостаз, про- й антиоксидантний потенціали та збільшує інтенсивність ферментативного фібринолізу в тканинах серця, печінки та нирок.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування мікроядерного тесту в системі цитогенетичного моніторингу та розроблено методику оцінки сумарного мутагенного фону довкілля урбанізованих територій за цитогенетичними критеріями. Досліджено закономірності виникнення генетичних змін в клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку в містах з різним рівнем техногенного навантаження. Встановлено, що цитогенетичний статус організму дитини погіршується зі зростанням рівня антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Встановлено рівень генетичної небезпеки для людини від дії шкідливих екологічних чинників з урахуванням мутагенності навколишнього середовища та стану генетичного здоров'я населення. Відзначено, що покращання цитогенетичного статусу та загального здоров'я людини, пошкодженого дією шкідливих екологічних чинників, може бути досягнуто за допомогою комплексу реабілітаційних заходів, зокрема, природних лікувальних чинників та адаптогенів.

  Скачати повний текст

За результатами обстежень 2196 осіб доведено, що на формування природженої хромосомної патології у потомстві людини вагомий вплив мають: наявність у батьків A10, B40, D41, D51 антигенів HLA I класу, алель QA1*0301 гена DQA1 LA II класу та порушення функції щитовидної залози аутоімунного характеру, особливо у матерів, а фенотипічні прояви моногенного спадкового захворювання муковісцитозу залежать від особливостей розподілу алелей гена DQA1 головного комплексу гістосумісності. З'ясовано важливу роль інтерферонової системи матері у підтримці та розвитку вагітності в нормі, а підвищені показники спонтанного інтерферону у сироватці крові та амніотичній рідині вагітної жінки є одним з критеріїв природжених вад розвитку плода. Рекомендовано у разі формування груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар у комплексі з ендокринним моніторингом та обстеженням інтерферонового статусу, а для вибору коректних схем лікування пацієнтів, хворих на муковісцитоз, обов'язковим є молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ у комплексі з дослідженнями генів-модифікаторів, зокрема DQA1-гена.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз стану кріоконсервованих і нативних органотипових культур з сім'яників щурів і новонароджених поросят in vitro та in vivo за ало- та ксенотрансплантації орхіектомованим тваринам або тваринам з експериментальним гіпогонадизмом, спричиненим введенням хлориду кадмію. Зазначено, що кріоконсервований матеріал під час його трансплантації експериментальним тваринам сприяє достовірному підвищенню рівня тестостерону у плазмі крові. Встановлено функціональну активність кріоконсервованого матеріалу.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Проаналізовано вроджену та спадкову патологію серед сімей, яким надано медико-генетичне консультування протягом 1999 - 2002 рр., визначено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти. Виявлено чинники ризику формування вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, неплідних шлюбів (вік подружжя, його хронічні інфекційні та екстрагенітальні захворювання, професійні шкідливості, шкідливі звички). Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування всіх вагітних жінок та подружніх пар з питань планування вагітності. Показано, що для верифікації діагнозу та лікування патології у роботі лікаря-генетика необхідна етапність. Розроблено систему збору та обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку генетичних змін у дітей різних груп дитячого населення Івано-Франківської області за 1989 - 2002 рр. за позитивними та негативними індикаторами їх здоров'я, а також показниками функціонального стану геному, мікроядерного тесту, частотою хромосомних аберацій і асоціацій акроцентричних хромосом у соматичних клітинах дітей. Впроваджено новий тест-об'єкт - трансгенні лінії Arbidopsis thaliana BAR Bin AR/RPD3-9 та N1DC4 no. 651 pMEX/SIR2-3, які у поєднанні з класичним Allium cepa дали змогу об'єктивно відобразити гено- та цитотоксичність довкілля, зумовлену хімічними та радіаційними чинниками. Проаналізовано ефективність профілактики вживання фолієвої кислоти та природних адаптогенів за показниками функціонального стану геному вагітних (зниження мікроядерного індексу та кількості морфологічно змінених ядер відповідно у 1,2 та 1,4 рази у порівнянні з контролем).

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження центромерної хромосомної нестабільності та C-поліморфізму хромосом у короткочасних культурах соматичних клітин людини на різних етапах нормального онтогенезу, за поширених патологічних станів, у взаємозв'язку з індукцією хромосомної нестабільності й апоптозу. Визначено фенотип і спонтанний рівень передчасного розділення центромер, сестринських хроматид (ПРЦ) та доведено закономірність його індукції у взаємозв'язку з екзогенним або ендогенним пошкодженням ДНК, процесами тканинної диференціації, онкогенної трансформації та клітинної загибелі. Індукція часткового ПРЦ відбувається послідовно з утворенням хромосомних аберацій і загрожує втратою хромосом та формуванням анеуплоїдних клітин. Фенотип повного ПРЦ асоціюється з індукцією апоптозу й ендоредуплікацією. Значною частиною знахідок макроваріантів C-поліморфізму у практиці медико-генетичних досліджень є фенокопії, які утворюються у соматичних клітинах внаслідок деконденсації конститутивного гетерохроматину. Рекомендовано визначати параметри центромерної хромосомної нестабільності для діагностики та прогнозування її синдромів, поширених гемобластозів і у практиці цитогенетичного моніторингу генотоксичних впливів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено генетико-демографічну структуру луганської популяції. Визначено спрямованість генетико-демографічних процесів у Луганську. Розраховано коефіцієнти шлюбної асортативності (А) та поліхорічний показник шлюбного зв'язку (К). Здійснено генетичний розподіл луганської популяції за національністю, місцем народження та професією. Із використанням моделі ізоляції відстанню Малеко для оцінки рівня інбридингу визначено генетичні параметри міграції. Виявлено, що протягом 1960 - 1990 рр., ізоляція відстанню (b) в луганській популяції була відносно стабільною, а в 2000 р. даний показник знизився в 2,5 рази, що може вплинути на рівень гетерозиготності популяції. Проведено порівняльне дослідження генетико-демографічних показників батьків у групі новонароджених з вродженими вадами розвитку та спадковою патологією та в групі здорових дітей. На прикладі населення Луганська показано залежність вродженої та спадкової патології у новонароджених з генетично значущими демографічними ознаками батьків. Виявлено, що факторами підвищеного ризику щодо вродженої та спадкової патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта, його приналежність до не слав'янської національності та низький рівень освіти батьків.

  Скачати повний текст

Вперше визначено рівні нормальної глюкоцереброзидазної та хітотриозидазної активності для населення України. Встановлено сумарні частоти мажорних алелей, знайдених в українських пацієнтів із хворобою Гоше. На підставі результатів біохімічних досліджень виявлено, що хітотриозидазна активність є надійним маркером для підтвердження діагнозу хвороби Гоше навіть у разі достатньо високої залишкової активності глюкоцереброзидази. Показано неможливість використання біохімічних методів для встановлення гетерозиготного носійства ХГ. Результати біохімічного обстеження у більшості випадків підтверджено молекулярно-генетичними методами. Проведено скринінг мажорних мутацій у гені GBA серед 27-ми пацієнтів з 26-ти родин. Визначено поширення мажорних мутацій N37OS та L44P у гені глюкоцереброзидази серед української популяції пацієнтів з хворобою Гоше. Встановлено, що сумарна частота мажорних мутацій у гені GBA у групі пацієнтів з ХГ складає майже 58 %, водночас як середня по європейським країнам - 65,1 %. Проаналізовано генотип-фенотипової кореляції у пацієнтів з хворобою Гоше. Розроблено та впроваджено у практику новий спосіб діагностики хвороби Гоше. Запропоновано алгоритм лабораторного обстеження для проведення верифікації діагнозу хвороби Гоше за допомогою малозатратних і високоінформативних біохімічних методів, який має велике практичне значення для проведення ретро- та проспективного медико-генетичного консультування обтяжених даною патологією родин. Новий алгоритм впроваджено у практику в медико-генетичному центрі УДСЛ "ОХМАТДИТ".

  Скачати повний текст

Визначено шляхи оптимізації ранньої лабораторної генетичної верифікації діагнозу в осіб з підозрою на синдром сегментних анеусомій (ССА). Показано, що встановлення діагнозу ускладнено гетерогенністю клінічних ознак і цитогенетичних характеристик. З використанням стандартного цитогенетичного методу попередній клінічний діагноз ССА підтверджено у 8,97 % пацієнтів, а у разі застосування високочутливого методу - у 3,85 % пацієнтів. Загальна інформативність цитогенетичних методів становила 12,82 %. Інформативність FISH-методу становила 78,2 %. Комплексне застосування цитогенетичних методів дозволило верифікувати діагноз у 93,6 % пацієнтів з підозрою на ССА. На підставі одержаних даних розроблено алгоритм генетичного обстеження пацієнтів з підозрою на ССА.

  Скачати повний текст

Уперше проведено популяційно-генетичний аналіз населення м. Євпаторії. Вивчено зв'язок між поширеністю спадкових захворювань і популяційними процесами, що складають їх основу. Виявлено несприятливий характер генетико-демографічних процесів у популяції м. Євпаторії, про що свідчать зниження чисельності, шлюбності, народжуваності, збільшення смертності. Зроблено висновок про зниження адаптивності популяції. Проаналізовано структуру природженої патології серед новонароджених м. Євпаторії за 2003 - 2006 рр. Вивчено репродуктивну характеристику населення міста. Встановлено, що міжетнічні індекси відбору більш виражені, ніж генераційні та соціальні. В Євпаторійській популяції зафіксовано явище репродуктивної компенсації. На підставі аналізу шлюбної структури обстеженої популяцїї виявлено позитивну шлюбну асортативність. Вивчено показники шлюбної міграції: дані якісної, кількісної та просторово-географічної характеристик.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано структуру мітохондріального генофонду населення України за даними поліморфізму нуклеотидних послідовностей гіперваріабельного сегмента (ГВС) I контрольного регіону та кодувальної області мітохондріальної ДНК (мтДНК). Розраховано показники генетичного різноманіття мтДНК. Визначено частоти гаплогруп і філогенетичні відносини гаплотипів мтДНК у популяційній вибірці та вибірці пацієнтів з клінічно встановленою мітохондріальною патологією. Одержано детальну характеристику мітохондріальних маркерів у сучасній українській популяції, висвітлено еволюційні процеси у контексті слов'янських народів і популяцій Європи. Оцінено вплив популяційних поліморфізмів. У вибірці пацієнтів визначено додаткові поліморфізми (генетичний фон) у галогрупах U5, T і X, які на тлі їх основних мотивів можуть відігравати певну роль у прояві мітохондріальних захворювань. Результати дослідження є першими систематизованими даними стосовно етногенезу населення України, одержаними на підставі вивчення поліморфізму ГВС I контрольного регіону та кодувальної області мтДНК, за якими доведено існування генетичних особливостей мтДНК у сучасних українських популяціях і обгрунтовано потребу їх врахування для ефективного прогнозування, діагностування та профілактики моногенної та мультифакторної патології, асоційованої з функціональною недостатністю мітохондрій.

  Скачати повний текст

Визначено та кількісно охарактеризовано рівні вільних амінокислот (АК) крові у здорових дітей та дітей з ознаками метаболічних захворювань (МЗ) у популяції Харківщини. Визначено умови проведення аналізу вільних АК крові, зокрема підготовки зразків для дослідження, хроматографічне розподілення й аналіз одержаних даних. Вивчено фенотипові особливості з урахуванням вмісту вільних АК крові у дітей з клінічними ознаками МЗ. Виявлено спадкові порушення обміну амінокислот (СПО АК) у дітей, родини яких звернулися за медико-генетичною допомогою до Харківського спеціалізованого медико-генетичного центру. Показано можливість раннього діагностування СПО АК з використанням клініко-біохімічного підходу. Розроблено та впроваджено систему такого підходу в дігностиці СПО АК, що дозволило збільшити кількість верифікованих нозологічних одиниць. На підгрунті комплексного оцінювання клінічних і біохімічних показників установлено фенотипові особливості у дітей з підвищеним рівнем певних АК крові, а саме: глютамінової кислоти; гліцину, аланіну, проліну. Установлено особливості фенотипу дітей з СПО АК.

  Скачати повний текст