Визначено шляхи оптимізації ранньої лабораторної генетичної верифікації діагнозу в осіб з підозрою на синдром сегментних анеусомій (ССА). Показано, що встановлення діагнозу ускладнено гетерогенністю клінічних ознак і цитогенетичних характеристик. З використанням стандартного цитогенетичного методу попередній клінічний діагноз ССА підтверджено у 8,97 % пацієнтів, а у разі застосування високочутливого методу - у 3,85 % пацієнтів. Загальна інформативність цитогенетичних методів становила 12,82 %. Інформативність FISH-методу становила 78,2 %. Комплексне застосування цитогенетичних методів дозволило верифікувати діагноз у 93,6 % пацієнтів з підозрою на ССА. На підставі одержаних даних розроблено алгоритм генетичного обстеження пацієнтів з підозрою на ССА.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження центромерної хромосомної нестабільності та C-поліморфізму хромосом у короткочасних культурах соматичних клітин людини на різних етапах нормального онтогенезу, за поширених патологічних станів, у взаємозв'язку з індукцією хромосомної нестабільності й апоптозу. Визначено фенотип і спонтанний рівень передчасного розділення центромер, сестринських хроматид (ПРЦ) та доведено закономірність його індукції у взаємозв'язку з екзогенним або ендогенним пошкодженням ДНК, процесами тканинної диференціації, онкогенної трансформації та клітинної загибелі. Індукція часткового ПРЦ відбувається послідовно з утворенням хромосомних аберацій і загрожує втратою хромосом та формуванням анеуплоїдних клітин. Фенотип повного ПРЦ асоціюється з індукцією апоптозу й ендоредуплікацією. Значною частиною знахідок макроваріантів C-поліморфізму у практиці медико-генетичних досліджень є фенокопії, які утворюються у соматичних клітинах внаслідок деконденсації конститутивного гетерохроматину. Рекомендовано визначати параметри центромерної хромосомної нестабільності для діагностики та прогнозування її синдромів, поширених гемобластозів і у практиці цитогенетичного моніторингу генотоксичних впливів.

  Скачати повний текст

Вперше досліджено генетико-демографічну структуру луганської популяції. Визначено спрямованість генетико-демографічних процесів у Луганську. Розраховано коефіцієнти шлюбної асортативності (А) та поліхорічний показник шлюбного зв'язку (К). Здійснено генетичний розподіл луганської популяції за національністю, місцем народження та професією. Із використанням моделі ізоляції відстанню Малеко для оцінки рівня інбридингу визначено генетичні параметри міграції. Виявлено, що протягом 1960 - 1990 рр., ізоляція відстанню (b) в луганській популяції була відносно стабільною, а в 2000 р. даний показник знизився в 2,5 рази, що може вплинути на рівень гетерозиготності популяції. Проведено порівняльне дослідження генетико-демографічних показників батьків у групі новонароджених з вродженими вадами розвитку та спадковою патологією та в групі здорових дітей. На прикладі населення Луганська показано залежність вродженої та спадкової патології у новонароджених з генетично значущими демографічними ознаками батьків. Виявлено, що факторами підвищеного ризику щодо вродженої та спадкової патології новонароджених Луганська є наявність батька дальнього мігранта, його приналежність до не слав'янської національності та низький рівень освіти батьків.

  Скачати повний текст

Вперше для розробки адекватних засобів профілактики генетично обумовлених репродуктивних втрат враховано демографічні особливості субпопуляції. Встановлено закономірність динаміки генетично обумовлених репродуктивних втрат хромосомної та моногенної природи відповідно до періоду індивідуального онтогенезу. Створено концепцію первинної та вторинної профілактики на підставі генетичних особливостей сімей з репродуктивними втратами у регіоні, який вивчався, та проведено її апробацію у окремих регіонах України за допомогою програми "Реплікація". Вперше на рівні субпопуляції вивчено напрямки подальшого розвитку інтеграції генетики та медицини в Україні, запропановано до поширення кількості встановлених нозологічних форм спадкової патології за рахунок точного етіологічного діагнозу та впровадження диференційної діагностики генетично обумовлених репродуктивних втрат. Вперше досліджено та впроваджено у перинатологію зворотний скринінг "пробанд - батьки" на підставі ефекту антиципації спадкової патології. Проаналізовано динаміку та спектр природженої та спадкової патології у регіоні дослідження. Вперше розроблено індивідуальні схеми обстеження сімей з генетично обумовленими репродуктивними втратами, на підставі особливостей показань для генетичного консультування. Розроблено оригінальну експертну комп'ютерну програму для диференційної діагностики природженої та спадкової патології у супроводі каталогів на паперових носіях.

  Скачати повний текст

Визначено клінічний і біохімічний поліморфізм, встановлено широту плейотропної дії генів у разі синдрому Елерса - Данлоса (СЕД) у регіоні дослідження з метою підвищення ефективності його діагностики, розробки адекватної терапії та профілактики. Вперше використано принципи сучасної клінічної протеогеноміки - одночасне вивчення клінічних, біохімічних і молекулярно-генетичних характеристик СЕД у реальному масштабі часу. Визначено частоту синдромальних форм сполучнотканинної дисплазії у регіоні обстеження, встановлено критерії підтвердження діагнозу нових варіантів СЕД. Описано клініко-біохімічні характеристики варіантів СЕД, які не включені в існуючу класифікацію. Досліджено динаміку основних показників обміну сполучної тканини у разі СЕД, зіставлено клінічні та біохімічні фенотипи для адекватної диференційної діагностики й обгрунтування напрямків патогенетичного лікування та профілактики даної патології.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано значення медико-генетичного консультування в системі генетичного моніторингу. Проаналізовано вроджену та спадкову патологію серед сімей, яким надано медико-генетичне консультування протягом 1999 - 2002 рр., визначено рівень сегрегаційної та мутаційної компоненти. Виявлено чинники ризику формування вродженої патології серед новонароджених, самовільних викиднів, неплідних шлюбів (вік подружжя, його хронічні інфекційні та екстрагенітальні захворювання, професійні шкідливості, шкідливі звички). Наголошено на необхідності медико-генетичного консультування всіх вагітних жінок та подружніх пар з питань планування вагітності. Показано, що для верифікації діагнозу та лікування патології у роботі лікаря-генетика необхідна етапність. Розроблено систему збору та обробки інформації для прогнозування генетичних процесів серед населення.

  Скачати повний текст

Охарактеризовано структуру мітохондріального генофонду населення України за даними поліморфізму нуклеотидних послідовностей гіперваріабельного сегмента (ГВС) I контрольного регіону та кодувальної області мітохондріальної ДНК (мтДНК). Розраховано показники генетичного різноманіття мтДНК. Визначено частоти гаплогруп і філогенетичні відносини гаплотипів мтДНК у популяційній вибірці та вибірці пацієнтів з клінічно встановленою мітохондріальною патологією. Одержано детальну характеристику мітохондріальних маркерів у сучасній українській популяції, висвітлено еволюційні процеси у контексті слов'янських народів і популяцій Європи. Оцінено вплив популяційних поліморфізмів. У вибірці пацієнтів визначено додаткові поліморфізми (генетичний фон) у галогрупах U5, T і X, які на тлі їх основних мотивів можуть відігравати певну роль у прояві мітохондріальних захворювань. Результати дослідження є першими систематизованими даними стосовно етногенезу населення України, одержаними на підставі вивчення поліморфізму ГВС I контрольного регіону та кодувальної області мтДНК, за якими доведено існування генетичних особливостей мтДНК у сучасних українських популяціях і обгрунтовано потребу їх врахування для ефективного прогнозування, діагностування та профілактики моногенної та мультифакторної патології, асоційованої з функціональною недостатністю мітохондрій.

  Скачати повний текст

Наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної проблеми - визначення закономірностей реалізації впливу іонізуючого випромінювання на спадкові структури соматичних клітин людини з плином часу й обгрунтування нових підходів для формування "груп ризику" серед осіб з різними формами хромосомної нестабільності на підставі вдосконалення існуючих методів оцінки стабільності геному. Запропоновано нові підходи та розроблено відповідні модельні системи, які дозволяють виявити й оцінити "немішеневі" цитогенетичні ефекти у віддалені строки після опромінення людини. Досліджено модифікуючий вплив іонізуючого випромінювання в широкому діапазоні доз на генетично детерміновану індивідуальну чутливість людини до мутагенної дії. Встановлено особливості перебігу радіаційно-індукованого соматичного хромосомного мутагенезу у людини з плином часу.

  Скачати повний текст

Досліджено актуальну проблему підвищення ефективності функціонування медико-генетичної консультації за рахунок введення в практику обстеження пацієнтів нових методів та алгоритмів прогнозування виникнення та діагностики вроджених вад розвитку та генетичних відхилень. Вперше запропоновано комплекс математичних моделей та інформаційну технологію для розв'язання задач ранньої диференціальної діагностики вроджених вад розвитку та генетичних відхилень. Проведено структуризацію та визначено функціональний склад системи підтримки прийняття рішень (СППР) лікаря-генетика, до якої включено підсистеми, які реалізують усі етапи процесу обстеження пацієнта. Досліджено джерела негативного впливу зовнішнього середовища на материнський організм і плід. Розроблено модель оцінювання негативного впливу забруднення повітряного басейну викидами промислових підприємств та автотранспорту на організм людини. На підставі вивчення кількісного та якісного складу викидів встановлено коефіцієнт небезпеки підприємства, а також узагальнений коефіцієнт шкідливості їх впливу на людину. Для реалізації діагностичного алгоритму запропоновано метод головних компонент. Як засіб опису взаємної залежності симптомів використано кореляційні матриці нозологічних форм. Запропоновано використовувати методику аналізу власних значень кореляційних матриць "зразків" захворювань і вектора обстеження пацієнта для їх опису за допомогою меншого числа прихованих внутрішніх чинників за умови збереження основної інформативності. Для пошуку власних значень кореляційних матриць запропоновано використовувати нейронну мережу, що працює на основі правила навчання Хебба та дозволяє істотно прискорити обчислювальний процес і скоротити об'єм оброблюваних даних. На підставі вивчення результатів моделювання роботи системи виявлено достатньо високу імовірність постановки правильного діагнозу за умови скорочення об'єму оброблюваних даних і часу обробки. Наведено рекомендації щодо використання результатів наукового дослідження у процесі підготовки майбутніх лікарів для інформаційної підтримки діагностичного процесу й оцінювання екологічного стану міста.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

За результатами обстежень 2196 осіб доведено, що на формування природженої хромосомної патології у потомстві людини вагомий вплив мають: наявність у батьків A10, B40, D41, D51 антигенів HLA I класу, алель QA1*0301 гена DQA1 LA II класу та порушення функції щитовидної залози аутоімунного характеру, особливо у матерів, а фенотипічні прояви моногенного спадкового захворювання муковісцитозу залежать від особливостей розподілу алелей гена DQA1 головного комплексу гістосумісності. З'ясовано важливу роль інтерферонової системи матері у підтримці та розвитку вагітності в нормі, а підвищені показники спонтанного інтерферону у сироватці крові та амніотичній рідині вагітної жінки є одним з критеріїв природжених вад розвитку плода. Рекомендовано у разі формування груп ризику для пренатальної діагностики хромосомної патології враховувати імуногенетичні особливості подружніх пар у комплексі з ендокринним моніторингом та обстеженням інтерферонового статусу, а для вибору коректних схем лікування пацієнтів, хворих на муковісцитоз, обов'язковим є молекулярно-генетичне обстеження гена ТРБМ у комплексі з дослідженнями генів-модифікаторів, зокрема DQA1-гена.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано застосування мікроядерного тесту в системі цитогенетичного моніторингу та розроблено методику оцінки сумарного мутагенного фону довкілля урбанізованих територій за цитогенетичними критеріями. Досліджено закономірності виникнення генетичних змін в клітинах слизової оболонки порожнини рота дітей дошкільного віку в містах з різним рівнем техногенного навантаження. Встановлено, що цитогенетичний статус організму дитини погіршується зі зростанням рівня антропогенного навантаження на навколишнє середовище. Встановлено рівень генетичної небезпеки для людини від дії шкідливих екологічних чинників з урахуванням мутагенності навколишнього середовища та стану генетичного здоров'я населення. Відзначено, що покращання цитогенетичного статусу та загального здоров'я людини, пошкодженого дією шкідливих екологічних чинників, може бути досягнуто за допомогою комплексу реабілітаційних заходів, зокрема, природних лікувальних чинників та адаптогенів.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку генетичних змін у дітей різних груп дитячого населення Івано-Франківської області за 1989 - 2002 рр. за позитивними та негативними індикаторами їх здоров'я, а також показниками функціонального стану геному, мікроядерного тесту, частотою хромосомних аберацій і асоціацій акроцентричних хромосом у соматичних клітинах дітей. Впроваджено новий тест-об'єкт - трансгенні лінії Arbidopsis thaliana BAR Bin AR/RPD3-9 та N1DC4 no. 651 pMEX/SIR2-3, які у поєднанні з класичним Allium cepa дали змогу об'єктивно відобразити гено- та цитотоксичність довкілля, зумовлену хімічними та радіаційними чинниками. Проаналізовано ефективність профілактики вживання фолієвої кислоти та природних адаптогенів за показниками функціонального стану геному вагітних (зниження мікроядерного індексу та кількості морфологічно змінених ядер відповідно у 1,2 та 1,4 рази у порівнянні з контролем).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Висвітлено особливості генетико-демографічних процесів, репродуктивний потенціал і інтенсивність впливу природного добору за умов відтворення населення в областях України. Виявлено регіони з виснаженим потенціалом відтворення населення. Проведено генетико-демографічне районування України з метою визначення напрямів регіональної політики для вирішення проблем відтворення населення. Встановлено за територіями вплив чинників ризику формування генетично обумовлених репродуктивних розладів. Наведено систему оцінки відтворення генофонду населення, яка складається з визначення питомої ваги осіб сприятливого репродуктивного віку населення дітей, оцінки народжуваності, розрахунку рівня та ризику вроджених вад розвитку та репродуктивних втрат за рахунок плоду, аналізу антропометричних параметрів новонароджених і проведено порівняння їх з даними відносно попереднього покоління, виявлення пріоритетних чинників ризику формування репродуктивних втрат генетичної етіології.

  Скачати повний текст

Встановлено структуру вроджених вад розвитку, частоту та ризик їх виникнення серед немовлят Чернівецької області, народжених живими, в тому числі таких сторожових вроджених вад розвитку як синдром Дауна, спинномозкова кила, щілини губи і/або піднебіння, редукційні вади кінцівок, полідактилія, синдактилія та множинні вроджені вади розвитку за 1999 - 2008 рр. Визначено популяційну частоту синдрому Дауна, аненцефалії, спинномозкової кили, множинних вроджених вад розвитку, щілини губи і/або піднебіння. Розраховано частоту фенілкетонурії та гіпотиреозу. Виявлено пріоритетні фактори ризику народження дітей з вродженими вадами розвитку. Показано підвищений ризик народження дитини з вродженою вадою розвитку за наявності молодого віку матері в розрізі її національності та непліддя під час зменшення шлюбної дистанції у членів подружньої пари до меж одного району області.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-генетичний поліморфізм і поширеність синдрому Ніймеген (NBS) у Західному регіоні України. Розроблено й апробовано алгоритм селективного скринінгу, клінічної, клініко-генеалогічної, клініко-імунологічної, молекулярно-генетичної, цитогенетичної та пренатальної діагностики. Сформовано реєстр випадків і банк ДНК. Визначено клініко-генетичні особливості українських пацієнтів і родин високого ризику. Досліджено алельний поліморфізм промоторної ділянки гена IL-10 як вірогідного маркера схильності лімфоцитів до онкогенної трансформації. Встановлено частоту гомо- та гетерозиготного носійства типової мутації 657del5 гена NBSI у популяції Львівської області України, що свідчить про приналежність синдрому Ніймегена (NBS) до поширеної спадковї патології у регіоні та високий імовірний внесок типової мутації у виникненні онкологічних захворювань у популяції.

  Скачати повний текст

Уперше проведено популяційно-генетичний аналіз населення м. Євпаторії. Вивчено зв'язок між поширеністю спадкових захворювань і популяційними процесами, що складають їх основу. Виявлено несприятливий характер генетико-демографічних процесів у популяції м. Євпаторії, про що свідчать зниження чисельності, шлюбності, народжуваності, збільшення смертності. Зроблено висновок про зниження адаптивності популяції. Проаналізовано структуру природженої патології серед новонароджених м. Євпаторії за 2003 - 2006 рр. Вивчено репродуктивну характеристику населення міста. Встановлено, що міжетнічні індекси відбору більш виражені, ніж генераційні та соціальні. В Євпаторійській популяції зафіксовано явище репродуктивної компенсації. На підставі аналізу шлюбної структури обстеженої популяцїї виявлено позитивну шлюбну асортативність. Вивчено показники шлюбної міграції: дані якісної, кількісної та просторово-географічної характеристик.

  Скачати повний текст

Розроблено цілісну концепцію пренатального генетичного скринінгу на основі уніфікації лабораторних стандартів, створення єдиних діагностичних критеріїв і системи контролю якості кожного етапу допологового обстеження. Обчислено нормативні значення біохімічних маркерів першого та другого триместрів залежно від гестаційного терміну, аналітичного методу та тест-систем, представлених в Україні. Показано найбільшу специфічність зниження РЛРР-Л у першому триместрі для виявлення хромосомної патології та можливість використання даного маркера у прогнозуванні акушерських ускладнень, сумарна частота яких, у тому числі тяжкість прееклампсії, зворотно корелювала з рівнем РАРР-А. За даними статистичного моделювання та мета-аналізу доведено, що ранжирована стратегія пренатального скринінгу, яка базується на оцінці біохімічних та ультразвукових маркерів першого триместру й обстеженні у другому триместрі лише вагітних з проміжним ризиком, є найбільш оптимальною за критерієм співвідношення ступеня виявлення патології (94,1 %) та числа хибно-позитивних результатів (1,2 %). Розроблено трирівневу систему контролю пренатального генетичного скринінгу, засновану на принципах стандартизації кожного етапу обстеження, внутрішньому та зовнішньому моніторингу результатів. Обгрунтовано конкретні практичні заходи щодо організації ефективної пренатальної діагностики в Україні.

  Скачати повний текст

Вперше визначено рівні нормальної глюкоцереброзидазної та хітотриозидазної активності для населення України. Встановлено сумарні частоти мажорних алелей, знайдених в українських пацієнтів із хворобою Гоше. На підставі результатів біохімічних досліджень виявлено, що хітотриозидазна активність є надійним маркером для підтвердження діагнозу хвороби Гоше навіть у разі достатньо високої залишкової активності глюкоцереброзидази. Показано неможливість використання біохімічних методів для встановлення гетерозиготного носійства ХГ. Результати біохімічного обстеження у більшості випадків підтверджено молекулярно-генетичними методами. Проведено скринінг мажорних мутацій у гені GBA серед 27-ми пацієнтів з 26-ти родин. Визначено поширення мажорних мутацій N37OS та L44P у гені глюкоцереброзидази серед української популяції пацієнтів з хворобою Гоше. Встановлено, що сумарна частота мажорних мутацій у гені GBA у групі пацієнтів з ХГ складає майже 58 %, водночас як середня по європейським країнам - 65,1 %. Проаналізовано генотип-фенотипової кореляції у пацієнтів з хворобою Гоше. Розроблено та впроваджено у практику новий спосіб діагностики хвороби Гоше. Запропоновано алгоритм лабораторного обстеження для проведення верифікації діагнозу хвороби Гоше за допомогою малозатратних і високоінформативних біохімічних методів, який має велике практичне значення для проведення ретро- та проспективного медико-генетичного консультування обтяжених даною патологією родин. Новий алгоритм впроваджено у практику в медико-генетичному центрі УДСЛ "ОХМАТДИТ".

  Скачати повний текст