Дисертація присвячена виявленню нейрофізіологічних механізмів дії кон'югатів гальмівного медіатора в корі (ГАМК) з вітамінами - пантогаму, пікамілону та аскорбінату-ГАМК. Встановлено вплив препаратів на постсинаптичні реакції нейронів нормальної і епілептизованої нової кори головного мозку. Визначені дози препаратів, які визивають гіпер- чи деполяризаційні ефекти на постсинаптичному рівні. Показані механізми дії препаратів на ГАМК-рецепторно-канальний комплекс постсинаптичної мембрани нейронів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Встановлено, що ноотропні речовини (пірацетам, карбацетам, етимізол і гліцин) полегшують індукцію та експресію головних форм синаптичної пластичності у гіпокампі: тривалу депресію (ювенільні щурі) та депотенціацію (зрілі щурі) в області CAl, але послаблюють розвиток допоміжних форм синаптичної пластичності - тривалу депресію у зубчастій звивині зрілих щурів. Показано, що неоднаковий вплив ноотропних речовин визначається відмінністю нейрохімічних механізмів даних форм синаптичної пластичності. Розроблено та уточнено нейрохімічні механізми ранніх і відстрочених аноксичних пошкоджень нейронів. Досліджено, що захисна активність ноотропів значно знижується у разі пізніх аноксичних пошкоджень, пов'язаних з їх слабким впливом на процеси пресинаптичного вивільнення глутамату, що лежать в основі відстрочних аноксичних пошкоджень нейронів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вдосконалено існуючі методи комп'ютерного прогнозування фізіологічної дії речовин, базуючись на вивченні їх просторової будови. Показано, що для успішного розв'язання задач 3D-К3СА можна використовувати алгоритм просторового навчання штучних нейронних мереж (ШНМ). Новий алгоритм є комбінацією двох типів ШНМ - мережі Кохонена та ШНМ з прямим розповсюдженням сигналів. Використання двох типів мереж дозволяє значно стискувати вхідні дані та використовувати тільки невелике число ознак для виявлення взаємозв'язку структура - активність. Створена графічна програма полегшує візуалізацію отриманих результатів.

  Скачати повний текст

Розглянуто механізми взаємодії похідних амідазол-4,5-, та піразол-3,4-дикарбонових кислот і нової бензопіранової сполуки, структурно подібної кумаринам рослинного походження - ансекуліна (КА-672) із NMDA-рецептор-керованим іонним каналом пірамідних нейронів щура. З використанням електрофізіологічних методів визначено дію даних сполук на провідність, керовану NMDA-рецепторами. Досліджено роль гідрофобних взаємодій у їх модуляції. Виявлено основні характеристики взаємодії КА-672 із рецепторами NMDA-типу. На підставі даних скринінгу піразольних та імідазольних похідних висловлено припущення про існування у глутамат-розпізнаючому центрі NMDA-рецептора ліпофільної ділянки, з якою може взаємодіяти ліпофільний замісник молекули похідної. Наявність такої взаємодії призводить до зміни і, навіть, інверсії агоністичних властивостей даної похідної. Досліджені речовини можуть служити прототипами для створення більш ефективних блокатрів NMDA-рецепторів, придатних для використання у клінічній медицині. КА-672 перебуває у другій фазі клінічних досліджень серед хворих на синдром Альцгеймера.

  Скачати повний текст

Проведено порівняльний аналіз антиконвульсивної дії прямих агоністів - феназепаму, барбіталу натрію та етанолу. Зазначено, що виявлена наявність двох фаз (антисудомної та просудомної) у дії еталону може бути запропонована як експрес-метод дослідження гострого алкогольного абстинентного синдрому. Обгрунтовано та дослідно підтверджено гіпотезу про необоротність процесів масопереносу лікарських засобів, безпосередньо аплікованих на біофазу їх дії. Досліджено динаміку зміни величин мінімальних ефективних доз (МЕД) коразолу, пікротоксину, бемегріду та стрихніну на фоні введення феназепану, барбіталу та етанолу. За результатами дослідження ГАМК-залежних струмів нейронів (клітин Пуркіньє) встановлено, що пеніцилин і бемегрід можуть бути охарактеризовані як ліганди з низькою спорідненістю, що неселективно взаємодіють з рецептором та з його комплексом з ГАК, а пікротоксин і 5-орто-2'-хлор-2-амінобензофенол, як ліганди, що утворюють стійку частку "рецептор-ГАМК-ліганд" з низькою провідністю іонофору.

  Скачати повний текст

Вивчено вплив нейротропних засобів: мелатоніну (1 мг/кг), пірацетаму (500 мг/кг) та кавінтону (10 мг/кг) на процеси перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) у різних утвореннях головного мозку з метою виявлення протекторної дії фармакопрепаратів за екстремальних умов (гіпоксії, фізичного навантаження та їх комбінації). Вперше показано в дослідах на білих щурах та мишах, що екстремальні чинники (особливо комбінований стрес) викликають активацію ПОЛ, більш виражену в неокортексі. Одночасно виявлено порушення пам'яті та поведінкових реакцій. Встановлено, що превентивне (протягом трьох днів) введення нейротропних засобів сприяє зменшенню порушень окиснювально-антиоксидантного балансу в різних утвореннях головного мозку. Найбільш виражений протекторний ефект має мелатонін, який знижує концентрацію дієнових кон'югатів - до 27,9 %, малонового діальдегіду - до 23,4 %, а мелатонін викликає підвищення активності антиоксидантних ферментів: супероксиддисмутази - до 63,3 % і глутатіанпероксидази - до 52,1 %. Протекторна дія пірацетаму менш виражена і виявляється переважно в неокортексі. Захисна дія кавінтону більш чітко виражена щодо до стовбурових відділів: зниження вмісту дієнових кон'югатів і підвищення активності супероксиддисмутази. Поліпшення окиснювально-антиоксидантного балансу призводить до зниження зрушень поведінкових реакцій та пам'яті.

  Скачати повний текст

Розроблено формальний апарат визначення механізмів взаємодії екзогенних лігандів і рецепторів у цілісній біосистемі на підставі результатів вивчення зміни величин ізодинамічних (мінімальних ефективних) доз цих лігандів. Вивчено динаміку мінімальних ефктивних доз судомних агентів - лігандів ГАМК-рецепторно-іоноформного комплексу (ГАМК-рк), що вводяться в сумішах з різним співвідношенням компонентів, проаналізовано механізми їх взаємодії на підставі розробки ізодинамічних окупаційних моделей. Вперше розроблено конформаційно-алостеричну ізодинамічну модель, що описує особливості взаємодії ГАМК-рк та його екзогенних (агоністів, антагоністів, зворотних агоністів) лігандів у цілісному організмі. На підставі результатів дослідження мінімальних ефективних доз лігандів обгрунтовано параметри взаємозв'язку деяких фундаментальних фармакологічних характеристик досліджуваних сполук, що визначають можливості та шляхи оптимізації їх використання індивідуально та в лікарських сумішах.

  Скачати повний текст