Вивчено імунний гомеостаз та цитокінову систему за професійного бронхіту (ПБ) з супутньою артеріальною гіпертензією (АГ). Визначено роль імунного запалення у розвитку та прогресуванні поєднаної патології. З'ясовано особливості клінічного перебігу ПБ залежно від наявності супутньої АГ та професії обстежених осіб. Установлено вплив захворювання на якість життя робочих видових професій машинобудування. Наявність супутньої АГ у хворих на ПБ супроводжується активацією імунозапального процесу з посиленням гуморальної відповіді на фоні клітинної імуносупресії та більш вираженим дисбалансом у системі цитокінів. Імунозапальні зміни також взаїмопов'язані з умовами праці і визначають особливості клінічних проявів ПБ у осіб різних професійних груп.

  Скачати повний текст

Встановленно вплив на них комплексної терапії із залученням інгібітору 3-гідроксі-3-метилглутаріл коензім-А редуктази аторвастатину. Встановлено, що запальна активація в пацієнтів на гострий коронарний синдром в поєднанні з гіпертонічною хворобою (ГХ) та у хворих зі сполученням ГХ і стенокардії напруги значно вища, ніж у пацієнтів з ізольованим перебігом стенокардії напруги або гіпертонічної хвороби, що асоціюється з прогностично несприятливим перебігом даних захворювань.

  Скачати повний текст

Комплексно досліджено взаємозв'зок вуглеводно-ліпідного обміну, наявності ожиріння, ступеня атеріальної гіпертензії (АГ) та типу ремоделювання міокарда лівого шлуночка (ЛШ). Установлено позитивний кореляційний взаємозв'язок між систолічним артеріальним тиском (САТ) і базальним рівнем інсуліну та негативний кореляційний взаємозв'язок між САТ й індексом чутливості до інсуліну (ІЧІ) до навантаження глюкозою у хворих на АГ. Доведено, що існує асоціація між індексом маси тіла (ІМТ) та ступенем АГ, рівнем інсуліну та ІЧІ до та після перорального тесту толерантності до глюкози (ПТТГ) у хворих на АГ, проведення аналізу взаємозв'язку інсулінорезистентності (ІР) та компенсаторної гіперінсулінемії, дисліпідемії, ожиріння з підвищеним АТ. Вивчено роль чинників неспецифічного запалення C-реактивного білка (CРБ) та інтерлейкіну-6 (ІЛ-6) на формування певного типу ремоделювання міокарда ЛШ. Оцінено клінічні та метаболічні ефекти бета-адреноблокатора бісопрололу та його вплив на рівні СРБ та ІЛ-6 у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ) у динаміці лікування. Досліджено стан ІР і супутніх метаболічних порушень на підставі визначення рівня глюкози й інсуліну крові до та після ПТТГ, рівня тригліцеридів, загального холестерину, холестерину ліпопротеїдів високої щільності, визначення супутнього ожиріння та його типу у хворих на АГ, рівня неспецифічних маркерів запалення - CРБ та ІЛ-6, моделі структурно-геометричного ремоделювання ЛШ, вплив лікування бета-адреноблокатором бісопрололом на вуглеводний обмін та рівень СРБ й ІЛ-6.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці питань прогнозування переходу пограничних станів до проявів еволюції гіпертонічної хвороби (ГХ) на підставі вивчення механізмів функціональної активності тромбоцитів у взаємозв'язку з гемодинамічними змінами в базальних умовах та в динаміці проведення фізичного навантаження, визначення участі міжклітинних медіаторів та фібронектину (ФН) в розвитку ГХ, вивчення їх патогенетичної ролі в можливому пошкодженні судинної стінки в період прогресування захворювання. За результатами проведених досліджень встановлено, що пресорна реакція гемодинаміки під час проведення велоергометрії у гіпертензивних пацієнтів вірогідно більш виражена у порівнянні зі здоровими і характеризується неоднорідністю гемодинамічної відповіді в залежності від стадії захворювання. У процесі оцінки функціональної активності тромбоцитів за артеріальної гіпертензії (АГ) відзначаються тенденції до її зміни в залежності від стадії захворювання в порівнянні зі здоровими. У хворих на м'яку артеріальну гіпертензію (МАГ) виявлено достовірне підвищення ступеня фібринолітичної активності крові, активності чинника ХШ, що можна розглядати як захисний пусковий механізм у відповідь на активацію адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів. У хворих на помірну і тяжку АГ досліджено достовірне підвищення активності сироваткового ІЛ-1 alpha у порівнянні із здоровими. В період прогресування АГ виявлено достовірне зниження рівня ФН у плазмі крові. Визначено кореляційні зв'язки між рівнем активності сироваткових цитокінів, ФН і показниками функціональної активності тромбоцитів. Запропоновано спосіб прогнозування переходу пограничних станів до розвитку ГХ на підставі вивчення активності тромбоцитів у динаміці велоерготестуючого комплексу "Діалог" за методикою Б.П.Преварського у пацієнтів із МАГ.

  Скачати повний текст

Виявлено, що висока активність імуно-запального процесу є однією з причин фармакорезистентності. Доведено, що перебіг ГХ, асоційований з ІХС, проявляється формуванням синдрому ендогенної інтоксикації, яке пов'язано з появою нефізіологічних концентрацій регуляторних речовин, в результаті чого порушується функція еритроцитів, як і фізіологічних адсорбентів-переносників медикаментів. Вперше вивчено особливості лікувального впливу еферентних методів на гемодинамічні, електрокардіографічні, біохімічні, імунологічні показники в хворих на ГХ, асоційовану з ІХС. Встановлено підвищення ефективності лікування за умов проведення медикаментозної терапії у комплексі з інтра-екстракорпоральною гемокорекцією.

  Скачати повний текст

Розроблено інформаційну технологію обробки неоднорідних медичних даних на базі одновимірних і двовимірних моделей сплайн-розподілів і сумішей розподілів для підтримки прийняття рішень під час діагностування хворих на артеріальну гіпертензію з урахуванням їх психологічного стану. Запропоновано та досліджено модель розподілу неоднорідних медичних даних у вигляді двовимірного сплайн-нормального розподілу з однією та двома прямими склеювання, яка може бути застосована у задачі класифікації. Удосконалено метод визначення норм медичних показників за рахунок одновимірних моделей сплайн-розподілів і сумішей розподілів. Запропоновано метод визначення імовірностей перебування двох медичних показників у межах їх нормативних величин за умов проведення параметричного та непараметричного оцінювання функції щільності розподілу імовірностей показників.

  Скачати повний текст

Вивчено активність нейропептиду Y та добового профілю артеріального тиску у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу. Досліджено рівень нейропептиду Y у крові цих хворих залежно від особливостей добового профілю артеріального тиску (АТ) та проведеного антигіпертензивного лікування. Виявлено більш високі рівні нейропептиду Y у хворих з порушеним добовим профілем АТ, що доводить вплив даного показника на формування структури добового ритму АТ. Установлено, що проведення антигіпертензивної терапії з використанням антагоністів рецепторів ангіотензину II і діуретиків сприяє нормалізації АТ, що супроводжується зниженням активності нейропептиду Y.

  Скачати повний текст

Досліджено компоненти ренін-ангіотензинової системи (РАС), клінічно та патогенетично вагомих показників у динаміці лікування хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Визначено нові ефективні методи оцінки активності ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ)-незалежних шляхів утворення ангіотензину ІІ (АІІ), виявлено критерії ефективності та раціональні схеми застосування антигіпертезивних препаратів на ГХ з урахуванням рівня активності ферменту АПФ-незалежних шляхів утворення ангіотензину ІІ - хімази. Доведено, що терапія інгібітором АПФ у поєднанні з beta-блокатором - небілетом, поліпшує трофіку ендотелію, яка створює передумову до синтезування alpha-l-інгібітора ротеіназа та участі даного інгібітора у пригніченні надмірної активності хімази. Встановлено, що комбінована терапія антагоністами рецепторів АІІ у сполученні з інгібіторами АПФ поряд з позитивним гіпотензивним ефектом пригнічує активність тканинної (фермент - хімаза) і циркулюючої (АПФ) РАС шляхом селективної блокади рецепторів АІІ та інгібування АПФ.

  Скачати повний текст

З використанням системного підходу одержано дані щодо структури, динаміки та патопсихологічних механізмів формування анксіозних станів у хворих на гіпертонічну хворобу (ГХ). Вивчено особливості психопатологічних порушень та особистісні особливості даної категорії хворих. Виявлено фактори, що сприяють розвитку анксіозних станів, спричинених ГХ і патопсихологічні механізми взаємного обтяження. На підставі результатів проведеного дослідження розроблено комплексну систему психотерапії, спрямовану на корекцію психоемоційної сфери та нормалізацію соматичного стану хворих. Розроблено показання та патогенетичнй підхід до диференціального застосування різних методів психотерапії для лікування хворих на ГХ з анксіозними станами.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Вперше в Україні з використанням методу ретроспективного аналізу визначено частоту виникнення артеріальної гіпертензії (АГ) у хворих старших вікових груп у структурі захворювань органів кровобігу в лікарняних закладах у різних регіонах. Встановлено, що даної категорії хворих АГ є частою патологією, яка характеризується тенденцією до зростання та вираженими регіональними розбіжностями. Визначено частоту та характер асоційованих з АГ хвороб органів кровообігу та супутніх захворювань у хворих літнього віку та розроблено концептуальну модель нозологічно-споріднених груп, що відтворює ситуаційні моделі хворих у реальній клінічній практиці, які слід розглядати як основу створення критеріїв і стандартів якості антигіпертензивної терапії в геріатричній клініці. Вперше за даними фармакоепідеміологічного аналізу наведено характеристику стану антигіпертензивної терапії хворих літнього віку в стаціонарах України. Встановлено частоту та структуру призначення антигіпертензивних засобів. Наведено оцінку антигіпертензивної терапії хворих літнього віку відповідно до рекомендацій щодо лікування артеріальної гіпертензії. Вперше з використанням методів кореляційного й дисперсійного аналізу виявлено й оцінено фактори, які визначають спектр і частоту призначення антигіпертензивних засобів для лікування хворих літього віку з АГ у клінічній практиці. Виявлено посилення впливу характеру асоційованих хвороб органів кровообігу на вибір антигіпертензивних засобів і частоту їх призначення за умов надання інформації лікарям про сучасні схеми лікування та підвищення рівня його фінансування. Вперше обгрунтовано необхідність розробки диференційованих стандартів лікування АГ у хворих старшого віку в лікарняних закладах України на базі концептуальної моделі нозологічно-споріднених груп з урахуванням вікових особливостей фармакодинаміки, фармакокінетики та взаємодії ліків за умов вікової поліморбідності.

  Скачати повний текст

Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів артеріальної гіпертензії на тлі нефропатій неімунного генезу - первинного та вторинного хронічного пієлонефриту та діабетичної нефропатії. Подано детальну характеристику добових профілів артеріального тиску та клінічного перебігу гіпертензивного синдрому в хворих на нефропатії неімунного генезу. Досліджено стан центральної та регіонарної (ниркової та церебральної) гемодинаміки та зміни структурно-функціональних властивостей міокарда лівого шлуночка. Встановлено взаємозв'язки контрольованих ниркою гомеостатичних показників з параметрами центральної та регіонарної гемодинаміки. Виділено діагностичні, диференційні критерії та прогностичні детермінанти гіпертензивного синдрому. Встановлено значний антигіпертензивний і органопротекторний ефект тривалого застосування еналаприлу малеату, подано режими його дозування залежно від важкості артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Вивчено функціональний стан щитовидної (ЩЗ) та прищитовидних залоз та їх вплив на клініко-патогенетичні особливості перебігу гіпертонічної хвороби (ГХ). Визначено, що у патогенезі ГХ важливу роль відіграє дисфункція ЩЗ, спричинена йоддефіцитом, гіперсимпатикотонією, підвищеною екскрецією ванілін-мигалевої кислоти, безсимптомною гіперфункцією прищитовидних залоз і зміною кальцієво-фосфорних взаємовідносин. Установлено, що комплексне застосування калію йодиду та метопрололу у хворих на ГХ II ступеня забезпечує вирівнювання функції ЩЗ у різні періоди дня, сприяє нормалізації йодурії, зменшенню активності симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Під впливом амлодипіну та калію йодиду вірогідно знижується виділення паратгормону та кальцитоніну, нормалізуються рівні фосфатемії та кальцемії, що оптимально змінює добовий профіль артеріального тиску та структурно-функціональні зміни лівого шлуночка у хворих на ГХ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто проблеми підвищення ефективності лікування чоловіків середнього та похилого віку, хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) у поєднанні з доброякісною гіперплазією передміхурової залози (ДГПЗ), до та після видалення гіперплазованих тканин простати. Встановлено наявність прямого зв'язку між перебігом АГ і виразністю проявів ДГПЗ.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на гіпертонічну хворобу I та II ступенів за умов денного стаціонару шляхом застосування комплексної магніто- й озонотерапії у поєднанні з медикаментозним лікуванням. Наведено епідеміологічну характеристику різних форм гіпертонічної хвороби, виявлених на Одещині. Визначено структуру, частоту й особливості перебігу досліжуваної патології. Встановлено, що застосування низькочастотного магнітного поля з озонотерапією активізує терапевтичний ефект гіпотензивних препаратів і сприяє зменшенню частоти клінічних проявів гіпертонічної хвороби, покращанню показників системної, периферичної та внутрішньосерцевої гемодинаміки та позитивно впливає на стан симпатоадреналової, згортаючої та протизгортаючої систем, стан перекисного окиснення ліпідів та антиокиснювальної системи, що підтверджено даними добового моніторування артеріального тиску за максимального ефекту дотримання поєднання медикаментозної, озоно- та магнітотерапії. Доведено, що застосування методів немедикаментозного відновлювального лікування активізує позитивний вплив медикаментозної терапії та сприяє підвищенню ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу I та II ступенів.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у процесі старіння дванадцятипала кишка зазнає наступних перетворень: зменшується товщина слизової, м'язової оболонок, довжина ворсинок, висота покривних епітеліоцитів. Порушень структурного гомеостазу досліджуваного органа не виявлено, що підтверджувалося стабільністю підслизово-слизового, підслизово-м'язового, м'язово-слизового індексів, а також ядерно-цитоплазматичними відношеннями в епітеліоцитах. Вікові зміни артерій дванадцятипалої кишки характеризуються потовщенням стінки, звуженням просвіту, зниженням висоти ендотеліоцитів, зменшенням діаметра їх ядер та індексу Керногана та домінують в артеріях дрібного калібру. З віком зменшуються діаметри артеріол, прекапілярів, капілярів і розширюються посткапіляри та венули. Пострезекційна артеріальна легенева гіпертензія призводить до вираженого ремоделювання стінки дванадцятипалої кишки й її судинного русла з порушенням структурного гомеостазу досліджуваного органа на всіх рівнях його організації, що підтверджується суттєвими змінами співвідношень між просторовими характеристиками оболонок стінки дванадцятипалої кишки, а також між розмірами цитоплазми й ядер епітеліоцитів та ендотеліоцитів, зростанням відносних об'ємів ураження цих клітин. Найвираженіші структурні зміни виявлялися у тварин старшої вікової групи з ознаками серцевої декомпенсації.

  Скачати повний текст

З застосуванням етапного та комплексного підходів проаналізовано вікові особливості стану мозкової, системної та інтракардіальної гемодинаміки у практично здорових людей, у хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) та пацієнтів, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ. Вивчено та розширено уявлення про механізми розвитку цереброваскулярних розладів на фоні АГ за даними ультразвукової допплерографії та ехокардіографії. Виявлено, що у хворих, які перенесли ішемічний інсульт на фоні АГ зміни церебральної гемодинаміки, шляхи компенсаторно-колатерального кровообігу визначаються віком і локалізацією вогнища ішемії. Встановлено вікові особливості структури кореляційних зв'язків між показниками церебральної та системної, інтракардіальної гемодинаміки у хворих на ішемічний інсульт на фоні АГ, які залежать від локалізації вогнища ішемії. Показано необхідність комплексного обстеження хворих з цереброваскулярною патологією на фоні АГ з метою оптимізації лікування та профілактики інсульту.

  Скачати повний текст