Встановлені послідовності порушень діастолічної та систолічної функції шлуночків серця у хворих з артеріальною гіпертензією (АГ) залежно від типів геометричного ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ), а також можливості зворотнього розвитку цих порушень на фоні зниження рівня артеріального тиску для більш оптимальної оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії. У роботі зіставлені показники діастолічного наповнення шлуночків серця при різних типах геометрії ЛШ. Доведено, що стан діастолічного наповнення серця у хворих з АГ залежить не лише від наявності гіпертрофії, а й від порушень геометрії ЛШ. Вивчено співвідношення та взаємозв'язок між діастолічною функцією лівого та правого шлуночків. Встановлені детермінанти діастолічної дисфункції правого шлуночка при АГ: товщина стінок ЛШ та ступінь гіпертрофії ЛШ. Стійка нормалізація артеріального тиску на фоні тривалої адекватної антигіпертензивної терапії, основою якої є амлодипін або еналаприл, призводить до регресу гіпертрофії ЛШ, який супроводжується покращанням діастолічного наповнення обох шлуночків серця. Доведена діагностична цінність динамічного дослідження діастолічного наповнення шлуночків серця з метою оцінки ефективності тривалої антигіпертензивної терапії.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Проведено комплексне дослідження патофізіології метаболізму магнію при есенціальній гіпертензії (ЕГ), для якої є характерне зниження дієтичного споживання, кишкової абсорбції магнію, магнійуретичної фукнції нирок і внутрішньоеритроцитарної концентрації, порушення кісткового транспорту магнію з переваженням резорбції, зниження толерантності до магнієвих навантажень, порушення гормональної регуляції з підвищенням продукції паратгормона, кальцитоніна і зниженням утворення 1,25-дігідроксіхолекальциферола, зниження чутливості органів-мішеней до впливу гормонів. Запропоновано метод адекватної оцінки стану метаболізму магнію, придатний для використання в клініці. Встановлено патогенетичне значення порушень метаболізму магнію в патогенезі ЕГ. Доведено доцільність дослідження метаболізму магнію для оптимізації вибору найбільш ефективних препаратів для лікування ЕГ. Запропоновано, обгрунтовано теоретично та апробовано метод зниження реактивності серцево-судинної системи до вазопресорних впливів і підвищення ефективності лікування хворих ЕГ антигіпертензивними фармакопрепаратами, заснований на корекції порушень метаболізму магнію шляхом його додаткового прийому. У роботі розвивається новий напрямок у профілактиці ЕГ, заснований на концепції патогенетичної ролі порушень метаболізму магнію в розвитку ЕГ.

  Скачати повний текст

Розглянуто стан центральної гемодинаміки у хворих на цукровий діабет та артеріальну гіпертензію. Виявлено особливості гемодинамічного статусу та реактивності серцево-судинної системи у хворих на цукровий діабет І та ІІ типів, що страждають на гіпертонічну хворобу та симптоматичну артеріальну гіпертензію внаслідок діабетичної нефропатії. Показано інформативність пасивної ортостатичної та антиортостатичної проб під час дослідження реагування системи кровообігу у відповідь на навантажувальні тести. Визначено особливості гемодинамічного ефекту капотену та адверзутену у хворих на цукровий діабет та артеріальну гіпертензію. Доведено доцільність використання комплексної функціонально-фармакологічної проби у клінічній практиці.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Містяться результати дослідження метаболізму ліпідів, в тому числі, на рівні клітинних мембран, у 132 хворих на гіпертонічну хворобу різних стадій і вікових груп та 80 хворих з артеріальними гіпертензіями при хронічному пієлонефриті, а також атеросклерозі. При цьому було виявлено ряд невідомих раніше патогенетичних факторів. Одержані результати і відмінності в показниках рівня перекисного окислення ліпідів і стану окремих фракцій ліпідів клітинних мембран і плазми крові можуть бути використані для діагностики і диференціації артеріальних гіпертензій. Обгрунтовано також принципи диференціальної корекції ліпідних порушень при артеріальних гіпертензіях різної етіології.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено питанням підвищення ефективності діагностики дисфункції гіпертензивного серця та терапії хворих на гіпертонічну хворобу інгібітором ангіотензинперетворюючим ферментом (АПФ) еналаприлом малєату шляхом оцінки його комплексного впливу на структурно-функціональні особливості міокарда та активність метаболічних і нейрогуморальних процесів у пацієнтів із різним клінічним перебігом захворювання. Проаналізовано паралелі між метаболічними змінами та процесами гіпертензивного ремоделювання міокарда, а також виявлено біохімічні маркери дисфункції та структурної перебудови міокарда у хворих на гіпертонічну хворобу. Визначено метаболічні ефекти еналаприлу на підставі його впливу на перекисне окислення ліпідів та досліджено активність біоенергетичних процесів, внаслідок чого обгрунтовано доцільність використання інгібіторів АПФ як препаратів патогенетичної терапії з метаболічно спрямованою дією. Наведено клінічні, гемодинамічні та біохімічні критерії прогнозування та оцінки ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу з різними клініко-патогенетичними формами захворювання та характером добового профілю артеріального тиску (АТ). Вивчено зміни основних параметрів добового моніторингу АТ у взаємозв'язку з показниками системної гемодинаміки, структурно-функціональними параметрами лівого шлуночка та гуморальними факторами під впливом терапії кардіоселективними бета-блокаторами, інгібіторами АПФ і антагоністами рецепторів ангіотензину ІІ. Доведено необхідність широкого впровадження в клінічну практику добового моніторингу АТ для виявлення особливостей добового профілю АТ, діагностики безсимптомних епізодів підвищення АТ і адекватного вибору препаратів. Установлено особливості впливу антигіпертензивної терапії на показники добового моніторингу АТ залежно від типу добового профілю АТ. Опрацьовано оптимальні схеми антигіпертензивної терапії хворих на гіпертонічну хворобу.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Визначено роль мембранних та гуморальних порушень у розвитку гіпертонічної хвороби на тлі вікових змін. Розроблено принципово нові підходи до підвищення якості вибору антигіпертензивних засобів. Встановлено тотожність механізмів розвитку гіпертонічної хвороби та старіння на мембранному та гуморальному рівнях. Виділено зміни показників на етапі формування та стабілізації гіпертонічної хвороби в молодому віці. У літніх хворих на гіпертонічну хворобу виявлено розвиток дисбалансу мембранно-гуморальних взаємовідношень. Доведено неоднорідність стану мембран еритроцитів у разі гіпертонічної хвороби. Визначено та обгрунтовано два варіанти патології мембранного комплексу і гормонального профілю. Встановлено мембранопротекторний ефект еналаприлу малеату, каптоприлу та позитивний вплив пропранололу на фосфоліпідний спектр мембран. Розроблено рекомендації щодо диференційованого вибору антигіпертензивної терапії. Під час лікування каптоприлом хворих на гіпертонічну хворобу похилого віку доведено позитивний вплив на стан мембран інгібітора ангіотензинперетворювального ферменту. Запропоновано ефективну методику ендоназального даларгін-електрофорезу для лікування хворих на гіпертонічну хворобу І стадії та у сполученні з каптоприлом - ІІ стадії захворювання.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості функціональних та органічних порушень гемодинамічного забезпечення діяльності серцево-судинної, дихальної, вегетативної нервової систем, вертебробазилярного басейну в 107 хворих на артеріальну гіпертензію (АГ). Обгрунтовано доцільність призначення дозованих гіперкапнічно-гіпоксичних (ГГТ) і ВЕМ-тренувань у комплексному лікуванні та реабілітації хворих на АГ. Проаналізовано клінічні ефекти їх терапевтичного впливу на функціональний стан досліджуваних систем. Доведено доцільність вибору бета-адреноблокаторів атенололу та небівололу для лікування АГ на підставі гострих фармакологічних тестів, зважаючи на їх вплив на систему зовнішнього дихання та мозковий кровообіг. Результати клініко-лабораторних і функціональних досліджень свідчать, що ГГТ і ВЕМ-тренування сприяли нормалізації вегетативного забезпечення функціональних порушень досліджуваних систем, підвищили порогове навантаження, толерантність до нього та фізичну працездатність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розглянуто вміст інсуліну і катехоламінів (КА) в еритроцитах та глюкози у крові у найгострішому періоді (перші 10 діб) мозкового інсульту в умовах функціональних навантажень інсуліном (у середньому 5 од) і глюкозою (у середньому 50 г). Запропоновано гістохімічнмй метод ранньої діагностики і прогнозування можливих ускладнень перебігу мозкових інсультів та метод корекції існуючих схем лікування церебральних інсультів малими дозами інсуліну відповідно до ступеня змін КА та інсуліну в еритроцитах і глюкози в крові. Розкрито роль порушень інсулінотранспортної функції еритроцитів у генезі транзиторної гіперглікемії гострого періоду МІ. Визначено різні варіанти змін інсуліну та КА в еритроцитах в залежності від характеру інсульту, його перебігу та нозологічної форми захворювання.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці питань прогнозування переходу пограничних станів до проявів еволюції гіпертонічної хвороби (ГХ) на підставі вивчення механізмів функціональної активності тромбоцитів у взаємозв'язку з гемодинамічними змінами в базальних умовах та в динаміці проведення фізичного навантаження, визначення участі міжклітинних медіаторів та фібронектину (ФН) в розвитку ГХ, вивчення їх патогенетичної ролі в можливому пошкодженні судинної стінки в період прогресування захворювання. За результатами проведених досліджень встановлено, що пресорна реакція гемодинаміки під час проведення велоергометрії у гіпертензивних пацієнтів вірогідно більш виражена у порівнянні зі здоровими і характеризується неоднорідністю гемодинамічної відповіді в залежності від стадії захворювання. У процесі оцінки функціональної активності тромбоцитів за артеріальної гіпертензії (АГ) відзначаються тенденції до її зміни в залежності від стадії захворювання в порівнянні зі здоровими. У хворих на м'яку артеріальну гіпертензію (МАГ) виявлено достовірне підвищення ступеня фібринолітичної активності крові, активності чинника ХШ, що можна розглядати як захисний пусковий механізм у відповідь на активацію адгезивно-агрегаційних властивостей тромбоцитів. У хворих на помірну і тяжку АГ досліджено достовірне підвищення активності сироваткового ІЛ-1 alpha у порівнянні із здоровими. В період прогресування АГ виявлено достовірне зниження рівня ФН у плазмі крові. Визначено кореляційні зв'язки між рівнем активності сироваткових цитокінів, ФН і показниками функціональної активності тромбоцитів. Запропоновано спосіб прогнозування переходу пограничних станів до розвитку ГХ на підставі вивчення активності тромбоцитів у динаміці велоерготестуючого комплексу "Діалог" за методикою Б.П.Преварського у пацієнтів із МАГ.

  Скачати повний текст

Встановлено клініко-генетичні диференційно-діагностичні маркери формування і перебігу есенціальної та симптоматичної гіпертензій. Розроблено прогностичні критерії прогнозування розвитку артеріальної гіпертензії у майбутніх поколінь. Визначено клініко-генетичний взаємозв'язок між есенціальною та симптоматичними гіпертензіями. Обгрунтовано нові підходи до лікування артеріальної гіпертензії відповідно до типу її успадкування. Розроблено алгоритм ризику виникнення та прогнозу перебігу даного захворювання. Запропоновано програму раціональної послідовності обстеження хворих на артеріальну гіпертензію.

  Скачати повний текст

Досліджено стан системи ренін - ангіотензин та стан обміну кальцію і магнію з визначенням толерантності системи регуляції до навантаження кальцієм або магнієм у хворих на гіпертонічну хворобу. Доведено, що найбільш виразні порушення обміну кальцію притаманні хворим з низькою активністю реніну плазми (АРП), а найбільш виразні порушення обміну магнію - хворим з високою АРП. Встановлено залежність ефективності антигіпертензивної терапії від стану обміну кальцію, магнію та системи ренін - ангіотензин. Обгрунтовано доцільність корекції порушень обміну кальцію у хворих з низькою АРП, а магнію у хворих з високою АРП за допомогою додаткового споживання кальцію або магнію. Вирішено задачу підвищення ефективності антигіпертензивної терапії шляхом розробки індивідуалізованих показань до її вибору на підставі оцінки стану обміну кальцію, магнію, АРП та корекції їх порушень.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічні особливості гіпертонічної хвороби II стадії (ГХII) та хронічного бронхіту (ХБ) у ліквідаторів наслідків аварії (ЛНА) на ЧАЕС. Доведено, що дані захворювання суттєво зростають у процентному відношенні серед ЛНА через 10 років після впливу малих доз іонізуючого випромінювання (ІВ). Встановлено, що виявлені клінічні особливості - ураження судин очного дна та перевантаження дилятаційних процесів над збільшенням м'язової маси міокарда у хворих на ГХII, виражено місцевий запальний компонент реакції та бронхообструктивні порушення у хворих на ХБ - обумовлені структурними змінами у тканинах ЛНА. Структурні зміни охарактеризовано утворенням специфічних маркерів впливу ІВ - зерен псевдоамілоїду (ЗП), навколо яких сформовано зони деструктивно-дистрофічних процесів, іноді некроз. Дані маркери виявлено за допомогою спеціальної патогістологічної методики. З точки зору загального патогенетичного аспекту одноманітність даних змін дозволила стверджувати, що ЗП є універсальним, не завжди основним (дані ритмокардіографії та функції зовнішнього дихання свідчать про роль стресу), але суттєвим патогенетичним компонентом механізму розвитку всіх захворювань внутрішніх органів у ЛНА та обумовлюють їх клінічні особливості, що показано на прикладі ГХII та ХБ.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено розробці методів диференційного лікування хронічної серцевої недостатності, яка перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії, за допомогою капотену, карділу та тіотриазоліну. Проаналізовано особливості застосування капотену, карділу та тіотриазоліну залежно від етіології хронічної серцевої недостатності, гемодинамічних та біохімічних зрушень, які є факторами розвитку та прогресування серцевої недостатності. Вивчено системну динаміку, стан перекисного окислення ліпідів та антиоксидантних факторів, які дозволили виявити характерні гемодинамічні риси хронічної серцевої недостатності, що перебігає на фоні гіпертонічної хвороби та симптоматичної ниркової артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Досліджено питання комплексного лікування хворих на гіпертонічну хворобу II стадії за умов перед- та післяопераційного стресів з використанням психотерапевтичних методів корекції психоемоційного стану пацієнтів. Розглянуто експрес-методику психотерапевтичної корекції стану хворих у перед- та післяопераційний періоди. Доведено, що у передопераційний період психіка хворих змінена у зв'язку з посиленням депресії, тривоги, вегетативної лабільності. Дану негативну дію на стан вегетативної нервової та серцево-судинної систем не повною мірою покращують методи передопераційної підготовки хворих. Використання у комплексному лікуванні пацієнтів запропонованих методів психотерапевтичної дії у поєднанні з традиційною медикаментозною терапією дозволило значно поліпшити перебіг перед- та післяопераційного періодів у чоловіків, хворих на гіпертонічну хворобу II стадії.

  Скачати повний текст