Обгрунтовано доцільність використання гострих фармакологічних тестів (ГФТ) з еналаприла малеату (ЕМ) та метопрололом (МТ) з метою прогнозування змін вегетативної регуляції (ВР) під впливом терапії, яка передбачає використання цих препаратів. Відзначено, що встановлені під час ГФТ реакції показників варіабельності серцевого ритму (ВСР) на терапію з використанням ЕМ і МТ, що проявляються у їх підвищенні чи зниженні, зберігаються за умов тривалої терапії цими препаратами. Виявлено, що більш ранній і виражений позитивний клінічний ефект терапії хронічної серцевої недостатності (ХСН) за допомогою ЕМ і МТ спостерігається серед більш молодих пацієнтів, у першу чергу жіночої статі, що супроводжується більш швидким покращенням серед них стану ВР. Уперше показано, що результати терапії ХСН з використанням ЕМ і МТ є кращими у пацієнтів з більш високою початковою загальною потужністю спектру ВСР (TP ВСР) та позитивними змінами потужності показників ВСР у реакції на ГМТ з цими препаратами та можуть бути прогнозованими за їх результатами, за цього реакція TP ВСР є більш значущою у прогнозуванні ефективності лікування ХСН II - III функціональних класів (ФК), ніж початковий ФК ХСН. Уперше встановлено критерії, які до початку лікування дозволяють прогнозувати напрямок змін якості життя пацієнтів під впливом ЕМ і МТ за амбулаторних умов. Доведено існування взаємозв'язків між показниками ВСР та виживанням хворих з ХСН. Установлено, що статистично достовірно кращий прогноз виживання протягом трьох років спостереження виявляється серед пацієнтів з підвищенням TP ВСР у ГФТ з ЕМ та/або з МТ чи протягом терапії з застосуванням цих препаратів.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

З метою підвищення ефективності лікування хронічної серцевої недостатності (ХСН) у хворих на ішемічну хворобу серця (ІХС) в поєднанні з цукровим діабетом II типу запропоновано використання комплексної терапії з триметазидином і ловастатином з урахуванням особливостей ремоделювання, функціонального стану та вегетативної регуляції серця. Встановлено, що у хворих на ІХС в поєднанні з цукровим діабетом II типу ХСН I та II-А стадії II - III функціонального класів (ФК) формується за умов збереженої систолічної функції зі значною гіпертрофією лівого шлуночка, збільшення міокардіального стресу з порушенням діастолічної функції, переважно за гіпертрофічним типом, значного зниження загальної варіабельності серцевого ритму, підвищення тону симпатичної та парасимпатичної нервової системи, напруги регуляторних систем і зниження спектральних показників. Виявлено, що застосування еналаприлу та небівололу сприяє зменшенню ФК ХСН і проявів діастолічної дисфункції, виникненню антиангінального, антиаритмічного ефектів, покращанню структурно-функціональних показників, що зменшує дезадаптивне та інтерстиціальне ремоделювання лівого шлуночка. З'ясовано, що терапія еналаприлом, небівололом і триметазидином має достовірно кращий антиангінальний, антиаритмічний ефекти, покращує внутрішньосерцеву гемодинаміку та діастолічну функцію. Показано, що застосування еналаприлу, небівололу та ловастатину має достовірно кращий антиангінальний, гіполіпідемічний ефекти та зменшує прояви діастолічної дисфункції.

  Скачати повний текст

Експериментально обгрунтовано доцільність комбінованого застосування ліпосомальної форми кверцетину - ліпофлавону у комбінації з ацелізином для лікування хворих з хронічною серцевою недостатністю. З'ясовано, що кардіопротекторний ефект даних препаратів базується на їх спроможності попереджати формування розповсюдженої мембранопатії за рахунок істотного зниження інтенсивності генерації та нагромадження вільних радикалів, а також ефективної регуляції проокидантно-антиоксидантного гомеостазу у сироватці крові та міокарді. Виявлено, що протекторна активність ліпофлавону у комбінації з ацелізином реалізується шляхом відновлення співвідношення компонентів аденілнуклеотидної системи, модифікації активності ферментів енергетичного обміну, ефективної корекції метаболічного лактоацидозу та стабілізацією енергетичного гомеостазу в цілому. З'ясовано, що дані препарати дозволяють підвищити толерантність до фізичного навантаження, збільшити показники мікроциркуляції та транскапілярного обміну у пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю. Доведено, що комбіноване використання ліпофлавону з ацелізином активізує захисно-компенсаторні реакції організму на етапі біотранспорту.

  Скачати повний текст

Досліджено проблему оптимізації лікування хворих на Q-інфаркт міокарда (Q - ІМ) з гострою серцевою недостатністю (ГСН) на підставі вивчення функціонального стану судинного ендотелію, тромбоцитів, внутрішньосерцевої гемодинаміки. Установлено зміни функціонального стану судинного ендотелію за вмістом ендотеліну-1 (ЕТ-1) і серотоніну у плазмі крові, агрегації тромбоцитів і кардіогемодинаміки, їх взаємозв'язок у хворих на Q-ІМ з ГСН. Установлено, що використання інгібітору АПФ квінаприлу на ранніх етапах лікування таких хворих є безпечним, покращує клінічний перебіг захворювання, сприяє більш повільному та стійкому зниженню артеріального тиску, суттєвому зменшенню вмісту ЕТ-1 у плазмі крові, регресу гіпертрофії міокарда лівого шлуночка через 6 місяців. Доведено, що використання комбінованої антитромбоцитарної терапії аспірином і клопідогрелем у хворих на ГСН у разі Q-ІМ забезпечує більш сприятливий клінічний перебіг захворювання, адекватну корекцію показників адреналініндукованої агрегації тромбоцитів протягом гострого періоду захворювання, більш виражене зменшення рівня ЕТ-1.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання поліпшення віддаленого прогнозу і клінічного стану хворих із серцевою недостатністю. Виявлено, що прогресування серцевої недостатності і погіршення клінічного стану та рівня життя хворих пов'язано з надлишковою нейрогуморальною активацією, яка призводить до модифікації геометрії порожнин та порушень діастолічної й систолічної функцій серця, ремоделювання і зниження механічних властивостей артерій. Встановлено, що комбінація еналаприлу і лозартану має перевагу над ізольованим застосуванням кожного з препаратів і традиційної терапії за спроможністю поліпшувати кардіогемодинамічну продуктивність, запобігати ремоделюванню серця та артерій, знижувати інтенсивність нейрогуморальної активації, а також покращувати клінічний статус, рівень та тривалість життя хворих з серцевою недостатністю.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано можливість підвищення ефективності лікування хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) з гепаторенальним синдромом (ГС) шляхом застосування комплексної терапії з використанням гепатопротектора глутаргіну та магнітотерапії. Проаналізовано результати обстеження 115-ти хворих на ХСН з ГС різного ступеня тяжкості, визначено показники функції печінки та нирок, систем імунітету, гемостазу, перекисного окиснення ліпідів - антиоксидантного захисту, встановлено ефективність застосування традиційної (базисної) терапії та розробленої програми лікування. Вивчено клініко-патологічні особливості формування ХСН з ГС на підставі клініко-лабораторних та інструментальних досліджень залежно від тяжкості перебігу захворювання та віку хворих. З'ясовано, що симптоми ураження гепатобіліарної системи та функції нирок підвищуються у разі наростання ХСН. Виявлено розбалансованість та автоагресію імунного гомеостазу, а також дисбаланс між судинно-тромбоцитарною, коагуляційною, антикоагуляційною та фібринолітичною ланками системи зсідання крові. Доведено, що застосування запропонованої комплексної терапевтичної програми хворим на ХСН з ГС з використанням глутаргіну та магнітотерапії покращує клінічні результати лікування, функцію печінки та нирок, зменшує функціональний клас ХСН і потребу в медикаментах.

  Скачати повний текст

Запропоновано нові методи підвищення ефективності лікарського контролю для профілактики та корекції зниження функціональних резервів зовнішнього дихання у студентів основної, підготовчої та спеціальної медичної груп. На підставі досліджень показників зовнішнього дихання, газообміну, толерантності до фізичного навантаження та аеробної продуктивності, психомоторних здібностей, рівня уваги та сенсомоторних реакції, короткочасної образної пам'яті, самооцінки психоемоційного стану, а також лікарсько-педагогічних спостережень під час тренувань розроблено нові методики вольового керування диханням, які дозволяють підвищити функціональні резерви зовнішнього дихання та загальну фізичну працездатність під час занять з фізичного виховання.

  Скачати повний текст

Наведено результати вивчення впливу антагоністів рецепторів ангіотензину II на клінічні показники, параметри центральної гемодинаміки, показники толерантності до фізичного навантаження та нейрогуморальні показники вазорегуляції у хворих на хронічну серцеву недостатність. Комплексно оцінено динаміку нейрогуморальних механізмів регуляції судинного тонусу з позицій балансу активності вазоконстрикторів і вазодитилятаторів. Проведено порівняння антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та їх рекомбінації. Визначено різницю у нейрогуморальних механізмах реалізації клініко-гемодинамічних ефектів терапевтичних режимів. На цій підставі висунуто тезу про те, що інтегральний нейрогуморальний ефект терапії хронічної серцевої недостатності залежить не тільки від ступеня динаміки рівня нейрогуморальних показників, але й збалансованості зв'язків між ними. Обгрунтовано принципи вибору схеми терапії хронічної серцевої недостатності з використанням антагоністів рецепторів ангіотензину II, інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту та їх комбінації, визначено критерії індивідуального прогнозу їх ефективності.

  Скачати повний текст

Систематизовано погляди щодо визначальних факторів виникнення та патогенетичних механізмів розвитку серцевої недостатності у хворих на хронічний ексудативно-адгезивний перикардит. Встановлено особливості клінічних проявів серцевої недостатності на ранніх стадіях у хворих на хронічний ексудативно-адгезивний перикардит. Досліджено зміни діастолічної та систолічної функції шлуночків серця, стан внутрішньосерцевої та периферичної гемодинаміки. Проведено аналіз вираженості дисфункції правого та лівого шлуночків серця залежно від кількості рідини в перикарді. Встановлено взаємозв'язок вираженості порушень діастолічної та систолічної функції шлуночків серця з параметрами центрального венозного тиску та систолічного тиску в легеневій артерії. Виділено діагностично-диференційні критерії синдрому серцевої недостатності у хворих на хронічний ексудативно-адгезивний перикардит. Встановлено значний кардіопротекторний ефект внаслідок тривалого застосування ірбесартану, метопрололу, верапамілу. Запропоновано диференційований підхід до лікування різних варіантів хронічного ексудативно-адгезивного перикардиту, надано режими дозування ірбесартану, метопрололу, верапамілу.

  Скачати повний текст

Дисертація присвячена вивченню особливостей розвитку уражень гастродуоденальної і гепатобіліарної систем, метаболічних порушень у хворих із хронічною серцевою недостатністю (ХСН) ревматичного та ішемічного генезу. Встановлено прогресуючі гастро- та холецистогепатопатії з наростанням стадії ХСН, віку хворих. У хворих із ХСН ревматичного походження домінували гастропатії, ХСН ішемічного - холецистогепатопатії. В крові виявлено прогресуючі порушення процесів пероксидного окислення ліпідів, окислювальної модифікації білків, ослаблення антиоксидантного захисту. Доведено, що застосований у комплексному лікуванні пилок квітковий проявляє позитивний вплив на клінічний перебіг ХСН, гастро-, гепатопротективні, антиоксидантні властивості.

  Скачати повний текст

Розкрито наукову концепцію нейрогуморальної моделі прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН), яка базується на використанні розшифровки особливостей взаємозв'язку активності ренін-ангіотензивної системи й об'ємних показників лівого шлуночка та лівого передсердя. Вперше надано оцінку залежності змін швидкісних показників скорочення та розслаблення міокарда задньої стінки лівого шлуночка та міжшлуночкової перегородки, порушення системної гемодинаміки від ступеня вираженості ХСН і наявності структурної перебудови серця під впливом курсового лікування периндоприлом і невілолом. Встановлено, що в хворих на ХСН периндоприл переважно впливає на систолічну функцію лівого шлуночка, а небіволол - на діастолічну.

  Скачати повний текст

На підставі комплексного клініко-експериментального дослідження встановлено наявність гіперактивації системи про- та антизапальних цитокінів у хворих з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) II функціонального класу (ФК), а у пацієнтів з ХСН III ФК - її пригнічення за умов гіперактивації прозапальної ланки. Продемонстровано зміни активності системи цитокінів у разі використання різних схем терапії ХСН. Показано, що у хворих з ХСН II ФК достовірно знижується гіперактивація системи цитокінів, а у пацієнтів з ХСН III ФК - активність прозапальних цитокінів, але рівень антизапального цитокіна інтерлейкіну-10 залишається незмінним. Встановлено, що застосування лише інгібітора АПФ не дозволяє достатньо пригнічувати гіперактивацію системи цитокінів у хворих з ХСН II ФК, а у пацієнтів з ХСН III ФК призводить до прогресування її дисбалансу. Виявлено, що пацієнти з ХСН III ФК потребують корекції стану системи цитокінів. Доведено, що застосування пентоксифіліну дозволяє адекватно коригувати дисбаланс у системі цитокінів, який виникає у більшості хворих з ХСН III ФК.

  Скачати повний текст

Досліджено результати загальноклінічного, електрокардіографічного, спірометричного, доплерехокардіографічного обстеження 118-ти хворих з хронічними обструктивними захворюваннями легень (ХОЗЛ). У 42 (46 %) пацієнтів виявлено діастолічну дисфункцію лівого шлуночка. Встановлено позитивний взаємозв'язок між середнім тиском у легеневій артерії та вираженістю діастолічної дисфункції лівого шлуночка. Показано, що легенева гіпертензія є незалежним провісником діастолічної дисфукнції лівого шлуночка. Виявлено, що ступінь дихальної недостатності достовірно корелює з показниками діастолічного наповнення лівого шлуночка, зокрема, прямо пропорційно з IVRT та обернено пропорційно зі співвідношенням E/A. Показано позитивний вплив препарату кандесартану на достовірне покращання показників діастолічної функції міокарда лівого шлуночка, що суттєво зменшує вираженість задишки, а також суттєво частіше, ніж у разі застосування лише стандартної терапії, спостерігається перехід з порушеного розслаблення в нормальний трансмітральний потік. Виявлено тенденцію до більшої частоти негативної динаміки профілю трансмітрального потоку у групі, що не приймала кандесартану.

  Скачати повний текст

Встановлено особливості змін геометрії підшлункової залози та жовчного міхура, ступінь їх функціональних змін залежно від стадії хронічної серцевої недостатності. Надано комплексну оцінку динаміки рівня амілази, ліпази та трипсину в дуоденальному вмісті та сироватці крові. Досліджено вплив ренін-ангіотензинової системи, альдостерону та фактора Віллебранда на функціональну активність жовчного міхура та підшлункової залози у хворих з хронічною серцевою недостатністю та розроблено методи їх корекції. Розглянуто особливості впливу різних варіантів лікування хронічної серцевої недостатності на підшлункову залозу та жовчний міхур. Розроблено диференційований підхід до лікування структурно-функціональних розладів жовчного міхура та підшлункової залози, обумовлених гемодинамічними розладами у хворих з хронічною серцевою недостатністю.

  Скачати повний текст

Вивчено клінічну ефективність і переносимість блокаторів кальцієвих каналів дилтіазему та ніфедипіну у комплексній терапії хворих на ідіопатичну легеневу гіпертензію (ІЛГ) та вроджені вади серця (ВВС) у фазі синдрому Ейзенменгера (СЕ) з різним ступенем тяжкості серцевої недостатності (СН) за умов довготривалого спостереження. Обгрунтовано доцільність використання у лікуванні цих хворих дилтіазему та ніфедипіну на підставі оцінки їх впливу на патогенетичні ланки легеневої гіпертензії (ЛГ) та серцевої недостатності (СН) - зміни стану NO-системи, процесів пероксидації ліпідів, жирнокислотного (ЖК) складу ліпідів, стану антиоксидантної системи крові. Установлено, що в еритроцитах і тромбоцитах крові хворих на ІЛГ з вираженою СН відбуваються зміни стану NO-системи, що можуть свідчити про гальмування синтезу NO з вазодилататорними властивостями. Виявлено, що за умов довготривалого, протягом 6-ти місяців, лікування цих хворих з включенням блокаторів кальцієвих каналів у еритроцитах та тромбоцитах підвищується початкова знижена активність конститутивної NO-синтетази та пул нітрит-аніону в еритроцитах, що може свідчити про нормалізацію синтезу NO з вазодилататорними властивостями. З'ясовано, що у хворих на судинну ЛГ з різним ступенем СН активуються процеси ліпідної пероксидації, знижується активність антиоксидантної системи, відбуваються суттєві зміни у ЖК складі ліпідів еритроцитів та плазми крові, які проявляються збільшенням умісту насичених і зменшенням ненасичених жирних кислот. Відзначено, що вираженість цих змін у хворих на ІЛГ та СЕ є однаковою і збільшується зі зростанням важкості СН за критеріями NYHA. Зазначено, що на тлі лікування блокаторами кальцієвих каналів у хворих на ІЛГ та ВВС у фазі СЕ відбувається однаково виражена позитивна динаміка показників пероксидації ліпідів, антиоксидантної системи та ЖК складу ліпідів плазми й еритроцитів.

  Скачати повний текст

Виявлено, що покращання асоційованої зі станом здоров'я якості життя та дистанції 6-хвилинної ходьби відбувається повільніше у хворих похилого віку. Наявність фібриляції передсердь не перешкоджає досягненню цільових доз метопрололу, а динаміка клініко-функціональних показників у пацієнтів з фібриляцією передсердь достовірно не відрізнялася від такої у пацієнтів зі збереженим синусовим ритмом. Ефективність метопрололу і бісопрололу не залежить від етіології хронічної серцевої недостатності (ішемічної та неішемічної).

  Скачати повний текст

Уперше встановлено особливості змін систолічної та діастолічної функції правого шлуночка (ПШ) у хворих з посттромбоемболічною легеневою гіпертензією (ПТЕЛГ) та супутньою ішемічною хворобою серця (ІХС). Показано, що незважаючи на значно більшу вираженість збільшення постнавантаження ПШ, ніж лівого шліночка (ЛШ), зниження скоротливості міокарда ПШ за даними скорочення фракції укорочення (ФУ) відносно невелике, що свідчить про суттєві компенсаторні можливості міокарда ПШ. Відзначено, що підтримання ним незмінного ударного викиду у стані спокою значною мірою забезпечується реалізацією механізма Франка - Старлінга внаслідок ремоделювання ПШ з перевагою дилатації над гіпертрофією завдяки збільшенню вен підпору, за цього виявлено суттєве зменшення спадіння нижньої порожнистої вени (НПВ) на вдосі. Комплексно проаналізовано зміни у морфофункціональному стані серця у хворих на ПТЕЛГ з супутньою ІХС з урахуванням систолічної функції ЛШ. Проведено проспективне дослідження ефективності тривалої (протягом 2-х років) безперервної терапії хворих на ПТЕЛГ з супутньою ІХС з використанням одночасно антагоністів кальцію з ряду дигідропіридинових похідних й інгібіторів АПФ. Показано, що використання цих вазодилататорів та модуляторів нейрогуморальної активації сприяє поліпшенню функціонального стану хворих, зменшенню вираженості серцевої недостатності, зниженню систолічного тиску в легеневій артерії, покращанню систолічної та діастолічної функцій ЛШ і ПШ.

  Скачати повний текст

Уперше детально обгрунтовано ефективність використання комбінованого препарату рослинного походження "Хомвіокорину-N" у поєднанні з препаратами базисної терапії у хворих на серцеву недостатність I - IIA стадії зі збереженим синусовим ритмом. Показано, що така терапія сприяє більш вираженому покращанню їх клінічного стану, позитивній динаміці систолічної функції міокарду та стабілізації показників діастолічного наповнення лівого шлуночка. Установлено, що використання комбінованого рослинного препарату "Хомвіокорину-N" у поєднанні з базовою терапією сприяє підвищенню толерантності до фізичного навантаження, а також забезпечує покращання параметрів, які його характеризують. Виявлено, що тривале застосування (до 12-ти місяців) комбінованого рослинного препарату серцевих глікозидів "Хомвіокорину-N" не викликає суттєвих негативних клінічних ефектів та змін на електрокардіограмі.

  Скачати повний текст

Розглянуто питання оптимізації антитромбоцитарної терапії у хворих на хронічну серцеву недостатність (ХСН) ішемічного генезу на фоні інсулінорезистентності (ІР) на підставі дослідження клінічного перебігу, показників кардіогемодинаміки, вегетативної регуляції, тромбоцитарного гемостазу. Встановлено, що для хворих на ХСН з ІР характерні частіша поширеність супутньої артеріальної гіпертензії, більш висока частота серцевих скорочень, вищий індекс маси тіла. Зареєстровано більш високий кінцево-діастолічний тиск лівого шлуночка, ніж у хворих на ХСН без ІР. Встановлено більш високу експресію IIb/IIIa-глікопротеїнових рецепторів та P-селектину тромбоцитів у пацієнтів з ХСН з ІР, незважаючи на прийом аспірину. Продемонстровано переваги використання клопідогрелю над аспірином у разі декомпенсації кровообігу у таких хворих. Виявлено фактори ризику несприятливого перебігу ХСН на фоні ІР. Встановлено незалежний вплив високої активності тромбоцитів на прогноз у хворих на ХСН з ІР.

  Скачати повний текст