Визначено фактори прогресування хронічної серцевої недостатності (ХСН) зі збереженою систолічною функцією у хворих похилого та старечого віку. Досліджено питання підвищення ефективності лікування шляхом використання симвастатина. На прикладі 50-ти хворих на ХСН зі збереженою систолічною функцією зазначеного віку вивчено вираженість факторів атерогенезу, порушення функції ендотелію судин і ліпідного профілю, а також їх взаємозв'язок з масою тіла. Виявлено, що у разі прогресування ХСН зі збереженою систолічною функцією у хворих похилого та старечого віку збільшується рівень C-реактивного протеїну (CРП) й інсулінорезистентності, погіршується ендотеліальна функція судин. Визначено, що у літніх хворих на ХСН у разі зниження маси тіла та за умов її підвищення збільшується рівнень CРП. Установлено, що збільшення кола талії асоціюється з підвищенням показників загального холестерину (ЗХС) і холестерин ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ). сприяє покращенню ендотеліальної функції (у 50 % - нормалізовалась ендотеліальна функція, у 15 % - купірована парадоксальна вазоконстрикторна реакція).

  Скачати повний текст

Вивчено особливості характеристики серцевої недостатності (ХСН) у хворих похилого віку, встановлено вікові механізми цього явища, можливості впливу на стан серцево-судинної системи на основі встановлення предикторів виживання у різних вікових групах. Показано, що клінічні прояви ХСН у пацієнтів літнього та похилого віку є вік-залежними. Визначено основні фактори ризику та предиктори виживання, з'ясовано особливості діастолічної та ендотеліальної дисфункції у літніх хворих з ХСН. Доведено, що у літніх пацієнтів переважають окиснювальні процеси у разі зниження відновлювальних і збільшення вмісту прозапальних цитокінів. Досліджено патерн кумулятивного вижавання пацієнтів з ХСН і показано клінічну ефективність небіволону щодо відновлення толерантності до фізичного навантаження, нормалізації гомеостазіологічних показників, а також якості життя.

  Скачати повний текст

Обгрунтовано необхідність визначення мозкового натрійуретичного пропептиду B (Nt-proBNP) у сироватці крові у хворих похилого віку з хронічною серцевою недостатністю (ХСН) зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка (ФВ ЛШ) і проявами анемічного синдрому (АС) з метою диференційної діагностики задишки кардіального та некардіального (анемічного) генезу. Вперше для вибору тактики лікування АС у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ використано показник вмісту ниркового еритропоетину (ЕРП) у сироватці крові. Встановлено, що у разі лікування епоетином beta рівень ендогенного еритропоетину в сироватці крові збільшується, що позитивно впливає не перебіг захворювання. Доведено ефективність корекції анемії епоетином beta та комплексним препаратом заліза (II) фумарату у хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ. Показано що дана методика лікування суттєво покращує діастолічну функцію ЛШ. Вперше встановлено, що під впливом ефективної корекції анемії за умов застосування базисної терапії ХСН вміст Nt-proBNP у сироватці крові суттєво знижується, а ЕРП - підвищується. Виявлено, що дані зміни корелюють з підвищенням рівня гемоглобіну та зниженням функціонального класу ХСН. Наведено рекомендації щодо використання цього показника як критерію ефективності лікування хворих похилого віку з ХСН зі збереженою ФВ ЛШ.

  Скачати повний текст