Розроблено алгоритми діагностики хронічного післягеморагічного синовіту колінного суглоба та програму, яка дозволяє диференціювати ступінь активності запалення в суглобі, провести адекватне лікування даного ускладнення. Доведено необхідність проведення контролю за лікуванням із використанням шкал якості життя. Встановлено, що застосування окремих інструментальних методів дослідження не є достатньо інформативним, на відміну від їх комплексного використання. Визначено, що лабораторні методи верифікації запалення не є специфічними, але дозволяють визначити активність запальних процесів в організмі. Доведено, що застосування розробленої програми дозволяє зменшити рівень інвалідизації хворих на гемофілію та сприяє значному економічному ефекту внаслідок зменшення витрат на патогенетично необгрунтоване лікування.

  Скачати повний текст

Встановлено, що у хворих на ідіопатичну тромбоцитопенічну пурпуру має місце прихована гіповолемія, обумовлена тривалим прийомом кортикостероїдних препаратів і геморагічним синдромом у період проведення консервативної терапії. Діагностичним критерієм її виявлення до операційного втручання є визначення дефіциту об'єму крові, що циркулює. Зазначено, що під час проведення загальної анестезії, внаслідок вазодилатаційного ефекту анестетиків, гіповолемія клінічно маніфестує гемодинамічними розладами. Залежно від ступеня гіповолемії розроблено тактику диференційованого застосування інфузійно-трансфузійних розчинів і деяких видів анестезіологічного забезпечення.

  Скачати повний текст

Надано комплексну клініко-фізіологічну характеристику анемічного та гіпоксичного синдромів, активності й адекватності продукції ендогенного еритропоетину (ЕПО) та їх взаємодії у хворих на гостру мієлоїдну лейкемію. Описано анемічний синдром шляхом встановлення змін і взаємозв'язків головних показників периферичного еритрону й еритроїдного паростка кісткового мозку, обміну заліза та біохімічних показників крові. Проаналізовано вплив анемічного синдрому на якість життя хворих і формування гіпоксичного синдрому. Визначено, що гіпоксичний синдром за показниками киснево-транспортної функції крові відповідає гіпоксії гемічного та змішаного типів. Досліджено активність ендогенного ЕПО у плазмі крові, оцінено динаміку ендогенного ЕПО на фоні хіміотерапії. Визначено дефіцит продукції ЕПО стосовно належного у відповідь на гіпоксію. Встановлено значення неадекватного вироблення ЕПО в розвитку анемії, виявлено зв'язок дефіциту ЕПО з порушенням метаболізму заліза.

  Скачати повний текст

Вивчено клініко-анамнестичні критерії діагностики тромбофілічних станів. Для дослідення обиралися найбільш інформативні методи лабораторної скринінгової діагностики тромбофілій та моніторингу за профілактикою тромботичних уражень (ТУ). Оцінено ефективність різних схем профілактичного лікування ТУ. На підставі одержаних даних розроблено алгоритм діагностики, який дозволяє проводити диференційну діагностику тромбофілій для надання своєчасної медичної допомоги. Розроблено патогенетично обгрунтовані схеми профілактичного лікування патологічного тромбоутворення у хворих на тромбофілії та доведено їх ефективність.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Розроблено систему прогнозування перебігу мієлодиспластичного синдрому (МДС), визначено, що запропонована лінійна прогностична система базується на оцінці головної патогенетичної характеристики МДС, яка полягає в безперервній прогресії захворювання. Визначено етап розвитку МДС, відповідно до якого встановлено прогноз захворювання. Виявлено особливість змін каріотипу у хворих на МДС, найбільш часто визначаються зміни хромосоми 5, ділі, залежно від частоти пошкодження, розташовані хромосоми 8, 7, і 20. Виявлено відсутність в патологічних клонах однієї з нормальних хромосом і утворення додаткових маркетних хромосом.

  Скачати повний текст

Встановлено механізми розвитку вторинних метаболічних порушень, які супроводжують формування синдромів анемічної гіпоксії та сидеропенії за умови поєднання залізодефіцитної анемії з такими захворюваннями внутрішніх органів, як виразкова хвороба, цукровий діабет, аутоімунний тиреоїд, хронічний бронхіт. На підставі комплексного біохімічного дослідження вмісту вільного гепарину, вільного серотоніну, вільного гістаміну, молочної та піровиноградної кислот у плазмі та молекул середньої маси у сироватці крові та вмісту в еритроцитах периферичної крові 2,3-дифосфогліцеринової кислоти та хімічних елементів - заліза, міді, цинку у хворих на залізодефіцитну анемію встановлено наявність вторинних метаболічних порушень, які формують синдром ендогенної метаболічної інтоксикації. Доведено, що застосування у комплексному лікуванні поєднаної патології внутрішніх органів та залізодефіцитної анемії лікарських засобів, що мають антигіпоксичну, мембраностабілізуючу та антиоксидантну дію сприяє більш ранньому усуненню вторинних метаболічних порушень.

  Скачати повний текст

З використанням комп'ютерно-номографічного методу проведено диференціацію залізодефіцитної анемії (ЗА) в дітей за адекватністю продукції ендогенного еритропоетину в організмі. Досліджено співвідношення між показниками обміну залізу в них і рівнем сироваткового еритропоетину. Виявлено три патогенетичні типи за залізодефіцитної анемії, а саме: нормоеритропоетиновий тип зі зниженими показниками метаболізму заліза, гіпоеритропоетиновий тип з нормальними та субнормальними показниками обміну заліза, гіпоеритропоетиновий тип зі зниженими показниками обміну заліза. Доведено, що рівень сироваткового еритропоетину знижений у дітей, хворих на ЗА переважно тяжкого ступеня. Факторами ризику недостатньої продукції еритропоетину є значно знижені показники регенераторної здатності кісткового мозку та сироваткового феритину. Доведено можливість медикаментозної стимуляції синтезу ендогенного еритропоетину препаратом даларгін у дітей, хворих на ЗА, усіх ступенів тяжкості з нормоеритропоетиновим типом зі зниженими показниками обміну заліза та з нормоеритропоетиновим типом зі зниженими показниками обміну заліза та необхідність замісної терапії рекомбінантним еритропоетином за гіпоеритропоетинового типу з нормальними та субнормальними показниками обміну заліза. Показано, що застосування рекомбінантного еритропоетину зумовлює покращання кисневотранспортної функції крові в дітей, хворих на ЗА та сприяє їх більш швидкому одужанню.

  Скачати повний текст

Уперше досліджено залежність системної гемодинаміки, функціонального стану серця та киснево транспортної функції крові від вмісту гематокриту. Визначено та обгрунтовано його мінімально допустимий і оптимальний рівень, а також ступінь гемодилюції у кардіохірургічних пацієнтів, за яких виявляються ознаки гемічної гіпоксії. Вивчено патофізіологічні аспекти компенсаторних реакцій за низького вмісту гематокриту. Проаналізовано показники системи доставки та споживання кисню за умов штучного кровообігу. Виявлено чіткі критерії мінімально допустимого та оптимального рівнів гематокриту, за яких функціональний стан системної гемодинаміки забезпечує потреби міокарда у кисні за низьких значень гематокриту та гемоглобіну.

  Скачати повний текст

Визначено, що анемія несприятливо відбивається на проявах туберкульозу легень за наявності в хворих виражених клініко-лабораторних та рентгенологічних змін. Встановлено, що розміри специфічної деструкції у легеневій тканині знаходяться у прямій залежності від ступеня дефіциту заліза сироватки крові. Виявлено істотне зниження ефективності лікування хворих на тлі анемії та науково обгрунтовано необхідність її корекції. Доведено, що призначення даним хворим антиоксидантів (токоферолу ацетату, аскорбінової кислоти) й антигіпоксанту (рибоксину) протягом перших трьох місяців лікування сприяє появі тенденції до скорочення термінів припинення бактеріовиділення - на 0,65 місяця, загоєння порожнин розпаду легеневої тканини - на 0,82 місяця.

  Скачати повний текст

Теоретично обгрунтовано та запропоновано новий підхід щодо вдосконалення діагностування та лікування порушень нервової системи у пацієнтів з залізодефіцитною анемією різного ступеня тяжкості, базуючись на результатах комплексного клініко-параклінічного обстеження. Визначено характер і особливості ураження різних відділів нервової системи, що мало прояв у вигляді синдрому вегетативної дистонії, енцефалопатії змішаного генеза та поліневропатії. З'ясовано, що зміни церебральної гемодинаміки у хворих на залізодефіцитну анемію характеризуються підвищенням пульсового кровонаповнення, збільшенням периферичного опору церебральних судин і порушенням венозного кровообігу. Встановлено прямий кореляційний зв'язок між частотою виявлених клініко-інструментальних змін нервової системи, рівнем біологічно активних речовин (вільного гістаміну та серотоніну) у плазмі крові та ступенем тяжкості анемії. Обгрунтовано доцільність застосування препаратів alpha-ліпоєвої кислоти, зокрема, берлітіону, в комплексному лікуванні порушень периферичної нервової системи у хворих на залізодефіцитну анемію.

  Скачати повний текст

Виявлено комплекс клінічних і гематологічних порушень, що характеризують перебіг фази акселерації хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ). Встановлено, що проявом імунологічних порушень у пацієнтів із ХМЛ стадії акселерації є розвиток глибокого імунодефіциту до початку хіміотерапії (ХТ), доведено їх зв'язок з імуносупресивною дією цитостатичних препаратів. Вперше охарактеризовано клініко-імунологічні показники пацієнтів, сформовані під впливом різних видів терапії - від режимів з помірною токсичністю до інтенсивних режимів ХТ. Детально досліджено зміни клінічних та імунологічних параметрів під впливом імунохіміотерапії (ІХТ) із включенням різних доз рекомбінантного інтерферону-альфа. Вперше виявлено відсутність достовірних змін клініко-імунологічних параметрів за використання малих і середніх доз рекомбінантного інтерферону (рІФН). Зроблено висновок про більшу ефективність малих доз препарату. Виявлено особливості дії рекомбінантного інтерлейкіну-2 (pІЛ-2) на склад периферичної крові та кісткового мозку під час проведення індукійних і консолідувальних курсів ІХТ. Доведено, що за ХМЛ у стадії акселерації включення pІЛ-2 у комплексну терапію сприяє нормалізації дисбалансу Т-хелперів, Т-супресорів і збільшенню кількості природних кілерних лімфоцитів. Вперше встановлено, що частота досягнення гематологічної ремісії та її тривалість залежить від інтенсивності ХТ і включення в протоколи терапії рекомбінантних цитокінів (інтерферону й ІЛ-2).

  Скачати повний текст

Проведено комплексне обстеження та лікування 63-х пацієнтів з інтоксикаційними анеміями внаслідок гнійно-септичних процесів. Встановлено, що стандартна інфузійно-трансфузійна терапія на фоні змішаної гіпоксії супроводжується гіперкінезією кровообігу та поглибленням гіпоксемії. Обгрунтовано можливість проведення інфузійно-трансфузійної терапії без гемотрансфузій, під час корекції періопераційної крововтрати до 15 % об'єму циркулюючої крові, на етапах хірургічного лікування хворих з порушеннями кисневотранспортної функції крові та гемоциркуляції шляхом використання кисневотранспортного кровозамінника перфторану. Запропоновано до клінічного застосування оптимізовану схему трансфузіологічного забезпечення пацієнтів з вторинними анаміями, які потребують невідкладного підвищення доставки кисню для проведення інфузійно-детоксикаційної терапії без використання донорських еритроцитів.

  Скачати повний текст

Наведено дані стосовно щільності та діаметру артеріол, апілярів і венул у лівому регіональному та правому контрлатеральному підколінних лімфатичних вузлах собак у нормі та їх змін після антигенної стимуляції організму вакциною БЦЖ. Установлено, що судини гемомікроциркуляторного русла в нормі в різних структурних компонентах лімфовузла відрізняються між собою за щільністю та діаметром. Виявлено, що найбільшими є діаметр і щільність артеріол у мозкових тяжах, капілярів - у світлому центрі лімфоїдних вузликів, а венул - у паракортикальній зоні. Показано, що антигенна стимуляція організму викликає системні фазові зміни щільності та діаметра артеріол, капілярів і венул у всіх структурних зонах регіонарного та контрлатерального підколінних лімфовузлів. Визначено, що через шість годин після введення антигену в 1,5 - 2 рази зменшується щільність і діаметр мікросудин, з першої доби ці параметри починають зростати та є максимальні через 7 - 14 діб і перевищують у 1,8 - 2,4 рази контрольні. Через місяць ці показники нормалізуються. Після дії антигену "активуються" ендотеліоцити посткапілярних венул - утричі збільшується кількість мікроворсинок, піноцитозних міхурців і мітохондрій.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості впливу кровопускань та сеансів еритроцитаферезу на частоту скарг, дані об'єктивного статусу, периферичну кров, артеріальний тиск і функціональний стан міокарда у пацієнтів зі справжньою поліцитемією (СП) в еритремічній стадії. Встановлено високу частоту серцево-судинної патології за СП в еритремічній стадії, яка проявляється переважно гіпертрофічною хворобою, плетиоричною артеріальною гіпертензією, ішемічною хворобою серця та серцевою недостатністю. З'ясовано, що ексфузії крові поліпшують клінічну симптоматику СП в еритремічній стадії, зокрема зменшується загальна слабкість, стомлюваність, головний біль, запаморочення, гіперемія шкіри та слизових оболонок, розміри селезінки та печінки. Виявлено та математично доведено, що у разі проведення еритроцитаферезу зниження гематокриту до нормативних значень відбувається на 9 діб раніше та триває на 90 днів довше, ніж у разі використання кровопускань. Констатовано зменшення адгезивної та агрегаційної здатності тромбоцитів та концентрації фібриногену у крові після кровопускань та після еритроцитаферезу. Виявлено, що під час проведення ексфузії крові з використанням тиклопідину агрегаційна здатність тромбоцитів з аденозиндифосфатом зменшується більш істотно, ніж у разі застосування ацетилсаліцилової кислоти. Встановлено позитивний вплив ексфузії крові на клінічний перебіг СП в еритремічній стадії. З'ясовано, що еритроцитаферез більш ефективно знижує кількість еритроцитів, концентрацію гемоглобіну, величину гематокриту, артеріальний тиск і більш суттєво поліпшує функціональний стан міокрада у пацієнтів з СП, ніж кровопускання. Встановлено, що частота тромбогеморагічних ускладнень за його застосування зменшується у 7 разів, а побічні ефекти виникають у 6 разів рідше, ніж під час кровопускань. Розроблено показання щодо проведення кровопускань та еритроцитаферезу у пацієнтів з СП залежно від величини гематокриту, концентрації гемоглобіну, а також кількості еритроцитів у периферичній крові та наявності артеріальної гіпертензії.

  Скачати повний текст

Визначено клініко-гематологічні особливості перебігу гострої мієлобластної лейкемії (ГМЛ) залежно від вмісту сироваткової тимідинкінази (ТК). Виявлено взаємозв'язок між рівнем ТК у сироватці крові на початку захворювання та тяжкістю перебігу ГМЛ. Установлено, що чим вище значення ТК, тим більше злоякісним є лейкемічний клон. Розроблено критерії прогнозування відповіді на стандартну індукційну хіміотерапію (ХТ) на підставі початкових значень ТК. Оцінено ефективність лікування хворих на ГМЛ залежно від динаміки вмісту ТК до та після проведення курсу ХТ. Запропоновано методику прогнозування рецидиву ГЛ залежно від рівня сироваткової ТК у період ремісії. Доведено необхідність внесення змін до стратегії індукції ремісії у певної групи хворих на ГМЛ і теоретично обгрунтовано напрямки її вдосконалення.

  Скачати повний текст

Установлено, анемічний синдром у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є маркером важкості захворювання та предиктором резистентності до лікування. Показано, що традиційна терапія з використанням у ролі базисного способу метотрексату в середніх терапевтичних дозах (7,5 - 10 мг/тиждень) поглиблює анемічний синдром, надаючи йому рис фолієво-дефіцитної анемії. Виявлено, що у хворих на РА включення до комплексу лікування полівітамінно-мінерального комплексу запобігає девітамінізуючому впливу фармакотерапії та підвищує ефективність лікування хворих на РА.

  Скачати повний текст

Розглянуто особливості dbl-гомологічного (DH) домену у хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію (ХМЛ) та гостру лімфобластну лейкемію (ГЛЛ). Наведено результати аналізу первинної послідовності даної ділянки в складі химерного гена bcr/abl у хворих на ХМЛ та ГЛЛ на різних стадіях захворювання за допомогою зворотно-транскриптазної полімеразної ланцюгової реакції. Доведено, що у деяких хворих на ГЛЛ та ХМЛ з p210BCR/ABL мРНК на гострій стадії захворювання відбувається втрата різних за протяжністю ділянок DH домену. Описано 7 нових варіантів химерної BCR/ABL мРНК. Проаналізовано наслідки виявлених змін на характер функціонування білка. Запропоновано новий підхід до виявлення та диференційної діагностики Ph'-позитивних лейкемій, який дозволяє виявляти класичні, а також можливі неканонічні типи перебудов в bcr ділянці химерного гена bcr/abl.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічної картини залізодефіцитних анемій, стану гемоглобінового фонду, функціонального стану органів травлення у випадку залізодефіцитних анемій різного походження на етапі реабілітації. Обгрунтовано можливість корекції даних змін за допомогою залізистих мінеральних вод Келечинська та Сойми в їх комбінації з залізовмісними препаратами. Під впливом даних мінеральних вод встановлено позитивну динаміку клінічних проявів захворювання та показників гемоглобінового статусу: кількості еритроцитів, числа мікроцитів, рівня феритину. Доведено, що курсовий прийом залізистих мінеральних вод сприяв покращанню гематологічного статусу за даними клініко-лабораторних тестів, яке відбувалося на фоні нормалізації процесів травлення та зумовлював підвищення гідрокінетичної та екболічної функції підшлункової залози, нормалізацію функціонального стану шлунку. Показано, що найкращий терапевтичний ефект спостерігався під впливом поєднаного застосування залізистої мінеральної води Келечинська та залізовмісних препаратів.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості динаміки сигнальних процесів у нормальних і пухлинних клітинах на моделях зародків тварин, що розвиваються, і трансформованих клітин у культурі. Експериментально обгрунтовано гіпотезу стосовно критичної ролі адаптерних/риштувальних білків в організації та координації сигнальних мереж, їх стехіометрії у надмодекулярних сигнальних комплексах щодо забезпечення специфічності й інтенсивності внутрішньоклітинного сигналювання. Показано, що основною закономірністю сигнальних процесів у ранньому ембріогенезі костистої риби в'юна (Misgurnus fossilis L.) є їх коливний характер. Відзначено, що скерованість регуляторного впливу екзогенних поліпептидних факторів росту (інсуліну та EGF) залежить від рівня активності сигнальних ланок в інтактних зародках (від пригнічення їх активності за високого рівня у контролі і, навпаки, до стимуляції - за низького рівня у контролі). Існування взаємоузгоджених осциляцій сигнальних процесів підтверджено на моделі еритролейкемії людини K562 з високим рівнем експресії онкогенної тирозинової кінази p210Bcr-Abl. нового адаптерного білка Ruk. Ідентифіковано домени та мотиви сигнальних білків, залучені до міжмолекулярної взаємодії. Виявлено осциляції у здатності пролін-багатих мотивів Ruk взаємодіяти з екзогенними лігандами. З'ясовано, що здатність адаптерного білка інгібувати активність ліпідеїнази залежить від стехіометрії у надмолекулярному комплексі. Виявлено зниження рівня експресії повнорозмірної форми Ruk у світлоклітинних карциномах нирки людини.

  Скачати повний текст