Представлено результати цитохімічного та імунологічного дослідження бластних клітин у хворих гострою мієлоїдною лейкемією (ГМЛ). Показано значення активності пероксидази та хлорацетатестерази у бластних клітинах для диференційної діагностики FAB-підваріантів ГМЛ. Виявлено особливості імунологічного фенотипу лейкемічних клітин при FAB-підваріантах ГМЛ. Запропоновано імунологічну класифікацію ГМЛ, яка відображає імунофенотипічні ознаки лінійної належності та ступеня зрілості бластних клітин. Проведено аналіз співвідношення між FAB-підваріантами та імунофенотипічними підгрупами ГМЛ. Встановлено, що експресія антигену CD 15 є прогностично сприятливою ознакою щодо досягнення хворими ГМЛ повної ремісії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено проблемі удосконалення імунофенотипування лімфоїдних клітин з метою підвищення ефективності диференціальної діагностики, класифікації та імунотерапії лейкозів та лімфом людини. В роботі розвивається новий напрямок в онкогематології, який грунтується на регулюванні диференціювання та апоптозу злоякісно трансформованих клітин через поверхневі рецептори. Створена перша вітчизняна панель моноклональних антитіл (МКАТ) проти антигенів диференціювання лімфоцитів людини. Виявлено новий антиген СDw150. Визначена експресія, структура та функції CDw150, показана його роль у регуляції диференціювання та апоптозу. Вперше отримані МКАТ ІПО-4 до антигену CD95. Вивчена експресія цього антигена в нормі і при лімфоїдних формах лейкозів та лімфом. Знайдено, що сигнал через CD40 модулює CD95-опосередкований апоптоз в В-клітинах в нормі та при хронічному лімфолейкозі. Показано, що МКАТ ІПО-10 розпізнають поліморфну детермінанту HLA-DR, а МКАТ ІПО-24 виявляють CD37. Визначена експресія цих антигенів при лейкозах та лімфомах. За допомогою МКАТ серії ІПО виділені підваріанти В-І гострого лімфобластного лейкозу та В-клітинного хронічного лімфолейкозу, встановлені фенотипічні особливості пухлинних клітин при волосатоклітинному лейкозі та негоджкінських злоякісних лімфомах. МКАТ серії ІПО запропоновані для використання у імунофенотипуванні, діагностиці, класифікації та імунотерапії пухлинних захворювань кровотворної тканини.

  Скачати повний текст

Проведено дослідження імунологічного фенотипу лімфоїдних клітин периферичної крові хворих на хронічні лімфопроліферативні захворювання (ХЛПЗ) з імунними цитопеніями в процесі різних методів лікування. Виявлені зміни імунологічного фенотипу лімфоцитів периферичної крові хворих на хронічну лімфоїдну лейкемію (ХЛЛ) з імунними ускладненнями неоднакові в процесі різних методів лікування. Між ефективністю окремих методів лікування імунних ускладнень ХЛПЗ та змінами імунофенотипу лімфоцитів периферичної крові існує певна залежність. Найбільш значні зміни в експресії В-клітинних антигенів, суттєве зростання експресії молекули апоптозу CD95 і найтриваліша ремісія імунного процесу спостерігається після спленектомії, проведення курсу СОР та після лікування вінкристином з преднізолоном. Виявлені відмінності імунофенотипу лімфоцитів у процесі лікування хворих ХЛПЗ з імунними ускладненнями можуть слугувати основою для розуміння дії окремих лікувальних заходів та обгрунтування вибору терапії.

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено вивченню механізмів набутої резистентності злоякісних клітин лінії L1210 лейкемії миші до дії протипухлинного препарату цисплатину. Встановлено, що клітини цієї лінії, які проявляють підвищену стійкісь до дії цисплатину, є резистентними до впливу трансформуючого фактора росту типу beta (ТФР beta). ТФР beta пригнічує ріст і індукує апоптоз у клітинах лінії L1210, але не в клітинах сублінії, резистентних до дії цисплатину. Причинами стійкості до впливу ТФР beta можуть бути знижена експресія в клітинах даної сублінії рецептора I типу ТФР beta та підвищена експресія білка Smad6 - внутрішньоклітинного інгібітора передачі сигналу цього цитокіна. Поява резистентності клітин лінії L1210 до дії цисплатину супроводжується змінами у складі глікопротеїнів клітинних мембран, підвищенням чутливості клітин до гіпертермії, а також підвищеною продукцією ТФР beta 1. Клітини лінії L1210 з підвищеною резистентністю до цисплатину зберігають чутливість до дії деяких рослинних лектинів, зокрема - аглютиніну 1 з омели.

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Дисертацію присвячено поглибленому вивченню показників захворюваності на гемобластози (лейкемії та лімфоми) та смертності від них протягом 1981-1994 років на теренах Івано-Франківської, а також Рівненської області, шість північних районів якої зазнали ураження радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Населення постраждалих районів зазнає впливу, переважно, внутрішнього іонізуючого опромінення. Виявлено зростання показників захворюваності та смертності у двох областях, переважно, в часовому інтеравлі1987-1994 рр. незалежно від забруднення теренів радіонуклідами. Зростання захворюваності констатовано серед населення старших вікових груп, а серед окремих нозологічних форм зростає захворюваність на негоджкінську лімфому, хронічну лімфоїдну лейкемію та мієломну хворобу. Не виявлено основного (базисного) фактору, котрий впливав би на захворюваність гемобластозами та смертність від них протягом досліджуваного періоду на теренах двох областей. Результати роботи використані для створення бази даних онкогематологічних захворювань і для раціонального планування гематологічної служби.

  Скачати повний текст

Розглянуто проблему діагностики гострих лейкемій (ГЛ) з мінімальними ознаками диференціації бластних клітин. До складу дної гетерогенної групи захворювань включено: ГЛ мієлоїдного походження М0, М5а, М6 та М7 за франко-американо-британською (ФАБ)-класифікацією; лімфобластні ГЛ (ГЛЛ) з атиповою експресією мієлоїдних антигенів, присутністю поодиноких пероксидазопозитивних бластів та асинхронною експресією антигенів лімфобластів. Запропоновано маркери, які дозволяють встановити походження злоякісно трансформованих клітин у діагностично складних випадках. Обгрунтовано принципи диференційної діагностики. Охарактеризовано нові варіанти захворювання - ГЛ з клітин-попередників натуральних кілерів, ГЛЛ Т-клітинного походження з t(2;11).

  Скачати повний текст

Наведено результати комплексного дослідження клінічного перебігу та лабораторних показників периферичної крові та кісткового мозку хворих на гострі лейкози, які зазнали дії іонізуючого випромінювання внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, порівняно з перебігом гострих лейкозів у жителів Київщини області до і після аварії. Охарактеризовано варіанти захворювання у хворих усіх груп, виділених за ФАБ-класифікацією. Обгрунтовано особливості клінічного перебігу гострих мієлобластних лейкозів і морфологічні та функціональні ознаки елементів гемопоезу в осіб, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Показано значення активності цитохімічних реакцій в бластних клітинах периферичної крові та кісткового мозку, наявності мієлофібріозу для прогнозування перебігу гострого лейкозу. Запропоновано критерії з метою виділення груп підвищеного ризику щодо онкогематологічних захворювань серед опромінених осіб.

  Скачати повний текст

З'ясовано закономірності лейкемогенезу. Отримано аргументи щодо визначальної ролі генетичного пошкодження гемопоетичних клітин, яке зумовлює рівень лейкемічної трансформації, проліферативний потенціал генетично змінених клонів і здатність їх до диференціювання у хворих на злоякісні мієлопроліферативні захворювання. Встановлено, що окремим підтипам мієлодиспластичного синдрому (МДС), підваріантам гострої мієлоїдної лейкемії (ГМЛ) та різним фазам хронічної мієлоїдної лейкемії (ХМЛ) властива структурована картина кісткового мозку, під час якої його каріотипова характеристика дає можливість ідентифікувати лейкемічні клони, а імунофенотип гемопоетичних клітин відображає ступінь їх експансії в гемопоетичній системі. Запропоновано систему для прогнозування перебігу МДС. На підставі досліджень імунофенотипової та каріотипової характеристик бластних клітин виявлено нові відмінності двох патогенетичних типів ГМЛ - do novo та post МДС. Розроблено підходи до патогенетичної класифікації ГМЛ і виділено додаткові прогностичні критерії для оцінки перебігу хронічної мієлоїдної лейкемії. Описано особливості лейкемічних клонів у термінальній фазі хронічної мієлоїдної лейкемії.

  Скачати повний текст

Проаналізовано вплив аліментарних чинників на виникнення і розвиток залізодефіцитних станів у молодих жінок і запропоновано засоби їх аліментарної профілактики. З'ясовано, що найпотужніший позитивний вплив на показники червоної крові та обміну заліза справляють: м'ясо, ковбаса, печінка, риба, фрукти і ягоди. Негативно впливають на основні показники дефіциту заліза: чай, кава, молоко, яйця. Статистично значимого впливу овочів, хлібобулочних та круп'яних виробів на показники забезпечення організму жінок залізом не виявлено. Розроблено математичні моделі між параметрами аліментарного чинника та рівнем залізодефіциту, що дозволяє прогнозувати значення показників червоної крові у разі споживання певних продуктів харчування, нутрієнтів - за змішаного харчового раціону. Встановлено, що оптимальна величина загального заліза за змішаного раціону харчування молодих жінок повинна знаходитись на рівні 20 мг за добу, у тому числі кількість гемового заліза - 3,35 мг. Науково обгрунтовано продуктовий набір та раціон харчування для молодих жінок з метою первинної та вторинної профілактики залізодефіцитних станів (ЗДС) аліментарного походження. Доведено позитивний вплив біологічно активної добавки "Есеншіал Айрон" на показники червоної крові у молодих жінок, що дозволяє використовувати її як добавку в первинній та вторинній профілактиці аліментарно обумовлених ЗДС у молодих жінок.

  Скачати повний текст

Висвітлено результати дослідження каріотипу клітин кісткового мозку та лімфоцитів периферичної крові пацієнтів з мієлодиспластичним синдромом (МДС), рефрактерними цитопеніями (РЦ), лейкоцитозом, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Вивчено частоту та спектр порушень каріотипу кісткового мозку і лімфоцитів периферичної крові в обстежених груп пацієнтів. На підставі дослідження каріотипу кісткового мозку виділено три групи ризику лейкемічної трансформації МДС: високого, низького та проміжного. Відзначено, що ризик трансформації МДС, зумовлений гострим лейкозом (ГЛ), вище у пацієнтів, які мають порушення каріотипу. Частина аберацій у пацієнтів із РЦ ідентична з абераціями, описаними у разі МДС та ГЛ, а частота трансформації лейкоцитозів у хронічні мієлопроліферативні захворювання вища у пацієнтів з аномальним каріотипом.

  Скачати повний текст

Виявлено, що поліхіміотерапія (ПХТ) переважно впливає на клітинний імунітет зі зниженням загальної кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів, Т-супресорів, збереженням зниженого співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів, що супроводжується виникненням інфекційних ускладнень у 22 % хворих на хронічну мієлоїдну лейкемію. Встановлено, що у разі імунокорекції тимогеном на тлі ПХТ досягається нормалізація кількісних (загальної кількості Т-лімфоцитів, субпопуляцій Т-хелперів, Т-супресорів) та якісних показників Т-клітинного імунітету (збільшується співвідношення Т-хелперів/Т-супресорів), а також паралельно зменшується кількість інфекційних ускладнень втричі. Визначено, що тимоген суттєво зменшує популяцію лімфоцитів з експресією антигену CD95. Доведено, що застосування лаферону після ПХТ викликає збільшення рівня Т-хелперів за умов збільшення загальної кількості Т-лімфоцитів (CD3), імунорегуляторного індексу, а також призводить до змешення в 1,5 рази інфекційних ускладнень. У деяких хворих виявлено феномен аутоеритрофагоцитозу, який є проявом ураження гуморальної ланки імунітету з підвищенням рівня ЦІК та IgA. Виявлено, що застосування лаферону та тимогену у лікуванні хворих десятиденним курсом нормалізує показники клітинного імунітету, зменшує ризик виникнення інфекційних ускладнень, покращує якість їх життя.

  Скачати повний текст

Досліджено особливості структури, гістогенезу, вікові зміни лімфоїдних утворень легень людини, а також вивчено генезис лімфоїдних утворень легень щурів у нормі та їх реактивні зміни після внутрішньоутробного антигенного впливу. Встановлено присутність у легенях плодів людини дифузно розташованих лімфоцитів. Зазначено, що їх кількість рівномірно зростає від третього до восьмого місяця внутрішньоутробного розвитку. Обгрунтовано міжклітинні взаємодії між лімфоцитами, епітеліальними та сполучнотканинними структурами легень. Встановлено етапи розвитку лімфоїдних утворень легень щурів: дифузно розташовані лімфоцити - ліфоїдні скупчення - периваскулярні лімфоїдні вузлики - лімфоепітеліальні лімфоїдні вузлики. Внутрішньоутробне введення антигену прискорює розвиток лімфоїдних утворень легень, змінює динаміку морфологічних популяцій лімфоцитів, призводить до збільшення кількості незрілих PNA+ лімфоцитів у легенях, впливає на формування та функціональний стан альвеолярних макрофагів і епітеліоцитів респіраторного відділу.

  Скачати повний текст

Наведено результати досліджень вуглеводного обміну та його гормональної регуляції у хворих на імунні цитопенії (ІЦ) та лімфоїдні пухлини (ЛП). Установлено, що у зазначених хворих, яким ще не було призначене лікування, показники вуглеводного обміну (глікемія, піруватдегідрогеназна активність, піруватемія та піруватурія) суттєво не відрізнялися від результатів обстеження практично здорових людей контрольної групи. Виявлено, що зміни вуглеводного метаболізму частіше виникають у лікованих гематологічних хворих, причому в хворих на ЛП на фоні комбінованої поліхіміотерапії вони більш виражені, ніж у хворих на ІЦ, які одержували монотерапію глюкокортикоїдами. На базі результатів розширеного комплексу досліджень вуглеводного обміну у практично здорових людей та у гематологічних хворих доведено існування прихованих безсимптомних розладів його гормональної регуляції, які неможливо діагностувати тільки за допомогою тесту толерантності до глюкози. Доведено вплив глюкокортикоїдів та цитостатичних препаратів, як провокаційних чинників, на маніфестацію порушень вуглеводного обміну. Не встановлено залежності виникнення стероїдного діабету у гематологічних хворих від дози та тривалості лікування. Зроблено припущення щодо значення спадкової схильності для його розвитку.

  Скачати повний текст

Вивчено динаміку змін кількості еритроцитів, тромбоцитів і нейтрофілів периферичної крові та їх функціональної активності, показники коагуляційного гемостазу для встановлення критеріїв розвитку судинних ускладнень і формування груп підвищеного ризику мікротромбоутворення у хворих на справжню поліцетомію. Проведено підбір і систематизацію показників, які найбільш повно відображають залежність частоти судинних порушень від кількості та функціональної активності нейтрофілів периферичної крові. За результатами досліджень установлено, що частота судинних порушень збільшується у разі прогресування мієлопроліферативного процесу. На підставі аналізу даних обстеження хворих на справжню поліцетомію визначено та математично доведено залежність рівнів лейкоцитів і тромбоцитів від частоти судинних порушень.

  Скачати повний текст

Установлено, анемічний синдром у хворих на ревматоїдний артрит (РА) є маркером важкості захворювання та предиктором резистентності до лікування. Показано, що традиційна терапія з використанням у ролі базисного способу метотрексату в середніх терапевтичних дозах (7,5 - 10 мг/тиждень) поглиблює анемічний синдром, надаючи йому рис фолієво-дефіцитної анемії. Виявлено, що у хворих на РА включення до комплексу лікування полівітамінно-мінерального комплексу запобігає девітамінізуючому впливу фармакотерапії та підвищує ефективність лікування хворих на РА.

  Скачати повний текст

Наведено дані щодо вивчення впливу віку на клінічні особливості захворювання та патогенез анемії у хворих на В-клітинний хронічний лімфолейкоз (В-ХЛЛ). Обстежено хворих чотирьох вікових груп: молодого, зрілого, літнього та старечого. Встановлено залежність перебігу захворювання та особливостей порушення еритропоезу від віку. Доведено, що для хворих молодого та зрілого віку характерним є швидке прогресування захворювання, висока активність лейкозного процесу. Зазначено, що В-ХЛЛ у пацієнтів літнього та старечого віку відрізняється повільним розвитком хвороби. З'ясовано роль у розвитку анемії у хворих різних вікових груп порушень кістковомозкового кровотворення. Показано, що ознаки порушення еритропоезу більш виражені у пацієнтів старечого та літнього віку. Досліджено, що гемолітичні процеси, в основному аутоімунного генезу, посилюють анемічний синдром. Визначено залежність частоти виявлення аутоімунних антиеритроцитарних антитіл та їх властивостей від віку хворих. У 1/3 пацієнтів установлено ознаки прихованого гемолізу. Одержано дані про порушення проникливості мембрани еритроцитів у всіх хворих на В-ХЛЛ. Виявлено активацію процесу перекисного окислення ліпідів у мембрані еритроцитів. Установлено більш низькі показники заліза сироватки та коефіцієнту насиченості трансферину у хворих старечого віку у порівнянні з молодими та зрілими, що є однією з причин глибокого порушення еритропоезу у пацієнтів старечого віку.

  Скачати повний текст

За результатами дослідження хворих, які проживали на забруднених територіях внаслідок аварії на ЧАЕС характерна атипова форма В-клітинного хронічного лімфолейкозу (В-ХЛЛ), висока частота інфекційних ускладнень, високий ступінь анемії, тромбоцитопенії, виражений лейкоцитоз. У хворих з атиповою формою В-ХЛЛ установлено наявність зниженого апоптозу пухлинних клітин у порівнянні з типовою, який визначається кількістю CD95 - позитивних клітин та рівнем спонтанного апоптозу, а також високий рівень експресії CD23, CD22, атиповий морфологічний варіант пухлинного клону, низький рівень ВГЛ, експресія активаційних та мієломоноцитарних антигенів, низький рівень апоптозу з несприятливими прогностичними чинниками. Установлено, що застосування препаратів інтерферону у випадку I - II стадій В-ХЛЛ є ефективним у хворих з низьким ступенем пухлинного прогресу, що сприяє збільшенню тривалості періоду до початку призначення цитостатичної терапії.

  Скачати повний текст

Вивчено особливості клінічної картини залізодефіцитних анемій, стану гемоглобінового фонду, функціонального стану органів травлення у випадку залізодефіцитних анемій різного походження на етапі реабілітації. Обгрунтовано можливість корекції даних змін за допомогою залізистих мінеральних вод Келечинська та Сойми в їх комбінації з залізовмісними препаратами. Під впливом даних мінеральних вод встановлено позитивну динаміку клінічних проявів захворювання та показників гемоглобінового статусу: кількості еритроцитів, числа мікроцитів, рівня феритину. Доведено, що курсовий прийом залізистих мінеральних вод сприяв покращанню гематологічного статусу за даними клініко-лабораторних тестів, яке відбувалося на фоні нормалізації процесів травлення та зумовлював підвищення гідрокінетичної та екболічної функції підшлункової залози, нормалізацію функціонального стану шлунку. Показано, що найкращий терапевтичний ефект спостерігався під впливом поєднаного застосування залізистої мінеральної води Келечинська та залізовмісних препаратів.

  Скачати повний текст